Рішення

від 19.10.2020 по справі 759/20477/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/20477/19

пр. № 2/759/1739/20

19 жовтня 2020 року м Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Шум Л.М.

з участю секретаря Кормушиної О.П., Прокопенко Н.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ДІ ПРОДЖЕКТ про визнання майнових прав на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

у листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ВІ ДІ ПРОДЖЕКТ про визнання майнових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 23.11.2015 р. він та відповідач уклали Договір намірів № П/1/54. Відповідно до змісту цього договору, він укладається на підтвердження намірів по укладенню Попереднього договору до договору купівлі-продажу квартири та Договору про забезпечення виконання зобов`язань. На виконання п. 2.1 цього договору, позивачем 23.11.2015 р. сплачено 10 000 грн. на користь відповідача за однокімнатну квартиру в„– 54 - 43,35 кв.м. на 5 поверсі першої секції ЖК Маргарита .

Крім того, 26.11.2015 р. між ним та ТОВ ВІ ДІ ПРОДЖЕКТ укладено Попередній договір до договору купівлі-продажу серії НАС № 743575, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О. та зареєстровано в реєстрі за № 1495, яким сторони погодили суттєві умови, які мали бути передбачені основним договором купівлі-продажу квартири.

Згодом, за згодою сторін, об`єктом купівлі-продажу стала квартира в„– 47 у тому ж будинку, а не квартира в„– 54 , як було обумовлено у договорі намірів та у попередньому договорі.

Для підтвердження зобов`язань, що виникли у сторін згідно з попереднім договором 26.11.2015 р. сторони уклали Договір про забезпечення виконання зобов`язань №М1С-1К/54.

На виконання п. 1.1., 2.2.1 та 2.2.2. цього договору, позивач сплатив відповідачу 97% вартості об`єкту (квартири), що становить 637 855 грн., а саме: 26.11.2015 р. було сплачено 627 855 грн., що з урахуванням раніше сплачених 23.11.2015 р. 10 000 грн. становить повну суму грошових коштів.

При цьому, 14.12.2015 р. між позивачем та відповідачем було складено Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2015 р. по 14.12.2015 р., у якому сторони засвідчили факт сплати позивачем відповідачу грошових коштів у розмірі 637 855 грн.

У подальшому, після остаточного визначення площі квартири згідно технічного паспорту, 01.03.2016 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору №М1 С-1К/54 від 26.11.2015 р.

У виконання п. 1.1. цієї угоди, позивач сплатив відповідачу за 3,21 ще не оплачених квадратні метри площі квартири, грошові кошти у розмірі 46 545 грн., що підтверджується квитанцію до прибуткового касового ордеру № 2 від 02.03.2016р.

Таким чином, загальна сума грошових коштів, сплачених позивачем відповідачу за договором про забезпечення виконання зобов`язань становить 684 400 грн.

Оскільки, будинок, в якому мав намір придбати квартиру позивач, не був зданий в експлуатацію вчасно, 26.11.2015 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № М/1С-1К/54.

Відповідно до п. 2.1 та 2.2. цього договору, відповідач продає, а позивач купує майнові права на об`єкт нерухомості - квартиру в„– 47 , загальною площею 47,2 квадратних метра, на 5 поверсі першої секції об`єкту капітального будівництва.

При цьому під об`єктом капітального будівництва за договором мається на увазі будівництво та реконструкція житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою АДРЕСА_4 .

Згідно з п. 3.1. цього договору, майнові права закріплюються за позивачем у момент видачі довідки про оплату 100 % вартості майнових прав.

За п. 3.2. цього договору, після отримання відповідачем на об`єкт капітального будівництва (будинок) сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Відповідач надсилає позивачу повідомлення із зазначенням дати, коли останній повинен з`явитися та фізично прийняти закінчений будівництвом об`єкт нерухомості, підписавши акт прийому-передачі та договір на утримання та обслуговування об`єкта нерухомості.

Пунктом 4.2. та 4.3. цього договору було передбачено, що загальна вартість майнових прав становить 684 400 грн. та повинна бути сплачена позивачем до 10.03.2016 р.

Враховуючи повну сплату грошових коштів позивачем, відповідач надав останньому довідку від 02.03.2016 р. про оплату 100% майнових прав на об`єкт нерухомості до договору № М/1С-1К/54 від 26.11.2015 р. купівлі-продажу майнових прав.

У вказаній довідці зазначено, що вона видана позивачу в тому, що він сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 684 400 грн., що складає 100 % вартості майнових прав на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 , а відповідач прийняв їх та гарантує передачу об`єкту - квартиру в„– 47 , загальною площею 47,2 квадратних метра, на поверсі першої секції.

Таким чином, відповідач передав позивачу 100% майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 .

Із засобів масової інформації позивачу стало відомо, що будівництво ЖК Маргарита , за адресою АДРЕСА_3 зупинено, оскільки забудовник самостійно вів будівництво комплексу за відсутності дозвільних документів на будівництво, відкрито кримінальне провадження.

Оскільки будинок за адресою АДРЕСА_3 а не введений в експлуатацію, договір купівлі-продажу квартири у позивача відсутній не з його вини, позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на квартиру, за яку він сплатив 100 відсотків її вартості.

За таких підстав, позивач просить суд, з урахуванням уточнень до позову від 02.12.2020 року визнати за ним майнові права на квартиру АДРЕСА_4 .

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 07.11 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. (а.с. 59)

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2020 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті. (а.с. 98)

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, але в той же час надав заяву про слухання справи у відсутності позивача та його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення. (а.с. 100)

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідачів, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, і від яких не надійшло заяв про розгляд справи за їх відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачами відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі ст. ст. 280 284 ЦПК України, з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або с пореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Як встановлено судом та вбачається з письмових матеріалів справи, що 23.11.2015 р. ОСОБА_1 та відповідач уклали Договір намірів № П/1/54. Відповідно до змісту цього договору, він укладається на підтвердження намірів по укладенню Попереднього договору до договору купівлі-продажу квартири та Договору про забезпечення виконання зобов`язань. (а.с. 14)

Згідно з п. 2.1. вказаного договору, Сторона-2 (Позивач) у день підписання цього Договору вносить на поточний рахунок грошові кошти у розмірі 10 000 грн. за однокімнатну квартиру в„– 54 - 43,35 квадратних метрів на 5 поверсі першої секції в ЖК Маргарита .

На виконання цього договору, позивачем 23.11.2015 р. було сплачено 10 000 грн. на користь відповідача.

26.11.2015 р. між ТОВ ВІ ДІ ПРОДЖЕКТ було укладено Попередній договір до договору купівлі-продажу серії НАС № 743575. Вказаний договір було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О. та зареєстровано в реєстрі за № 1495. (а.с. 15-16)

Відповідно до п. 1.1. попереднього договору, сторони домовилися укласти договір купівлі - продажу квартири № 54 - 45,35 квадратних метрів на 5 поверсі першої секції за адресою: АДРЕСА_3 .

Пунктом 1.4. попереднього договору визначено плановий строк введення в експлуатацію будинку - IV квартал 2015 року.

Згідно з п. 1.4.1. цього ж договору, сторони зобов`язуються укласти основний договір купівлі-продажу протягом І (першого) кварталу 2016 року, але в будь-якому разі не раніше отримання відповідачем правовстановлюючих документів та надання Державною реєстраційною службою України та/або відповідними державними органами документів, що є необхідними для належного укладання та нотаріального посвідчення основного договору.

Відповідно п. 5.2. попереднього договору сторонами погоджено, що основний договір може бути укладений виключно в разі оплати позивачем повної суми грошових коштів, що передбачена п. 2.2. і 2.3 розділу 2 Попереднього договору.

Згодом, за згодою сторін, об`єктом купівлі-продажу стала квартира в„– 47 у тому ж будинку, а не квартира в„– 54 , як було обумовлено у договорі намірів та у попередньому договорі.

Для підтвердження зобов`язань, що виникли у сторін згідно з попереднім договором 26.11.2015 р. сторони уклали Договір про забезпечення виконання зобов`язань №М1С-1К/54 (а.с. 17-18).

Відповідно до п. 1.1., 2.2.1 та 2.2.2. цього договору, позивач сплачує відповідачу 97% вартості об`єкту (квартири), що становить 637 855 грн. у строк до 28.11.2015 р.

На виконання п.п. 1.1, 2.3 договору, з метою належного виконання своїх зобов`язань, позивачем 26.11.2015 р. було сплачено 627 855 грн., що з урахуванням раніше сплачених 10 000 грн. становить повну суму грошових коштів, що передбачені цим договором, тобто 637 855 грн.

Платежі були здійснені позивачем шляхом внесення їх до каси відповідача, про що ОСОБА_1 зокрема було видано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 33 від 26.11.2015 р. (а.с. 28)

26.11.2015 р. директором відповідача ОСОБА_3 на рахунок відповідача ТОВ ВІ ДІ ПРОДЖЕКТ в банку 149 000 грн., про що було видано квитанцію № 3583. (а.с. 28)

14.12.2015 р. між позивачем та відповідачем було складено Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2015 р. по 14.12.2015 р., у якому сторони засвідчили факт сплати позивачем відповідачу грошових коштів у розмірі 637 855 грн. (а.с. 27)

Після остаточного визначення площі квартири згідно технічного паспорту, 01.03.2016 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору №М1 С-1К/54 від 26.11.2015 р. (а.с. 19)

Відповідно до п. 1.1. цієї угоди, позивач повинен був сплатити відповідачу за 3,21 ще не оплачений квадратний метр площі квартири грошові кошти у розмірі 46 545 грн. до 10.03.2016 р.

На виконання додаткової угоди, 02.03.2016 р. позивачем було сплачено відповідачу 46 545 грн., що останній підтвердив квитанцію до прибуткового касового ордеру № 2 від 02.03.2016р. (а.с. 28)

Оскільки, станом будинок, в якому мав намір придбати квартиру позивач, не був зданий в експлуатацію, 26.11.2015 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № М/1С-1К/54. ( а.с. 21-24)

Відповідно до п. 2.1 та 2.2. цього договору, Відповідач продає, а Позивач купує майнові права на об`єкт нерухомості - квартиру в„– 47 , загальною площею 47,2 квадратних метра, на 5 поверсі першої секції об`єкту капітального будівництва.

При цьому під об`єктом капітального будівництва за договором мається на увазі будівництво та реконструкція житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою АДРЕСА_4 .

Майновими правами за цим же договором є всі права на об`єкт нерухомості, що належать Відповідачу та які відчужуються Позивачу, який у зв`язку з цим набуває у майбутньому право власності.

Згідно з п. 3.1. цього договору, майнові права закріплюються за Позивачем у момент видачі довідки про оплату 100 % вартості майнових прав.

За п. 3.2. цього договору, після отримання Відповідачем на об`єкт капітального будівництва (будинок) сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Відповідач надсилає Позивачу повідомлення із зазначенням дати, коли останній повинен з`явитися та фізично прийняти закінчений будівництвом об`єкт нерухомості, підписавши акт прийому-передачі та договір на утримання та обслуговування об`єкта нерухомості.

Пунктом 4.2. та 4.3. цього договору було передбачено, що загальна вартість майнових прав становить 684 400 грн. та повинна бути сплачена Позивачем до 10.03.2016 р.

Відповідно до п. 4.7. цього договору, після повної сплати Позивачем вартості майнових прав, Відповідач видає йому довідку про оплату 100% майнових прав на об`єкт нерухомості.

Враховуючи повну сплату грошових коштів позивачем, відповідач надав останньому довідку від 02.03.2016 р. про оплату 100% майнових прав на об`єкт нерухомості до договору № М/1С-1К/54 від 26.11.2015 р. купівлі-продажу майнових прав (а.с. 26)

Актом приймання-передачі майнових прав від 01.03.2016 р. сторони фактично підтвердили передачу майнових прав від відповідача до позивача та повне виконання позивачем всіх зобов`язань за договором про зобов`язання та попереднім договором. (а.с. 25)

Відповідно до технічного паспорту квартирі АДРЕСА_4 встановлено, що загальна площа квартири становить 47,2 кв.м. (а.с. 29-31)

Відповідно до п. 3.2 попереднього договору фактична передача Об`єкта відповідачем позивачу оформляється та підтверджується Актом приймання-передачі Об`єкта. Такий Акт підписується сторонами одночасно з укладанням та нотаріальним посвідченням основного договору.

Станом на день подачі позову основний договір купівлі-продажу квартири не укладений.

Враховуючи, що позивач виконав всі умови договору, то у нього виникло майнове право вимоги оформлення права власності на квартиру та обов`язок сплати вартості вказаної квартири, а у відповідача виникло право на отримання вартості квартири та кореспондуючий обов`язок за домовленістю на оформлення права власності на вказану квартиру за позивачем.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю.

Таким чином, майнові права визнаються речовими правами.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202, 204 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З урахуванням того, що згідно із ст.. 626 ЦК України договором є домовленість, спрямована на виникнення, зміну та припинення прав та обов`язків, укладення з позивачкою Попереднього договору та Договору про забезпечення виконання зобов`язань є дією, спрямованою на набуття цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Так, у позивача у зв`язку з виконанням зобов`язання щодо сплати вартості квартири виникло право вимоги й оформлення права власності на квартиру шляхом реєстрації майнового права на оформлення права власності на квартиру.

Статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та права вимоги.

Оскільки квартира є оплаченим позивачем об`єктом, який після завершення будівництва стає окремим майном, то до завершення будівництва об`єкту нерухомого майна, в якому знаходиться квартира, та прийняття його до експлуатації - позивачу належить не право власності на квартиру, а майнові права на неї, зокрема, на фактично оплачені квадратні метри.

Отже, до завершення будівництва об`єкта нерухомості, а саме однокімнатної квартири АДРЕСА_4 , загальною площею - 47,2 кв.м., та введення його в експлуатацію позивачу як інвестору належать майнові права на цей об`єкт.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 27 лютого 2019 року у справі №761/32696/13-ц (провадження №14-606цс18) та від 09 жовтня 2019 року у справі №761/28769/13-ц (провадження № 14-461цс19).

Оскільки будівництво житлового будинку не завершено, відповідач не дотримався взятих на себе зобов`язань щодо строків будівництва чим порушив умови договору, що не спростовано відповідачем, права позивача підлягають захисту.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись нормами законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору, позивач має достатні правові підстави для визнання права власності на майнові права на квартиру, оскільки позивачем виконано умови договору, однак всупереч умов договору відповідачем не здано об`єкт нерухомості в експлуатацію, що не спростовано стороною відповідача, тому право власності позивача підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути суму сплаченого при зверненні до суду судового збору 768 грн. 40 коп. Оскільки вимоги заявлені позивачем носять майновий характер, позивачем при подачі позову до суду було сплачено частину судового збору, то суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави 8 836 грн. 60 коп. (9 605 грн.-768,40 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ДІ ПРОДЖЕКТ про визнання майнових прав на нерухоме майно - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , майнові права на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею - 47,2 кв. м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ДІ ПРОДЖЕКТ , ЄДРПОУ 38917876, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі по - 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ДІ ПРОДЖЕКТ , ЄДРПОУ 38917876, на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі по - 8 836 (вісім тисяч вісімсот триста шість) грн. 60 коп.

За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Учасники справи мають можливість отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.

Суддя: Л.М. Шум