Постанова

від 26.11.2020 по справі 902/972/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року Справа № 902/972/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРТЕХНІКА КПК" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.10.2020 р. у справі № 902/972/20 (суддя Колбасов Ф.Ф., повний текст ухвали складено 06.10.2020 р.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРТЕХНІКА КПК"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ребус Пак"

про стягнення 20 476, 53 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРТЕХНІКА КПК" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ребус Пак" 20 476, 53 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на виготовлення та поставку продукції № 20190614-197 від 14.06.2019 р. в частині оплати вартості поставленого товару.

Разом із позовною заявою товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРТЕХНІКА КПК" подало до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках відповідача в межах позовних вимог - 20 476, 53 грн. та 2102 грн. судового збору.

Вказуючи на наявність значних ризиків невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань та можливість задоволення своїх вимог лише за рахунок грошових коштів на його банківських рахунках, позивач вважає, що, в даному випадку, єдиним, адекватним та спроможним заходом забезпечення позовних вимог, в межах даної справи, є накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунках відповідача.

Позивач посилається на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 226418135 від 01.10.2020 р. та рішення суду у справі № 120/4487/18-а, якими підтверджується факт відсутності у відповідача нерухомого майна. Також вказує, що Господарським судом Вінницької області у справі № 902/198/20 з відповідача було стягнуто грошові кошти, що в ході виконання даного рішення призведе до зменшення коштів у ТзОВ "Ребус Пак" та,як наслідок, може істотно ускладнити виконання рішення суду у даній справі чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.10.2020 р. у справі № 902/972/20 в задоволенні заяви ТОВ "Ребус Пак" - відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована відсутністю підстав для задоволення відповідної заяви, оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРТЕХНІКА КПК" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, прийняти нове судове рішення, яким задоволити вимоги заяви про забезпечення позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що ним до заяви було додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 226418135 від 01.10.2020 р., з якої вбачається відсутність у власності відповідача будь-якого нерухомого чи рухомого майна. Вказана обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції, чим було порушено ч. 1 ст. 2 ГПК України щодо справедливості та неупередженості ухваленого рішення.

Також місцевим господарським судом не було взято до уваги, що права та охоронювані законом інтереси позивача порушуються відповідачем, оскільки борг на протязі більше 9-ти місяців залишається несплаченим у повному обсязі.

Суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що заявлені скаржником заходи є співмірними предмету позову, не перешкоджають у здійсненні відповідачем господарської діяльності та є гарантією виконання судового рішення.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 р. № 902/972/20/20/5636/20, витребувано матеріали даної справи з Господарського суду Вінницької області.

05.11.2020 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 26.11.2020 р. об 14:30 год.

Відповідач правом, передбаченим ст. 263 ГПК України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу суду не подав.

В судове засідання 26.11.2020 р. представники сторін не з`явилися, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Так, ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2020 р. про відкриття апеляційного провадження у справі та призначення скарги до розгляду направлялася на юридичні адреси позивача та відповідача. Дана ухвала була вручена позивачу 16.11.2020 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 53).

В свою чергу, відповідно до інформації з вебсторінки "Укрпошти" відправлення № 330010439560, направлене на юридичну адресу відповідача, яка вказана ним в апеляційній скарзі повертається відділенням зв`язку за зворотною адресою. Причиною не вручення цього відправлення зазначено "інші причини" (19.11.2020 р.).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.281, ч. 5 ст. 242 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з ч. ч. 10, 11 ст. 242 ГПК України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У постанові Верховного суду від 16.09.2019р. у справі №904/5452/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного суду вказав, що в разі якщо ухвалу зі справи було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Отже, враховуючи інформацію з вебсторінки "Укрпошти" та норми статті 242 ГПК, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідача було належним чином вручена ухвала апеляційного суду від 06.11.2020 р., тобто належним чином повідомлено про розгляд даної справи.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, зазначає наступне.

Предметом розгляду є питання наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з положеннями якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до усталеної практики господарських судів при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі запроваджено виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Предметом спору у цій справі є вимоги ТОВ "ТОРТЕХНІКА КПК" про стягнення коштів у сумі 20 476, 53 грн, у зв`язку із неналежним виконанням умов договору № 20190614-197 від 14.06.2019 р., укладеного між сторонами спору.

Тобто, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову дійсно полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Апеляційним судом встановлено, що відповідачем неналежним чином вживалися дії щодо сплати грошових коштів позивачу на виконання умов договору поставки № 20190614-197 від 14.06.2019 р. У відповідача відсутнє власне рухому чи нерухоме майна, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 226418135 від 01.10.2020 р., а також вказане встановлено Вінницьким окружним адміністративним судом в ході розгляду справи №120/4487/18-а.

Окрім того, Господарським судом Вінницької області у справі № 902/198/20 з відповідача було стягнуто грошові кошти в сумі 96 372 грн заборгованості, 2 102 грн витрат зі сплати судового збору та 8 000 грн відшкодування витрат на правову допомогу.

Відтак, з огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені судом апеляційної інстанції обставини у справі в їх сукупності свідчать про імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття таких заходів чи унеможливлення ефективному захисту прав позивача за захистом яких він звернувся до суду, оскільки грошові кошти відповідача, на момент виконання рішення суду в разі задоволення позову, можуть зникнути, зменшитися за кількістю, а тому обґрунтовані припущення позивача є достатньою підставою для забезпечення позову.

В свою чергу, накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції з`ясував, що, застосування заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Отже, застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача грошових коштів у вказаному розмірі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Аналогічна правова позиція щодо забезпечення позову викладена Верховним судом у постанові від 17.11.2020 р. у справі 922/2419/20

В свою чергу, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги ТОВ "ТОРТЕХНІКА КПК" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Ребус Пак" в межах суми сплаченого позивачем судового збору за подання даного позову в розмірі 2102 грн., не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають положенням п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, обраний позивачем в цій частині захід забезпечення позову, безпосередньо не пов`язаний із предметом позову, так як судовий збір є судовими витратами сторони судового процесу.

В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п. п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.10.2020 р. у справі № 902/972/20 слід скасувати частково, ухвалити нове рішення про забезпечення позову шляхом накладення відповідного арешту на грошові кошти, які належать відповідачу в межах ціни позову - 20 476, 53 грн.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРТЕХНІКА КПК" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.10.2020 р. у справі № 902/972/20 - задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.10.2020 р. у справі № 902/972/20 - скасувати частково.

Прийняти нове рішення, яким заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРТЕХНІКА КПК" про вжиття заходів забезпечення позову - задоволити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Ребус Пак" (21001, м. Вінниця, вул. Некрасова, 127, код ЄДРПОУ 40669268) в межах ціни позову - 20 476, 53 грн., що містяться на банківських рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Ребус Пак", в тому числі, але не виключно на поточному рахунку відкритому в ПАТ "Альфа-банк" у м. Києві IBAN НОМЕР_1 , а також на всіх інших рахунках, які будуть виявлені.

3. Врешті ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.10.2020 р. у справі № 902/972/20 - залишити без змін.

4. Дана постанова є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Строк пред`явлення даної постанови до виконання складає три роки, починаючи з наступного дня після набрання даною постановою законної сили.

5. В силу ст. 124 Конституції України та ГПК України дана постанова є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

6. Стягувачем за постановою є товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРТЕХНІКА КПК" (21032, м. Вінниця, вул. Нечуя-Левицького, буд 14, код ЄДРПОУ 42624831).

7. Боржником за постановою є товариство з обмеженою відповідальністю "Ребус Пак" (21001, м. Вінниця, вул. Некрасова, 127, код ЄДРПОУ 40669268).

8. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 06.10.2020 р. у справі № 902/972/20 повернути до суду першої інстанції.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2020 р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Гудак А.В.