Рішення

від 05.10.2020 по справі 759/5946/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5946/20

пр. № 2/759/3667/20

05 жовтня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гродського П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Каяр Транс (65031, м. Одеса. Вул. Сергія Ядова, 24А, кв. 72), третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

у квітні 2020 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідачів грошові кошти на загальну суму 138130 грн00 коп. та судові витрати по справі у розмірі 1381 грн 30 коп.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 15.01.2020 ОСОБА_3 керуючи автомобілем DAF XF д.н.з. НОМЕР_1 у м. Києві по пр. Палладіна, 46в не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Citroen д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 в результаті вказаного ДТП ОСОБА_3 постановою Святошинського районного суду м. Києва визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності, також позивачу з усних пояснень ОСОБА_3 стало відомо, що під час вчинення ДТП він виконував трудові обов`язки за трудовим договором з ТОВ КаярТранс , яке на правовій основі експлуатує автомобіль DAF XF д.н.з. НОМЕР_1 , крім цього зазначений автомобіль належить на праві власності ОСОБА_2 цивільно-правова відповідальність якої застрахована у СК Гардіан , тому зазначена страхова компанія виплатила позивачу 17.03.2020 страхове відшкодування у розмірі 105000 грн 00 коп., однак розмір вартості матеріального збитку завданого позивачу складає 298089 грн 66 коп. та вартість проведеної оцінки 5000 грн 00 коп., при цьому відповідачі у добровільному порядку відмовляються виплатити позивачу завдану матеріальну шкоду, незважаючи на те, що внаслідок зазначеного ДТП позивач зазнав моральне потрясіння, яке виражається страхом перебування на дорозі, боязнь поруч перебуваючих транспортних засобів, крім цього після ДТП позивач мав тривалі головні болі, як наслідок переживань підвищений тиск, порушення сну та необхідність приймати медичні препарати, тому розмір завданою йому моральної шкоди складає 5000 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 07.04.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 44).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.04.2020 відкрито загальне позовне провадження (а.с. 88).

Ухвалою судді від 27.04.2020 витребувано у ОСОБА_2 інформацію про передачу володіння транспортним засобом DAF XS 95-430, належного їй на праві власності, у період 15.01.2020 та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю КАЯР ТРАНС інформацію про правові підстави володіння транспортним засобом DAF XS 95-430 та перебування в трудових відносинах з ОСОБА_3 у період 15.01.2020 (а.с. 91).

Позивач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 05.10.2020 від представника позивача надійшла заява про слухання справи у його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 112).

Відповідачі у судове засідання не з`явилися повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили (а.с. 106, 107).

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила (а.с. 108, 109).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, у разі не подання відповідачем відзиву, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 15.01.2020 близько 13 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем DAF XF д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по пр-ту Ак. Палладіна, 46-в, в порушення вимог п.п. 2.3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Citroen д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_4 ), який стояв попереду на червоний сигнал світлофора, який в свою чергу, від удару, зіткнувся з попереду стоячим автомобілем Volkswagen д.н.з. НОМЕР_3 (водій ОСОБА_5 ), в результаті чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 03.02.2020 ОСОБА_3 , визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності (а.с. 58).

Відповідно до п. 4 ст. 82 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2 є власником транспортного засобу DAF XF д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 59).

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №278774 ОСОБА_3 на момент ДТП працював у ТОВ КаярТранс (а.с. 57).

Згідно звіту №861-20 складеного 25.01.2020 ФОП ОСОБА_6 встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Citroen д.н.з. НОМЕР_2 складає 298089 грн 66 коп. ринкова вартість Citroen д.н.з. НОМЕР_2 складає 286697 грн 51 коп. (а.с. 60-80).

Згідно квитанції №104 від 02.02.2020 ОСОБА_1 здійснено оплату на звіт №861-20 щодо визнання вартості розміру матеріального збитку та щодо визначення ринкової вартості в пошкодженому стані Сітроен д/н НОМЕР_2 у розмірі 5000 грн 00 коп. (а.с. 114).

Згідно оригіналу квитанції №1306828 Серія 03 ААВ за евакуацію транспортного засобу Citroen д.н.з. НОМЕР_2 сплачено 750 грн 00 коп. (а.с. 113).

Позивачем зазначено, що 17.03.2020 СК Гардіан у якій на підставі полісу серія №АО/4375085 код 166 до 27.10.2020 застраховано транспортний засіб DAF XF д.н.з. НОМЕР_1 виплачено страхове відшкодування 105000 грн 00 коп. (а.с. 8).

На підставі чого позивач просить стягнути із відповідачів страхове відшкодування 117380 грн 00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із положеннями ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, в судовому засіданні позивачем доведено, що відповідачі не виконали свої зобов`язання щодо виплати суми матеріальної шкоди, що є підставою дял задоволення позову у частині відшкодування шкоди у розмірі 117380 грн 00 коп., 5000 грн 00 коп. вартість проведеної оцінки, а також 750 грн 00 коп. послуг евакуатора, оскільки зазначені витрати підтверджені позивачем належними доказами.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 5000 грн 00 коп. слід зазначити наступне.

За положеннями ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за матеріальну та моральну шкоду згідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України та п. 5 Постанови Пленуму ВСУ України №4 від 31.03.1995 Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди юридичною підставою виникнення відповідальності за заподіяну шкоду є склад цивільного правопорушення, тобто протиправна винна поведінка заподіювача шкоди, який включає в себе наступні невідємні елементи: 1) безпосередньо наявність такої шкоди; 2) протиправність діяння її заподіювача; 3) наявність причинного звязку між шкодою та протиправним діянням її заподіювача; 4) вині останнього в її заподіянні. Особа звільняється від відповідальності по відшкодуванню шкоди якщо остання була заподіяна не з її вини.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

У силу ст. 1167 ЦК України передбачено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно положень п. 5. Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №5 від 31.05.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Надані докази і фактичні обставини справи не дають обґрунтованих підстав вважати, що позивачу було завдано моральної шкоди, останійне довів та не надав належні та допустимі докази заподіяння йому такої шкоди, обґрунтованості зазначеного розміру такої шкоди. Тобто відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди, що є підставою для відмови у задоволенні у даній частині вимог.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо вимог про оплату послуг на правничу допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп. слід зазначити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3. ст. 133 ЦПК України).

За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з п. 47 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах право на правову допомогу гарантовано статтями8,59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення під 16.11.2000 № 13-рп/2000; Рішення від 30.09.2009 № 23-рп/2009; Рішення від 11.07.2013 № 6-рп/2013).

У постанові від 01.10.2002 по справі № 30/63 Верховний Суд України звернув увагу, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підтвердження витрат пов`язаних із сплатою коштів на правничу допомогу представником відповідача було надано договір про надання правової допомоги №1/2 від 25.02.2020 та розрахунок гонорару суми гонорару за надання правової допомоги на загальну суму 1000 грн 00 коп. (а.с. 83 ,84).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджуваи здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги на загальну суму у розмірі 1000 грн 00 коп. , оскільки у матеріалах справи відсутні відповідні фінансові документи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно п. 3 ст. 34 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик відшкодовує витрати на проведення експертизи лише в разі якщо він визначений законом строк не направив свого представника для огляду транспортного засобу.

З урахуванням доказів, оцінку яким суд дав вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає 123130 (сто двадцять три тисячі сто тридцять) грн 00 коп. та з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1232 грн 30 коп. (123130 грн. х 100% : 138130 = 89% х 1381,30).

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів підлягає до стягнення частково судовий збір на користь позивача у розмірі 1232 грн 30 коп..

На підставі викладеного, керуючись вимогами, Законом України Про страхування , Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. ст. 23, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 30, 57-61, 88, ч. 4 ст. 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 360-7 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Каяр Транс (65031, м. Одеса. Вул. Сергія Ядова, 24А, кв. 72), третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Каяр Транс (код ЄДРПОУ 42454197) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) грошові кошти у розмірі 123130 (сто двадцять три тисячі сто тридцять) грн 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір по справі у розмірі 616 (шістсот шістнадцять) грн 15 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Каяр Транс (код ЄДРПОУ 42454197) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір по справі у розмірі 616 (шістсот шістнадцять) грн 15 коп.

У решті позовних вимог відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 07.10.2020.