Рішення

від 06.11.2020 по справі 659/778/19

НИЖНЬОСІРОГОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 659/778/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2020 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Цесельської О.С., при секретарі Голтаєву І.М., за участі представника відповідача - адвоката Долгополова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду в смт. Нижні Сірогози Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Відродження Нижньосірогозького району Херсонської області (ЄДРПОУ 32364872) про визнання правочину нікчемним та визнання договорів оренди землі недійсними,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов"язання повернути земельні ділянки належні йому в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 площею 16, 7498 га та 16,7502 га, посилаючись на наступні обставини.

1.12.2015 року було укладено два договори оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ "Відродження". Однак ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому ТОВ "Відродження" незаконно використовує земельні ділянки.

21.10.2019 року позивач звернувся з уточненою позовною заявою, відповідно змісту якої прохав визнати правочин нікчемним а укладені договори оренди землі недійсними.

Представник відповідача надав відзив, відповідно якого прохав застосувати позовну давність.

В судове засідання представник позивача не з"явилася, прохала суд розглядати справу без її участі, прохала задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ "Відродження" позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву прохаючи застосувати позовну давність (а.с.57). Під час судового розгляду наполягав на своїй позиції та пояснив, що ОСОБА_2 у 2015 році уклав договір оренди землі з ТОВ "Відродження", власноручно підписавши такий договір. Разом з тим, дата укладення до договору вносилася пізніше підписання договору орендодавцем, 1 грудня 2015 року. Позивач як спадкоємець щорічно отримував орендну плату, ТОВ "Відродження" користувалося вказаною земельною ділянкою, будь-яких заперечень з приводу укладення чи виконання умов договору не було. Просить відмовити в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності.

Суд, вислухавши сторони, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (ч.2ст. 207 ЦК України).

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостоюстатті 203 ЦК України.

Статтею 208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно ч. 1ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною першою статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції, що була чинна на час укладення оспорюваного правочину) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14,18,20 цього Закону).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що 1.12.2015 року було укладено 2 договори оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ "Відродження" земельних ділянок, належних ОСОБА_2 на праві власності. (а.с. 29-33, 34-37). ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с. 11).

Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 2 червня 2016 року прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувавши дві земельні ділянки площею 16,75 га кожна . (а.с.9, 10).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутнє волевиявлення ОСОБА_2 на встановлення його цивільних прав та обов`язків щодо укладання договорів оренди землі, яка перебуває у його власності, на умовах, що були визначені в договорі оренди землі, оскільки відповідач не надав доказів щодо підписання оспорюваних договорів оренди за життя ОСОБА_2 .

Однак відповідачем виконуються умови оспорюваних договорів оренди оренди землі в тому числі і щодо нарахування та сплати орендної плати за користування земельними ділянками, ТОВ "Відродження" систематично сплачував орендну плату позивачу ОСОБА_1 , згідно п.9 вказаних договорів оренди від 1.12.2015 року .

Факт отримання ОСОБА_1 орендної плати у ТОВ "Відродження" стверджується заявами позивача про видачу коштів в рахунок земельного паю за 2019 рік (а.с.62), за 2017 рік (а.с.68), за 2018 рік (а.с.70) та відповідним змістом відомостей про отримання ОСОБА_1 відповідних коштів (а.с. 61,63,64, 69,71)

Аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 знав про існування оспорюваних договорів оренди землі з червня 2016 року, однак не звертався про визнання його недійсним та передачі йому земельних ділянок, а навпаки отримував орендну плату за їх використання.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України в редакції, що була чинною на час укладення оспорюваного правочину, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (частина перша статті 262 ЦК України).

Позивач, виходячи із вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України, не надав жодних належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження того, що протягом всього строку дії договору оренди землі не знав й не міг знати про порушення свого права на належну йому га підставі Державного акту земельну ділянку.

Оскільки позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 08.08.2019 року, при чому позивач не ставив питання про поновлення строку позовної давності, а відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а тому суд вважає за доцільне в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 60, 76, 81, 82, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст.203, 208, 215, 216, 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 13, 14 Закону України "Про оренду землі",

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" про визнання правочину нікчемним та визнання договорів оренди землі недійсними - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через Нижньосірогозький районний суд Херсонської області.

Повний текст рішення суду складено 13 листопада 2020 року.

Адреси сторін: Позивач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1

Відповідач ТОВ Відродження юридична адреса: вул. Братів Ярмаш, 54 с. Вільне Нижньосірогозького району Херсонської області (ЄДРПОУ 32364872)

Суддя: О. С. Цесельська