Постанова

від 18.11.2020 по справі 910/14488/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2020 р. Справа№ 910/14488/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Куксова В.В.

при секретарі Токарева А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 18.11.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства МКСТ

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі № 910/14488/19 (суддя Гулевець О. В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

до Приватного підприємства МКСТ

про стягнення 245 396,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства МКСТ грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 245 396,02 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що в порушення п. 8.1. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011, відповідач здійснює скид стічних вод без Умов на скид, внаслідок чого у період з 01.07.2016 по 31.12.2018 позивачем нарахована плата за скид стічних вод у сумі 245 396,02 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі № 910/14488/19 позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія Київводоканал задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного підприємства МКСТ на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал грошові кошти за скид стічних вод у розмірі 245 396,02 грн. та судовий збір у розмірі 3 680,94 грн.

Зазначене рішення мотивоване наступним:

- матеріалами справи підтверджується, що у період з 01.07.2016 по 31.12.2018 відповідач здійснював скид стічних вод у систему каналізації міста без отримання Умов на скид стічних вод, у зв`язку з чим відповідачу була нарахована плата за вказаний період у розмірі 245 396,02 грн;

- доказів оплати вказаної заборгованості у сумі 245 396,02 грн відповідачем суду не надано суду, обставин зазначених позивачем у позові не спростовано;

- з огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство МКСТ подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі № 910/14488/19 та ухвалити нове, яким у задоволені позову Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал до Приватного підприємства МКСТ за скид стічних вод у розмірі 245 396,02 грн - відмовити.

Також у апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до переконання, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а позивачем не доведено достовірними та достатніми доказами обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема:

- відповідач стверджує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність взагалі підключення відповідача до системи каналізації;

- щодо обсягу стічних вод, взятих для нарахування плати апелянт зазначає, що акти про зняття показань з приладів обліку, показники яких взяті для обрахунку плати за скидання стічних вод, не можуть прийматись судом як основа для таких розрахунків;

- апелянт вказує на звернення до Господарського суду міста Києва з позовною заявою з пропуском трьохрічної позовної давності та посилається на приписи статті 257 ЦК України.

07.04.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 у справі №910/14488/19 клопотання скаржника про поновлення строків на апеляційне оскарження задоволено, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства МКСТ на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у даній справі.

Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та встановлено строки на їх подання.

Розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства МКСТ на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №910/14488/19 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

21.04.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 у справі №910/14488/19 відкрито апеляційне провадження та повідомлено учасників справи, що у зв`язку із вжитим в Україні карантинним режимом, призначення розгляду справи у відкритому судовому засіданні утруднене обставинами не переробної сили. Зазначено, що про дату та час судового засідання у справі №910/14488/19 учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду після закінчення карантину.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства МКСТ на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі № 910/14488/19 на 10.06.2020.

10.06.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема, позивач заперечує проти твердження апелянта стосовно не скидання стічних вод до міської каналізаційної системи та вважає, що такі посилання спростовуються укладеним між сторонами договором, а також актами обстеження від 29.10.2018, листом відповідача від 25.07.2018 та реєстром надходження грошових коштів від відповідача за спожиті послуги по договору.

Також позивач заперечує проти пропуску позовної давності та наводить відповідні аргументи в обгрунтування.

10.06.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника Приватного підприємства МКСТ надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства МКСТ на 07.07.2020. Клопотання представника Приватного підприємства МКСТ про витребування доказів задоволено. Ухвалено витребувати у Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал належним чином засвідчені копії документів:

- Рішення Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал про приймання стічних вод в міську каналізацію від об`єкта , розташованого за адресою м. Київ, вул.. богатирська, 25 (ПП МКСТ );

- Технічні умови одержані ПП МКСТ та/або документ, що засвідчує одержання технічних умов;

- Проектну документацію розроблену ПП МКСТ та погоджену з Водоканалом та/або документ, що засвідчує погодження проектної документації Водоканалом;

- Акт вводу в експлуатацію каналізаційних мереж та споруд об`єкта, розташованого за адресою м. Київ, вул. Богатирська, 25 (ПП МКСТ ).

17.06.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла відповідь на відзив, у якому заперечує проти доводів позивача, наведених у відзиві.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1854/20 від 07.07.2020, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 у справі № 910/14488/19 прийнято до свого провадження колегією суддів та призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства МКСТ на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 на 05.08.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2250/20 від 05.08.2020, у зв`язку з перебуванням судді Козир Т. П. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 у справі № 910/14488/19 прийнято до свого провадження колегією суддів та призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства МКСТ на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 на 15.09.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3124/20 від 15.09.2020, у зв`язку з перебуванням судді Куксова В. В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 прийнято до свого провадження колегією суддів та призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства МКСТ на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 на 18.11.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4757/20 від 17.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А. І. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 апеляційну скаргу Приватного підприємства МКСТ на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі № 910/14488/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М. Л. Розгляд справи ухвалено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.

У судовому засіданні 18.11.2020 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а оскаржуване рішення скасувати.

У судовому засіданні 18.11.2020 представник позивача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, поданого під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 07.02.2007 між Відкритим акціонерним товариством "АК "Київводоканал" (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") як постачальником та Приватним підприємством "МКСТ" як абонентом, укладено договір №07220/5-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - договір) (а.с.6-9).

Умовами вказаного договору сторони погодили зокрема наступне:

- відповідно до п. 1 договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 № 65, (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за № 37 (в подальшому - Правила приймання);

- кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до розділу 21.2 Правил користування та місцевих правил приймання (п. 2.1.4);

- за змістом п. 7.1. цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Так, Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 № 65, втратили чинність 18.10.2008 у зв`язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (далі - Правила № 190).

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на порушення відповідачем Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011.

Позивач зазначає, що у період з 01.07.2016 по 31.12.2018 здійснено скид стічних вод без отримання у водоканалі Умови на скид, що підтверджується актами зняття показань з приладів, у зв`язку з чим відповідачу нарахована плата за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва на загальну суму 245 396,02 грн.

У зв`язку з цим, Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал направило на адресу відповідача лист-попередження від 14.01.2019 (а.с. 11) з розрахунком заборгованості №15/ВУ-Ф-04/033-12-2018р. від 14.09.2019 (а.с.12), у якому позивач просив відповідача у 10-денний термін, з моменту отримання вказаного листа здійснити оплату у розмірі 245 396,02 грн. Вказаний лист отримано відповідачем 24.01.2019. про що свідчить надане позивачем рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.13).

Також позивачем на підтвердження своїх доводів надано акти про зняття показань з приладу обліку (а.с.14-21).

Оскільки відповідач таку заборгованість у сумі 245 396,02 грн. не сплатив, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

В суді першої інстанції справа розглядалась без повідомлення учасників справи. Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, у процесі розгляду справи не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 11.12.2019, направленою на адресу місцезнаходження відповідача та повернутою на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір №07220/5-05 від 07.02.2007 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, у відповідності до якого, кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), які є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.4 згаданих Правил встановлено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мін`юсті 26.04.2002 за № 403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 12.10.2011 за №1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які встановлюють, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Відповідно до пункту 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Згідно з пунктом 3.3 Правил № 1879 абоненти зобов`язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

Суд першої інстанції вказав, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем Умов на скид у період з 01.07.2016 по 31.12.2018.

Відповідно до пункту 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування № 190 водоканал: за період самовільного (при відсутності чинного договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, зокрема, у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що матеріалами справи підтверджується, що у період з 01.07.2016 по 31.12.2018 відповідач здійснював скид стічних вод у систему каналізації міста без отримання Умов на скид стічних вод, у зв`язку з чим відповідачу була нарахована плата за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод за вказаний період у розмірі 245 396,02 грн.

Так, частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було зазначено вище, позивачем на адресу відповідача направлявся лист-попередження від 14.01.2019 (а.с. 11), у якому позивач просив відповідача у 10-денний термін, з моменту отримання даного листа здійснити оплату у розмірі 245 396,02 грн.

Відповідач отримав вказаний лист попередження 24.01.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки невиконане зобов`язання з оплати нарахованої суми за скид стічних вод без дотримання Умов на скид стічних вод за період з 01.07.2016 по 31.12.2018 у розмірі 245 396,02 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, наявні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 245 396,02 грн.

Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач стверджує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність взагалі підключення відповідача до системи каналізації.

В межах дослідження вказаного доводу, колегія суддів звертає увагу апелянта на наступне.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ЦК України).

З наведених норм вбачається, що оскільки сторони взяли на себе зобов`язання, визначені договором, то такі зобов`язання мають бути виконані належним чином.

Пунктом 8.1. Правил № 1879 передбачено відповідальність абонента за скидання стічних вод без умов на скид або після закінчення строку їх дії в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

В пункті 1.1. договору відповідач взяв на себе зобов`язання здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 № 65, (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за № 37 (в подальшому - Правила приймання).

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 № 65, втратили чинність 18.10.2008 у зв`язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (далі - Правила № 190).

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач у порушення вимог чинного законодавства України не отримав Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва за період з 01.07.2016 по 31.12.2018, у зв`язку з чим позивачем нараховано заборгованість.

Враховуючи викладене, апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апелянта стосовно відсутності в матеріалах справи доказів підключення до системи каналізації, що не відповідає дійсності та спростовується укладеним між позивачем та відповідачем договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №07220/5-05 від 07.02.2007, наявність якого апелянт не заперечує.

Разом з тим, системно аналізуючи зміст даного договору, колегія встановила, що сторонами погоджено зокрема питання приймання позивачем від відповідача стічних вод до міських каналізаційних мереж. Одночасно, зазначений договір у встановленому чинним законодавством порядку не припинено, не розірвано та не визнано недійсним, доказів вказаного суду не надано.

Крім того, колегією суддів враховано твердження апелянта про те, що на його території побудована та функціонує вигрібна яма, куди здійснюється скид стічних вод, та надає акт від 18.07.2018 р. обстеження об`єкту, що скидає стічні води у міську каналізацію відповідно до Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва , затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 12.10.2011 №1879.

Також позивач у своєму відзиві звернув увагу, що на території відповідача наявні вигрібна яма, яка в подальшому підключена до міських каналізаційних мереж.

Зі змісту такого акту, на який посилається та надає сам апелянт, вбачається, що відповідач здійснює скид стічних вод через вигрібну яму у міську каналізацію, а також у графі 8 акту умови на скид стічних вод в каналізаційні мережі міста Києва зазначено відсутні .

Підсумовуючи викладене, доводи апелянта щодо не підключення його до системи каналізації, що уномежливлює на його думку можливість здійснювати скид, спростовуються по - перше, наявністю договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №07220/5-05 від 07.02.2007, наявність якого не заперечуються сторонами, а по - друге, відповідно спростовуються наведеними вище обставинами, у тому числі актом, на який посилається сам відповідач.

Щодо посилань апелянта стосовно обсягу стічних вод, взятих для нарахування плати зокрема, що акти про зняття показань з приладів обліку, показники яких взяті для обрахунку плати за скидання стічних вод, не можуть прийматись судом як основа для таких розрахунків, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, колегією суддів встановлено, що на підтвердження обсягів скинутих відповідачем стічних вод без діючих Умов на скид стічних вод по об`єкту позивачем надано акти зняття показань з приладу обліку за спірний період (а.с.14-21), в яких відображався поточний стан приладу обліку та фіксувались показники з приладу обліку води.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів отримання Умови на скид стічних вод, які б діяли у період з 01.07.2016 по 31.12.2018, є підстави для застосування відповідальності, передбаченої Договором та п. 8.1 Місцевих правил приймання, а саме, сплати відповідачем в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності таких умов.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача плати за скид стічних вод без Умов на скид в період з 01.07.2016 по 31.12.2018, яка за правильним розрахунком позивача складає 245 396,02 грн., є законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо звернення позивача до Господарського суду міста Києва з позовною заявою з пропуском трьохрічної позовної давності судова колегія встановила таке.

Апелянт мотивуючи такі доводи, зазначає про звернення позивача до Господарського суду міста Києва 17.10.2019 з позовом про стягнення заборгованості за період з 01.07.2016 по 31.12.2018, що підтверджується штампом місцевого суду. Відповідач переконаний, що таке звернення здійснене поза межами позовної давності.

Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Так, відповідно ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Оскільки судом встановлено наявність підстав для стягнення з відповідача плати за скид стічних вод за період з 01.07.2016 по 31.12.2018, подальшому з`ясуванню підлягає питання щодо застосування позовної давності, на пропуск якої вказує апелянт.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу.

З матеріалів справи вбачається, що після виявлення факту порушення Правил №1879 позивачем було здійснено нарахування відповідачу плати за скид стічних вод без Умов на скид за період з 01.07.2016 по 31.12.2018 на загальну суму 245 396,02 грн.

На виконання вищезазначених норм та у зв`язку з невиконання відповідачем вимог правил № 1879 та неотримання умов на скид стічних вод, позивачем направлено на адресу відповідача лист-попередження від 14.01.2019 (а.с. 11) щодо сплати нарахувань за скид стічних вод без умов на скид стічних вод в розмірі 245 396,02 грн. з розрахунком заборгованості №15/ВУ-Ф-04/033-12-2018р. від 14.01.2019 (а.с.12), з проханням його оплатити в 10-денний термін з дня одержання.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний лист-попередження з розрахунком отримано відповідачем 24.01.2019, про що свідчить надане позивачем рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.13), отже, відповідач повинен був його оплатити до 04.02.2019 (останній день строку припадає на 03.02.2019, що є вихідним днем) включно, таким чином строк позовної давності за вимогами про стягнення 245 396,02 грн. почав свій перебіг 05.02.2019 року та станом на день звернення позивача з даним позовом до суду (17.10.2019 року) не сплинув.

Відтак, доводи апелянта щодо звернення позивача до суду з пропуском позовної давності спростовуються наведеними вище висновками, а тому підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності відсутні.

Дослідивши вищенаведені обставини, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2020 у справі №910/14488/19.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №910/14488/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства МКСТ на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №910/14488/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "МКСТ" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі № 910/14488/19 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14488/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.11.2020.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

В.В. Куксов