Рішення

від 30.11.2020 по справі 328/1818/20

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/1818/20

30.11.2020

2/328/680/20

РІШЕННЯ

Іменем України

30 листопада 2020 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції сторін та інші процесуальні дії у справі.

ОСОБА_2 звернулася до Токмацького районного суду Запорізької області з позовною заявою до Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна баба позивача - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на все її майно, у тому числі, право власності на земельну ділянку загальною площею 6,5793 га, кадастровий номер 2325281600:15:001:0041, що знаходиться на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 неможливо, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку, та відсутностю документів, підтверджуючих родинні відносини позивача ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , про що вказується у постанові про відмову у вчинені нотаріальної дії державного нотаріуса Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом свідчить про те, що право власності позивача не визнається іншою особою, а тому є підставою для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку в судовому порядку.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області Коваленка П.Л. від 03 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою витребувано з Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області спадкову справу померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 02 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник Кіровської сільської ради на розгляд справи в засідання не з`явився, через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, позов просить задовольнити.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 30.11.2020 пояснила, що працює головним бухгалтером Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, та є рідною сестрою позивача ОСОБА_2 . Померла ОСОБА_3 була їх рідною бабою, та рідною матір`ю їхньої матері - ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_6 в судовому засідання 30.11.2020 пояснила, що працює землевпорядником Кіровської сільської ради Токмацького району. Родину знає давно, перебуває в дружніх стосунках. Підтвердила факт того, що позивач є рідною онукою померлої ОСОБА_3 .

Суд, вислухавши учасників провадження, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17 квітня 2009 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на все її майно, у тому числі, право власності на земельну ділянку, що знаходиться на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №054274 від 21.10.1993, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2302699182016 від 06.12.2016, Витягом із технічної документації від 03.03.2020, довідкою від 18.07.2017 та Інформаційним листом від 18.07.2017.

Як слідує з Інформаційного листа від 18.07.2017, площа земельної ділянки кадастровий номер 2325281600:15:001:0041, що належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №054274 від 21.10.1993, змінена у зв`язку з проведеною інвентаризацією з 6,58 га на площу 6,5793 га.

ОСОБА_3 за час свого життя 03.08.2006 склала заповіт на ім`я ОСОБА_2 , якій заповіла земельну ділянку на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, що належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №054274 від 21.10.1993.

Спадкова справа №263/09 після смерті ОСОБА_3 заведена за заявою позивача ОСОБА_2 , яка у встановленому законом порядку звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Як видно із матеріалів спадкої справи №263/09, іншим спадкоємцем на обов`язкову частку у спадщині є дочка померлої - ОСОБА_5 , 1943 року народження, яка відмовилася від прийняття спадщини після своєї матері ОСОБА_3 .

Отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 неможливо у зв`язку з тим, що позивач не може надати оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку, яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗП №054274 від 21.10.1993, крім того відсутні документи, підтверджуючі родинні відносини позивача ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 .

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України, Законом України від 2 вересня 1993 року №3425-ХІІ "Про нотаріат", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника та ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Будучи спадкоємцем за заповітом позивач звернулася до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено, оскільки у спадкоємця відсутній правовстановлюючий документ на належну спадкодавцю земельну ділянку, крім того у спадкоємиці не підтверджуються родинні відносини зі спадкодавцем.

Спадкоємцю рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно, встановлення родинних стосунків.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом свідчить про те, що право власності позивача не визнається іншою особою, а тому є підставою для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку в судовому порядку.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно з п.8 ч.1 ст.27 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Тобто на теперішній час неможливо отримати дублікат або повторно Державний акт на право приватної власності на землю.

Відповідно до п.23 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, а також того, що позивач є такою, що прийняла спадщину, але нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, сам факт відсутності оригіналу правовстановлюючого документу не може вважатися відсутністю прав на відповідне майно, якщо воно правомірно набуто у власність. В даному випадку, суд вважає, що оскільки земельна ділянка набута спадкодавцем правомірно, то позивач має право отримати майно у власність в порядку спадкування за заповітом.

Щодо встановлення факту родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_2 , суд вважає, що в цій частині позовні вимоги доведені та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Із листа Верховного Суду України від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення слідує, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

З матеріалів справи слідує, що державний нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 і, у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих родинні відносини.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що від встановлення факту родинних відносин залежить виникнення у ОСОБА_2 и права на спадкування після смерті її рідної баби, а відсутність факту родинних відносин зі спадкодавцем унеможливлює отримання останньою свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_3 .

Родинні відносини померлої ОСОБА_3 з позивачем ОСОБА_2 підтверджуються копіями наступних документів: свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.10.1967, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_7 ; свідоцтва про одруження НОМЕР_3 від 15.12.1967, відповідно до якого уклали шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_9 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 15.10.1983, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася мати позивача - ОСОБА_10 , матір`ю якої зазначена ОСОБА_11 ; свідоцтва про одруження НОМЕР_5 від 15.12.1961, відповідно до якого уклали шлюб ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_13 ; свідоцтва про народження НОМЕР_6 від 20.12.1963, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася позивач ОСОБА_14 , матір`ю якої зазначена ОСОБА_5 ; свідоцтва про одруження НОМЕР_7 від 18.08.1984, відповідно до якого уклали шлюб ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_16 .

Як слідує з відповіді від 05.03.2020 №3/21.25-06-141, наданої Токмацьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актових записів про шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені на громадянку ОСОБА_17 не виявлено.

Крім того, факт родинних відносин підтверджено показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Тобто в судовому засіданні встановлено, що померла ОСОБА_3 є рідною бабою позивача ОСОБА_2 .

Висновки суду:

Відповідно до положень ст.3 ЦК України, яка передбачає загальні засади цивільного законодавства, ними, серед іншого, є судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність.

Положеннями ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.95 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити. Встановити факт родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , та визнати за ОСОБА_2 ою право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і не суперечать вимогам законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 1216-1218, 1296 ЦК України, ст.87 Земельного кодексу України, ст.13, 95, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була рідною бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку загальною площею 6,5793 га, кадастровий номер 2325281600:15:001:0041, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №054274 від 21.10.1993.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Кіровська сільська рада Токмацького району Запорізької області, код ЄДРПОУ 20511895, місце знаходження: 71774, Запорізька область, Токмацький район, село Лагідне, вулиця Центральна, 110-А.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорозької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення суду 30.11.2020.

Суддя