Рішення

від 19.06.2020 по справі 742/4283/19

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/296/20

Єдиний унікальний № 742/4283/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Короткої А.О.,

при секретарі - Здоровець Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу та скасування запису про державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В :

У своїй позовній заяві заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.02.2019 року №25-1386/14-19-сг, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 7424189400:03:000:1066, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області та скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:1066 за громадянином ОСОБА_1 , що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером 31816532, а також стягнути з відповідачів на користь прокуратури Чернігівської області сплачений судовий збір у сумі 3842,00 грн.

Свої позовні вимоги аргументує тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 15.11.2018 року №25-8880/14-18-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.02.2019 року №25-1386/14-19-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за межами Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області та надано йому земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7424189400:03:000:1066) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. На підставі зазначеного наказу 28.05.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану вище земельну ділянку (номер запису про право власності - 31816532). Відповідно до листа КП Архітектура Ічнянщини орієнтовна вартість даної земельної ділянки може становити 960000,00 грн.

Водночас, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13.12.2018 року №9203-сг отримав у приватну власність (право зареєстровано 14.12.2018 року) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6320280400:01:000:0674) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання нині спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7424189400:03:000:1066 (наказ від 26.02.2019 року №25-1386/14-19-сг) вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13.12.2018 року №9203-сг).

При цьому, земельну ділянку з кадастровим номером 6320280400:01:000:0674 відчужено ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 (договір купівлі-продажу №396 від 13.03.2019 року), що свідчить про прагнення ОСОБА_1 приховати відомості про повторне використання ним права на безоплатне отримання земельної ділянки.

Таким чином, всупереч вимог ст. 116 , 118 , 121 Земельного кодексу України , ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою від 22.10.2018 року надав недостовірну інформацію про те, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він ще не використав. Відтак, земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 7424189400:03:000:10616), що знаходиться на території Прилуцького району, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання і підлягає поверненню у державну власність, у зв`язку з чим і подано відповідний позов.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області у відзиві на позовну заяву зазначає, що Головне управління як і Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру не обліковує осіб за ознакою безоплатного надання їм земельних ділянок по кожному виду використання, оскільки це не передбачено нормативно-правовими актами. Єдиним запобіжником для такої ситуації є перевірка державним реєстратором поданих документів для здійснення державної реєстрації речових прав на відповідність законодавству, зокрема ч.4 ст.116 ЗК України , та у разі невідповідності даній нормі державний реєстратор зобов`язаний прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав. Порушення законодавства відбулося внаслідок неправомірних дій державного реєстратора. На момент реєстрації за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:1066 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вже була внесена інформація про право власності останнього на земельну ділянку з кадастровим номером 6320280400:01:000:0674, державний реєстратор за доступними для нього даними бачив, що цільове призначення земельних ділянок - для ведення особистого селянського господарства та їх надано у власність ОСОБА_1 з земель державної власності за рішенням Головного управління, що суперечить ч.4 ст.116 ЗК України , а тому саме державний реєстратор повинен був прийняти рішення про відмову в державній реєстрації права власності, оскільки відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації. А також посилається на ч.3 ст.26 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції Закону №340-ІХ від 05.12.2019 року), згідно з якою відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, а отже запис про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку не може бути скасований, а тому зважаючи на викладене, просить суд у задоволенні позовних вимог до Головного управління відмовити повністю (а.с.60-62).

Позивачем надано відповідь на вказаний відзив, в якому зазначено, що саме відповідач Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, як уповноважений державою орган на виконання функцій власника землі розпоряджатися землями державної власності, допустив порушення вимог ч.4 ст.116 Земельного кодексу України при винесенні наказу №25-1386/14-19-сг від 26.02.2019 року та наданні ОСОБА_1 у власність спірної земельної ділянки. І саме даний наказ став підставою неправомірної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку, а державний реєстратор вчинив лише формальні дії щодо проведення реєстрації права власності на вказану земельну ділянку. Крім того, з посиланням відповідача на вимоги абз.1 ч.3 ст.26 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень позивач не погоджується, оскільки в абз.2 ч.3 ст.26 цього закону міститься положення про те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а п.2 ч.6 ст.37 даного Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а п.2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Отже, враховуючи викладене та враховуючи положення абз.3 ч.3 ст.26 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень первинне скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку не відповідає вимогам закону, а запис про державну реєстрацію права власності на землю №31816532, як наслідок, підлягає обов`язковому скасуванню після скасування наказу, на підставі якого його було внесено (а.с.50-51).

11.03.2020 року на адресу суду надійшло письмове пояснення представника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому зазначається, що повторне безоплатне набуття ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з земель державної власності дійсно відбулося з порушенням ч.4 ст.116 ЗК України внаслідок неправомірних дій останнього та державного реєстратора Відділу Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_3 , оскільки на момент реєстрації за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:1066 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вже була внесена інформація про попереднє безоплатне набуття останнім права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320280400:01:000:0674. Цільове призначення обох земельних ділянок - для ведення особистого селянського господарства. Отже, саме державний реєстратор при реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:1066 за ОСОБА_1 порушив діюче законодавство, а разом з тим вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими (а.с.53-56).

22.04.2020 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись не те, що він зареєстрований і постійно проживає у м.Харкові, у зв`язку з чим, реалізуючи надане Земельним кодексом України право на отримання безоплатно у власність земельних ділянок, у 2018 році отримав на території Харківської області земельну ділянку, а саме: площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області. Зазначає, що він ніколи не був ні у Прилуцькому районі, ані у Чернігівській області, жодних документів, у тому числі щодо отримання будь-яких земельних ділянок у власність на території Чернігівської області як до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, так і в подальшому до органів державної реєстрації прав, зокрема до Відділу Центр надання адміністративних послуг та державної реєстрації Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області не подавав, а також вказав, що в доданій до позову заяві від його імені, яка адресована до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, датована 22.10.2018 , підпис виконано не ним. Просив суд судові витрати, що складаються з суми сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 3842,00 грн, стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, оскільки він хоч і є співвідповідачем по даній справі, проте жодних дій щодо незаконного заволодіння вказаною земельною ділянкою не вчиняв. Також просив суд постановити окрему ухвалу органу досудового розслідування щодо внесення відомостей до ЄРДР за фактом підроблення від його імені - ОСОБА_1 заяви до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, датованої 22.10.2018 року щодо отримання у власність у межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий №7424189400:03:000:1066, розташованої за межами Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, а в подальшому і незаконного заволодіння нею, та розгляд справи провести за його відсутності (а.с.75-77).

04.05.2020 року до суду надійшло письмове заперечення від представника відповідача Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області на відзив ОСОБА_1 , в якому він зазначив, що твердження заявника про те, що він не звертався до Головного управління з заявою від 22.10.2018 року та те, що підпис виконаний не ним, є голослівними, оскільки даний аргумент не підтверджений жодними доказами та справжність підписів на заявах ОСОБА_1 до Головного управління в процесі приватизації спірної земельної ділянки може бути доведена виключно висновком експерта, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж тільки право. Крім того, відповідно до ч.3 ст.83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву, проте даних процесуальних норм ОСОБА_1 не дотримався, подаючи відзив. Також ОСОБА_1 просить суд стягнути судові витрати виключно з Головного управління, оскільки жодних дій щодо незаконного заволодіння спірною земельною ділянкою не вчиняв, проте дана теза не тільки не обґрунтована та не доведена належними доказами, а й взагалі не ґрунтується на положеннях ЦПК щодо стягнення судового збору, оскільки частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, ОСОБА_1 просить суд постановити окрему ухвалу щодо внесення відомостей до ЄРДР за фактом підроблення його підпису на заяві до Головного управління та незаконного заволодіння нею. Разом з тим, цей аргумент не підтверджений доказами та й сам ОСОБА_1 не обмежений у праві звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою, незважаючи на це ОСОБА_1 , знаючи про безоплатне отримання у власність спірної земельної ділянки, як мінімум з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження у даній справі, не звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення (а.с.89-90) .

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.02.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 13.03.2020 року.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.03.2020 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду на 24.04.2020 року, який перенесено на 19.06.2020 року.

Прокурор Прилуцької місцевої прокуратури Лаєвська Ю.В. в судове засідання не з`явилася, проте завчасно подала заяву до суду, в якій позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі без участі сторони позивача (а.с.95).

Представник Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до суду також не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи (а.с.86).

Представник Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в судове засідання не з`явився також, проте безпосередньо при подачі відзиву на позовну заяву просив розглядати справу у його відсутності та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.62).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте в своєму письмовому відзиві на позовну заяву просив розглядати справу у його відсутності та просив врахувати позицію, викладену ним у даному відзиві (а.с.77).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені заступником керівника Прилуцької місцевої прокуратури позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

23.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з заявою про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель державної власності за межами Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, в якій додатково зазначив, що рішення про безкоштовну передачу у власність земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не отримував, а також не заперечував проти ознайомлення з його персональними даними та використання їх в роботі (а.с.17).

15.11.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області винесено наказ за №25-8880/14-18-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої за межами Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с.20).

А наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.02.2019 року за №25-1386/14-19-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за межами населених пунктів Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, яким ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7424189400:03:000:1066) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с.21).

На підставі вказаного наказу 28.05.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нині спірну земельну ділянку, номер запису про право власності 31816532 (а.с.8-13).

Відповідно до копії інформації комунального підприємства Архітектура Ічнянщини від 20.12.2019 року №155 (а.с.28) орієнтовна вартість земельної ділянки, яка знаходиться за межами населених пунктів Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424189400:03:000:1066, площею 2,0 га може становити 960000,00 грн.

Разом з тим, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13.12.2018 року №9203-сг отримав у приватну власність (право зареєстровано 14.12.2018 року) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6320280400:01:000:0674) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області, при цьому дану земельну ділянку було відчужено ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_4 (а.с.14-16).

Зазначене з певною очевидністю підтверджує той факт, що на час отримання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7424189400:03:000:1066 (наказ №25-1386/14-19-сг від 26.02.2019 року) ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13.12.2018 року №9203-сг).

При цьому, земельну ділянку з кадастровим номером 6320280400:01:000:0674 було відчужено ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №396 від 13.03.2019 року ОСОБА_4 , що свідчить про прагнення ОСОБА_1 приховати відомості про повторне використання права на безоплатне отримання земельної ділянки (а.с.14-16).

Таким чином, зважаючи на наведені вище обставини, всупереч вимог ст. 116 , 118 , 121 Земельного кодексу України , ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою від 22.10.2018 року надав недостовірну інформацію про те, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не використав (а.с.17).

Не дивлячись на явні, тривалі протиправні дії відповідачів, уповноважений державою орган - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру усунулась від виконання обов`язку щодо вжиття відповідних заходів до повернення земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 7424189400:03:000:1066, зокрема скасування наказу №25-1386/14-19-сг від 26.02.2019 року про надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки.

Відповідно до копії листа від 25.06.2019 року за вих. №1756вих.19 вбачається, що на адресу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 25.06.2019 року Прилуцькою місцевою прокуратурою було направлено лист щодо необхідності врегулювання питання правомірності повторного отримання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7424189400:03:000:1066, яка розташована на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району, та можливого вжиття заходів цивільно-правового характеру (а.с.25).

У листі про надання інформації №10-28-0.19-4208/2-19 від 18.07.2019 року Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (а.с.27) до Прилуцької місцевої прокуратури надійшла відповідь, в якій лише констатовано факт того, що повторно набувши у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства всупереч ч.4 ст.116 ЗК України ОСОБА_1 порушив принцип разової приватизації землі по кожному виду використання, однак реальних заходів на усунення порушень вжито не було.

Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області Прилуцькою місцевою прокуратурою було надано доручення щодо вжиття відповідних заходів реагування, у зв`язку з чим до Прилуцької місцевої прокуратури надійшов лист №10-25-0.6-4259/2-19 від 29.07.2019 року від Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в якому лише підтверджено факт отримання ОСОБА_1 земельної ділянки на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с.26).

Про вжиття заходів на усунення порушень інтересів держави або про наміри їх вжити в листах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, не вказано, що свідчить про бездіяльність з боку даних органів державної влади та є виключним випадком для звернення прокурора до суду з вказаним позовом.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.3 ст.116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної у комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Згідно з ч.4 ст.116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у межах норм, визначених Земельним кодексом України, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до п.б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектарів .

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею статтею 122 Земельного кодексу України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У відповідності до ст.50 Закону України "Про землеустрій" у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч.1, 4 п.13, 30 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 року №333 , Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством; здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі: у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області при розгляді заяви ОСОБА_1 не дотрималося вимог ч.4 ст.116 Земельного Кодексу України , а саме: не перевірило, чи було у ОСОБА_1 на той час право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2 га та винесло наказ з порушенням земельного законодавства.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі за №6-92цс13 особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес , та закріплено дотримання справедливої рівноваги у контексті законності втручання у майнові права. Вказані позиції висловлені Європейським судом з прав людини у рішеннях по справах Раймондо проти Італії від 22.02.1994 року, Філліпс проти Сполученого Королівства від 05.07.2001 року, Аркурі та інші проти Італії від 05.07.2001 року, Ріела та інші проти Італії від 04.09.2001 року, Ісмаїлов проти Російської Федерації від 06.11.2008 року, Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986 року, Щокін проти України від 14.10.2010 року, Сєрков проти України від 07.07.2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 року, Трегубенко проти України від 02.11.2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 року.

Такі висновки знайшли своє відображення і у правових позиціях Верховного Суд України у справах № 6-92цс13, № 6-2902цс15.

Так, спільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, який, свідомо порушуючи закон, набув право власності на неї.

В той же час відповідачами не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію спірної земельної ділянки.

Враховуючи, що повторна безоплатна передача у власність громадян земельної ділянки по одному виду використання в межах норм, визначених Земельним кодексом України , є прямим порушенням нині чинного законодавства, суд вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області при вирішенні питання про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 та видачі наказу №25-1386/14-19-сг від 26.02.2019 року не дотрималося вимог ч.4 ст.116 Земельного Кодексу України , що призвело до порушення прав держави на законне володіння земельною ділянкою, а тому позовні вимоги про визнання недійсним зазначеного вище наказу беззаперечно підлягають задоволенню.

Разом з тим, заперечення відповідача Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області суд вважає неприйнятними та безпідставними.

Беручи до уваги те, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру позовні вимоги позивача визнала обґрунтованими, а відповідач ОСОБА_1 не заперечував проти їх задоволення, окрім стягнення з нього судових витрат посилаючись на те, що він жодних дій щодо незаконного заволодіння спірною земельною ділянкою не вчиняв, та просив винести окрему ухвалу органу досудового розслідування щодо внесення відомостей до ЄРДР за фактом підроблення від його імені - ОСОБА_1 , заяви до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, датованої 22.10.2018 року щодо отримання у власність у межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий №7424189400:03:000:1066, розташованої на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, а в подальшому і незаконного заволодіння нею, проте суд під час розгляду даної справи не має можливості з`ясувати, чи дійсно така заява підроблялася і ким саме, тому керуючись ч.3 ст.262 ЦПК України в задоволенні даної вимоги відповідача ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки суд не дійшов висновку про наявність ознак кримінального правопорушення у даному випадку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 , ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності підлягає державній реєстрації прав.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки.

Згідно з ч.1, 2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону , до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За таких обставин запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:1066 за громадянином ОСОБА_1 , що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером 31816532, підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати у справі по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за правилами ч.1 ст.141 ЦПК України .

Суд вважає за необхідне стягнути з кожного відповідача на користь позивача по 1921,00 грн в рахунок відшкодування судового збору на користь держави.

На підставі ст.19 Конституції України, ст.228 ЦК України , ст.116, 118, 121, 122, 123 ЗК України, ст.50 Закону України Про землеустрій , ст. 4 , 5, 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись ст.247, 263-265, 354 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури (вул.1 Травня, буд.50-А, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500) в інтересах держави в особі позивача - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул.Народного ополчення, буд.3, м.Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 39411771) до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр-т.Миру, буд.14, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39764881) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання недійсним наказу та скасування запису про державну реєстрацію права власності - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26 лютого 2019 №25-1386/14-19-сг, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 7424189400:03:000:1066, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:1066 за громадянином ОСОБА_1 , що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером 31816532.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр-т.Миру, буд.14, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39764881) на користь прокуратури Чернігівської області (р/р 35215093006008, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 02910114, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, отримувач - прокуратура Чернігівської області) сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у сумі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 к.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь прокуратури Чернігівської області (р/р 35215093006008, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 02910114, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, отримувач - прокуратура Чернігівської області) сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у сумі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 к.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 30.06.2020 року .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О.Коротка