Постанова

від 30.11.2020 по справі 903/385/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року Справа № 903/385/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Гудак А.В.,

суддя Петухов М.Г.,

суддя Олексюк Г.Є.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансімпекс" на рішення Господарського суду Волинської області від 05.10.2020 року у справі №903/385/20 (суддя Костюк С. В., м.Луцьк, повний текст складено 12.10.2020 року)

за позовом Першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансімпекс"

про стягнення 45651,07 грн.

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.

1. Перший заступник керівника Луцької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави в особі позивача Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансімпекс» про стягнення 45651,07 грн штрафу за несвоєчасну оплату орендної плати за липень 2019 року за договором оренди землі від 05.11.2018.

2. В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем умов договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,0928 га з кадастровим номером 0710100000:22:034:0030 (код цільового призначення В.03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), розташованої в м. Луцьку, вул. Ківерцівській,36.

3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.10.2020 року у справі №903/385/20 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансімпекс" на користь Луцької міської ради 45651,07 грн. штрафу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансімпекс" на користь Волинської обласної прокуратури витрати по судовому збору в сумі 2102,00 грн., сплачені платіжним дорученням № 900 від 19.05.2020.

4. Рішенням господарського суду мотивоване тим, що у договорі передбачено господарсько-правову відповідальність відповідача у вигляді сплати штрафу за невнесення орендної плати у строки визначені договором у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором(п. 12 договору) та враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено внесення орендної плати за липень 2019 року з порушенням строків визначених договором від 05.11.2018, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність заявленої вимоги та задоволив позов в даній справі.

ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

5. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансімпекс" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Волинської області від 05.11.2020 року у справі №903/385/20 змінити. Зменшити розмір штрафних санкцій належних до сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Укртрансімпекс на користь Луцької міської ради за порушення договору оренди землі від 05 листопада 2018 року на 80%.

6. Вважає, що розгляд даної справи відбувся за відсутності ТОВ Укртрансімпекс , яке не було повідомлене про час та місце розгляду справи, чим було порушено його права передбачені ст. 42 Господарського процесуального кодексу України. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення за відсутності відповідача, не повідомленого про час і місце розгляду справи, позбавив його можливості надати пояснення стосовно заявлених позовних вимог, навести свої доводи та міркування, надати докази на їх підтвердження, заявити клопотання.

7. ТОВ Укртрансімпекс визнає, що внесення орендної плати за липень 2019 року відбулось з незначним порушенням строків визначених договором оренди землі від 05.11.2018р. Оскільки протермінування внесення орендної плати за липень 2019 року згідно договору оренди землі від 05.11.2018р. було незначним (всього п`ять днів), жодних збитків ТОВ Укртрансімпекс не завдало Луцькій міській раді. Позовна заява не містить жодних розрахунків збитків завданих несвоєчасною сплатою ТОВ Укртрансімпекс орендної плати за землю. Отже, враховуючи відсутність завданих збитків позивачу зі сторони відповідача, ступінь виконання зобов`язання, неспівмірність розміру штрафних санкцій до наслідків порушення зобов`язань, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 80%.

ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.

8. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансімпекс" на рішення Господарського суду Волинської області від 05.10.2020 року у справі № 903/385/20 та розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансімпекс" на рішення Господарського суду Волинської області від 05.10.2020 року у справі № 903/385/20 постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи.

9. 25 листопада 2020 року від Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури надійшов відзив в якому просить суд апеляційну скаргу ТОВ Укртрансімпекс на рішення Господарського суду Волинської області від 05.10.2020 у справі №903/385/20 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 05.10.2020 у цій справі без змін.

10. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

ІV. Мотивувальна частина постанови.

11. Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансімпекс" варто залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 05.10.20р. у справі № 903/385/20 залишити без змін, виходячи з наступного.

12. Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2018 між Луцькою міською радою (орендодавець) та ТзОВ «Укртрансімпекс» (орендар) було укладено договір оренди землі (далі- договір) (а.с. 16-21).

13. Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку В.03.10 для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку, з кадастровим номером 0710100000:22:034:0030, яка розташована в м. Луцьку по вул. Ківерцівській,36.

14. Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0928 га. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна бокси для обслуговування автомобілів, будівля складу х навісом, будівля вбиральні, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні (п. 3 договору).

15. Пунктом 4 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 760851,24 грн.

16. Згідно п.8 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки, що становить 45651,07 грн.

17. Відповідно до п. 10 договору орендна плата вноситься орендарем рівними частинами на р/р 33211812003002, МФО899998, ЗКПО 38009628, банк ДКСУ, одержувач УК у м. Луцьку/м. Луцьк/18010600, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Внесення орендної плати на майбутній період допускається на термін, не більший одного календарного року.

18. Договір укладено на 10 років з дати укладення договору (п. 7 договору).

19. Відповідно до п. 12 договору оренди у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, у десятиденний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої договором.

20. Земельну ділянку передано відповідачу по акту приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 22).

21. 28 січня 2020 року Заступник Луцької місцевої прокуратури звернувся до ГУ ДПС у Волинській області з листом №03.33-63-666ВИХ-20 в якому просив податковий орган надати інформацію щодо ТОВ Укртрансімпекс , а саме: чітко вказати суму зобов`язання та місяць, за який виник борг станом на 30.08.2019 в сумі 3736,94 грн. (з інформації вбачається, що станом на 30.08.2019 був борг за липень 2019 року за терміном сплати 30.08.2019); вказати номер і дату податкової декларації, яка засвідчує зобов`язання за вказаний місяць; коли було погашено борг та відповідно до якого платіжного доручення (дата та номер); яка сума зобов`язання з орендної плати задекларована: за червень 2019 року за терміном сплати до 30.07.2019 та коли сплачена (сума, дата та номер платіжного доручення), за липень 2019 року за терміном сплати 30.08.2019 (сума, дата та номер платіжного доручення), за серпень 2019 року за терміном сплати до 30.09.2019 (сума, дата та номер платіжного доручення); чи застосовувалась штрафна санкція, передбачена ПК України за несвоєчасну сплату(а.с. 13).

22. Листом №1005-20 від 07.02.2020 Головне Управління ДПС у Волинській області повідомило Луцьку місцеву прокуратуру, зокрема про те, що частина нарахованого щомісячного зобов`язання за липень 2019 року терміном сплати 30.08.2019 (67,32 грн.) погашена 30.08.2019 згідно платіжного доручення №340 від 02.07.2019 на суму 3804,26 грн. (зараховано до бюджету 18.07.2019). На решту нарахованої суми 3736,94 грн. утворилась заборгованість, яка ТОВ Укртрансімпекс погашена 05.09.2019 згідно платіжного доручення №346 від 05.09.2019 на суму 4154,26 грн. ТОВ Укртрансімпекс задекларовано щомісячне зобов`язання за липень 2019 року в сумі 3804,26 грн. з терміном погашення 30.08.2019 в сумі 67,32 грн. (платіжне доручення №340 від 02.07.2019 на суму 3804,26 грн.) (зараховано до бюджету 18.07.2019); погашено 05.09.2019 в сумі 3736,94 грн. (платіжне доручення №346 від 05.09.2019 на суму 4154,26 грн.)(а.с. 14-15).

23. В листі №03.33-63-2641ВИХ-20 від 08.04.2020 року Заступник Луцької місцевої прокуратури звернувся до Луцької міської ради на підставі ст.23 Закону України Про прокуратуру з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді з проханням надати інформацію та завірені копії відповідних документів: чи підтверджується повноваження секретаря міської ради на укладення договору оренди землі від 05.11.2018 року; які заходи вживались міською радою до застосування штрафних санкцій до орендаря згідно п.12 договорів оренди з метою дисциплінування його до своєчасного виконання умов укладених угод; чи зверталась Луцька міська рада до суду з відповідним позовом, якщо ні вказати причини та чи має намір міська рада звернутися до суду з таким позовом; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:034:0030 на момент укладення договору оренди землі від 05.11.2018 року(а.с. 23).

24. Листом №3126-20 від 21.04.2020 року Луцька міська рада повідомила Луцьку місцеву прокуратуру зокрема про те, що згідно інформації Головного управління ДПС у Волинській області від 20.01.2020 №1218/10/03-20-55-04-07, наданої на запит Луцької міської ради, ТОВ Укртрансімпекс 05.09.2019 згідно платіжного доручення №346 погашена сума заборгованості по сплаті орендної плати за землю по вищевказаному договору оренди землі. Луцька міська рада не зверталася до суду з позовом до ТОВ Укртрансімпекс про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати(а.с. 24).

25. 26 травня 2020 року листом №03.33-63-3848ВИХ-20 Першим заступником керівника Луцької місцевої прокуратури у відповідності до абз.2 ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру повідомлено Луцьку міську раду, що Луцькою місцевою прокуратурою встановлено підстави для представництва інтересів держави в суді та прокуратурою ініціюється подання до Господарського суду Волинської області позову в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртрансімпекс про стягнення 45651,07 грн.(а.с. 9).

26. Враховуючи вищевикладене, Перший заступник керівника Луцької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави в особі позивача Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансімпекс» про стягнення 45651,07 грн штрафу за несвоєчасну оплату орендної плати за липень 2019 року за договором оренди землі від 05.11.2018.

27. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

28. Що стосується наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія зазначає наступне.

29. У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.

30. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

31. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

32. Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

33. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

34. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

35. Системне тлумачення статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

36. Згідно з частиною п`ятою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами 1 і 2 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру": прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.

37. Однією з підстав для представництва прокурором є бездіяльність компетентного органу.

38. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу, зокрема, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

39. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

40. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

41. Тобто прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

42. Як вбачається з матеріалів справи, листом №03.33-63-2641ВИХ-20 від 08.04.2020 року Заступник Луцької місцевої прокуратури звернувся до Луцької міської ради на підставі ст.23 Закону України Про прокуратуру з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді з проханням надати інформацію та завірені копії відповідних документів: чи підтверджується повноваження секретаря міської ради на укладення договору оренди землі від 05.11.2018 року; які заходи вживались міською радою до застосування штрафних санкцій до орендаря згідно п.12 договорів оренди з метою дисциплінування його до своєчасного виконання умов укладених угод; чи зверталась Луцька міська рада до суду з відповідним позовом, якщо ні вказати причини та чи має намір міська рада звернутися до суду з таким позовом; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:034:0030 на момент укладення договору оренди землі від 05.11.2018 року(а.с. 23).

43. У відповідь листом №3126-20 від 21.04.2020 року Луцька міська рада повідомила Луцьку місцеву прокуратуру зокрема про те, що згідно інофрмації Головного управління ДПС у Волинській області від 20.01.2020 №1218/10/03-20-55-04-07, наданої на запит Луцької міської ради, ТОВ Укртрансімпекс 05.09.2019 згідно платіжного доручення №346 погашена сума заборгованості по сплаті орендної плати за землю по вищевказаному договору оренди землі. Луцька міська рада не зверталася до суду з позовм до ТОВ Укртрансімпекс про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати(а.с. 24).

44. Таким чином, за змістом вказаного листа позивач фактично повідомив прокурора про те, що ним не здійснювалося звернення до суду.

45. 26 травня 2020 року листом №03.33-63-3848ВИХ-20 Першим заступником керівника Луцької місцевої прокуратури у відповідності до абз.2 ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру повідомлено Луцьку міську раду, що Луцькою місцевою прокуратурою встановлено підстави для представництва інтересів держави в суді та прокуратурою ініціюється подання до Господарського суду Волинської області позову в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртрансімпекс про стягнення 45651,07 грн.(а.с. 9).

46. Крім того, судова колегія звертає увагу, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.10.2019 року у справі №903/129/18, сам факт не звернення відповідного органу до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави в даному випадку, може свідчити про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом.

47. Враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріали справи містять повідомлення Першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури про наміри звернення прокуратури з позовом до суду (а.с. 9), колегія суддів дійшла висновку, що прокурором дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", що підтверджує правові підстави для подачі прокурором позову у даній справі.

48. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

49. Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

50. Згідно ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

51. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п.1 ст.628 ЦК України).

52. Приписами ч.2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

53. Між сторонами виникли зобов`язання, що випливають із договору оренди земельної ділянки, згідно якого та в силу ст. 792 ЦК України наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

54. Згідно ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

55. Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ( ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

56. Стаття 15 Закону України Про оренду землі відносить до істотних умов договору оренди землі: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Встановлює, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

57. Відповідно до ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

58. Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

59. Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

60. Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

61. Порядок і строки сплати орендної плати визначено ч. 2 ст. 11 Закону України "Про оренду землі", п. 288.7 ст. 288, п. 287.3 ст. 28 Податкового кодексу України, пунктами 8-10 Договору.

62. Відповідно до ст. 36 Закону України Про оренду землі , за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

63. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

64. Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

65. Отже, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено внесення орендної плати за липень 2019 року з порушенням строків визначених договором від 05.11.2018, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність заявленої Першим заступником керівника Луцької місцевої прокуратури вимоги про стягнення 45651,07 грн. штрафу за несвоєчасну оплату орендної плати за липень 2019 року за договором оренди землі від 05.11.2018 та задоволення даного позову.

66. Як вбачається з апеляційної скарги, скаржник ТОВ Укртрансімпекс визнає, що внесення орендної плати за липень 2019 року відбулось з порушенням строків визначених договором оренди землі від 05.11.2018 року.

67. Проте, просить суд апеляційної інстанції враховуючи відсутність завданих збитків позивачу зі сторони відповідача, ступінь виконання зобов`язання, неспівмірність розміру штрафних санкцій до наслідків порушення зобов`язань, зменшити розмір штрафних санкцій на 80%.

68. Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

69. Згідно з ч. 1 с. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

70. Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру неустойки є правом суду, при реалізації якого повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість такого випадку. При цьому, саме на відповідача покладається обов`язок довести винятковість конкретного випадку та надати відповідні докази на підтвердження цього.

71. Аналіз чинного законодавства України свідчить про відсутність вичерпного переліку виняткових випадків, які є безумовними підставами для зменшення неустойки. Отже, вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

72. В обґрунтування свого клопотання про зменшення стягуваної суми штрафу на 80%, відповідач посилається на те, що протермінування внесення орендної плати за липень 2019 року згідно договору оренди землі від 05.11.2018р. було незначним (всього п`ять днів), жодних збитків ТОВ Укртрансімпекс не завдало Луцькій міській раді. Крім того, розмір штрафних санкцій є неспівмірно великими (45651,07грн.) відносно незначного строку (5 днів) протермінування внесення орендної плати в розмірі 3804,26 грн.

73. Проте, суд апеляційної інстанції не може погодитися з таким обгрунтуванням, оскільки відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог п. 10 договору оренди землі від 05.11.2018, як зазначає відповідач, не може бути підставою для зменшення штрафу.

74. Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що посилання відповідача на те, що внесення орендної плати за липень 2019 року згідно договору оренди землі від 05.11.2018 року було незначним (всього п`ять днів) спростовується доказами наявними у справі. Так, з матеріалів справи вбачається, що повна оплата орендної плати за липень 2019 року зі строком погашення до 30.08.2019 була відповідачем проведена лише 05.09.2019 , що підтверджується випискою по рахунках за 05.09.2019(а.с.74).

75. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв`язку з цим збитки, чи ні.

76. В той же час, колегія суддів відзначає, що згідно доданих до апеляційної скарги документів відповідачем взагалі не було надано жодного доказу в розумінні статей 74, 77 ГПК України, зокрема, щодо винятковості випадку, майнового стану сторін; ступеня виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки щодо вжиття чи невжиття ним заходів до виконання зобов`язання тощо.

77. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги відповідача про змінення рішення Господарського суду Волинської області від 05.11.2020 року у справі №903/385/20 шляхом зменшення розміру штрафних санкцій належних до сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Укртрансімпекс на користь Луцької міської ради за порушення договору оренди землі від 05 листопада 2018 року на 80%.

78. Поряд з цим, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі, що розгляд даної справи відбувся за відсутності ТОВ Укртрансімпекс у зв`язку з неповідомлення останнього про час та місце розгляду справи, враховуючи наступне.

79. Як вбачається з оскаржуваного рішення суду, судом першої інстанції встановлено: Відповідач в судове засідання не з`явився, ухвали суду від 11.08.2020р., 02.09.2020р., 04.09.2020р. направлялись відповідачу на юридичну адресу вул. Ківерцівська, 36, м. Луцьк, 43000, яка зазначена в позовній заяві та в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, дані ухвали були повернуті органом поштового зв`язку з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою .

80. Досліджуючи вказані обставини, судом апеляційної інстанції встановлено, що Перший заступник керівника Луцької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансімпекс» про стягнення 45651,07 грн штрафу за несвоєчасну оплату орендної плати за липень 2019 року за договором оренди землі від 05.11.2018.

81. Юридичною адресою відповідача, згідно безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 55): 43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ківерцівська, будинок 36.

82. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №903/385/20, підготовче засідання призначено на 30 червня 2020 року.(а.с. 39). Вказана ухвала відповідно до списку розсилки поштової кореспонденції надіслана на адресу прокурора та позивача засобами електронного зв`язку та на поштову адресу відповідача зазначену в позовній заяві.

83. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.06.2020 року встановлено, що станом на 30.06.2020 у суду відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання. Продовжено строк підготовчого провадження до 03.09.2020. Відкладено підготовче засідання на 04.08.2020 року(а.с.42). Згідно акту щодо відсутності коштів на відправку поштової кореспонденції по судовим справам від 30.06.2020 року складеного начальником відділу документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області встановлено, що у зв`язку із недостатністю фінансування Господарського суду Волинської області відсутні кошти для закупівлі поштових марок, а тому зазначене судове рішення не надіслане учасникам судового процесу у справі №903/385/20(а.с. 44).

84. В ухвалі Господарського суду Волинської області від 11.08.2020 року (а.с. 46) зазначено, що згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 04.08.2020 судове засідання по справі №903/385/20, призначене на 04.08.2020 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Костюк С. В. у відпустці(а.с. 45). Враховуючи викладене судом повідомлено сторони про проведення підготовчого судового засідання 25 серпня 2020 року. Вказана ухвала надіслана відповідачу за адресою: вул.Ківерцівська, 36 м.Луцьк, 43000, яка вказана у позовній заяві. Проте поштове відправлення з даною ухвалою суду першої інстанції з рекомендованим повідомленням повернулось на адресу суду першої інстанції з відміткою органу поштового зв`язку Укрпошта - адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 52).

85. Судом першої інстанції в ухвалі суду від 25.08.2020 року(а.с. 50) зазначено, що станом на 25.08.2020 у суду відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання. Враховуючи вказану обставину судом першої інстанції відкладено підготовче засідання на 02 вересня 2020 року. Вказана ухвала відповідно до списку розсилки поштової кореспонденції надіслана на адресу прокурора та позивача засобами електронного зв`язку та на поштову адресу відповідача зазначену в позовній заяві(а.с.51). Вказана ухвала надіслана відповідачу за адресою: вул.Ківерцівська, 36 м.Луцьк, 43000, яка вказана у позовній заяві. Проте поштове відправлення з даною ухвалою суду першої інстанції з рекомендованим повідомленням повернулось на адресу суду першої інстанції з відміткою органу поштового зв`язку Укрпошта - адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 88)

86. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.09.2020 року (а.с.59) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04 вересня 2020 року. Вказана ухвала надіслана відповідачу за адресою: вул.Ківерцівська, 36 м.Луцьк, 43000, яка вказана у позовній заяві. Проте поштове відправлення з даною ухвалою суду першої інстанції з рекомендованим повідомленням повернулось на адресу суду першої інстанції з відміткою органу поштового зв`язку Укрпошта - адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 64).

87. Згідно ухвали Господарського суду Волинської області від 04.09.2020 року (а.с. 62) судом першої інстанції встановлено, що станом на 04.09.2020 у суду відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання. Враховуючи викладене суд першої інстанції відклав розгляд справи по суті на 05 жовтня 2020 року. Вказана ухвала надіслана відповідачу за адресою: вул.Ківерцівська, 36 м.Луцьк, 43000, яка вказана у позовній заяві. Проте поштове відправлення з даною ухвалою суду першої інстанції з рекомендованим повідомленням повернулось на адресу суду першої інстанції 22.09.2020 року з відміткою органу поштового зв`язку Укрпошта - адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 67).

88. Вказані ухвали надсилалися рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

89. Відповідно до п. 99-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

90. Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

91. Відповідно до частин 4, 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи , повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

92. Згідно з ч. 7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

93. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

94. Матеріали справи містять поштові конверти з відмітками органу поштового зв`язку Укрпошта про повернення поштового відправлення (копій ухвал Господарського суду Волинської області від 11.08.2020, 25.08.2020 02.09.2020, 04.09.2020 у даній справі) з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.52, 64, 67, 88). При цьому в позові Першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури та на вказаних конвертах зазначена та сама адреса ТОВ Укртрансімпекс , що і в апеляційній скарзі Товариства та у витягу з ЄДРПОУ - м.Луцьк, вул. Ківерцівська,36.

95. Також колегія суддів відзначає, що у справі, що розглядається, враховуючи неспростовані обставини направлення судом першої інстанції примірників процесуальних документів відповідачу за належною адресою, останній в апеляційній скарзі не обґрунтував, що не отримання ним тоді, коли він вже дізнався про стан відомого йому судового провадження, відомостей про оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а також і інших процесуальних документів суду не залежало від його волі, а було наслідком незалежних від нього обставин.

96. Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вноситься до відомостей про цю юридичну особу. Зі змісту ч. 4 ст. 17 вказаного Закону вбачається, що державній реєстрації підлягають і зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачити або свідомо допускати можливість настання певних негативних наслідків (зокрема неотримання поштової кореспонденції). Жодних заяв після відкриття апеляційного провадження від скаржника про зміну адреси, направлення кореспонденції за іншою адресою, до суду апеляційної інстанції не надходило. Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі 911/3309/17.

97. Оскільки судом першої інстанції надсилались ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інша адреса суду повідомлена не була, копії судових рішень вносились судом до Єдиного державного реєстру судових рішень, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вичерпано все процесуальні можливості для повідомлення відповідача про розгляд справи в суді.

98. Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії", заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

99. Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

100. Також, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 01.06.2006 у справі " В`ячеслав Корчагін проти Росії", згідно з якою Суд зазначив: "Незважаючи на те, що матеріали справи, що надходять до суду, не містять конкретних доказів, таких як поштові відмітки, що стосуються відправлення рішення суду, сам заявник визнав у національному провадженні, що ці рішення були направлені на його адресу і потім були повернуті суду як недоставлені. Тому немає сумніву, що з метою повідомлення заявника була використана правильна адреса. У межах конкретної судової стадії провадження проти заявника сторонами не заперечувалося, що повідомлення про винесення рішення і власне рішення було надіслано на зареєстровану адресу заявника, що стосується поведінки національних органів влади у даній справі, суд зазначив, що вони діяли відповідно до законодавства, надсилаючи повідомлення на зареєстровану адресу проживання. Також інформація, яка стосується призначених слухань, була своєчасно та адекватно доступною через інтернет-сторінку (веб-сайт) суду. Таким чином, суд демонстрував достатню старанність, щоб дозволити заявнику, який повинен був знати правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень, які стосуються підприємців, визначитися з провадженням проти нього, а саме процедури оскарження у справі".

101. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ дії та бездіяльність скаржника, скаржник, як заінтересована особа, не продемонстрував готовність брати участь на всіх етапах розгляду такої заяви, не вжив заходів для отримання поштової кореспонденції суду за зазначеною в позовній заяві юридичною адресою, вірність якої не заперечувалась скаржником в апеляційній скарзі.

102. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про виконання судом першої інстанції обов`язку з належного повідомлення учасників провадження у справі №903/385/20 про дату, час і місце розгляду справи.

103. Отже, вищевказані доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції.

104. Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

105. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

106. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 05.10.2020 року у справі №903/385/20 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його зміни з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

107. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансімпекс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 05.10.2020 року у справі №903/385/20 без змін.

2. Справу №903/385/20 повернути Господарському суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "30" листопада 2020 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.