Вирок

від 27.11.2020 по справі 724/240/20

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/240/20Провадження № 1-кп/724/53/20

В И Р О К

ІМ ЕН ЕМ УК РА ЇН И

27 листопада 2020 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретаря: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

обвинувачених: ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5

захисника: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хотинського районного суду Чернівецької області кримінальні провадження № 12020260160000012 від 13.01.2020 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, на утримані двоє малолітніх дітей, військовозобов`язаного, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 343; ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345; ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 343; ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 345 КК України, -

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двоє малолітніх дітей, військовозобов`язаного, згідно ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345; ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 345 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2020 року, о 08.00 год., ОСОБА_7 поліцейський СРПП №4 Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, старший сержант поліції, спільно з ОСОБА_8 поліцейським СРПП №1 Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, рядовим поліції, на службовому автомобілі марки «Mitsubishi Outlander» номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням поліцейського ОСОБА_7 , заступили на добове чергування в складі групи реагування на патрульну зону № 17, яка включає в себе населені пункти м. Хотин, Анадоли, Атаки, Білівці, Ворничани, Гордівці, Данківці, Каплівка, Круглик, Крутеньки, Орестівка, Пашківці, Пригородок, Рашків, Рукшин, Ставчани, Чепоноси, Ярівка Хотинського району Чернівецької області.

Перебуваючи на патрулюванні у визначений патрульній зоні, 12 січня 2020 року, біля 19.50 год., рухаючись на вказаному службовому автомобілі у напрямку м. Хотин, а саме між селами Каплівка та м. Хотин, автодорогою Т-26-10, сполученням Хотин Мамалига, на третьому кілометрі даної автодороги, помітили, що в зустрічному напрямку рухається автомобіль, як в подальшому було встановлено марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_5 , який порушив п. 9.7. «Правил дорожнього руху», а саме порушив правила користування зовнішніми освітлювальними приладами.

В зв`язку з цим, поліцейський ОСОБА_7 (старший наряду), розвернув службовий автомобіль в протилежному напрямку та розпочав переслідування вказаного транспортного засобу, а саме рухатись в напрямку с. Данківці Хотинського району.

12 січня 2020 року, приблизно о 19.53 год., працівники поліції, наздогнавши вказаний автомобіль в с. Данківці Хотинського району, з метою його зупинки, було увімкнено проблискові маячки червоного та синього кольору, а також спеціальний звуковий сигнал.

Однак, між транспортними засобами марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_4 , та поліцейським автомобілем, в попутному напрямку, а саме: автомобілем з номерним знаком НОМЕР_4 , рухався інший автомобіль марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_4 , який бачачи, що позаду рухається транспортний засіб з увімкненими проблисковими мачками синього та червоного кольору, а також спеціальним звуковим сигналом, достовірно знаючи, що вказаний транспортний засіб є поліцейським автомобілем і в ньому знаходяться працівники поліції, вимоги п 3.2. «Правил дорожнього руху» не виконав, дорогу не надав, безперешкодний проїзд не забезпечив та не зупинив свій транспортний засіб, а навпаки, на відрізку дороги довжиною біля 8 км, між с. Данківці та с. Крутеньки Хотинського району, ігноруючи наявність включених проблискових маячків синього та червоного кольорів, а також дублювання голосом через гучномовець службового автомобіля словесні вимоги працівника поліції ОСОБА_8 зупинити транспортний засіб, почав здійснювати активні фізичні дії, спрямовані на перешкоджання та вплив щодо виконання працівниками поліції своїх функціональних обов`язків, а саме: керуючи транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_5 , умисно, протиправно, почав створювати перешкоди поліцейському автомобілю, при цьому не даючи можливості здійснити обгін, як з лівої так і з правої сторони, та наздогнати автомобіль марки «Mercedes-Benz» з номерним знаком НОМЕР_4 , чим вчинив вплив на працівника правоохоронного органу ОСОБА_7 , під час виконання ним обов`язків щодо охорони громадського порядку.

У результаті даних дій, автомобіль марки «Mercedes-Benz» з номерним знаком НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_5 , безперешкодно заїхали на територію домогосподарства АДРЕСА_2 .

Крім цього, 12 січня 2020, приблизно о 20.03 год., з автомобіля марки «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_4 вийшов ОСОБА_5 , а з автомобіля марки «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_5 , - ОСОБА_4 , та із подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 , разом направились на дорогу, де, перед вищевказаним домоволодінням, був припаркований службовий автомобіль працівників поліції марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_3 .

Підійшовши до даного службового автомобіля зі сторони водійських дверей, де знаходився у форменому одязі працівник правоохоронного органу - поліцейський ОСОБА_7 , який перебував при виконанні службових обов`язків, з яким ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили словесний конфлікт, із-за з`ясування причин їхнього переслідування та наміру зупинки. В ході виниклого конфлікту ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , поводячи себе зухвало, агресивно, виражаючи демонстративну, явну неповагу до працівника Національної поліції України, ігноруючи існуючі у суспільстві елементарні правила поведінки і моральності, не даючи можливості ОСОБА_7 пояснити причини їх зупинки, почали виражатися нецензурною лайкою, обзивати брутальними словами, погрожувати фізичною розправою та вимагали покинути вулицю Лісну с. Крутеньки Хотинського району.

Під час цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , здійснюючи свої активні дії, направлені на перешкоджання (протидію) виконанню поліцейським повноважень, щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, не реагуючи на вимоги про припинення протиправної поведінки, бачачи, що працівники поліції не мають намір покинути вулицю Лісну с. Крутеньки Хотинського району, переслідуючи мету спричинення поліцейському ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, умисно, протиправно, в групі осіб, шарпали та тримали за формений одяг, при цьому ОСОБА_5 наніс йому удар кулаком руки в груди, чим спричинив фізичну біль.

Під час свого побиття, поліцейський ОСОБА_7 , усвідомлюючи наявність реальної загрози своєму життю та здоров`ю, внаслідок вчиненого відносно нього групового нападу зі сторони ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з метою відбиття нападу та захисту свого життя і здоров`я, згідно ст. ст. 42, 43 Закону України «Про Національну поліцію», застосовано спеціальний засіб споряджений речовиною сльозогінної та дратівливої дії «Кобра-1», від застосування якого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , намагалися втекти на подвір`я даного домоволодіння.

Крім цього, 12 січня 2020, приблизно о 20.04 год., обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , після вчинення одного із фактів злочинної діяльності, передбаченої ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України, а саме, що виразилось в побитті та нанесенні тілесних ушкоджень працівнику поліції старшому сержанту поліції ОСОБА_7 , у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, вчиненого в групі осіб без попередньої змови між собою, намагались втекти на територію господарства № 20, що на вул. Лісова с. Крутеньки Хотинського району.

В цей час працівник поліції ОСОБА_7 , перебуваючи при виконанні службових обов`язків, реалізуючи надані йому повноваження передбачені ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та реагуючи на вчинене кримінальне правопорушення, намагався затримати ОСОБА_5 , а саме підійшовши до останнього, який намагався зайти на територію вказаного господарства, та спіймав його за руку.

Під час цього, ОСОБА_4 , який заходив на територію господарства АДРЕСА_2 , розвернувся і також побачив, як працівник поліції ОСОБА_7 намагався затримати його брата ОСОБА_5 , а інша особа, його визволяє, а саме намагається вирвати від ОСОБА_5 руку працівника поліції та виштовхати його назад. В подальшому, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій раптово виниклий умисел направлений на перешкоджання діяльності працівника поліції, підбіг до вищевказаних осіб, та повторно, в групі осіб без попередньої змови, спільно з іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи умисно, почав впливати на дії ОСОБА_7 , який затримував ОСОБА_5 , а саме відштовхувати його назад та намагався нанести рукою удар, однак ОСОБА_7 ухиляючись від удару все ж таки відійшов назад, а інша особа та ОСОБА_4 реалізувавши свій намір перешкодили затриманню ОСОБА_5 особи, яка вчинила злочин, чим забезпечили йому можливість зайти на територію вказаного подвір`я.

О 20 год. 05 хв., дружинами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 закрито ворота на територію господарства АДРЕСА_2 .

Далі, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , вперто не бажаючи припинити свої протиправні дії, 12 січня 2020, приблизно о 20.06 год., знову вийшли на територію дороги, що навпроти господарства АДРЕСА_2 де поводячи себе зухвало, агресивно, виражаючи демонстративну, явну неповагу до працівника Національної поліції України, висловлюючись брутальними словами і виражаючись нецензурною лайкою, принизили його честь і гідність. При цьому, ОСОБА_4 погрожував фізичною розправою переконливо викрикуючи, що йому відомо місце проживання ОСОБА_7 та його родини, висловлював погрози насильства щодо близьких родичів та своєю зухвалою поведінкою і жестами створювали реальність висловлених погроз.

Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знову спіймали поліцейського ОСОБА_7 та ОСОБА_4 наніс декілька ударів рукою та один удар головою в область тулубу та голови, чим заподіяли йому фізичну біль та тілесні ушкодження у вигляді:

- крововилив темно-червоного кольору в склері зовнішнього кута лівого ока;

- синець в лівій орбітальній ділянці;

- садно на спинці носа зліва, які згідно висновку експертизи №10 екс-Н від 17.01.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Далі, 12 січня 2020, в період час приблизно між 20.06-20.08 год., ОСОБА_4 , вперто не бажаючи припиняти свої протиправні дії, перебуваючи біля господарства №20, що на вул. Лісова с. Крутеньки Хотинського району, де вчиняли злочин по відношення до працівника поліції ОСОБА_7 , передбачений ч. 1 ст. 28, ч.2 ст. 345 КК України, усвідомлюючи, що перед ними знаходиться працівник поліції - поліцейський ОСОБА_7 , який перебував у форменому одязі та при виконанні службових обов`язків, поводячи себе зухвало та агресивно, виражаючи демонстративну, явну неповагу до працівника Національної поліції України, як представника центрального органу виконавчої влади, в обов`язки якого входить служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, ігноруючи існуючими у суспільстві елементарними правилами поведінки і моральності, не реагуючи на вимоги про припинення протиправної поведінки, умисно, протиправно, ОСОБА_4 , піднявши із землі цеглу, та тримаючи її в руках неодноразово замахувався в сторону поліцейського та службового автомобіля працівників поліції марки «Mitsubishi Outlander» державний номерний знак НОМЕР_3 , при цьому умисно, протиправно висловлював погрози пошкодження вказаного службового автомобіля.

12.01.2020 о 20:10 год. на зауваження працівника поліції ОСОБА_7 припинити свої протиправні дії ОСОБА_5 , словесно погрожував вбивством поліцейському ОСОБА_7 , викрикнувши: «Нащо, щоб ми вас тут убивали зараз. Зараз приїде пів села і спалить вас», та своєю зухвалою поведінкою, враховуючи попереднє застосування насильства до ОСОБА_7 , створював реальність висловлених погроз.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях передбачених ч. 1 ст. 343; ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345; ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 343; ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 345 КК України визнав при обставинах, викладених у обвинувальному акті та показав, що коли він повертався з гостей додому то йому на зустріч в с. Данківці Хотинського району проїхав патрульний автомобіль. ОСОБА_5 їхав попереду, а він позаду, коли вони роз`їхалися з патрульним автомобілем, то останній розвернувся і поїхав за ними, проїхавши приблизно 10 км. Під час цього він перешкоджав, щоб транспортний засіб поліцейських здійснив обгін його транспортного засобу. Штовханину з поліцейським почав ОСОБА_5 , він також намагався вдарити поліцейського. ОСОБА_7 застосував до них сльозоточивий газ. Він наніс вказаному поліцейському удар головою у підборіддя і рукою у ліву сторону обличчя. Зі сторони працівників поліції фізична сила не застосовувалася до штовханини. Після удару ОСОБА_7 залишився на ногах. Також під час вказаних подій він погрожував пошкодити транспортний засіб поліцейських. В подальшому його дружина відвела його до хати, після чого його «кумнат» відвіз додому.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345; ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 345 КК України визнав при обставинах, викладених у обвинувальному акті та показав, що він їхав додому із гостей на своєму автомобілі, проїжджаючи в с. Данківці Хотинського району йому назустріч проїхав патрульний автомобіль, у якого світився тільки синій маячок. Позаду нього їхав на своєму автомобілі його брат ОСОБА_9 . Коли він з братом приїхав до його господарства за ними під`їхав патрульний автомобіль. У них з поліцейськими почалася словесна перепалка, під час якої виникла штовханина. Фізичну силу до поліцейського вони почали застосовувати після того як він штовхнув поліцейського. Алкоголь в цей день він не вживав. Крім того, під час вказаних подій він погрожував поліцейському ОСОБА_7 .

Враховуючи те, що обвинувачені в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, суд визнає необхідним допитати обвинувачених, потерпілого, свідка ОСОБА_8 , дослідити матеріали справи в частині речових доказів, саме дисків із відеозаписами із відео реєстратора службового автомобіля та бодікамер поліцейських, протоколу огляду від 12 січня 2020 року, досудову доповідь, а також характеризуючі дані.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що вони з іншим поліцейським поверталися з с. Крутеньки Хотинського району. Неподалік м. Хотин водій на автомобілі Мерседес, засліпив його дальнім світлом, після чого він вирішив зупинити його. З с. Данківці Хотинського району він рухався з проблисковими маячками синього та червоного кольору та сиреною приблизно 13 км. Автомобілі попереду рухалися дуже швидко та легковий автомобіль «Мерседес» під керуванням ОСОБА_4 не давав йому можливості здійснити його обгін, а саме перекривав йому рух при намаганні обігнати його транспортний засіб. Коли транспортні засоби заїхали до свого господарства, то водій ОСОБА_5 вдарив його в груди і збив камеру, після чого він застосував газ. В подальшому ОСОБА_4 наніс йому удар головою і кулаком у область лівого ока.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що під`їхавши до господарства ОСОБА_10 , вони з дружинами вийшли і почався конфлікт. Якимчуки запитали чому вони їх зупинили. У відповідь їм повідомили, що вони порушили правила дорожнього руху. ОСОБА_5 разом із братом ОСОБА_4 стояли біля ОСОБА_7 та між ними відбувався конфлікт. Хто перший почав штовханину він не бачив. Після цього він присів у автомобіль щоб з`ясувати де оперативна група по телефоні. Він бачив як ударив ОСОБА_7 ОСОБА_5 та його брат. Удари були у обличчя та тулуб. До ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час вказаних подій був застосований газ. В подальшому вони з ОСОБА_7 сіли до автомобіля.

Вина ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтверджується також дисками із відеозаписами із відео реєстратора службового автомобіля та бодікамер поліцейських, на яких зафіксовано події які відбувалися 12.01.2020 року, зокрема і перешкоджання працівнику поліції здійснити обгін, погрози з боку ОСОБА_4 пошкодити службовий автомобіль поліцейських та застосувати насильство щодо близьких родичів ОСОБА_7 , а також погрози з боку ОСОБА_5 вбивством щодо працівників правоохоронного органу, нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поліцейському ОСОБА_7 (а.с. 90, том 1).

Проаналізувавши відеозаписи, які здійснені із бодікамери поліцейських та відео реєстратора, судом встановлено, що час виставлений на бодікамері відставав на 4 хв. від часу виставленого на відеореєстраторі.

Крім того, протоколом огляду від 12 січня 2020 року оглянуто відеозаписи із відео реєстратора службового автомобіля та бодікамер поліцейських, на яких зафіксовано конфлікт, який стався між поліцейським ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (а.с. 91, том 1).

Дані з бодікамери про те, що в ході конфлікту, ОСОБА_5 наніс один удар поліцейському кулаком руки у обличчя (а не в тулуб) спростовуються самим відеозаписом, показами обвинувачених, потерпілого та свідка ОСОБА_8 .

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених, потерпілого, дослідивши матеріали кримінальної справи в частині речових доказів, а саме дисків із відеозаписами із відео реєстратора службового автомобіля та бодікамер поліцейських, протоколу огляду від 12 січня 2020 року, досудову доповідь, а також характеризуючі дані, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у вироку суду, доведена повністю.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 343; ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345; ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 343 КК України повністю знайшла своє підтвердження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано органом досудового розслідування:

- за ч. 1 ст. 343 КК України, як вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу, з метою перешкодити виконання ним службових обов`язків;

- за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв та легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою;

- за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 343 КК України, як вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконання ним службових обов`язків, що перешкодили затриманню особи, яка вчинила злочин, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.

Дії ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, а саме погроза пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також погроза насильством щодо близьких родичів працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, невірно кваліфіковані прокуратурою як діяння, що вчинене групою осіб без попередньої змови між собою із застосуванням ч. 1 ст. 28 КК України.

Суд враховує встановлені фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, та правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 688/1521/17, погроза пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також погроза насильством щодо близьких родичів працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків висловлена ОСОБА_4 та підтверджена його жестами є закінченим злочином з моменту, коли погроза була доведена до відома потерпілого. Вказана погроза з боку ОСОБА_4 не переросла в пошкодження майна (транспортного засобу) та в застосуванні насильства щодо близьких родичів ОСОБА_7 , висловлювалися тільки ОСОБА_4 , доказів, що ці погрози були поєднані спільним умислом ОСОБА_4 з ОСОБА_5 суду не надані.

Таким чином, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення суд кваліфікує за ч.1 ст. 345 КК України, як погроза пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також погроза насильством щодо близьких родичів працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 345 КК України, суд вважає доведеною.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Скоєні кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення кримінальних правопорушень) відносяться до категорій злочинів невеликої та середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, зарекомендував себе як добрий сім`янин та дбайливий батько, спиртними напоями не зловживає, в сільську раду не надходило скарг на ОСОБА_4 , раніше не судимий. Згідно довідки Хотинської РЛ на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання за ч. 1 ст. 343 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання за ч. 1 ст. 343 КК України судом не встановлено.

До обставин, що пом`якшують покарання за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345 КК України є вчинення злочину особою повторно.

До обставин, що пом`якшують покарання за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 343 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку (а саме моральної шкоди завданої ОСОБА_7 ).

Обставиною, що обтяжує покарання за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 343 КК України є вчинення злочину особою повторно.

До обставин, що пом`якшують покарання за ч.1 ст. 345 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку (а саме моральної шкоди завданої ОСОБА_7 ).

Обставиною, що обтяжує покарання за ч.1 ст. 345 КК України є вчинення злочину особою повторно.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про обвинуваченого. З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що в результаті проведення оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення встановлено, що обвинувачений не має проблем із житлом, психічними розладами не страждає, наркотичні засоби і психотропні речовини не вживає та алкогольними напоями не зловживає, має місце роботи та заробітку, по місцю проживання характеризується позитивно. ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Загальний ризик вчинення повторного правопорушення визначено як середній, загальний рівень ризику небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб) середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_4 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також середній ризик вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку Хотинського районного сектору, виконання покарання без ізоляції від суспільства можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України.

Враховуючи вищевказане, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, з урахуванням особи ОСОБА_4 , який є молодою особою, характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, його фізичний стан, обставин справи, суд вважає за можливе, призначити покарання за ч. 1 ст. 343 КК України, у вигляді штрафу

Суд вважає, що вказане покарання буде достатніми і необхідними для виправлення особи ОСОБА_4 та недопущення ним в подальшому вчинення кримінальних правопорушень.

Крім того, враховуючи вищевказане, наявність пом`якшуючих та обтяжуючої обставини, з урахуванням особи ОСОБА_4 , який є молодою особою, характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, його фізичний стан, обставин справи, суд вважає, що встановлені обставини настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину передбаченого ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345 КК України, що призначення навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим, а тому є підстави для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України. При цьому суд вважає за можливе, призначити покарання за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу.

Суд вважає, що вказане покарання буде достатніми і необхідними для виправлення особи ОСОБА_4 та недопущення ним в подальшому вчинення кримінальних правопорушень.

Також, враховуючи вищевказане, наявність пом`якшуючих та обтяжуючої обставини, з урахуванням особи ОСОБА_4 , який є молодою особою, характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, його фізичний стан, обставин справи, суд вважає, що встановлені обставини настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину передбаченого ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 343 КК України, що призначення навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим, а тому є підстави для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України. При цьому суд вважає за можливе, призначити покарання за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 343 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу.

Суд вважає, що вказане покарання буде достатніми і необхідними для виправлення особи ОСОБА_4 та недопущення ним в подальшому вчинення кримінальних правопорушень.

Крім того, враховуючи вищевказане, наявність пом`якшуючих та обтяжуючої обставини, з урахуванням особи ОСОБА_4 , який є молодою особою, характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, його фізичний стан, обставин справи, суд вважає, що встановлені обставини настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину передбаченого ч.1 ст. 345 КК України, що призначення навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим, а тому є підстави для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України. При цьому суд вважає за можливе, призначити покарання за ч.1 ст. 345 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу.

Суд вважає, що вказане покарання буде достатніми і необхідними для виправлення особи ОСОБА_4 та недопущення ним в подальшому вчинення кримінальних правопорушень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу.

Суд вважає, що вказане покарання буде достатніми і необхідними для виправлення особи ОСОБА_4 та недопущення ним в подальшому вчинення кримінальних правопорушень.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України повністю знайшла своє підтвердження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковано органом досудового розслідування:

- за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв та легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.

Дії ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, а саме погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, невірно кваліфіковані прокуратурою як діяння, що вчинене групою осіб без попередньої змови між собою із застосуванням ч. 1 ст. 28 КК України.

Суд враховує встановлені фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, та правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 688/1521/17, погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків висловлена ОСОБА_5 та підтверджена його жестами є закінченим злочином з моменту, коли погроза була доведена до відома потерпілого. Вказані дії ОСОБА_5 не охоплювалися єдиним умислом і характеризується як реальна сукупність злочинів, погроза вбивством висловлювалася тільки ОСОБА_5 , доказів, що ця погроза була поєднана спільним умислом ОСОБА_5 з ОСОБА_4 суду не надані.

Таким чином, вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення суд кваліфікує за ч.1 ст. 345 КК України, як погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 345 КК України, суд вважає доведеною.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Скоєні кримінальні правопорушення відносяться відповідно до ст. 12 КК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення кримінальних правопорушень) до категорій злочинів середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується позитивно, зарекомендував себе як добрий сім`янин та дбайливий батько, спиртними напоями не зловживає, в сільську раду не надходило скарг на ОСОБА_5 , раніше не судимий. Згідно довідки Хотинської РЛ на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345 КК України суд відносить щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що обтяжують покарання за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345 КК України судом не встановлено.

До обставин, що пом`якшують покарання за ч.1 ст. 345 КК України суд відносить щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку (а саме моральної шкоди завданої ОСОБА_7 ). Обставиною, що обтяжують покарання за ч.1 ст. 345 КК України є вчинення злочину особою повторно.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про обвинуваченого. З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 вбачається, що в результаті проведення оцінки ризику вчинене повторного кримінального правопорушення встановлено, що обвинувачений не має проблем із житлом, психічними розладами не страждає, наркотичні засоби і психотропні речовини не вживає та алкогольними напоями не зловживає, має місце роботи та заробітку, по місцю проживання характеризується позитивно. ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Загальний ризик вчинення повторного правопорушення визначено як середній, загальний рівень ризику небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб) середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_5 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також середній ризик вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку Хотинського районного сектору, виконання покарання без ізоляції від суспільства можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України

Враховуючи вищевказане, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, з урахуванням особи ОСОБА_5 , який є молодою особою, характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, його фізичний стан, обставин справи, суд вважає, що встановлені обставини настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину передбаченого ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345 КК України, що призначення навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим, а тому є підстави для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України. При цьому суд вважає за можливе, призначити покарання за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу.

Суд вважає, що вказане покарання буде достатніми і необхідними для виправлення особи ОСОБА_5 та недопущення ним в подальшому вчинення кримінальних правопорушень.

Крім того, враховуючи вищевказане, наявність пом`якшуючих та обтяжуючої обставин, з урахуванням особи ОСОБА_5 , який є молодою особою, характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, його фізичний стан, обставин справи, суд вважає, що встановлені обставини настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину передбаченого ч.1 ст. 345 КК України, що призначення навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим, а тому є підстави для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України. При цьому суд вважає за можливе, призначити покарання за ч.1 ст. 345 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу.

Суд вважає, що вказане покарання буде достатніми і необхідними для виправлення особи ОСОБА_5 та недопущення ним в подальшому вчинення кримінальних правопорушень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу.

Суд вважає, що вказане покарання буде достатніми і необхідними для виправлення особи ОСОБА_5 та недопущення ним в подальшому вчинення кримінальних правопорушень.

Представником потерпілого ОСОБА_11 заявлено цивільний позов, в якому він просить стягнути з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 500000 грн., а також матеріальну шкоду в розмірі 6823 грн.

Представник потерпілого ОСОБА_11 надав суду заяву в якій просив залишити цивільний позов без розгляду.

Потерпілий ОСОБА_7 підтримав заяву свого представника про залишення цивільного позову без розгляду, оскільки шкода добровільно йому відшкодована.

Прокурор не заперечив проти залишення цивільного позову без розгляду.

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та їх захисник ОСОБА_6 не заперечили проти залишення цивільного позову без розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ст.257 ч.1 п.5 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Суд вважає, що заявлений по справі цивільний позов необхідно залишити без розгляду, оскільки до початку розгляду справи по суті від представника потерпілого - адвоката ОСОБА_11 надійшла письмова заява про залишення позовної заяви без розгляду, який в судовому засіданні дану заяву підтримав, що відповідає вимогам ст.257 ч.1 п.5 ЦПК України та положенням ст.128 ч.5 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 128, 370, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 343 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 150 (сто п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу в розмірі 1150 (однієї тисячі сто п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 19550 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень.

Визнати винним ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 345 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 800 (вісімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень.

Визнати винним ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 150 (сто п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 14450 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди залишити без розгляду.

Речові докази: DVD диски із відеозаписами, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи № 722/240/20 залишити в матеріалах кримінальної справи № 722/240/20.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1