Рішення

від 26.11.2020 по справі 606/1876/20

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/1876/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Золотниківська сільська рада Теребовлянського району Тернопільської області, Теребовлянська державна нотаріальна контора, про визнання колишніх членів колгоспного двору такими, що втратили право на частку в майні колишнього колгоспного двору, визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Золотниківська сільська рада Теребовлянського району Тернопільської області, Теребовлянська державна нотаріальна контора, у якому просить визнати колишніх членів колгоспного двору ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , такими, що втратили право на частку у колгоспному дворі у домоволодінні, що знаходиться по АДРЕСА_1 та визнати за позивачем право власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог, вказує на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 , та станом на 1991 рік в ньому були зареєстровані: його дружина ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , сини: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів належну йому на праві власності земельну ділянку площею 3,69 га, яка належить йому на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА№012625, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с.Сокільники Теребовлянського району Тернопільської області на користь ОСОБА_3 ; належну йому на праві власності земельну ділянку площею 3,3994 га, яка належить йому на підставі відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, кадастровий номер 6125087600:01:002:0023, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Соколівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області на користь ОСОБА_2 ; а все інше майно, яке буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось із чого не складалося, а також все те, що він за законом матиме на користь позивача.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема на земельні ділянки, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та інше майно. Після смерті ОСОБА_4 у Теребовлянській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за №252 від 02 серпня 2019 року за заявою ОСОБА_1 . Однак, отримати в Теребовлянській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивач ОСОБА_1 не може через те, що даний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами зареєстрований за колгоспним двором, який складається з 4 членів, головою якого був ОСОБА_4 , правовстановлюючий документ відсутній.

Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом для визнання права власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 за рішенням суду.

Ухвалою судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 08 вересня 2020 року позовну заяву було залишено без руху. Після усунення позивачем у встановлений судом строк недоліків позовної заяви ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 20 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження у справі призначено справу до судового розгляду по суті на 26 листопада 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явились, однак до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Представник Золотниківської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник Теребовлянської державної нотаріальної контори Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 27 жовтня 1989 року, виданого виконавчим комітетом Теребовлянської районної Ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР, цілий житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований АДРЕСА_1 належить до колгоспного двору, що складається з 4 членів, головою якого є ОСОБА_4 . Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Теребовлянської районної Ради народних депутатів № 246 від 24 жовтня 1989 року. У вищезазначеному Свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок, вказано ім`я голови колгоспного двору як ОСОБА_6 , замість дійсного ОСОБА_7 .

Згідно копії довідки Теребовлянського бюро технічної інвентаризації за № 292 від 08 серпня 2019 року, житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 є колгоспним двором, який складається з чотирьох членів, головою якого є ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Теребовлянської районної Ради народних депутатів № 246 від 24 жовтня 1989 року. Раніше житловий будинок з надвірними будівлями рахувався за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки №136, виданої 22 липня 2020 року виконкомом Золотниківської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, на день видачі Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок з по господарськими будівлями від 1989 року головою колгоспного двору був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , члени колгоспного двору: його дружина ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , сини: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_2 .

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності положення статей 17, 18 Закону Про власність щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею четвертою Постанови Верховної Ради України Про введення в дію Закону України Про власність загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК УPCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно частини другої статті 123 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до статті 126 ЦК УРСР працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору, якщо він не менше трьох років підряд не приймав участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору.

Крім того, згідно постанови пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року Про судову практику за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в майні.

Враховуючи встановлені обставини справи, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 належало по 1/5 частки житлового будинку кожному.

Вирішуючи питання щодо того, чи не втратили ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свою частку в майні колгоспного двору, суд дійшов наступного.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

У позовній заяві позивач вказує, що брат позивача ОСОБА_3 у 1989 році одружився і переїхав жити до дружини (вибув з господарства) і тим самим більше не брав участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства колгоспного двору. Вказане підтверджується відміткою Надрічнянської сільської ради про реєстрацію 15 липня 1989 року шлюбу, яка міститься у копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , виданого 18 червня 2002 року Теребовлянським РВУМВС України в Тернопільській області та не заперечується відповідачем.

Щодо сестри позивача ОСОБА_2 , то у позові вказано, що після одруження у 1987 році остання переїхала жити до чоловіка (вибула з господарства), в подальшому не брала участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства колгоспного двору. На підтвердження вказаного у матеріалах справи наявні: копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 09 травня 1987 року, серії НОМЕР_2 , виданого 09 травня 1987 року Соколівською сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області; копія паспорта громадянина України НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_2 , виданого 25 листопада 2010 року Теребовлянським РВУМВС України в Тернопільській області із відміткою про реєстрацію місця проживання у с. Золотники з 21 квітня 1988 року. Вказане не заперечується відповідачем.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 втратили право на частку в майні двору, оскільки більше трьох років підряд не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору, у зв`язку з переїздом та проживанням у іншій місцевості, будь-яку частку в майні колгоспного двору не витребували та не мають наміру реалізовувати свої майнові права, про що свідчать подані ними заяви про визнання позову.

Таким чином, житловий будинок та господарські споруди вказаного домоволодіння після вибуття з господарства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належали на праві спільної сумісної власності голові двору ОСОБА_4 , його дружині ОСОБА_5 та позивачу ОСОБА_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 18 березня 2013 року, виданого виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільській області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Сокільники, Теребовлянського району, Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, зокрема на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в с. Сокільники Теребовлянського району Тернопільської області, яку прийняв ОСОБА_4 ..

28 грудня 2018 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем Золотниківської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, яким заповів належну йому на праві власності земельну ділянку площею 3,69 га, яка належить йому на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА№012625, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с.Сокільники Теребовлянського району Тернопільської області на користь ОСОБА_3 ; належну йому на праві власності земельну ділянку площею 3,3994 га, яка належить йому на підставі відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, кадастровий номер 6125087600:01:002:0023, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Соколівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області на користь ОСОБА_2 ; а все інше майно, яке буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось із чого не складалося, а також все те, що він за законом матиме на користь ОСОБА_1 .

Даний заповіт на день смерті ОСОБА_4 не змінювався і не скасовувався.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 06 лютого 2019 року, виданого виконавчим комітетом Золотниківської сільської ради Теребовлянського району Тернопільській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Сокільники, Теребовлянського району, Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

ІНФОРМАЦІЯ_3 була заведена спадкова справа за №252, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Вказане підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Теребовлянською державною нотаріальною конторою за № 407/02-14 від 18 березня 2020 року.

З вказаної постанови слідує, що при розгляді документів, а саме: свідоцтва про смерть, заповіту, довідки, виданої Теребовлянським бюро технічної інвентаризації 08 серпня 2019 року за № 292, було встановлено, що житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 зареєстрований за колгоспним двором, який складається з 4 членів, головою якого є ОСОБА_4 , відсутній правовстановлюючий документ.

За даними технічного паспорту, виготовленого 27 червня 2019 року Теребовлянським бюро технічної інвентаризації житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 має загальну площу 68,70 кв.м., житлову - 35,30 кв.м.

Відповідно до копії висновку вартості майна, житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою по АДРЕСА_1 , вартість вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами станом на 10 вересня 2020 року становить 53500 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот) грн.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Пунктом 1 частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову відповідачами, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивач не може реалізувати своїх прав, його права підлягають судовому захисту, а позов до задоволення шляхом: визнання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , колишніх членів колгоспного двору, такими, що втратили право на частку у колгоспному дворі у домоволодінні, що знаходиться по АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказаний житловий будинок, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 4, 5, 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Золотниківська сільська рада Теребовлянського району Тернопільської області, Теребовлянська державна нотаріальна контора, про визнання колишніх членів колгоспного двору такими, що втратили право на частку в майні колишнього колгоспного двору, визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на частку у майні колишнього колгоспного двору у домоволодінні, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: село Бронгалівка, Теребовлянський район, Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_7 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Золотниківська сільська рада Теребовлянського району Тернопільської області, місцезнаходження: вулиця Містечко, 33, село Золотники, Теребовлянський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04394585;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Теребовлянська державна нотаріальна контора Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), місцезнаходження: вулиця Кн.Василька, 108, місто Теребовля, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 02900570.

Повний текст рішення суду складено 26 листопада 2020 року.

Суддя А.В.Мельник