Рішення

від 18.11.2020 по справі 338/1132/20

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1132/20

Провадження № 2/338/474/20

18 листопада 2020 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря Полек Х.В.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Марківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Адвокат Савчук Р.Р., який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі ордерів серії ІФ №100855, серії ІФ №100856, серії ІФ №100857 від 01 жовтня 2020 року, звернувся в суд із позовною заявою до Марківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, в якій просить визнати за кожним з позивачів в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/3 частину автомобіля марки "ГАЗ-САЗ 3507", 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 - батько позивачів у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , чоловік позивачки у справі ОСОБА_3 ОСОБА_5 був членом колективного сільськогосподарського підприємства спілки селян "Вільна Україна" (с. Маркова Богородчанського району). Зазначене підприємство на праві власності володіло вантажним автомобілем марки "ГАЗ-САЗ 3507", 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 . Згідно з рішенням майнової комісії спілки селян "Вільна Україна" від 30 березня 2000 року вирішено виділити ОСОБА_5 вказаний автомобіль в якості майнового паю з доплатою 30%, що підтверджується випискою з протоколу №2 рішення зазначеної майнової комісії. На підставі цього рішення ОСОБА_5 04 квітня 2000 року оплатив 30% вартості вказаного транспортного засобу - 2 250 грн. Відповідно до видаткової накладаної №61 від 04 квітня 2000 року автомобіль марки "ГАЗ-САЗ 3507", 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , балансовою вартістю 7 500 грн, передано ОСОБА_5 .

Згідно з рішенням зборів уповноважених спілки селян "Вільна Україна" від 05 травня 2000 року вказаний транспортний засіб виділено ОСОБА_5 у власність в якості майнового паю з доплатою 30%. Відчуження автомобіля на користь останнього здійснено у відповідності до чинного на той час законодавства та Статуту колективного сільськогосподарського підприємства спілки селян "Вільна Україна".

Таким чином ОСОБА_5 набув право власності на транспортний засіб марки "ГАЗ-САЗ 3507", 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , однак не зареєстрував його у відповідному органі внутрішніх справ та не отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на своє ім`я.

Позивачі у справі є спадкоємцями першої черги за законом всього майна покійного ОСОБА_5 . Оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на час смерті спадкодавця постійно проживали з ним в одному житловому будинку, вони, відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважаються такими, що прийняли спадщину, від якої останні не відмовлялись.

З метою оформлення своїх прав на спадкове майно позивачі 18 червня 2020 року звернулись до нотаріальної контори з відповідними заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину на автомобіль. Постановою приватного нотаріуса від 19 червня 2020 року №76/02-31 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на зазначений транспортний засіб відмовлено у зв`язку з відсутністю виданих на ім`я спадковдавця документів, що підтверджували б його право власності на такий. Оскільки позивачі не мають можливості зареєструвати своє право власності на успадкований ними автомобіль, тому змушені були звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивачів в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, просив позов задоволити та визнати за його довірителями право власності за кожним на 1/3 частину транспортного засобу марки "ГАЗ-САЗ 3507", номерний знак НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. 18 листопада 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника Марківської сільської ради про розгляд справи без його участі. В клопотанні також зазначено, що Марківська сільська рада позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, з огляду на визнання представником відповідача заявлених вимог, оскільки підстав для відмови у прийнятті визнання позову не встановлено, визнання позову не суперечить закону та не порушує будь-чиїх прав, свобод чи законних інтересів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції від 21 листопада 1996 року), колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції від 21 листопада 1996 року) підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції від 21 листопада 1996 року) пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства громадянин має право на пай натурою, грішми або цінними паперами.

Відповідно до ч.1 ст. 128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 був членом колективного сільськогосподарського підприємства - спілки селян "Вільна Україна".

Згідно з наданою суду копією технічного паспорта автомобіля серії ВЩ №258553,у власності колективного сільськогосподарського підприємства - спілки селян "Вільна Україна" перебував транспортний засіб марки "ГАЗ-САЗ 3507", 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 (а.с. 34 - 35).

Пунктом 10.2. Статуту колективного сільськогосподарського підприємства - спілки селян "Вільна Україна", прийнятого на зборах уповноважених членів сільськогосподарського підприємства - спілки селян "Вільна Україна" (протокол №1 від 12 лютого 1993 року) визначено, що вищим органом управління є збори уповноважених членів підприємства.

Відповідно до п. 3.4. зазначеного Статуту, член підприємства має право одержувати в залежності від трудового внеску пай із пайового фонду підприємства, а також дивіденди на пай із щорічного чистого доходу (а.с. 12 - 33).

Як вбачається з виписки з протоколу №2 від 30 березня 2000 року, майновою комісією спілки селян "Вільна Україна" цього числа прийнято рішення про виділення ОСОБА_5 автомобіля "ГАЗ-САЗ 3507", 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 в якості майнового паю з доплатою 30 % (а.с.36).

04 квітня 2000 року ОСОБА_5 сплатив спілці селян "Вільна Україна" 2 250 грн (30% вартості вищевказаного транспортного засобу), що стверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера № 213 (а.с. 37). Згідно з накладною №61 від 04 квітня 2000 року вказаний автомобіль передано ОСОБА_5 , в рахунок паю (а.с. 38).

Рішенням зборів уповноважених спілки селян "Вільна Україна" від 05 травня 2000 року автомобіль "ГАЗ-САЗ 3507", 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 виділено ОСОБА_5 у власність в якості майнового паю з доплатою 30% (а.с.39).

Таким чином ОСОБА_5 за життя набув у власність транспортний засіб "ГАЗ-САЗ 3507", 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

02 липня 2001 року скасовано державну реєстрацію КСГП спілки селян "Вільна Україна" (а.с. 40).

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно з ч. 1 - 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Маркова Богородчанського району Івано-Франківської області помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 15 грудня 2014 року виконавчим комітетом Марківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області серії НОМЕР_4 (а.с.41).

За життя ОСОБА_5 на випадок своєї смерті належним йому майном не розпорядився, заповіту не склав.

Спадщина відкрилася в день смерті ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

З долученої до матеріалів справи копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб вбачається, що позивачка у справі ОСОБА_3 є дружиною спадкодавця ОСОБА_5 , шлюб між ними було зареєстровано 12 березня 1980 року (а.с. 65-66).

Позивач у справі ОСОБА_2 є сином спадкодавця ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народженя серії НОМЕР_5 , виданого 05 листопада 1980 року Марківською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області (а.с. 67).

Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в сімї ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . 10 серпня 2011 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , після укладення шлюбу змінила своє прізвище на " ОСОБА_8 " (а.с. 68, 69).

Таким чином позивачі у справі - діти та дружина спадкодавця ОСОБА_5 - є спадкоємцями першої черги за законом.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії довідки, виданої виконкомом Марківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області 15 червня 2020 року №791 (а.с. 42), за життя ОСОБА_5 був зареєстрований і проживав в будинку АДРЕСА_1 . На день смерті разом із ним за вказаною адресою були зареєстровані: дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_4 , внучки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (а.с. 42).

З огляду на викладене, позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час її відкриття.

Протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про відмову від спадщини не заявили, 18 червня 2020 року вони звернулись до приватного нотаріуса Богородчанського районного нотаріального округу з заявами про про видачу їм свідоцтв про право на спадщину за законом на транспортний засіб марки "ГАЗ-САЗ-3507", самоскид, 1992 року випуску, зазначивши, що автомобіль є особистим майном спадкодавця (а.с. 43, 44, 45). Приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу Івано-Франківської області заведено спадкову справу №34/2020, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 18 червня 2020 року (а.с. 46).

Постановою приватного нотаріуса Богородчанського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Любінець О.П. від 19 червня 2020 року №76/02-31 відмовлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на майно, що належало померлому ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на вказане майно (а.с. 47).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року за № 7 Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, позивачі - спадкоємці за законом першої черги - в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняли спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , однак оформити права на спадкове майно позбавлені можливості через відсутність правовстановлюючого документа на транспортний засіб марки "ГАЗ-САЗ 3507", 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , власником якого за життя був спадкодавець, у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на вказаний автомобіль їм відмовлено, так як відповідач позовні вимоги визнав та проти задоволення позову не заперечував, інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, тому суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачами судового збору, залишити за останніми.

На підставі наведеного, керуючись ст. 141, 259, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Марківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про визнання права власності в порядку спадкування задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/3 частину транспортного засобу марки "ГАЗ-САЗ 3507", 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/3 частину транспортного засобу марки "ГАЗ-САЗ 3507", 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/3 частину транспортного засобу марки "ГАЗ-САЗ 3507", 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Позивачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Позивачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Відповідач: Марківська сільська рада Богородчанського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77770, Івано-Франківська область Богородчанський район с.Маркова, вул. Шептицького, 41 "а", ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04357176.

Повний текст виготовлено 27 листопада 2020 року.

Суддя Л.Я. Рибка