Рішення

від 27.11.2020 по справі 451/1703/19

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

27 листопада 2020 рокуСправа №451/1703/19 Провадження № 2/451/444/20

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Сахаревич М.М.,

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1703/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

19 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Бабичі Радехівського району Львівської області померла мати Позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 07.11.2019 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Згідно даних, викладених у довідці Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області №1433 від 07.11.2019 року, на день смерті ОСОБА_3 разом із нею в одному будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , проживав і був зареєстрований ОСОБА_2 . Зазначає, що ОСОБА_2 не відноситься до спадкоємців жодної черги, однак із огляду на факт його реєстрації і проживання із спадкодавцем, вона зазначила такого в якості відповідача у справі. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, який 09.12.1992 року посвідчений державним нотаріусом Радехівської державної нотаріальної контори Луців І.П. і, відповідно до якого, спадкодавець заповіла усі свої майнові та немайнові права своїй дочці - ОСОБА_1 (Позивачу у справі). У склад спадкового майна, окрім іншого, увійшло право власності на земельні ділянки загальною площею 2,1628 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області та на які виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯА №732913 від 07 грудня 2005 року. Наголошує, що зазначений вище Державний акт виданий після смерті спадкодавця. Так як після смерті ОСОБА_3 , що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилася спадкова маса яка має місце спадкування майна померлого за заповітом і належним спадкоємцем є ОСОБА_1 .. Зазначає, що після смерті своєї мами ОСОБА_3 вона дійсно вступила у фактичне володіння спадковим майном, зокрема взяла на зберігання оригінали правовстановлюючих документів, опікується спадковим майном та, відповідно земельними ділянками, що в повній мірі кореспондує вимогам ст. 549 ЦК УРСР, норми якої були чинними на момент виникнення правовідносин. Окрім її особистих тверджень, наведене знайшло своє відображення і у відомостях, викладних в довідці Вузлівської сільської ради Радехівського району №1532 від 06.12.2019 року. Зазначає, що значний проміжок часу вона у органи нотаріату із заявою про прийняття спадщини не зверталася, оскільки вважала, що спадкові права після смерті матері набула автоматично шляхом вступу в оперативне управління спадковою масою. Так само вона не зверталася і до нотаріуса зі заявою про відмову прийняття спадщини. Лише в цьому році вона звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою, проте отримала усну відмову у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, оскільки відсутні відомості про фактичне прийняття спадщини, а також, як зазначалося вище, державний акт на право власності на земельну ділянку виданий після смерті спадкодавця. Таким чином, Позивач пропустила визначений законодавцем строк для прийняття спадщини і вагомих причин, за наявності яких можна було б клопотати про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, не має. За обставин зазначених вище більш дієвих заходів для забезпечення реалізації своїх майнових прав, окрім як звернення до суду, не має. Інших претендентів на спадкову масу з числа спадкоємців за законом, або ж за заповітом, окрім як вказаних у позові, не має. Просить ухвалити рішення, яким встановити факт, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , право власності на земельні ділянки загальною площею 2,1628 га, що складається з двох земельних ділянок площами 1,7947 га з кадастровим номером 4623987200:10:000:0165 та 0,3681 га з кадастровим номером 4623987200:11:000:0229, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на праві приватної власності відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯА №732913, виданого 07.12.2005 року (а.с.2-5).

У судове засідання позивач з`явилася, позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила постановити рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, просив їх задовольнити.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Бабичі Радехівського району Львівської області померла мати Позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 07.11.2019 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с.17).

Родинні відносини зі спадкодавцем підтверджуються Свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 , виданим повторно 07 листопада 2019 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області; Свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_4 , виданим 25 травня 1970 року Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області; Свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_5 , виданим повторно 01 червня 1988 року Бабичівською сільською радою Радехіського району Львівської області; Свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_6 , виданим 12 травня 1987 року Радехівським районним відділом ЗАГС (а.с.13-16).

Із довідки Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області №1433 від 07.11.2019 року, вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 разом із нею в одному будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , проживав і був зареєстрований ОСОБА_2 (а.с.19).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, який 09.12.1992 року посвідчений державним нотаріусом Радехівської державної нотаріальної контори Луців І.П. і, відповідно до якого, спадкодавець заповіла усі свої майнові та немайнові права своїй дочці - ОСОБА_1 (а.с.18-18 зворот).

У склад спадкового майна, окрім іншого, увійшло право власності на земельні ділянки загальною площею 2,1628 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області та на які виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯА №732913 від 07 грудня 2005 року (а.с.21).

Після смерті своєї ОСОБА_3 ОСОБА_1 дійсно вступила у фактичне володіння спадковим майном, зокрема взяла на зберігання оригінали правовстановлюючих документів, опікується спадковим майном та, відповідно земельними ділянками, що в повній мірі кореспондує вимогам ст. 549 ЦК УРСР, норми якої були чинними на момент виникнення правовідносин.

Окрім її особистих тверджень, наведене підтверджується довідкою Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області №1532 від 06.12.2019 року (а.с.20).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Факт, факт, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 недовіряти показам яких у суду немає підстав.

Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом встановлення факту та визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,206, 211,258-259,263-265,315 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , право власності на земельні ділянки загальною площею 2,1628 га, що складається з двох земельних ділянок площами 1,7947 га з кадастровим номером 4623987200:10:000:0165 та 0,3681 га з кадастровим номером 4623987200:11:000:0229, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на праві приватної власності відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯА №732913, виданого 07.12.2005 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКП НОМЕР_7 , жителя АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , проживаючої в АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 30 листопада 2020 року.