Ухвала

від 26.10.2020 по справі 757/46268/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46268/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІКС-Трейд Агро про стягнення заборгованості по виплаті заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з означеною позовною заявою.

Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановленим Цивільним процесуальних кодексом.

Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, дійшов до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановленим Цивільним процесуальних кодексом.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Всупереч вищевказаним нормам, до позовної заяви не додано доказів про сплату судового збору.

Разом з цим, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що звільнена від сплати судового збору згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Так, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку у розмірі 2 749,28 грн., про стягнення вихідної допомоги, у розмірі 20 527,50 грн. та вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у розмірі 3 910,00 грн., які є вимогами майнового.

Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 р. № 3674 - VI, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу для усунення недоліків необхідно надати в оригіналі докази сплати судового збору за вимогу про стягнення компенсації за невикористану відпустку у розмірі 840,80 грн., за вимогу про стягнення вихідної допомоги у розмірі 2 052,75 грн., вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у розмірі 840,80 грн.

Із позовних вимог вбачається, що окрім означених вимог, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3 910,00 грн.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З огляду на викладені обставини, позивачі не звільняється від сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Отже, позивачем повинен бути сплачений судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати у відповідність до вимог ст. 4 Закону України Про судовий збір , у розмірі 840,80 грн. та надати в оригіналі докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

На підставі викладеного, та керуючись ч.1 ст.185, ст. ст. 260, 261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІКС-Трейд Агро про стягнення заборгованості по виплаті заробітній платі, - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу можливість усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Підпалий