Рішення

від 01.12.2020 по справі 581/849/20

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/849/20

Провадження № 2/581/210/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2020 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Кузьмінського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу у розмірі 17860 грн та 3% річних у розмірі 1554 грн. 50 коп. Мотивує свої вимоги тим, що 1 листопада 2017 року він позичив ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 9360 грн., про що відповідачем було надано розписку, в якій зазначено, що останній зобов`язується повернути борг до 3 листопада 2017 року. Крім того, 22 грудня 2017 року він позичив ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 8500 грн., про що відповідачем також було надано розписку, в якій зазначено, що останній зобов`язується повернути борг до 24 грудня 2017 року. Узяті на себе зобов`язання ОСОБА_2 своєчасно не виконав, гроші не повернув.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзиву відповідач не подав.

Від представника позивача надійшла заява про часткове погашення 28 листопада 2020 року відповідачем заборгованості у сумі 13787 грн. 65 коп.

Суд вважає можливим розглянути цивільну справу без присутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

1 листопада 2017 року між позивачем і відповідачем укладено договір позики, про що складено розписку, згідно з якою ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 9360 грн., ОСОБА_2 зобов`язався повернути борг до 3 листопада 2017 року (а.с. 4).

22 грудня 2017 року між позивачем і відповідачем укладено договір позики, про що складено розписку, згідно з якою ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8500 грн., ОСОБА_2 зобов`язався повернути борг до 24 грудня 2017 року (а.с. 3).

Своїх зобов`язань повернути гроші у визначений договорами термін відповідач не виконав.

28 листопада 2020 року відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, зарахувавши на рахунок позивача грошові кошти у сумі 13787 грн. 65 коп.

При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 1046, ч. 2 ст. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позика вважається повернутою, а зобов`язання позичальника припиненими лише в момент одержання позикодавцем суми позики (ст. 599, ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Оскільки між сторонами з досягненням усіх істотних умов укладено договори позики, які повністю виконані позикодавцем і не виконані у строк до 3 листопада 2017 та 24 грудня 2017 року позичальником, то наявна заборгованість за договорами позики у сумі 4072 грн. 35 коп. підлягає стягненню із відповідача на користь позивача з урахуванням сплачених відповідачем 13787 грн. 65 коп. (17860 - 13787,65 = 4072,35).

За змістом ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 1050 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволення з огляду на те, що передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Отже, 3 % річних розраховуються з урахуванням боргу по договору позики від 1 листопада 2017 року у розмірі 9360 гривень, помноженого на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання, а саме з 4 листопада 2017 року до 27 жовтня 2020 року, що становить 1088 днів, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році), тобто 9360 грн. х 3 : 100 : 365 х 1088 днів = 837 грн. 01 коп.

По договору позики від 22 грудня 2017 року 3 % річних слід розраховувати з урахуванням боргу у розмірі 8500 гривень, помноженого на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання, а саме з 25 грудня 2017 року до 27 жовтня 2020 року, що становить 1037 днів, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році), тобто 8500 грн. х 3 : 100 : 365 х 1037 днів = 724 грн. 48 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір.

Крім того, оскільки при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 878 грн. 80 коп. згідно квитанції від 22 жовтня 2020 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день подачі позову до суду, а не станом на 1 січня календарного року, як це передбаченого ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , тому необхідно повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у сумі 38 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики від 1 листопада 2017 року та від 22 грудня 2017 року у сумі 4072 грн. 35 коп., а також 1561 грн. 49 коп. - 3% річних, а всього 5633 грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. судового збору.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у сумі 38 грн. за квитанцією 0.0.1880656516.1 від 22 жовтня 2020 року, одержувач: УК Л.Долинського району/22030101, код: 37654293, з рахунку UA 548999980313191206000018238, назва банку: Казначейство України, призначення платежу: судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Липоводолинський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Липоводолинським РВ УМВС України в Сумській області 20 березня 1996 року, РНОКПП суду невідомий).

Суддя О. В. Кузьмінський