Справа № 606/2223/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2020 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Мельник А.В.
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог, вказує на те, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав матері позивача ОСОБА_2 .. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла вказаний житловий будинок з надвірними будівлями та все своє майно позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, зокрема на житловий будинок.
Позивач звернулась із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, але державний нотаріус Теребовлянської державної нотаріальної контори відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Враховуючи вказані обставини, позивач звернулась до суду для визнання за нею права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 за рішенням суду.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 30 листопада 2020 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак до суду надійшло клопотання її представника про розгляд справи у відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.
Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно копії довідки Теребовлянського бюро технічної інвентаризації № 41 від 30 січня 2020 року, власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , однак право власності не зареєстроване (а.с.9).
20 жовтня 2005 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, яким заповіла належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями в селі Дарахів, Теребовлянського району Тернопільської області та все її майно, яке належатиме їй на день смерті де б воно не було і з чого не складалось та все те, на що вона за законом матиме право в користь ОСОБА_1 (а.с.4).
Даний заповіт на день смерті ОСОБА_2 не змінювався і не скасовувався.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02 квітня 2019 року, виданого виконавчим комітетом Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дарахів, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.3).
Згідно довідки від 19 жовтня 2020 року № 1655, виданої виконкомом Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області ОСОБА_2 дійсно проживала та була зареєстрована у житловому будинку по АДРЕСА_1 , який відноситься до колгоспного двору, та станом на 15 квітня 1991 року проживала та була зареєстрована одна (а.с. 16).
У Теребовлянській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за №296 від 16 вересня 2019 року за заявою спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а також станом на 15 вересня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки. Інші спадкоємці не звертались. Вказане підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Теребовлянською державною нотаріальною конторою за № 751/02-14 від 15 вересня 2020 року.
З вказаної постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що відсутнє та не зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи вказане ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок (а.с. 15).
Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 30 січня 2020 року, виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 , вищевказаний житловий будинок має загальну площу 49,7 кв.м., з якої житлова - 31,3кв.м. (а.с.10-13).
Відповідно до копії висновку про вартість майна - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 станом на 21 жовтня 2020 року ринкова вартість становить 59500грн 00 коп. (а.с.14).
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (пункти 4, 5), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до статей 120, 123 ЦК України 1963 року, чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Отже, враховуючи те, що станом на 15 квітня 1991 року, головою двору та єдиним його членом була ОСОБА_2 , то в силу статей 120, 123 ЦК України 1963 року, їй належав житловий будинок по АДРЕСА_1 , однак у визначеному законом порядку вона не оформила своє право власності на нього.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності до частини першої статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У данному випадку, позивач не може отримати свідоцтво про прийняття спадщини, за заповітом, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок, тому право позивача має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.
Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно частини другої статті 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.
Із досліджених письмових доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 та має право на спадкування, однак не може оформити право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що належав ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказаний житловий будинок.
Враховуючи вищенаведене, визнання позову відповідачем, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, позивач не може реалізувати своїх спадкових прав, його право підлягає судовому захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1268, 1270 ЦК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: Дарахівська сільська рада Теребовлянського району Тернопільської області, місцезнаходження: село Дарахів, Теребовлянський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04394562;
Повний текст рішення суду складено 30 листопада 2020 року.
Суддя А.В.Мельник
Суд | Теребовлянський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2020 |
Оприлюднено | 02.12.2020 |
Номер документу | 93198881 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Теребовлянський районний суд Тернопільської області
Мельник А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні