Рішення

від 01.12.2020 по справі 484/82/20

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/484/432/20

Справа № 484/82/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Шикері І.А.

за участю секретаря судового засідання - Туркалової І.В.

розглянувши y відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Нектар" про визнання угод недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до ФГ "Нектар" про визнання угод недійсними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником земельної ділянки площею, 13,9862 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4825400000:05:000:0041, яка розташована в межах території Первомайської районної ради Первомайського району Миколаївської області. Зазначена вище земельна ділянка, згідно договору оренди землі, укладеного 01.10.2014 року була передана його покійним батьком ОСОБА_2 в оренду, строком на 10 років - ФГ Нектар . Крім того, 19.12.2016 року, була зареєстрована Додаткова угода № 66 до Договору оренди землі від 01.10.2014 року відповідно до якої, Договір оренди землі укладено на 10 років - до 02.10.2024 року. До того ж, 19.12.2016 року за № 66, між його покійним батьком та ФГ Нектар нібито було укладено додатковий Договір, п. 3.1 якого визначено, що Договір укладено на 7 років, вступає в дію з 02.10.2024 року по 02.10.2031 рік. Про зазначені вище угоди, він дізнався в грудні 2019 року під час отримання орендної плати та отримання довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно. Стверджував, що його батько був особою похилого віку і до дня смерті важко хворів, а тому, за станом свого здоров`я не міг підписувати будь-яких документів. Крім того зауважив, що 20.12.2016 року його батько з ПЦМБЛ, де перебував у важкому стані, був направлений до ТОВ Перший медичний центр Некрасенка і в цей же день проходив томографічне обстеження. Відповідно до виписки із медичної картки, його батькові було встановлено ряд хронічних захворювань. У виписці також зазначено, що хворий ОСОБА_2 був доставлений до медичного центру родичами, самостійно від не пересувався через сильну слабкість. Стан хворого наближений до тяжкого та рекомендована госпіталізація до хірургічного відділення. Він постійно перебував із батьком у лікарні, інколи його замінювала дружина, зауважив, що 19.12.2016 року (у день підписання угод), він також перебував у лікарні біля батька. Посилаючись на те, що в момент підписання оспорюваних правочинів, його батько не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, просив визнати недійсними Додаткову угоду № 66 від 19.12.2016 року до Договору оренди землі від 01.10.2014 року, реєстраційний номер об`єкта № 19475605 та Договір оренди землі № 66 від 19.12.2016 року до Договору оренди землі від 01.10.2014 року, реєстраційний номер об`єкта № 19475605, укладених між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Нектар".

26.02.2020 року від представника відповідача - ФГ Нектар адвоката Гаврилюк Т.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайську Миколаївської області помер ОСОБА_2 . За життя останній був власником земельної ділянки площею 13.9862 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4825400000:05:000:0041, що розташована в межах території Первомайської районної ради Первомайського району Миколаївської області. 01.10.2014 року між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та ФГ Нектар як орендарем, було укладено договір оренди належної йому земельної ділянки. Договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 8791835, дата та час державної реєстрації 18.02.2015 року. Зазначений Договір укладено на 10 років. Орендна плата обумовлена у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 8700 грн. в грошовій формі, або сільськогосподарською продукцією вартості на день розрахунків з утримання податку з доходів фізичних oci6 . В подальшому сторони досягли згоди про внесення змін до Договору. Так, в грудні 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду № 66 до Договору, відповідно до якої сторони узгодили, що договір укладено на 7 років, який вступає в дію з 02.10.2024 року та діє до 02.10.2031 року. Також, даною додатковою угодою було змінено розмір орендної плати, замість 3% узгоджено 8%. Крім того, 15.12.2016 року ОСОБА_2 особисто отримав орендну плату, у розмірі 5000 грн. Додаткова угода була зареєстрована 19.12.2019 року. Після смерті ОСОБА_2 , спадщину отримав його син - ОСОБА_1 , який починаючи з 2017 року отримує орендну плату за Договором. Так, 21.12.2017 року позивачем отримано 36700 грн., 01.09.2018 року - 36990 грн., у 2019 році - 42000 грн. Таким чином, ФГ Нектар в повному обсязі виконує взяті на себе за Договором обов`язки, в тому числі i по виплаті орендної плати, що підтверджується належними доказами. Позивач, в свою чергу, посилається як на підставу визнання додаткової угоди від 19.12.2016 року недійсною - в момент вчинення правочину, а саме підписання Додаткової угоди № 66 до Договору ОСОБА_2 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними . В той же час, позивач в позові також вказує, що ОСОБА_2 взагалі не міг особисто підписувати додаткову угоду, оскільки знаходився в хворобливому стані. За таких обставин, обґрунтування позову є не конкретизованим, оскільки зазначені підстави визнання додаткової угоди недійсною суперечать одна одній. Таким чином, вважає, що позивачем не надано достатніх та належних доказів недійсності додаткової угоди до Договору оренди землі, в зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.

В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Доров А.О. підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Ремський Є.В. проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у його задоволенні, з підстав, викладених у відзиві.

Вислухавши пояснення сторін у справі, їхніх представників, показання свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайську Миколаївської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6).

За життя ОСОБА_2 належала земельна ділянка, площею 139862 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4825400000:05:000:0041, яка розташована в межах території Первомайської районної ради Первомайського району Миколаївської області.

На даний час, власником земельної ділянки, площею 139862 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4825400000:05:000:0041, яка розташована в межах території Первомайської районної ради Первомайського району Миколаївської області, є позивач ОСОБА_1 (а.с.22).

Зазначена вище земельна ділянка, згідно договору оренди землі, укладеного 01.10.2014 року, була передана покійним ОСОБА_2 в оренду, строком на 10 років - ФГ Нектар , до 01.10.2024 року (а.с.25,26).

19.12.2016 року, між ОСОБА_2 та ФГ Нектар , була укладена Додаткова угода № 66 до Договору оренди землі від 01.10.2014 року, відповідно до якої Договір оренди землі укладено на 10 років (а.с.20,21).

В судовому засіданні позивач стверджував, що зазначені угоди є недійсними, оскільки його покійний батько ОСОБА_2 був особою похилого віку і до дня смерті важко хворів, а тому, за станом свого здоров`я, не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, а тому не міг підписувати будь-яких документів. Крім того, 20.12.2016 року його батько з ПЦМБЛ, де перебував у важкому стані, був направлений до ТОВ Перший медичний центр Некрасенка і в цей же день проходив томографічне обстеження. Відповідно до виписки із медичної картки, його батькові було встановлено ряд хронічних захворювань. У виписці також зазначено, що хворий ОСОБА_2 був доставлений до медичного центру родичами, самостійно від не пересувався через сильну слабкість. Стан хворого наближений до тяжкого та рекомендована госпіталізація до хірургічного відділення. Він постійно перебував із батьком у лікарні, інколи його замінювала дружина. Також стверджував, що 19.12.2016 року, у день підписання оспорюваних угод, він також перебував у лікарні біля батька.

На підтвердження зазначеного позивачем суду було надано ксерокопії медичних документів з ТОВ Перший медичний центр Некрасенка , про обстеження ОСОБА_2 , де останньому було діагностовано ряд хронічних хвороб.

Зазначене в судовому засіданні підтвердили і свідки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 29.07.2020 року, КНП ПЦМБЛ була надана медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_2 .

З посмертного епікризу, який міститься у даній картці, ОСОБА_2 з 20.12.2016 року по 28.12.2016 року знаходився на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні ПЦМБЛ. Мав скарги на виражену загальну слабкість, одишку, підвищену температуру до субфебрильних цифр. Анамнез захворювання - погіршення стану на протязі останньої неділі, відсутність апетиту, збої у вазі на протязі останнього місяця, раніше відмічено підняття температури до субфебрильних цифр. Проводилось лікування амбулаторно. Анамнез життя - ТВС та вен. захворювання заперечує. Вірусним гепатитом не хворів. Хворий сам практично не пересувається. В анамнезі резекція шлунка в 1983р. Алергічних реакцій не спостерігав. 28.12.2016 року 23.30 год. стан погіршився, пульс нитковидний, тони серця не прослуховуються. Настала біологічна смерть. Діагноз - дифузний кардіосклероз СН ІІ ст. Ускладнення - набряк легень.

В силу ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним - ст.204 ЦК України. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі і сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом - ч.1 ст.205 ЦК України.

За нормою ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України . підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту прав на землю, передбаченим ч.3 ст. 152 ЗК України.

Як встановлено судом, на час укладання оспорюваних угод, сторони мали повний обсяг цивільної дієздатності, а доказів іншому в судовому засіданні не здобуто.

Твердження позивача про те, що його покійний батько ОСОБА_2 був особою похилого віку і до дня смерті важко хворів, а тому, за станом свого здоров`я, не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Позивачем не було надано доказів про хронічний, стійкий психічний розлад ОСОБА_2 , внаслідок якого він не здатен був усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної допомоги, позивач не заявляв.

Також, не здобуто в судовому засіданні й доказів того, що померлий ОСОБА_2 , маючи ряд хронічних хвороб за віком, не міг самостійно підписувати будь-яких документів.

Показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про те, що покійний ОСОБА_2 не міг підписувати документи, суд оцінює критично, оскільки це є лише суб`єктивною думкою даних свідків, які не є спеціалістами у відповідній області знань, а також вони суперечать іншим доказам у справі.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивач не довів у судовому засіданні належними та достатніми доказами, що його покійний батько ОСОБА_2 не здатен був усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд встановив, що спірні угоди укладено в письмовій формі, здійснено їх державну реєстрацію, орендодавець мав необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, понесені ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору, в сумі 840,80 грн., необхідно віднести за його рахунок.

Керуючись ст.ст.4,12,81,263-265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає по АДРЕСА_1 , до Фермерського господарства "Нектар", ЄДРПОУ 20905341, місцезнаходження вул. Первомайська, 150, смт. Підгородня Первомайського району Миколаївської області про визнання угод недійсними - відмовити.

Відмовити ОСОБА_1 у визнанні недійсними Додаткової угоди № 66 від 19.12.2016 року до Договору оренди землі від 01.10.2014 року, реєстраційний номер об`єкта № 19475605 та Договору оренди землі № 66 від 19.12.2016 року до Договору оренди землі від 01.10.2014 року, реєстраційний номер об`єкта № 19475605, укладених між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Нектар".

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 01 грудня 2020 року.

С У Д Д Я: І.А Шикеря