Ухвала

від 30.11.2020 по справі 910/6276/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"30" листопада 2020 р. Справа№ 910/6276/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр Кияночка Творча майстерня заклад освіти та культури

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019

(повний текст рішення складено 18.11.2019)

у справі № 910/6276/19 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Комунального комплексного позашкільного закладу Київський міський будинок учителя

до Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр Кияночка Творча майстерня заклад освіти та культури

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації)

про виселення та зобов`язання вчинити дії, стягнення 330 343,31 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Культурний центр Кияночка Творча майстерня заклад освіти та культури звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019; на час розгляду апеляційної скарги призупинити процес набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019; оскаржуване рішення скасувати у повному обсязі, ухвалити нове рішення про відмову у позові; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.

Разом з апеляційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019, мотивоване тим, що оскаржуване рішення в повному тексті на день подання апеляційної скарги не отримано. Про існування вказаного рішення апелянту стало відомо лише 11.09.2020 після ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр Кияночка Творча майстерня заклад освіти та культури на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі № 910/6276/19 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги; зобов`язано скаржника надати суду додаткові обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі № 910/6276/19.

06.11.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр Кияночка Творча майстерня заклад освіти та культури надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

23.11.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр Кияночка Творча майстерня заклад освіти та культури надійшла заява про видачу копії рішення (ухвали, постанови, наказу) в якій відповідач просить видати копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2020.

26.11.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр Кияночка Творча майстерня заклад освіти та культури надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій заявник повідомив про усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку. При цьому принцип змагальності в господарському судочинстві та, зокрема, статті 13, 74 ГПК України передбачають, що особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Отже, на особу, яка звертається з відповідною заявою покладається обов`язок довести ті обставини, на які остання посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України ).

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи Пономарьов проти України , вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У відповідності до вимог ст.ст. 113, 116 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення прийнято Господарським судом міста Києва 08.11.2019, повний текст рішення складено та підписано 18.11.2019, відповідно останнім днем для подання апеляційної скарги у даній справі є 09.12.2019.

Скаржник звернувся з апеляційною скаргою до суду лише 25.09.2020.

З матеріалів справи вбачається, що копія рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі № 910/6276/19 направлялась відповідачу на адресу, зазначену у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, 40/1 та була повернута до Господарського суду міста Києва 04.12.2019 без вручення адресату. Підставою невручення такої кореспонденції відділенням поштового зв`язку зазначено: за закінченням терміну зберігання .

При цьому, в матеріалах справи наявні: рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ Культурний центр Кияночка за адресою: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, 40/1 (арк. 6 т. 1); рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ Культурний центр Кияночка за адресою: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, 40/1 (арк. 77 т. 2); рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ Культурний центр Кияночка за адресою: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, 40/1 (арк. 83 т. 2).

Таким чином, скаржник знав про справу № 910/6276/19 та знав про існування рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі № 910/6276/19.

Проте, обґрунтовуючи причини пропуску встановленого законом процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення в повному тексті на день подання апеляційної скарги не отримано, а про існування вказаного рішення апелянту стало відомо лише 11.09.2020 після ознайомлення з матеріалами справи.

Натомість до матеріалів апеляційної скарги додано витяг із сайту ПАТ Укрпошта про відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0105471545305, згідно якого поштове відправлення вручено особисто 16.09.2020 та копію конверта про відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю Культурний центр Кияночка Творча майстерня заклад освіти та культури рішення у справі № 910/3729/20.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги вказані витяг та конверт в якості доказів, оскільки за твердженням скаржника, відповідач оскаржуване рішення не отримував, а додані докази взагалі стосуються іншої справи № 910/3729/20.

Інших підстав неможливості звернення з апеляційною скаргою в межах процесуального строку до суду скаржником не зазначено.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Суд апеляційної інстанції вважає клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження необґрунтованим, саме лише посилання на неотримання рішення, не може вважатись, поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки, матеріалами справи підтверджується, що всі процесуальні документи по справі № 910/6276/19 направлялись відповідачу на адресу зазначену у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку скаржник не отримував з підстав за закінченням терміну зберігання .

Крім того, суд звертає увагу скаржника, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, також, направлялась Товариству з обмеженою відповідальністю Культурний центр Кияночка Творча майстерня заклад освіти та культури на адресу, зазначену у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, 40/1, таку ж адресу скаржник зазначив і в апеляційній скарзі, та була повернута до Північного апеляційного господарського суду 22.10.2020 без вручення адресату. При цьому підставою невручення такої кореспонденції відділенням поштового зв`язку зазначено: не знач .

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду cуд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, заява № 3236/03).

Суд звертає увагу також на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 906/142/18, про те, що приписи ГПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду про призначення розгляду скарги з вказівкою причини повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення із вказаної причини не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її незнаходження за адресою, повідомленою суду. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 . Суд враховує, що цей висновок зроблено стосовно (1) оцінки повернення поштового відправлення суду з вказівкою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення ; (2) стосовно належного повідомлення відповідача. Відповідачем у тій справі, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду, була фізична особа, в частині відкриття провадження про солідарне стягнення боргу з якої місцевий суд відмовив ухвалою. Апеляційний суд скасував цю ухвалу за наслідками розгляду апеляційної скарги позивача на неї, про який (розгляд) відповідач, за висновком Великої Палати, не був належним чином повідомлений. Отже, у зазначеній справі особа не брала участі у розгляді справи взагалі і не була повідомлена про відкриття провадження або про час і місце розгляду ні місцевим, ні апеляційним судом, тобто не розглядається як сторона, якій відомо про судове провадження, і яка, за практикою ЄСПЛ, повинна в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.11.2020 у справі № 916/2067/19).

Таким чином, суд апеляційній інстанцій дійшов висновку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Крім того, стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас, як наголошує Європейський суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 37 - 38 рішення у справі Мушта проти України ).

У справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Оскільки, скаржник не виконав вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 та не навів поважних підстав, які унеможливили звернення з апеляційною скаргою в межах строків на апеляційне оскарження, колегія суддів відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр Кияночка Творча майстерня заклад освіти та культури на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі № 910/6276/19 з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

Керуючись ст. 234, п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр Кияночка Творча майстерня заклад освіти та культури на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі № 910/6276/19.

2. Апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до ст. 287, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз