РІШЕННЯ
іменем України
25 листопада 2020 року Справа № 655/462/19
Горностаївський районний суд Херсонської області
в складі: судді Посунько Г.А.
секретаря Бортнюк Л.М.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Горностаївка Херсонської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" до ОСОБА_1 , фермерського господарства "Елена" та Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,
в с т а н о в и в :
21 травня 2019 року ТОВ "ТД "Україна" пред`явив позов до ОСОБА_1 , ФГ "Елена" та Горностаївської райдержадміністрації Херсонської області про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
Позивач ТОВ "ТД "Україна" посилається в обґрунтування своїх позовних вимог на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,46 га. (кадастровий номер 6522680500:04:013:0013). 01 лютого 2003 року ОСОБА_1 передала належну їй земельну ділянку в оренду ТОВ "ТД "Україна" на строк п`ять років, про що між сторонами був укладений договір оренди землі. В подальшому строк дії договору оренди продовжувався додатковими угодами від 05 грудня 2006 року та 05 січня 2013 року.
Проте, 06 липня 2016 року ОСОБА_1 уклала з ФГ "Елена" договір оренди вказаної земельної ділянки, за умовами якого передала останньому свою земельну ділянку в оренду строком на десять років. На підставі цього договору оренди 01 листопада 2016 року за ФГ "Елена" зареєстровано право оренди, про що державним реєстратором вчинено реєстраційний запис про інше речове право за № 17194789.
Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 30 травня 2017 року, ухваленим в цивільній справі № 655/841/16-ц, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,46 га (кадастровий номер 6522680500:04:013:0013) від 06 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Елена", та скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди ФГ "Елена" від 01 листопада 2016 року (реєстраційний запис про інше речове право № 17194789). В цих судових рішеннях встановлено, що ТОВ "ТД "Україна" мало намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі, додержалось процедури поновлення договору - підписало додаткову угоду № 45 від 05 січня 2013 року до договору оренди, але орендодавець в порушення вимог ст.33 Закону України "Про оренду землі" не повідомив орендаря про відмову в поновленні цього договору.
ТОВ "ТД "Україна" звернулось до державного реєстратора з питання виконання судового рішення, але отримало інформацію про те, що земельна ділянка відповідача ОСОБА_1 була поділена на дві земельні ділянки: площею 2,23 га (кадастровий номер 6522680500:04:001:0336) та площею 2,23 га (кадастровий номер 6522680500:04:001:0337).
21 липня 2017 року ОСОБА_1 уклала з ФГ "Елена" договір оренди земельної ділянки площею 2,23 га (кадастровий номер 6522680500:04:001:0336), за умовами якого передала останньому свою земельну ділянку в оренду строком на двадцять років. На підставі цього договору оренди 31 липня 2017 року за ФГ "Елена" зареєстровано право оренди, про що державним реєстратором вчинено реєстраційний запис про інше речове право за № 21632483.
21 липня 2017 року ОСОБА_1 уклала з ФГ "Елена" договір оренди земельної ділянки площею 2,23 га (кадастровий номер 6522680500:04:001:0337), за умовами якого передала останньому свою земельну ділянку в оренду строком на двадцять років. На підставі цього договору оренди 31 липня 2017 року за ФГ "Елена" зареєстровано право оренди, про що державним реєстратором вчинено реєстраційний запис про інше речове право за № 21631649.
Укладення нових договорів оренди та реєстрація нових прав оренди позбавило ТОВ "ТД "Україна" можливості зареєструвати право оренди земельних ділянок, власником яких є ОСОБА_1 , та в подальшому використовувати вказані земельні ділянки на правах оренди до 2023 року. Позивач вважає, що всі правочини, які вчиняє або планує вчинити на майбутнє ОСОБА_1 із вказаними земельними ділянками є недійсними, так як судовими рішеннями визнано недійсним договір оренди від 06 липня 2016 року.
На підставі викладеного позивач ТОВ "ТД "Україна" просить суд скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6522680500:04:001:0336) між ОСОБА_1 та ФГ "Елена", номер запису про інше речове право 21632483, індексний номер 36380007 від 31 липня 2017 року, а також просить суд скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6522680500:04:001:0337) між ОСОБА_1 та ФГ "Елена", номер запису про інше речове право 21631649, індексний номер 36379471 від 31 липня 2017 року.
21 травня 2019 року в порядку забезпечення позову заборонено державному реєстратору вчиняти будь-які реєстраційні записи щодо земельних ділянок з кадастровим номером 6522680500:04:001:0336 та з кадастровим номером 6522680500:04:001:0337, які належать на праві власності відповідачеві ОСОБА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням в даній цивільній справі.
21 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень.
05 червня 2019 року від відповідача ФГ "Елена" надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечив проти позову. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що 20 квітня 2015 року між ТОВ "ТД "Україна" та ФГ "Елена" укладено договір обміну земельних ділянок, в якому сторони визнали за ФГ "Елена" право користування земельними ділянками, власником яких є ОСОБА_1 .
Відповідач вважає, що виходячи зі змісту ст.ст.6, 20 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.125, 126 ЗК України, ст.182 ЦК України у ТОВ "ТД "Україна" відсутнє право оренди земельної ділянки площею 4,46 га, власником якої є ОСОБА_1 , а додаткова угода до договору оренди, укладена 05 січня 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ "ТД "Україна", не має правового значення через відсутність її державної реєстрації.
Відповідач заявляє про застосування позовної давності, оскільки позивач, звернувшись до суду з позовом 21 травня 2019 року, пропустив трирічний строк позовної давності. На думку відповідача, ТОВ "ТД "Україна" оскаржує речове право ФГ "Елена", яке виникло з 23 березня 2015 року та з існуванням якого погодився позивач, уклавши з ФГ "Елена" договір обміну земельних ділянок від 20 квітня 2015 року.
На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
08 липня 2019 року від позивача ТОВ "ТД "Україна" надійшла відповідь на відзив, якою позивач підтвердив заявлені позовні вимоги. Додатково позивач вказав, що вважає помилковими твердження відповідача ФГ "Елена" про закінчення строку позовної давності, оскільки ТОВ "ТД "Україна" оскаржує речове право, спір щодо якого був вирішений постановою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року в цивільній справі № 655/841/16-ц.
11 грудня 2019 року від позивача ТОВ "ТД "Україна" надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою позивач просить суд скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6522680500:04:001:0336) між ОСОБА_1 та ФГ "Елена", номер запису про інше речове право 21632483 від 31 липня 2017 року, а також просить суд скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6522680500:04:001:0337) між ОСОБА_1 та ФГ "Елена", номер запису про інше речове право 21631649 від 31 липня 2017 року.
19 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача ТОВ "ТД "Україна" не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - своєю заявою до суду позивач просить розглядати справу за відсутності їхнього представника, позовні вимоги підтримує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача ТОВ "ТД "Україна", на підставі наявних у справі доказів.
В судове засідання представник відповідача ФГ "Елена" не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - своєю заявою до суду відповідач просить розглядати справу за відсутності їхнього представника, проти позову заперечує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача ФГ "Елена", на підставі наявних у справі доказів.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином - причин своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, заяви про визнання позову не подавала, відзиву на позовну заяву не подавала. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів.
В судове засідання представник відповідача Горностаївської райдержадміністрації Херсонської області не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - своєю заявою до суду відповідач просить розглядати справу за відсутності їхнього представника. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача Горностаївської райдержадміністрації Херсонської області, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
Відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,46 га. (кадастровий номер 6522680500:04:013:0013).
01 лютого 2003 року ОСОБА_1 передала належну їй земельну ділянку в оренду ТОВ "ТД "Україна" на строк п`ять років, про що між сторонами був укладений договір оренди землі. Договір був зареєстрований Великоблаговіщенською сільською радою Горностаївського району Херсонської області.
05 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ТД "Україна" була укладена додаткова угода до вказаного договору оренди земельної ділянки, якою був продовжений строк дії основного договору оренди до десяти років - до 01 лютого 2013 року. Додаткова угода зареєстрована Горностаївським районним реєстраційним відділом Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".
05 січня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ТД "Україна" була укладена додаткова угода до вказаного договору оренди земельної ділянки, якою був продовжений строк дії основного договору оренди до двадцяти років - до 13 лютого 2023 року. Державна реєстрація цієї додаткової угоди не здійснювалась.
06 липня 2016 року ОСОБА_1 уклала з ФГ "Елена" договір оренди вказаної земельної ділянки, за умовами якого передала останньому свою земельну ділянку в оренду строком на десять років. На підставі цього договору оренди 01 листопада 2016 року за ФГ "Елена" зареєстровано право оренди, про що державним реєстратором вчинено реєстраційний запис про інше речове право за № 17194789.
Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 30 травня 2017 року, ухваленим в цивільній справі № 655/841/16-ц, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,46 га (кадастровий номер 6522680500:04:013:0013) від 06 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Елена", та скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди ФГ "Елена" від 01 листопада 2016 року (реєстраційний запис про інше речове право № 17194789). Вказані судові рішення набрали законної сили 20 лютого 2019 року.
В цих судових рішеннях встановлено, що ТОВ "ТД "Україна" мало намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі, додержалось процедури поновлення договору, а саме підписало додаткову угоду № 45 від 05 січня 2013 року до договору оренди, проте орендодавець в порушення вимог ст.33 Закону України "Про оренду землі" ні під час підписання цієї угоди, ні згодом у письмовому вигляді не повідомив орендаря про відмову в поновленні цього договору. Таким чином, одна і та ж сама земельна ділянка не може бути об`єктом оренди двох договорів, укладених із різними орендарями, тому висновки судів про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним є помилковими, оскільки він укладений у період дії договору оренди землі від 01 лютого 2003 року.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
До набрання законної сили вказаними судовими рішеннями, сторони в добровільному порядку розірвали договір оренди земельної ділянки, укладений 06 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ "Елена". Відповідно, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виключено інформацію про державну реєстрацію права оренди ФГ "Елена" від 01 листопада 2016 року (реєстраційний запис про інше речове право № 17194789).
В 2017 році земельна ділянка відповідача ОСОБА_1 була поділена на дві земельні ділянки: площею 2,23 га (кадастровий номер 6522680500:04:001:0336) та площею 2,23 га (кадастровий номер 6522680500:04:001:0337).
21 липня 2017 року ОСОБА_1 уклала з ФГ "Елена" договір оренди земельної ділянки площею 2,23 га (кадастровий номер 6522680500:04:001:0336), за умовами якого передала останньому свою земельну ділянку в оренду строком на двадцять років. На підставі цього договору оренди 27 липня 2017 року за ФГ "Елена" зареєстровано право оренди, про що державним реєстратором Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області вчинено реєстраційний запис про інше речове право за № 21632483.
21 липня 2017 року ОСОБА_1 уклала з ФГ "Елена" договір оренди земельної ділянки площею 2,23 га (кадастровий номер 6522680500:04:001:0337), за умовами якого передала останньому свою земельну ділянку в оренду строком на двадцять років. На підставі цього договору оренди 27 липня 2017 року за ФГ "Елена" зареєстровано право оренди, про що державним реєстратором Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області вчинено реєстраційний запис про інше речове право за № 21631649.
Саме ці реєстраційні записи про інше речове право є предметом даної цивільної справи.
Згідно ч.1 - ч.4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1, ч.2 ст.13 ЦПК України с уд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно ч.1, ч.2 ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" д ержавний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" д ержавна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Згідно п.1 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що державний реєстратор Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, вчиняючи 27 липня 2017 року реєстраційні записи про інше речове право за № 21632483 та № 21631649, діяв правомірно, реєстрація прав оренди проведена у відповідності до поданих документів, зокрема договорів оренди земельних ділянок, укладених 21 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ "Елена".
Разом з тим, суд вважає, що в даній цивільній справі вирішення спору про скасування державної реєстрації прав оренди земельних ділянок залежить, в першу чергу, від вирішення питання про чинність відповідних договорів оренди.
Так, в судовому засіданні встановлено, що договори оренди земельних ділянок, укладені 21 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ "Елена", на підставі яких вчинено оспорювані записи про державну реєстрацію прав оренди, на даний час продовжують діяти.
Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 30 травня 2017 року та Постановою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року, ухваленими в цивільній справі № 655/841/16, на які посилається позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 06 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ "Елена". Питання щодо визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених 21 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ "Елена", вказаними судовими рішеннями не вирішувалось.
Під час розгляду даної цивільної справи ні позивач, ні будь-яка інша особа не заявляли вимог про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених 21 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ "Елена".
При цьому, згідно ст.15, ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно ч.3 ст.203 ЦК України в олевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно ч.5 ст.203 ЦК України п равочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч.6 ст.203 ЦК України п равочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Суд приходить до висновку, що в даній цивільній справі позовна вимога про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки вимагає визнання недійсним відповідного договору оренди, оскільки саме на його підставі вчинено оскаржуваний реєстраційний запис. Отже, вирішення питання щодо чинності договору оренди має преюдиційне значення для вирішення питання щодо державної реєстрації права оренди.
Тому належним способом захисту порушеного права позивача в цьому конкретному випадку має бути позов з двома позовними вимогами: 1) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, 2) скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
Сама по собі вимога про скасування державної реєстрації права оренди не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу того, що запис вчинено на підставі діючого договору оренди, чинність якого повинна бути предметом розгляду в суді.
Неправильно обраний спосіб захисту цивільного права зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги незалежно від інших встановлених судом обставин.
Виходячи з обставин справи та наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Суд критично оцінює заяву представника відповідача ФГ "Елена" про застосування позовної давності.
Згідно ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач ТОВ "ТД "Україна", звернувшись з позовом 21 травня 2019 року, не пропустив трирічний строк позовної давності стосовно вимог про скасування державної реєстрації прав оренди земельної ділянки, вчинених 27 липня 2017 року.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати позивача ТОВ "ТД "Україна" відшкодуванню не підлягають.
Згідно ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Згідно ч.10 ст.158 ЦПК України у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Забезпечення позову, застосоване ухвалою суду від 21 травня 2019 року, у виді заборони державному реєстратору вчиняти будь-які реєстраційні записи щодо земельних ділянок з кадастровим номером 6522680500:04:001:0336 та з кадастровим номером 6522680500:04:001:0337 - залишити до набрання законної сили судовим рішенням в даній цивільній справі, після того - скасувати.
Керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202 - 204, 210, 215, 256, 257, 261, 792 ЦК України, ст.ст.93, 125, 126, 152 ЗК України, Законом України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-ІV, ст.ст.4 - 13, 81, 141, 158, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" до ОСОБА_1 , фермерського господарства "Елена" та Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки - відмовити.
Забезпечення позову, застосоване ухвалою Горностаївського районного суду Херсонської області від 21 травня 2019 року, у виді заборони державному реєстратору вчиняти будь-які реєстраційні записи щодо земельних ділянок з кадастровим номером 6522680500:04:001:0336 та з кадастровим номером 6522680500:04:001:0337, які належать на праві власності відповідачеві ОСОБА_1 , - залишити до набрання законної сили судовим рішенням в даній цивільній справі, після того - скасувати.
Рішення суду може бути оскаржене (з врахуванням положень п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Горностаївський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 30 листопада 2020 року.
Суддя Посунько Г.А.
Суд | Горностаївський районний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2020 |
Оприлюднено | 01.12.2020 |
Номер документу | 93187587 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Горностаївський районний суд Херсонської області
Посунько Г. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні