Постанова

від 01.12.2020 по справі 904/6281/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2020 року м.Дніпро Справа № 904/6281/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді : Білецької Л.М. (доповідач)

суддів : Паруснікова Ю.Б., Вечірка І.О.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 (суддя Бєлік В.Г.) у справі №904/6281/19

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення збору у розмірі 104 881,20 грн. за зберігання вантажу.

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Відповідач) про стягнення збору за зберігання вантажу у розмірі 104 881,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного прийняття вантажу, а саме - зайнятість колій станції призначення унеможливлювало доставку вантажу залізницею.

Позовна заяви обґрунтована нормами статті 307 Господарського кодексу України,статей 908, 920 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано такі докази:

- копії накопичувальних карток ф. ФДУ-92;

- копії актів загальної форми ф.ГУ-23 станції призначення Терни;

- копії залізничних накладних 2 арк.;

- копія договору № ПР/М-17-2/14-744/ НЮдч від 14.12.2017 року;

- копія наказу № 1369 від 24.06.2019 року;

- копія повідомлення про затримку вагонів № 520;

- копія акту ф. ГУ-23а № 4 від 26.06.2019 року;

- копія акту ф. ГУ-23 № 46 від 24.06.2019 року;

- копія витягу з Книги повідомлень ф. ГУ-2.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 року по справі №904/6281/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район; код ЄДРПОУ 00191023) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) збір за зберігання вантажу у розмір 104 881,20 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано наявністю достатніх правових підстав для нарахування відповідачу збору за зберігання вантажу у заявленому розмірі, оскільки позовні вимоги обґрунтовано належними та допустимими доказами на підтвердження того, що затримка вагонів відбулась з вини ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", які відповідачем не спростовано.

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі №904/6218/19 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, стягнути з позивача.

Підставою для скасування рішення місцевого господарського суду скаржник зазначає - порушення судом норм матеріального та процесуального права внаслідок неповного з`ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивачем не надано належних доказів зайнятості колій, а також не доведено вини відповідача у зайнятості колій, що спричинило затримку спірних вагонів на підходах до ст. Терни, а відтак можливо дійти висновку, що вагони затримувалися на підходах до ст. Терни з причин, що не залежать від відповідача. Скаржник зазначає, що був готовий прийняти на свої під`їзні колії спірні вагони, затримані згідно наказу № 1369 від 24.06.2019 року.

Крім того скаржник вважає, що з системного аналізу дій диспетчера, про які зазначено у позовній заяві, можливо зробити висновок, що затримка вагонів на шляху прямування до станції Терни на підставі наказу № 1369 здійснюється штучно , для більш тривалої затримки вагонів на шляху прямування з метою збільшення розміру плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

Позивач не скористався своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті заявлених вимог.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі №904/6281/19 в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі №904/6281/19 слід залишити без змін з огляду на наступне.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

14.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (далі - договір).

Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни - стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено: по станції Терни біля маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки № 2 станції Терни; маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни; маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані (70 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова (п. 1 договору).

Розгорнута довжина під`їзної колії складає 268 700 погонних метрів (п.2 договору).

У межах смуги відведення під`їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку площею 26545 кв. м (п.3 договору).

Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п.4 договору).

Відповідно до п. 5 договору, здавання вагонів для під`їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється:

- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;

- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2, 5 години;

- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту-їх прибуття на станцію примикання;

- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень, форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Вагони, що прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці для Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (п. 6 договору).

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).

Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (п.12 договору).

Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п.13 договору).

Місцевим господарським судом враховано, що відповідно до пункту 14 договору, власник колії сплачує Залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів.

Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії ЄРЦ.

Відповідно до п. 19 договору, моментом укладання договору вважається підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, договір діє з 23 грудня 2017 року до 23 грудня 2022 року включно.

В червні 2019 залізницею на адресу ПрАТ Північний ГЗК було здійснено перевезення за накладною № 47405444 порожні власні вагони .

Згідно зазначеної накладної, станція та залізниця призначення Терни Придніпровської залізниці.

Вказані вагони були затримані станцією Грекувата на підставі наказу № 1369 від 24.06.2019 року, через зайнятість колій станції призначення Терни, у зв`язку із неприйняттям вантажу одержувачем ПрАТ Північний ГЗК на свою під`їзду, про що складено Акт про затримку вагонів № 4 від 26.06.2019 року (форма ГУ-23а) та Акт загальної форми № 46 від 24.06.2019 року (форма ГУ-23). Станцією Грекувата було здійснено повідомлення про затримку вагонів відповідно до наказу № 1369 від 24.06.2019 року.

Відповідно до актів загальної форми ГУ-23, оформлених станцією призначення Терни, прибулі на адресу ПрАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат вагони своєчасно не забрані ним на свою під`їзну колію.

На підставі ст. 42 Статуту залізниць України, якою передбачено, що залізниця зобов`язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня, позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми про затримку вагонів на станції призначення, на під`їзну колію відповідача.

Враховуючи викладені обставини, позивачем розраховано та заявлено до стягнення збір за зберігання вантажів у сумі 104 881,20 грн. за накопичувальною карткою ф.ФДУ-92 № 09079044, яка відповідачем підписана із застереженням: 1) Наказ № 1369 видано в порушення п.9 Правил користування вагонами: станція Грекувата не є станцією підходу для ПрАТ Північний ГЗК . 2). На момент видачі наказів по станції Терни були вільні колії

Відповідач збір за зберігання вантажу у розмірі 104 881,20 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до пункту 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з перевезення та експлуатації залізничної колії.

Щодо нарахування збору за зберігання вантажу, місцевий господарський суд дійшов наступного висновку, з яким погоджується судова колегія апеляційного господарського суду.

Відповідно до пункту 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

За приписами пункту 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з подальшими змінами).

Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання вантажів у вагонах справляється в розмірі 4,0 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункти 6, 8 Правил).

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки (п.9 Правил зберігання вантажів). Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України визначено, що одержувач і зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

Згідно п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 (далі за текстом - Правила № 334), акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порт, підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, станціями призначення та затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки відповідно до наказу № 1369 від 24.06.2019 року, згідно із Тарифним керівництвом №1, розрахований збір за зберігання вантажу плата за відомістю ф. ГУ-46 № 23089081 у загальній сумі 104 881,20 грн. з ПДВ.

Враховуючи, що в обґрунтування позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Приватним акціонерним товариством "ПІВДГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду, що позивачем правомірно нарахований відповідачу збір за зберігання вантажу.

Місцевим господарським судом здійснено перевірку розрахунку, наданого позивачем, за результатами якого суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача збору за зберігання вантажу у розмірі 104 881,20 грн. з ПДВ підлягають задоволенню в повному обсязі. Зауважень щодо арифметичної вірності здійсненого розрахунку апеляційна скарга не містить.

Відповідачем не надано документальних доказів в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів та викладеного у відомостях ф. ГУ-46. Крім того, заперечення зазначені на накопичувальній картці, не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п.16 Правил користування вагонами та контейнерами.

Письмові заперечення представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати та накопичувальної картки, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин або про недоведеність позивачем позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, за фактом затримки вагонів, станціями Терни, у порядку, передбаченому п.9,10 Р. III Правил, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а та акт форми ГУ-23 відповідно.

Зайнятість приймально-відправних колій по станції Терни згідно Технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Аналогічну правову позицію містить п. 5.18 постанови Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 904/5461/18.

Підпунктом 4.1 п. 4 Правил обслуговування під`їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 875/5096, визначено порядок подачі та забирання вагонів: подача та забирання вагонів на під`їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу.

Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Терни актах загальної форми ф.ГУ-23, які відповідальними працівниками Комбінату підписано без заперечень. Позивач у відповідності до п. 5 Договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під`їзну колію відповідача вагони, щодо яких станцією Терни складено акти загальної форми. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.

На час дії спірних наказів на коліях станції Терни вже було затримано вагони, які не забиралися відповідачем на під`їзну колію, що зафіксовано актами ф. ТУ-23 . При цьому, заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані за спірними наказами вагони, з підтвердженням готовності їх прийняття на під`їзну колію, була відсутня.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції щодо доведеності позивачем обставин, за яких прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.

При цьому, позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.

У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17 та від 22.06.2018 у справі №904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів як вантажу.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає безпідставним твердження скаржника про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою доводи ПрАТ «ПІВДГЗК» щодо готовності прийняти спірні вагони, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до пункту 5 Договору, здавання вагонів, для під`їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту-їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень, форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії Придніпровська залізниця для ПрАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця для ПРАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (п.6 Договору).

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п.8 Договору).

Згідно з абз. 5 п. 12 Інструкції оформлення затримки поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці, (затвердженої наказом начальника залізниці № 75/Н від 08.02.2011) при поновленні приймання вагонів вантажовласником, зі станцій затримки у першу чергу повинні відправлятись вагони, які вказані у заявці вантажовласника, з урахуванням поїзної обстановки на дільниці, а за відсутності заявки - враховувати можливість відправлення вагонів, які були затримані першими.

Наявність вільних під`їзних колій на станції, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.

Матеріали справи містять вказівку, що зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо.

Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України (затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язків України від 31.08.2005 № 507) визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно розпорядчим актом станції.

Відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411) черговий по станції зобов`язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.

Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинно бути зайнято.

Отже, на станції призначення, окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення.

Доводи апеляційної скарги не містять доказів спростування відповідачем встановлених судом обставин, не надано доказів того, що відповідач мав можливість прийняти спірні вагони, а також не доведено наявності обставин, що є підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під`їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Скаржником не спростовано доводів позивача та не надано доказів того, що він мав можливість прийняти спірні вагони, а також не доведено наявності обставин, які б могли бути підставою для звільнення від нарахування плати за користування вагонами з огляду на положення статті 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Враховуючи встановлені обставини справи, відсутність додаткових доказів в обґрунтування доводів апеляційної скарги, а також висновки місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на що у апеляційного суду відсутні підстави для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи, за захистом яких вона звернулась до суду.

Право скаржника не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі №904/6281/19 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, що у відповідності до вимог ст. 276 ГПК є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення - без змін.

10. Судові витрати .

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі №904/6281/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі №904/6281/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя І.О. Вечірко