Рішення

від 20.11.2020 по справі 201/9189/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/9189/20

Провадження № 2/201/3234/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,

при секретарі - Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Автолайф про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Автолайф , про визнання права власності на рухоме майно (транспортний засіб).

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що ним 15.12.2011 року було придбано автомобіль VOLKSWAGEN, модель Т-5, 2006 року випуску, білого кольору, кузов (VIN): НОМЕР_1 у ТОВ Автолайф , що підтверджується договором №15/12/2011 купівлі-продажу автомобіля від 15.12.2011 р. Позивач сплатив продавцю повну вартість автомобілю у розмірі 58 727,33 грн. та на підтвердження чого останнім було передано транспортний засіб за актом приймання-передачі та документи на автомобіль, а саме: митну декларацію №205000021/2011 від 01.12.2011 р., видану ДМС України Ягодинська митниця; технічний паспорт на автомобіль № НОМЕР_2 від 30.11.2006 р.; сертифікат відповідності, виданий ДП Рівнестандартметрологія термін дії з 29.11.2011 р. по 29.02.2012 р. Після придбання вказаного автомобіля він не мав можливості здійснити державну реєстрацію автомобіля, у зв`язку з виниклими технічними несправностями транспортного засобу, а саме: повна несправність автоматичної коробки передач автомобіля, внаслідок чого неможливо було його експлуатувати. До листопада 2019 року даний автомобіль зберігався на стоянці та ним не експлуатувався. В листопаді 2019 року після здійснення повної заміни несправної автоматичної коробки передач на автомобілі, позивач отримав можливість здійснити його державну реєстрацію. Проте, відповідно до роз`яснення Про надання інформації №31/4-1241-С-52 від 22.11.2019 р. в проведенні державної реєстрації вказаного транспортного засобу відповідачем було відмовлено. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки зазначений транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель Т-5, 2006 року випуску, білого кольору, кузов ( НОМЕР_3 ): НОМЕР_1 був придбаний правомірно на підставі договору купівлі-продажу автомобіля, для перереєстрації транспортного засобу було подано всі необхідні документи, однак в перереєстрації автомобіля неправомірно було відмовлено.

Тому у лютому 2020 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним рішення начальника Територіального сервісного центру №1241 (структурний підрозділ) Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області про відмову у здійсненні реєстрації вказаного транспортного засобу; про зобов`язання начальника Територіального сервісного центру №1241 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області здійснити реєстрацію вказаного транспортного засобу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі №160/1832/20, позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправним рішення Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області в особі - Територіального сервісного центру №1241, викладене у листі Про надання інформації №31/4-1241-С-52 від 22.11.2019 р. про відмову у здійсненні реєстрації транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель Т-5, 2006 року випуску, білого кольору, кузов (VIN ): НОМЕР_1 . Зобов`язано Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області в особі - Територіального сервісного центру №1241 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо здійснення реєстрації транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель Т-5, 2006 року випуску, білого кольору, кузов (VIN): НОМЕР_1 , з урахуванням висновків суду.

На виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі №160/1832/20, ТСЦ №1241 РСЦ МВС в Дніпропетровській області повторно розглянув, з урахуванням висновків суду, заяву позивача від 22.11.2019 про реєстрацію транспортного засобу. Листом від 12.06.2020 за вих. №31/4-1241-372 повторно відмовив в реєстрації транспортного засобу. з посиланням на те, що підтвердити право власності на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель Т-5, кузов ( VIN ): НОМЕР_1 можливо на підставі рішення суду згідно з положеннями чинного законодавства.

Отже, позивач позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію транспортного засобу. Оскільки визнання права власності на транспортний засіб в судовому порядку є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для його державної реєстрації, враховуючи те, що Територіальним сервісним центром №1241 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області двічі відмовлено в такій реєстрації, позивач просить задовольнити його позивні вимоги, оскільки іншим чином, окрім звернення до суду, захистити своє право неможливо.

Представник позивача надала до суду заяву, у якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області також не з`явився, про день розгляду справи повідомлявся. Надіслав суду повідомлення від 12.10.2020 вих. №31/4-2154 в порядку статті 131 ЦПК України про те, що відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388, реєстрація транспортного засобу позивача можлива на підставі рішення суду, засвідченого у встановленому порядку. Просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області, прийняти рішення згідно чинного законодавства, не стягувати судовий збір.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Автолайф , якому судом була направлена ухвала про відкриття провадження разом з додатками за офіційно зареєстрованим місцезнаходженням згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правом на надання відповіді не скористався, згідно з відстеженням з офіційного сайта Укрпошта , поштове повідомлення було повернуте на адресу суду із зазначенням причин невручення.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно положень ч.1 ст.319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Підпунктом 1 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення вищезазначених транспортних засобів.

Крім того, підпунктом 2 п. 8 зазначеного Порядку встановлено, що документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

В судовому засіданні встановлено судом, що 15.12.2011 року ОСОБА_1 (Покупець) придбав транспортний засіб - автомобіль VOLKSWAGEN, модель Т-5, 2006 року випуску, білого кольору, кузов (VIN): НОМЕР_1 у ТОВ АВТОЛАЙФ (Продавець) за 58 727,33 грн., що підтверджується договором №15/12/2011 купівлі-продажу автомобіля від 15.12.2011 р. Відповідно до підпункту 3.6. вказаного договору, право власності на автомобіль переходить від Продавця до Покупця після передачі автомобіля Покупцю. Згідно пункту 3 договору та акту приймання-передачі транспортного засобу від 15.12.2011 Продавець передав Покупцю вказаний автомобіль і документи, а саме: митну декларацію №205000021/2011/021936 від 01.12.2011 р. з відміткою штамп Ягодинська митниця 28 Сплачено 01.12.2011 року ; доповнення №1 до ВМД №205000021/2011/021936 від 01.12.2011 р.; технічний паспорт на автомобіль № НОМЕР_2 від 30.11.2006р.; сертифікат відповідності, виданий ДП Рівнестандартметрологія термін дії з 29.11.2011 р. по 29.02.2012 р.

Позивач не здійснив державну реєстрацію автомобіля, у зв`язку з його технічними несправностями, внаслідок чого неможливо було його експлуатувати. В листопаді 2019 року після здійснення повної заміни несправної автоматичної коробки передач на автомобілі, позивач отримав Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 19.11.2019 та подав заяву про його державну реєстрацію до Територіального сервісного центру №1241 (структурний підрозділ Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області). Роз`яснення Про надання інформації №31/4-1241-С-52 від 22.11.2019р. в проведенні державної реєстрації вказаного транспортного засобу, було відмовлено.

Позивач оскаржив рішення начальника Територіального сервісного центру №1241 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області про відмову до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі №160/1832/20, позовну заяву задоволено частково, визнано протиправним рішення Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області в особі - Територіального сервісного центру №1241, викладене у листі Про надання інформації №31/4-1241-С-52 від 22.11.2019 р. про відмову у здійсненні реєстрації транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель Т-5, 2006 року випуску, білого кольору, кузов (VIN): НОМЕР_1 . Зобов`язано Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області в особі - Територіального сервісного центру №1241 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо здійснення реєстрації транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель Т-5, 2006 року випуску, білого кольору, кузов (VIN): НОМЕР_1 , з урахуванням висновків суду.

ТСЦ №1241 РСЦ МВС в Дніпропетровській області листом від 12.06.2020 за вих. №31/4-1241-372 повторно відмовив в реєстрації транспортного засобу з посиланням на те, що на момент здійснення спірного правочину для реєстрації нових транспортних засобів ввезених з-за кордону суб`єкт господарювання ТОВ Автолайф був зобов`язаний відповідно до п. 28 Порядку №1388, в редакції від 12.08.2011 видати покупцеві документ підтверджуючий правомірність придбання - довідку-рахунок встановленого зразка на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель Т-5, кузов ( VIN ): НОМЕР_1 . На даний час відповідно до чинного законодавства довідка-рахунок не передбачена п.8 Порядку №1388 в редакції від 11.12.2019, а отже не є підставою для реєстрації. Отже, підтвердити право власності на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель Т-5, кузов ( VIN ): НОМЕР_1 можливо на підставі рішення суду згідно з положеннями чинного законодавства. В разі надання відповідного рішення суду, яке підтверджує право власності на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель Т-5, кузов ( VIN ): НОМЕР_1 , вказаний транспортний засіб буде зареєстрований згідно з вимогами чинного законодавства.

Судом було досліджено договір №15/12/2011 купівлі-продажу автомобіля від 15.12.2011 р. та документи передані ТОВ АВТОЛАЙФ ОСОБА_1 разом з автомобілем. Таким чином, між позивачем та ТОВ АВТОЛАЙФ була досягнута згода щодо усіх істотних умов договору, відбулось повне виконання договору. Спірний автомобіль було ввезено в Україну відповідно до чинного на той час закону, тому сам факт подальшої зміни правового регулювання підстав державної реєстрації транспортного засобу не може перешкоджати в реалізації права власності позивачу.

Слід зазначити що, пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30 червня 2006 року суд акцентував увагу на Рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року у справі "Stretch v. United Kingdom" ("Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії"), виходячи зі змісту пунктів 32-35 якого звертаючись із заявою до уповноважених органів та, виконуючі визначені чинним законодавством умови, та, дотримуючись відповідного порядку, позивач мав право очікувати про набуття майнового права в значенні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.

У вказаному рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчиненні з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та відповідно відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, та аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілити в порядку ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 15, 16, 18, 204, 319, 321, 328, 391, 392, 639 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів , ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Автолайф про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 08 серпня 1997 року) право власності на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель TRANSPORTER Т5 , 2006 року випуску, білого кольору, кузов (VIN): НОМЕР_1 .

Стягнути з Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 401121855) та Товариства з обмеженою відповідальністю Автолайф (код ЄДРПОУ 33523046) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений останнім судовий збір у розмірі 840,80грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев