Рішення
від 19.11.2020 по справі 804/1750/14
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року Справа № 804/1750/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретарі судового засіданняФедуркіній А.В., за участі: представник позивача представника відповідача не з`явився (повідомлений належним чином) Волошина В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (вул. Маяковського, буд. 31, м. Дніпро, 49068, код ЄДРПОУ 05393122) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Дніпропетровський трубний завод (надалі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів №0000043100 від 10.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 22 033 264 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів №0000053100 від 10.01.2014 року про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік у розмірі 6 591 227 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки проведеної перевірки є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав. Позивач вважає, що кредиторська заборгованість товариства за договорами з Корпорацією ІСД не відноситься до безповоротної фінансової допомоги в розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України й не підлягає включенню до складу інших доходів, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, оскільки строк оплати по договорам, укладеним із вказаною особою, на момент проведення перевірки не настав. Зменшення валових витрат за період з 01 жовтня 2009 року по 30 червня 2010 року на підставі акту попередньої перевірки від 13 березня 2010 року №406/08-02/2-05393122 здійснено відповідачем поза межами строку у 1095 днів, встановленого пунктом 102.1 статті 102 ПК України, тобто безпідставно. Операції між позивачем та контрагентами щодо надання посередницьких послуг по продажу продукції власного виробництва, бухгалтерських консультацій, юридичних послуг є реальними, факт їх вчинення підтверджується належними доказами, а відтак позивачем з дотриманням положень законодавства зменшено оподатковуваний дохід на суму валових витрат за результатами таких операцій. Товариство не порушило вимоги Закону щодо продажу товару за ціною, нижче його собівартості, оскільки продукція, що реалізовувалась, була продана за договірними цінами, тобто за домовленістю між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем), а тому є безпідставним висновок відповідача про заниження товариством об`єкту оподаткування внаслідок таких обставин. Позивачем правильно відображено в податковому обліку господарські операції з ПрАТ Страхова Компанія Україна у зв`язку з фактичними підтвердженнями дійсності угод страхування; такі операції пов`язані з господарською діяльністю товариства та підтверджені належними первинними документами, а тому витрати, здійснені позивачем як засіб оплати за отримані послуги страхування, документально підтверджуються, а висновки контролюючого органу про те, що вони позбавлені розумної економічної причини є безпідставними.

Матеріали адміністративної справи передані на розгляд судді Ляшко О.Б.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 року у справі №804/1750/14 адміністративний позов публічного акціонерного товариства Дніпропетровський трубний завод до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10 січня 2014 року № 0000043100, яким публічному акціонерному товариству Дніпропетровський трубний завод визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 22033264,00 грн.;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "П" державної податкової інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10 січня 2014 року № 0000053100, яким публічному акціонерному товариству Дніпропетровський трубний завод зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6591227,00 грн.;

- вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 року апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі № 804/1750/14 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06.02.2020 року касаційну скаргу касаційну скаргу головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

В постанові Верховним Судом, зокрема, зазначено наступне:

- суди попередніх інстанцій не встановили предмет доказування у справі й, обмежившись лише посиланням на реалізацію позивачем продукції за договірними цінами та відсутність підстав для втручання державного органу в підприємницьку діяльність платника податку, так і не з`ясували чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне (штучне) заниження бази оподаткування, об`єктивних факторів збитковості розглядуваних (оспорюваних) операцій та діяльності товариства в цілому, не перевірили, які економічні та ринкові обставини зумовили здійснення платником податку продажу товарів за цінами, які нижче їх собівартості, яку економічну мету переслідував платник податків при здійсненні відповідних операцій, якими документами обґрунтовується ціноутворення при здійсненні зазначених поставок;

- суди не встановили й не обґрунтували наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного провадження позивачем діяльності, наслідком якої є одержання збитків й подальше відображення у податковій звітності від`ємного значення за її результатами;

- тобто не з`ясовано на підставі належних і допустимих доказів усіх обставин, з якими контролюючий орган пов`язує порушення позивачем вимог податкового законодавства, й не надано належної правової оцінки останнім у контексті особливостей організації та ведення діяльності Товариства;

- суди не навели суть (зміст) взаємовідносин позивача із ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Олвін-Транс , ТОВ Колібрі-ЛТД , ТОВ Експрес-Холдінг , ТОВ Торгівельний союз Реально , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Гранд Платінум , ПП Хімуніверсал , а також з іншими контрагентами-постачальниками, реальність операцій з якими не визнає відповідач, не перевірили, чи складені за результатом цих відносин документи підтверджують їх справжність та свідчать про участь саме працівників контрагентів чи залучених ними осіб при виконанні зобов`язань, чи відповідають такі документи вимогам законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, не встановили обставин використання позивачем результатів виконання укладених договорів у власній господарській діяльності тощо;

- з огляду на необхідність дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи суди так і не перевірили наявності чи відсутності у контрагентів трудових та інших ресурсів, які, з урахуванням сутності спірних операцій, були б об`єктивно необхідними суб`єктам господарювання для їх виконання.

Під час касаційного розгляду справи судом здійснено заміну відповідача у справі - державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області її правонаступником - головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

20.02.2020 року матеріали адміністративної справи №804/1750/14 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2020 року зазначена вище справа була розподілена судді Ніколайчук С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року справу прийнято до свого провадження суддею Ніколайчук С.В., призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.03.2020 року.

В подальшому розгляд справи було відкладено на 16.04.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 804/1750/14 на 30 днів, підготовче засідання призначено на 07.05.2020 року.

В подальшому розгляд справи було відкладено на 04.06.2020р. та 23.06.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті у судовому засіданні на 16.07.2020.

В подальшому розгляд справи перенесено на 04.08.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року витребувано від головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

- докази на підтвердження взаємовідносин позивача із ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Олвін-Транс , ТОВ Колібрі-ЛТД , ТОВ Експрес-Холдінг , ТОВ Торгівельний союз Реально , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Гранд Платінум , ПП Хімуніверсал , а також іншими контрагентами - постачальниками;

- докази на підтвердження наявності чи відсутності у контрагентів трудових та інших ресурсів;

- докази на підтвердження руху активів на шляху до позивача, участь контрагентів у такому ланцюгу, вплив на правові наслідки операцій.

28.08.2020 року представником відповідача надані суду пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні позову та зазначено, що ПАТ ДТЗ як в ході проведення перевірки, так і до заперечень первинних документів, на які міститься посилання у Запереченнях, а також документів, що вплинули на формування заборгованості перед Корпорацією ІСД , а саме рахунків, видаткових накладних на трубну заготовку, транспортних документів, що підтверджують позицію підприємства відносно помилкового формування доходів, які враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток - не надано. Чинне законодавство не обмежує у часі періоди, які можуть бути охопленими перевірками контролюючих органів. Окрім того, відсутні такі обмеження щодо зменшення за результатами проведеної перевірки від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток, яке враховано платником податку у складі витрат наступних звітних періодів. В наданих до перевірки актах не міститься інформації про проведені маркетингові дослідження, здійснений комплекс заходів, результат дослідження ринку і збуту продукції, виявлені фактори попиту споживачів, отриманий ефект у вигляді мінімізації ризику в ході господарської діяльності. Також договори та акти надання послуг не містять інформації щодо безпосередньої участі повірених в укладанні договорів (специфікацій) на реалізацію (придбання) продукції, показників, які вплинули на формування ставки комісійної винагороди повірених, яка є суттєвою. В наданих первинних документах не міститься інформація щодо особливості виконаних повіреними доручень по укладенню договорів на реалізацію (придбання) продукції, що унеможливлює зв`язати додатково понесені витрати з господарською діяльністю підприємства. В наданих актах відсутня інформація щодо конкретних осіб, які безпосередньо надавали бухгалтерські послуги, їх кількість, кваліфікація, час перебування на підприємстві, затрачений на виконання бухгалтерських послуг, обсяг наданих послуг (місяць, квартал), та інші показники, які допомогли обґрунтувати вартість бухгалтерських послуг. Надані до перевірки акти надання бухгалтерських послуг не містять зміст та обсяг господарської операції та її вимірники у натуральному виразі (кількість людино-годин), не підтверджують факти здійснення господарської операції. Основним чинником, що вплинув на формування як збитку по результатах фінансової (статистичної) звітності, так і за податковою звітністю, є факти реалізації продукції власного виготовлення за цінами, що нижчі ніж собівартість її виготовлення. За угодою страхування № 12-фр/12/Д, кредиторська заборгованість (сума авансової оплати компанією Duferco SА в еквіваленті 3 599 689,72 грн. за курсом НБУ виключає ймовірність несвоєчасної оплати експортованої протягом липня 2012 продукції вартістю, еквівалентною 1 247 039,38 грн.

Документи, витребувані ухвалою суду від 04.08.2020 року, надані суду 31.08.2020 року.

В судове засідання, призначене на 03.09.2020 року, представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року витребувано від головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43145015), а саме: детальний розрахунок всіх складових сум, що в сукупності складають суми, визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, в тому числі, але не виключно:

- суму включену до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень внаслідок встановлення перевіряючими наявності доходів по кредитній заборгованості позивача внаслідок взаємовідносин з корпорацією ІСД ;

- суму, включену до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень внаслідок встановлення перевіряючими завищення ПАТ Дніпропетровський трубний завод скоригованих валових витрат за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року;

- суму, включену до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень внаслідок встановлення перевіряючими неврахування ПАТ ДТЗ у податковій звітності результатів попередньої планової виїзної перевірки (акт від 13.03.2010 року №406/08-02/2- 05393122 неврахування ПАТ ДТЗ у податковій звітності результатів попередньої планової виїзної перевірки (акт від 13.03.2010 року №406/08-02/2-05393122);

- суму, включену до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень внаслідок встановлення перевіряючими неправомірного формуванням валових витрат по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Олвін-Транс , ТОВ Колібрі-ЛТД , ТОВ Експрес-Холдінг , ТОВ Торгівельний союз Реально , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Гранд Платінум , ПП Хімуніверсал , а також із іншими контрагентами-постачальниками;

- суму, включену до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень внаслідок встановлення перевіряючими систематичного укладення угод суб`єктом господарювання з продажу продукції власного виробництва покупцям ВАТ Українська гірничо-металургійна компанія , ТОВ Регіон , ТОВ Південтрансбудкомплект , ТОВ ПІК Енерго-Інвест , компанція Dufesco SA за ціною, нижчою від собівартості, без належного економічного обґрунтування, оцінки ризиків та планування витрат, що призвело до отримання збитків та, як наслідок, заниження позивачем об`єкту оподаткування;

- суму, включену до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень внаслідок встановлення перевіряючими включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, суму витрат у розмірі 1489600 грн. у вигляді страхових внесків за угодами страхування фінансових ризиків, що укладені із ПрАТ СК Україна , за відсутності страхового ризику - події, що має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Судом призначено наступне судове засідання на 24.09.2020 року.

В подальшому розгляд справи перенесено на 08.10.2020 року, 20.10.2020 року, 05.11.2020 року, 19.11.2020 року.

Представник позивача у судове засідання 19.11.2020 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.11.2020 року проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Спеціалізованою державною податковою інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена виїзна планова документальна перевірка публічного акціонерного товариства Дніпропетровський трубний завод код за ЄДРПОУ 05393122 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складений акт від 18.12.2013 року №379/22.3-05393122, згідно з висновками якого встановлено порушення:

1. пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94 №334/94 Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР із змінами та доповненнями), п.2 ст.9 Закону України Про систему оподаткування від 25.06.91 №1251-ХІІ, пп.135.5.14 п.135.5 ст. 135 (з 01.07.2012 -пп.135.5.15 п.135.5 ст.135), п.138.1, п.138.2, абз. г пп.138.10.2, абз. е пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.140.1.6 п.140.1 ст.140, п.146.16 ст.146, п.150.1 ст.150 Податкового Кодексу України, з урахуванням вимог пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 та п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідніх положень Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток:

- за період з 01.09.2009 по 31.03.2011 - на загальну суму 171 675 598 грн., у т.ч. по періодах: 2009 рік - на 11 698 630 грн. (у т.ч. за IV квартал 2009 року - завищено на 11 698 630 грн.); І квартал 2010 року - на 108 371 616 грн.; І півріччя 2010 року - на 11 552 674 грн.; 3 квартали 2010 року - на 37 616 279 грн.; 2010 рік-на 40 874 202 грн.; І квартал 2011 року - на 119 102 766 грн.;

- за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 - на загальну суму 31 975 549 грн., у тому числі по періодах: II квартал 2011 року - в сумі 120 230 764 грн.; ІІ-ІІІ квартал 2011 року - в сумі 106 495 402 грн.; ІІ-ІV квартал 2011 року - в сумі 25 384 322 грн.; І квартал 2012 року - сумі 6 749 195 грн.; І півріччя 2012 року - в сумі 3 459 887 грн.; 3 квартали 2012 року - в сумі 5 932 229 грн.; 2012 рік-в сумі 6 591 227 грн.

Крім того, встановлено заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 14 093 978 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року - у сумі 95 796 801 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 3 241 615 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року - на суму 22 033 264 грн. (у т.ч. за IV квартал 2011 року - на суму 18 791 649 грн.).

2. п.4.1 ст. 4 пп. д п. 6.5 ст. 6, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України, з урахуванням вимог п. 102.1 ст.102 Податкового Кодексу, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ на 10 743 589 грн.; пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст. 201 Податкового Кодексу, з урахуванням вимог п. 102.1 ст.102 Податкового Кодексу, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 16 136 859 грн. Вказані порушення призвели до порушення, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п.200.1 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, а саме: заниження від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту за листопад 2012 року на суму 242 343 грн.; завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів на загальну суму 26 367234 грн.; заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів на 755 557 грн.

Вищевикладене призвело до порушення:

2.1. абз. а пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168/97-ВР, абз. а п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу, внаслідок чого завищено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню за період з 01.10.2009 по 31.12.2012 року на 20 575 814 грн., в тому числі по періодах: квітень 2010 в сумі 606 167 грн.; травень 2010 в сумі 40 грн.; жовтень 2010 в сумі 125 763 грн.; травень 2011 в сумі 933 839 грн.; червень 2011 в сумі 8 450 грн.; жовтень 2011 в сумі 959 154 грн.; листопад 2011 в сумі 1 332 589 грн.; грудень 2011 в сумі 1 213 259 грн.; січень 2012 в сумі 1 317 905 грн.; лютий 2012 в сумі 76 565 грн.; березень 2012 в сумі 24 482 грн.; квітень 2012 в сумі 1 188 768 грн.; травень 2012 в сумі 627 779 грн.; червень 2012 в сумі 2 924 316 грн.; липень 2012 в сумі 755 374 грн.; серпень 2012 в сумі 1 777 148 грн.; вересень 2012 в сумі 2 962 942 грн.; жовтень 2012 в сумі 2 170 478 грн.; листопад 2012 в сумі 1 471 712 грн.; грудень 2012 в сумі 99 084 грн.

2.2. абз. б п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу, внаслідок чого завищено залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів, який після бюджетного відшкодуванню включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, грудень 2012 року, в сумі 4 070 850 грн., в тому числі завищено залишок від`ємного значення з ПДВ на суму 4 313 193 грн., в т.ч. по періодах: березень 2010 року 117 009 грн.; травень 2011 року - 942 408 грн.; квітень 2012 року - 1 313 662 грн.; червень 2012 року - 940 751 грн.; липень 2012 року - 999 363 грн. та занижено залишок від`ємного значення з ПДВ в розмірі 242 343 грн., листопад 2012 року.

2.3. п.200.3 ст.200 Податкового кодексу розділу V Податкового кодексу, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду у сумі 2 233 784 грн., грудень 2012 року.

3. п. 51.1. ст.51 та пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України при поданні податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою № 1ДФ) за IV квартал 2012 року з недостовірними даними та з помилками.

4. п.327.3 ст.327 Податкового кодексу України, у зв`язку з встановленням відсутності дозволу на спеціальне використання води у періоді з 02.07.11 по 13.07.11 включно, в результаті чого збір за спеціальне використання води за III квартал 2011 року занижено на 92 728,79 грн.

5. пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 та 2012 роки у сумі 15 829 799,28 грн., у тому числі по періодах: січень 2011 р. -467 032,24 грн.; лютий 2011 р. - 549 052,68 грн.; березень 2011 р. - 680 630,50 грн.; квітень 2011 р. -679 959,28 грн.; травень 2011 р. - 676 603,16 грн.; червень 2011 р. - 673 918,20 грн.; липень 2011 р. - 671 233,02 грн.; серпень 2011 р. - 671 233,02 грн.; вересень 2011 р. - 671 904,52 грн.; жовтень 2011 р. -671 233,04 грн.; листопад 2011 р. - 671 904,26 грн.; грудень 2011 р. - 672 568,98 грн.; січень 2012 р. - 672 569,12 грн.; лютий 2012 р. - 672 569,04 грн.; березень 2012 р. - 673 240,26 грн.; квітень 2012 р. - 671 226,58 грн.; травень 2012 р. - 671 226,58 грн.; червень 2012 р. - 671 226,58 грн.; липень 2012 р. - 671 470,30 грн.; серпень 2012 р. - 671 470,30 грн.; вересень 2012 р. - 673 643,88 грн.; жовтень 2012 р. - 674 178,46 грн.; листопад 2012 р. - 674 178,46 грн.; грудень 2012 р. - 675 526,82 грн.

6. п. 160.7 ст.160 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на доходи нерезидентів із джерелом їх походження з України в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 276,45 грн., у тому числі за І квартал 2011р. у сумі 5 276,45 грн.

7. статті 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , із змінами та доповненнями, в частині ненадходження валютної виручки за експортовані товари у сумі 278,35 дол.США; 54,00 рос.руб. та несвоєчасного надходження валютної виручки за експортовані товари у сумі 60,52 дол.США; 0,40 Євро.

На вказаний акт перевірки ПАТ Дніпропетровський трубний завод були подані заперечення, згідно з статтею 86 Податкового кодексу України, рішенням про результати розгляду заперечень висновки акту перевірки було залишено без змін.

У січні 2014 року ПАТ Дніпропетровський трубний завод було передано на облік до державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

10.01.2014 року, на підставі ака перевірки від 18.12.2013 р. №379/22.3-05393122, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкові повідомлення-рішення №0000043100 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 22 033 264 грн. та №0000053100 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік у розмірі 6 591 227 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що в акті перевірки контролюючий орган зробив висновок про заниження позивачем грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємства, зокрема, але не виключно у зв`язку із:

- невключенням до складу інших доходів, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, суми кредиторської заборгованості перед Корпорацією ІСД , строк позовної давності за якою минув;

- неправомірним формуванням валових витрат по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Олвін-Транс , ТОВ Колібрі-ЛТД , ТОВ Експрес-Холдінг , ТОВ Торгівельний союз Реальто , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Гранд Платінум , ПП Хімуніверсал , а також із іншими контрагентами-постачальниками, оскільки перевіркою документально не підтверджено факту реальності здійснення таких господарських операцій;

- систематичним укладенням угод суб`єктом господарювання з продажу продукції власного виробництва покупцям ВАТ Українська гірничо-металургійна компанія , ТОВ Регіон , ТОВ Південтрансбудкомплект , ТОВ ПІК Енерго-Інвест , компанція Dufesco SA за ціною, нижчою від собівартості, без належного економічного обґрунтування, оцінки ризиків та планування витрат, що призвело до отримання збитків та, як наслідок, заниження позивачем об`єкту оподаткування;

- на порушення підпункту 140.1.6 пункту 140.1 статті 140 ПК України товариством включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, суму витрат у розмірі 1489600 грн. у вигляді страхових внесків за угодами страхування фінансових ризиків, що укладені із ПрАТ СК Україна , за відсутності страхового ризику - події, що має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Надаючи правову оцінку твердженням представника відповідача щодо необґрунтованого завищення ПАТ Дніпропетровський трубний завод інших доходів, через кредиторську заборгованість перед Корпорацією ІСД , судом встановлено наступне.

Між позивачем та корпорацією ІСД було укладено договори №241/5 від 05.05.03 р., №2009-029пст від 01.08.2009 р.

Зазначене завищення, на думку ПАТ ДТЗ , викликано помилковим включенням до складу інших доходів сум кредиторської заборгованості перед постачальником трубної заготовки - Корпорацією ІСД за договорами поставки:

- від 01.08.2009 №2009-029пст в загальній сумі 449 862,90 грн. (дата відвантаження трубної заготовки за синтетичними регістрами бухгалтерського обліку - серпень 2009року);

- від 05.05.2003 №241/5 в загальній сумі 341 232 843,50 грн. (дати відвантаження трубної заготовки згідно синтетичних регістрів бухгалтерського обліку проведено у період з 28.03.2008 по 22.10.2009).

Дохід у вигляді безповоротної фінансової допомоги по вказаній заборгованості товариством визнано: у 1 кварталі 2011-в сумі 17 574 673,53 грн.; у 2 кварталі 2011-в сумі 140 001 623,46 грн.; у 3 кварталі 2011 - в сумі 41 359 854,79 грн.; у 4 кварталі 2011 - в сумі 93 426 825,41 грн.; у 1 кварталі 2012-в сумі 3 913 217,55 грн.; у 2 кварталі 2012-в сумі 4 436 951,15 грн.; у 3 кварталі 2012 - в сумі 23 649 633,87 грн.; у 4 кварталі 2012 - в сумі 17 319 926,24 грн.

Отже, при формуванні доходів в податковому обліку ПАТ Дніпропетровський трубний завод кредиторська заборгованість перед Корпорацією ІСД помилково була визначена як заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, однак в ході проведення перевірки перевіряючим було повідомлено про допущену при формуванні інших доходів помилку та надано додаткові угоди до договорів на підтвердження вказаних обставин.

Зокрема, згідно з додатковою угодою від 04.09.2012 р. до договору № 2009-029пст від 01.08.2009 р. сторони за договором дійшли згоди про збільшення на три роки строку позовної давності за зобов`язаннями, що випливають з поставок продукції, зобов`язання підлягають сплаті до 01.10.2013 р.; згідно додаткової угоди від 24.03.2011 р. до договору № 241/5 від 05.05.2003 р. сторони за договором дійшли згоди про збільшення на три роки строку позовної давності за зобов`язаннями, що випливають з поставок продукції, зобов`язання підлягають сплаті до 01.10.2013 р.

Таким чином, на момент проведення перевірки строк сплати за вищезазначеними договорами не настав.

Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це, зокрема сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п. 1 ст. 256 ЦК України під терміном позовна давність розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (стаття 261 ЦК України).

З урахуванням викладеного вище, кредиторська заборгованість ПАТ Дніпропетровський трубний завод за договорами з Корпорацією ІСД не відноситься до безповоротної фінансової допомоги, як сума заборгованості, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, оскільки строк оплати по вказаним договорам на момент проведення перевірки не настав.

Відносно самостійного зазначення позивачем про виявлення помилки при формуванні доходів суд зазначає наступне.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено ст. 50 Податкового кодексу Країни. Згідно з приписами вказаної статті у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

В тому числі, відповідно до п. 50.2. ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

З вищенаведеного вбачається, що уточнюючий розрахунок платник податків має право подавати тільки у разі самостійно виявленої помилки і тільки в період коли не проводиться перевірка такого платника податків. Таким чином, у платника податків не виникає обов`язку подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, за виявленими під час перевірки помилками, у раніше поданій податковій звітності.

Натомість, відповідно до норм ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань.

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку ГУ Міндоходів, відповідно до запиту СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ №13503/7/22.2-09 від 30.10.2013 р., проведено зустрічну звірку Корпорації ІСД з питань підтвердження господарських відносин з ПАТ Дніпропетровський трубний завод за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2012р. За результатами проведення зустрічної звірки було складено довідку від 17.12.2013 р. № 534/39-00/24068988, згідно якої документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПАТ Дніпропетровський трубний завод , їх вид та розрахунки; встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПАТ Дніпропетровський трубний завод . Корпорацією ІСД у бухгалтерському та податковому обліку списання дебіторської заборгованості не проводилось. ПАТ Дніпропетровський трубний завод у бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості також не проводилось.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки на письмовий запит СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ від 05.12.13 №17605/10/22.3-11 товариством з супровідним листом від 16.12.13№49/285 надано завірені ксерокопії додаткової угоди від 04.09.2012 до договору №2009-029пст від 01.08.2009, додаткової угоди від 24.03.2011 до договору №241/5 від 05.05.03 та договорів поставки.

Відповідач зазначає, що ним не прийняті додаткові угоди, якими продовжено строк дії договорів №241/5 від 05.05.2003 р., №2009-029пст від 01.08.2009 р., оскільки їх надано в копіях.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з наданих представником позивача документів можливо було встановити дійсні обставини сплати податку та суми доходів, що враховується при визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток в період з І кварталу 2011 року по ІV квартал 2012 року. Більше того, письмових запитів для надання оригіналів документів з метою підтвердження встановлених обставин, податковий орган позивачу не надсилав.

Фактично відповідачем визнано відсутність порушення податкового законодавства в частині визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток в період з І кварталу 2011 року по ІV квартал 2012 року по взаємовідносинам з Корпорацією ІСД , проте не враховано доводи позивача лише через недотримання форми подачі документів.

Наведене доводить, що податковий орган неправомірно не прийняв до уваги наведені обставини та не врахував їх фінансові результати при проведенні перевірки та визначенні податкових зобов`язань позивача.

Отже, податкові повідомлення-рішення в цій частині підлягають скасуванню, оскільки висновки акту перевірки щодо завищення ПАТ Дніпропетровський трубний завод інших доходів, через кредиторську заборгованість перед Корпорацією ІСД в загальній сумі 341 682 706,40 грн. не підтверджено під час розгляду справи.

Стосовно встановлення завищення ПАТ Дніпропетровський трубний завод скоригованих валових витрат за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року необхідно зазначити наступне.

ПАТ ДТЗ висловлено позицію, яка полягає в тому, що при визначенні суми завищення валових витрат на 31 399 880 грн., в тому числі по періодам:

- 2009 рік - на 11 698 630 грн., (в т.ч. за IV квартал 2009 року - 11 698 630 грн.);

- ІІ квартал 2010 - на 16 520 192 грн.;

- ІІІ квартал 2010 - на 3 181 058 грн.,

а також при зменшенні відображеного ПАТ ДТЗ по рядку 04.9 податкової декларації за І квартал 2010 року від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік на 80 152 794 грн., завищення якого встановлено за результатами попередньої планової виїзної перевірки (акт від 13.03.2010 року №406/08-02/2-05393122), фахівцями СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ не враховано норми статті 102 Податкового кодексу України, якою встановлено граничні строки - 1095 днів - для визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань платника податків.

Стосовно неврахування ПАТ ДТЗ у податковій звітності результатів попередньої планової виїзної перевірки (акт від 13.03.2010 року №406/08-02/2-05393122), суд зазначає наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцію з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ Дніпропетровський трубний завод з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 року, за результатами якої було складено акт від 13.03.2010 р. №406/08-02/2-05393122.

За результатами перевірки (акт від 13.03.2010 року) встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2009 року на 80152794 грн.

ПАТ Дніпропетровський трубний завод не погодилось з висновками, викладеними в акті перевірки від 13.03.2010 р., та подало до податкового органу письмові заперечення. За результатами розгляду заперечень податковим органом будь-яких рішень не приймалось.

У разі виявлення порушення платником податку законодавства, контролюючий орган вправі притягнути до відповідальності такого платника в межах своєї компетенції, зокрема, у формі фінансової відповідальності.

Згідно з п. 111.2. ст. 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ПАТ Дніпропетровський трубний завод з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р. будь-які податкові повідомлення - рішення не приймались.

Встановлені порушення податкового законодавства платником податків за результатами наведеної перевірки не можуть бути підставою для застосування до такого платника негативних наслідків, передбачених чинним законодавством за результатами даної перевірки, без винесення відповідного рішення контролюючим органом.

Крім того, ст. 102 ПК України встановлено граничні строки давності для нарахування податкових зобов`язань платникам податків. Згідно з п.102.1 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи, що податковим органом не дотримано законодавчо визначеного строку для нарахування податкових зобов`язань та застосування фінансових санкцій, позивач вважається вільним від зобов`язань, що нараховані за період більший ніж 1095 днів з часу винесення акту перевірки від 13.03.2010 року, з чого слідує, що відповідачем безпідставно було зменшено валові витрати позивача за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року на підставі акту перевірки від 13.03.2010 року №406/08-02/2-05393122.

З огляду на що встановлені, що встановлені по результатах попередньої перевірки порушення ПАТ Дніпропетровський трубний завод , протиправно враховано при обчисленні загальної суми завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за І квартал 2010 року по результатах поточної перевірки.

Стосовно визнання неправомірним формування витрат, що враховуються у зменшення об`єкту оподаткування податком на прибуток, по операціям, нереальність здійснення яких визнана за актами перевірок, складеними іншими органами державної податкової служби України, слід зазначити наступне.

В ході перевірки встановлено відображення у бухгалтерському та, відповідно, податковому обліку і звітності, витрат по взаємовідносинам за угодами з рядом суб`єктів господарювання, стосовно яких отримано податкову інформацію від інших органів Державної податкової служби України, що містить підтвердження нереальності здійснення господарських операцій із врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створюють обставини, за яких такі суб`єкти господарювання не мали намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької та іншої економічної діяльності.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону Про оподаткування прибутку підприємств не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 N 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

В акті про результати виїзної планової перевірки ПАТ ДТЗ розділом 3 пп.3.1.1.2 Валові витрати п.3.1. Податок на прибуток встановлено, що в ході проведення документальної планової, виїзної перевірки ПАТ ДТЗ протягом травня 2010 року - грудня 2011 року ПАТ ДТЗ здійснювалося придбання посередницьких послуг за договорами доручення, які укладені з рядом контрагентів.

Витрати, пов`язані з виконанням договорів доручення, в податковому обліку віднесені до складу витрат на придбання товарів (робіт, послуг) (з 01.04.2011 - до складу витрат на збут) звітного періоду по факту їх отримання в повному обсязі.

Фахівці СДПІ зробили висновок, що на порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 з врахуванням п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334, та п.138.2 ст. 138 ПК України з урахуванням п.14.1.27 ПК України ПАТ ДТЗ при обчисленні податку на прибуток завищено витрати на вартість посередницьких послуг, придбаних за договорами доручення, на суму 6 255 426,30 грн. (без ПДВ).

Слід зазначити, що в наданих до перевірки актах не міститься інформації про проведені маркетингові дослідження, здійснений комплекс заходів, результат дослідження ринку і збуту продукції, виявлені фактори попиту споживачів, отриманий ефект у вигляді мінімізації ризику в ході господарської діяльності.

Також, договори та акти надання послуг не містять інформації щодо безпосередньої участі повірених в укладанні договорів (специфікацій) на реалізацію (придбання) продукції, показників, які вплинули на формування ставки комісійної винагороди повірених, яка є суттєвою. В наданих первинних документах не міститься інформація щодо особливості виконаних повіреними доручень по укладенню договорів на реалізацію (придбання) продукції, що унеможливлює зв`язати додатково понесені витрати з господарською діяльністю підприємства.

Надані до перевірки акти надання посередницьких послуг за договорами доручення не містять зміст та обсяг господарської операції та її вимірники у натуральному виразі (кількість людино-годин), не підтверджують факти здійснення господарської операції, отже, складені з порушенням ст.1, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 №996 - XIV та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 №88.

На адресу ПАТ ДТЗ направлено лист від 27.11.2013 №16546/10/22.3-11 стосовно надання пояснень з боку посадових осіб ПАТ ДТЗ щодо обгрунтування придбання посередницьких послуг за договорами доручення, а саме запропоновано:

- обґрунтувати економічну доцільність придбання вказаних послуг;

- надати до перевірки будь-які документи або інформацію, які свідчать про відмінність наданих послуг від видів робіт, виконання яких обумовлене посадовими обов`язками фахівців підприємства, необхідність придбання саме цих послуг;

- надати до перевірки будь-які документи, які свідчать про безпосередню участь (із зазначенням обсягів робіт, кількості зайнятих фахівців та т.і.), виконавців у наданні вказаних послуг;

- вказати обґрунтовані показники, які визначили вартість придбання вказаних послуг.

На дату складання акта пояснень з боку посадових осіб ПАТ ДТЗ стосовно цього питання до перевірки не надано. Інших документів, крім вищеописаних, що підтверджують фактичну участь повірених в укладанні договорів продажу (придбання) продукції, та необхідність отримання цих послуг у здійсненні господарської діяльності ПАТ ДТЗ до перевірки не надано. Факти, що свідчать про зусилля повірених, витрачені на виконання обов`язків за умовами договорів доручень, їх обсягу та якості, відсутні.

Як вбачається зі справи, штатним розписом ПАТ ДТЗ , який діє з 01.03.2009 року, у складі підприємства передбачено управління збуту готової продукції, в якому налічуються 27 осіб, та відділ зовнішньоекономічної діяльності та маркетингу - 8 осіб. Штатним розписом ПАТ ДТЗ , який діє з 01.01.2011 року, передбачено управління збуту готової продукції, в якому налічуються 14 осіб, та управління зовнішньоекономічної діяльності, маркетингу та фінансів - 37 осіб. Штатним розписом ПАТ ДТЗ , який діє з 01.03.2011 року, передбачено управління збуту готової продукції, в якому налічуються 15 осіб, та управління зовнішньоекономічної діяльності, маркетингу та фінансів - 38 осіб. Окрім того, штатним розписом передбачено бюро договорів та взаєморозрахунків, в якому налічуються 5 осіб.

З наданих до перевірки первинних документів не вбачається особливість виконаних повіреними доручень по укладенню договорів на продажу (придбання) продукції.

Отже, фахівці вищезазначених структурних підрозділів виконують ті ж функції, що і повірені, та отримують заробітну плату згідно з затвердженого штатного розпису на підприємстві.

За даними АІС Податковий блок встановлено, що повірені, які виконували посередницькі послуги за договорами доручення, на кінець перевірки мають стан платника - 16 - припинено (ліквідовано, закрито) .

ТОВ Олвін-Траст (код ЄДРПОУ 21854611) зареєстровано в ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська. На момент укладення договору доручення №330/5 директор і головний бухгалтер підприємства була ОСОБА_3 (код НОМЕР_1 ). Засновник підприємства - НВФ Версат (код ЄДРПОУ 35543859). Основний вид діяльності - 51.90.0 інші види оптової торгівлі. Остання декларація з податку на прибуток підприємством подана за II квартал 2011 року. Стан платника - 16 - припинено (ліквідовано, закрито) .

ТОВ Колібрі-ЛТД (код ЄДРПОУ 37275934) зареєстровано в ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська. На момент укладення договорів доручення №335/5, №355/5, 356/5, 357/5 директор і головний бухгалтер підприємства був ОСОБА_5 (код НОМЕР_2 ). Засновник: нерезидент ГРЕНТБЕРГ СОЛЬЮШЕНС ЛІМІТЕД (БЕЛІЗ, БЕЛІЗ, НОЗЕН ХАЙВЕЙ, Б.1) - 352000 грн., ТОВ Колібрі Лтд - 79 648 000 грн. Основний вид діяльності - 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Остання декларація з податку на прибуток підприємством подана за 9 місяців 2012 року. Стан платника 16 - припинено (ліквідовано, закрито) .

ТОВ Експрес-Холдинг (код ЄДРПОУ 37274218) зареєстрований в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська. На момент укладення договору доручення №1/12 директор і головний бухгалтер підприємства був ОСОБА_5 (код НОМЕР_2 ). Засновник: нерезидент КОМПАНІЯ ТРАНСМЕТАЛ ІНТЕРНЕШНЛ ІКОРПОРЕЙТЕД ПАНАМА, ПАНАМА СІТІ, ЕЛОБАЛ БЕНК ТАУЕР, 18-Й ПОВЕРХ, 50-е авеню - 1000 грн. Основний вид діяльності - 69.20 діяльність у сфері бухгалтерського обліку і аудиту, консультування з питань оподаткування. Остання декларація з податку на прибуток підприємством подана за 9 місяців 2012 року. Стан платника - 16 - припинено (ліквідовано, закрито) .

ТОВ Торгівельний союз Реальто (код ЄДРПОУ 37148521) зареєстрований в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська. На момент укладення договору доручення №1013 директор і головний бухгалтер підприємства був ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_3 ). Засновник - ОСОБА_7 (іпн НОМЕР_4 ) - 1300 грн. Основний вид діяльності - 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту. Остання декларація з податку на прибуток підприємством подана за І квартал 2012 року. Стан платника 16 - припинено (ліквідовано, закрито) .

Актами надання послуг встановлено, що повіреними, перелік яких наведено вище, було укладено договори щодо продажу продукції з контрагентами, з якими ПАТ ДТЗ має сталі господарські відносини.

За даними АІС Податковий блок встановлено, що ТОВ Еранд Платінум (код ЄДРПОУ 37253114), яким виконано посередницькі послуги за договорами доручення в грудні 2011 року на загальну суму 450 000 грн., не звітує з II кварталу 2012 року. За даними декларації по податку на прибуток за II-IV квартал 2011 року підприємством задекларовано валовий дохід в сумі 100120 грн.

ТОВ Еранд Платінум (код ЄДРПОУ 37253114) зареєстрований в Західно-Донбаській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. На момент укладення договорів доручення 01/03-1, 01/07-1, 01/08-1 директор, він же головний бухгалтер підприємства був ОСОБА_8 (іпн НОМЕР_5 ). Засновник - ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_6 ) - 150 000 грн. Основний вид діяльності - 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Стан платника - 0 - платник податків за основним місцем обліку .

Для дослідження питання відображення в податковому обліку по податку на прибуток ТОВ Еранд Платінум доходів від надання посередницьких послуг за договорами доручення до Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області надісланий запит від 28.11.2013 №16781/7/22.3-09 про проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам між ПАТ ДТЗ та ТОВ Еранд Платінум , які виникли при виконанні договорів доручення.

Факти, що свідчать про зусилля повірених, витрачені на виконання обов`язків за умовами договорів доручень, їх обсягу та якості, відсутні.

В запереченнях ПАТ ДТЗ стверджує, що витрати, понесені при укладанні посередницьких договорів на продаж продукції безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю підприємства, під якою слід розуміти діяльність, спрямовану, передусім на отримання доходу таким платником податку.

В ході проведення перевірки ПАТ ДТЗ встановлено придбання в листопаді, грудні 2010 року ПАТ ДТЗ бухгалтерських послуг за договором від 01.11.2010 за №19/2010- 0111, укладеним з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 .

Витрати на бухгалтерські послуги в податковому обліку віднесені до складу витрат на придбання товарів (робіт, послуг) звітного періоду по факту їх отримання в повному обсязі.

Фахівці СДПІ зробили висновок, що на порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 з врахуванням п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 врахування витрат при обчисленні податку на прибуток завищено витрати на вартість бухгалтерських послуг на суму 70000, гри.(без ПДВ.)

Для врахування витрат на бухгалтерські послуги при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток необхідне доведення безпосереднього зв`язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу. В акті перевірки зазначено, що вартість бухгалтерських послуг враховано у складі податкових витрат на підставі наданого договору та актів наданих послуг.

В наданих актах відсутня інформація щодо конкретних осіб, які безпосередньо надавали бухгалтерські послуги, їх кількість, кваліфікація, час перебування на підприємстві, затрачений на виконання бухгалтерських послуг, обсяг наданих послуг (місяць, квартал), та інші показники, які допомогли обґрунтувати вартість бухгалтерських послуг.

Вказана інформація є доказом для доведення фактичного надання послуг та безпосередньої участі ОСОБА_3 у наданні послуг.

На адресу ПАТ ДТЗ направлено лист від 27.11.2013 №16546/10/22.3-11 стосовно надання пояснень з боку посадових осіб ПАТ ДТЗ щодо обгрунтування придбання бухгалтерських послуг. Станом на дату акту пояснень від посадових осіб ПАТ ДТЗ стосовно цього питання до перевірки не надано. Інших документів, крім вищеописаних, що підтверджують фактичну участь ФОП ОСОБА_3 в наданні бухгалтерських послуг до перевірки не надано.

В ході проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ ДТЗ встановлено придбання в травні 2011 року ПАТ ДТЗ юридичних послуг за договором від 26.04.2011 за №14/6-11, укладеним з ПП Хімуніверсал (код ЄДРПОУ 25518413).

Витрати на юридичні послуги в податковому обліку віднесені до складу адміністративних витрат звітного періоду по факту їх отримання в повному обсязі.

Фахівці СДПІ зробили висновок, що на порушення п. 138.2 з урахуванням п. 14.1.27 ПКУ, абз. г) п. 138.10.2 ПКУ при обчисленні податку на прибуток завищено витрати на вартість юридичних послуг на суму 504000,0 грн. (без ПДВ).

В акті перевірки зазначено, що вартість юридичних послуг враховано у складі податкових витрат на підставі наданого договору та актів наданих послуг.

Відповідач робить висновок, що в наданих актах відсутня інформація щодо конкретних осіб, які безпосередньо надавали юридичні послуги, їх кількість, кваліфікація, час перебування на підприємстві, затрачений на виконання юридичних послуг, та інші показники, які допомогли обґрунтувати вартість цих послуг.

З акту виконаних робіт неможливо зробити висновок про особливі методи здійснення робіт, особливі джерела зібраної судової практики, тощо, що дало б можливість переконатися в необхідності придбання вказаних послуг. Відсутня інформація стосовно наявності у ПП Хімуніверсал фахівців юридичного права, їх фактичної зайнятості у наданні вказаних послуг, кількість, кваліфікація, час перебування на підприємстві, затрачений на виконання послуг, та інші показники, які допомогли обґрунтувати вартість юридичних послуг.

Як зазначено в акті перевірки, ПАТ Дніпропетровський трубний завод на порушення п.5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств до складу валових витрат віднесені витрати, які не вважаються витратами, пов`язаними з веденням господарської діяльності - в розмірі збитку, отриманого як перевищення виробничої собівартості продукції над доходами від її реалізації у загальній сумі 32 762 119,75 грн., у тому числі за: 4 квартал 2009 - 11 698 630,14 грн., 1 кв. 2010- 16 520 192,32 грн.; 2 кв. 2010-2 864 706,84 грн.; 1 кв. 2011 - 1 678 590,45 грн.

За даними податкових декларацій позивача, від`ємний фінансовий результат об`єкту оподаткуванню (без врахування збитків минулих періодів) складає: за IV квартал 2009 - 15 138,2 тис.грн. за 2010 рік - 43 379, 7 тис.грн.; за І квартал 2011 - 18 282,1 тис.грн.

Основним чинником, що вплинув на формування як збитку по результатах фінансової (статистичної) звітності, так і за податковою звітністю, є факти реалізації продукції власного виготовлення за цінами, що нижчі ніж собівартість її виготовлення.

Так, згідно з наданих до перевірки журналів Головна книга за 3 квартали 2009 року та доданих до них первинних документів (рахунків, рахунків-фактур, рахунків на відпуск власної продукції, актів прийому - передачі продукції покупцям, вантажно-митних декларацій, видаткових накладних, накладних на відпустку матеріалів на сторону, залізничних накладних, податкових накладних, прибуткових ордерів тощо) встановлено реалізацію трубної продукції за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції і, як наслідок, отримання збитків на загальну суму 32762119,75 грн., у тому числі за: 4 квартал 2009 - 11 698 630,14 грн.; 1 квартал 2010 - 16 520 192,32 грн.; 2 квартал 2010 - 2 864 706,84 грн.; 1 квартал 2011 -1 678 590,45 грн.

Вищенаведені дані встановлені з даних журналів Головна книга за 3 квартали 2009 року шляхом співставлення рахунків 701 Дохід від реалізації готової продукції , 901 Собівартість реалізованої продукції , які, в свою чергу підлягають відображенню по рахунку 791 Результати основної діяльності .

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону № 334, господарською діяльністю - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як визначено у п.2 ст.3 Закону України від 16.07.99 №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова,статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Статтею З ГК України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Стаття 142 ГК України вказує на те, що прибуток (дохід) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, та визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Перевіряючі вважають, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності (п.1.32 ст.1 Закону № 334), тобто не призводить до отримання прибутку. Такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних інших джерел.

В акті перевірки зроблено висновок, що на порушення п.п.140.1.6 п. 140.1 ст. 140 ПК України ПАТ ДТЗ включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток, суму витрат в розмірі 1 489 600 грн. у вигляді страхових внесків за типовими угодами страхування фінансових ризиків №01-фр/12/Д, №02/5-фр/12/Д, № 05-фр/12/Д, № 02- фр/12/Д, № 02/6-фр/12/Д, № 04-фр/12/Д, № 06-фр/12/Д, № 11-фр/12/Д та № 12- фр/12/Д, що укладені з ПрАТ "СКД"Україна", за відсутності страхового ризику - події, що має ознаки ймовірності та випадковості настання, в тому числі: за 1 квартал 2012 року - в сумі 320 000 грн.; за 2 квартал 2012 року - 869 600 грн.; за 3 кв. 2012 року - 300 000 грн.

Суд не погоджується з такими висновками податкової з огляду на таке.

Страховими випадками, у відповідності до вищевказаних договорів страхування, є збитки страхувальника (ПАТ Дніпропетровський трубний завод ) внаслідок невиконання (неналежного виконання) контрагентом страхувальника компанією Duferco S.A. , зобов`язань по угоді, укладеній між страхувальником і контрагентом.

Згідно з п. 7 Умови платежів контрактів від 11.01.2010 №1010/10 та №1011/10, Покупець (компанія Duferco S.A. ) повинен оплатити постачальнику (ПАТ ДТЗ ) за кожну партію продукції протягом трьох робочих днів від дати надання факсом документів, перелічених у п.3.4.2 Контракту або у відповідності до Додаткових угод до контракту.

Згідно з додатковими угодами від 29.02.2012 р., 31.03.2012 р., 30.04.2012 р., 31.05.2012 р., 30.06.2012 р. по контрактам, покупець (компанія Duferco S.A. ) зобов`язується погасити заборгованість, яка зафіксована на відповідну дату, та здійснити платежі за товар, що поставляється за певний період шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПАТ Дніпропетровський трубний завод згідно з графіком погодженим сторонами.

Отже, висновки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про те, що на дату укладання вищезазначених договорів страховий випадок вже настав, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

Відповідно до статті 13 Закону №1251-XII (положення якого діяли до 01 січня 2011 року) в Україні справляються загальнодержавні та місцеві податки. Податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків (пункт 3 частини першої статті 14 Закону №1251-XII).

Пунктом 3.1 статті 3 Закону №334/94-ВР (положення якого діяли до 01 квітня 2011 року) визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За змістом пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону під валовим доходом розуміється загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами, й останній, окрім іншого, включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) (підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону №334/94-ВР).

У пункті 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР зазначено, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зміст наведених норм права дає підстави вважати, що до оподатковуваних операцій, які регулюються цими нормами права, відносяться операції, які здійснюються у зв`язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ГК України) як господарську діяльність у цьому Кодексі розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону №334/94-ВР господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Як безпосередню участь слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підприємництво це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України).

Судом встановлено, що ПАТ Дніпропетровський трубний завод здійснювало господарську діяльність на свій ризик. При здійсненні господарської діяльності підприємства не завжди отримують прибуток і не варто таку ознаку визначати як вину підприємства або наявність умислу у продажі товарів нижче собівартості. Кінцевий економічний підсумок господарської діяльності товариства може виражатись або у прибутку або у збитку, у даному випадку ПАТ Дніпропетровський трубний завод понесло збитки, однак таку суму збитків не варто визначати як суму з якої окремо повинен бути сплачений податок, сума збитку вже виразилась у сумі собівартості товарів.

Відтак, судом не підтверджено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень, що становлять предмет спору у цій справі, у визначеній частині.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 цього ж Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За правилами абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З 01 квітня 2011 року спірні правовідносини з приводу формування позивачем валових витрат почали регулюватися положеннями ПК України, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 якого (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському і податковому обліку.

Предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, які підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення валових витрат позивача.

Потрібно, щоб первинні документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового зобов`язання на підставі таких операцій.

З огляду на необхідність дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, суд під час повторного розгляду справи не мав можливості дослідити наявність у контрагентів позивача трудових та інших ресурсів, які, з урахуванням сутності спірних операцій, могли бути об`єктивно необхідними суб`єктам господарювання для їх виконання, з огляду на те, що контрагенти позивача ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Олвін-Транс , ТОВ Колібрі-ЛТД , ТОВ Експрес-Холдінг , ТОВ Торгівельний союз Реальто , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Гранд Платінум , ПП Хімуніверсал на момент розгляду справи судом є припиненими.

Відтак, розгляд вказаної справи наразі може здійснюватись лише на підставі суб`єктивних тверджень податкового органу, яке основується на інформаційних базах даних, щодо відсутності у наведених контрагентів трудових ресурсів, виробничих приміщень та інше.

Судом під час розгляду справи дефектності первинних документів, наданих до перевірки, з вказаними контрагентами не встановлено. Всі документи мають обсяг постачання наданих послуг, розкривають суть та зміст господарської операцій, мають підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції. Окремі дефекти документів, на які посилається позивач як на нереальність господарської операції, не є самостійною окремою підставою для таких висновків, оскільки в сукупності вони дають змогу встановити, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також, доводи відповідача основуються на тому, що позивачем не доведено залучення контрагентів ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 для надання додаткових бухгалтерських послуг, якщо такі послуги надаються на підприємстві штатною кількістю працівників.

Суд зазначає, що вказані доводи є втручанням в господарську діяльність підприємства, оскільки позивач з метою ведення господарської діяльності не позбавлений права залучати контрагентів на власний розсуд з метою отримання різноманітних послуг і вказане не є окремою підставою для визнання угод нереальними.

як встановлено судом, фактично всі висновки контролюючого органу зроблені на підставі інформації про контрагентів позивача, наведених в базі даних.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Наведена правова позиція узгоджується з викладеною у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі №340/422/19.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 31.07.2018 року у справі №817/1339/17 (адміністративне провадження №К/9901/49539/18).

Суд також відхиляє посилання контролюючого органу на аналіз інформації баз даних ДПС, яким встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками, оскільки товар реалізований позивачу підприємствами не придбавався, з огляду на те, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.

Наведена правова позиція узгоджується з викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 року у справі №2а/0470/4526/12.

Неправомірними є і доводи податкового органу, викладені в акті перевірки, про відсутність у контрагентів позивача ТОВ Укртехнобуд , ТОВ Науково-виробниче підприємство Укрпромтехнологія , ТОВ Діпроремонт , ТОВ Промгранд , ТОВ Науково-технічний центр Варіатор необхідних умов для здійснення господарської діяльності, зокрема, відсутність трудових ресурсів, як на підставі непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача, оскільки відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, адже залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

До того ж, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати ними податку до бюджету, а тому якщо останні не виконали своїх зобов`язань щодо сплати податку або мінімізували свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ за наявності факту реального вчинення господарських операцій, як у даній ситуації, та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2018 року у справі №820/8206/15.

Відповідачем не спростовано факт наявності у позивача податкових накладних, які належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також те, що за даними накладними сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані усі декларації, як це узгоджується з положеннями Податкового кодексу України, що свідчить про наявність у позивача права на включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само як і деякі помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах по справах №822/1815/17 від 21.03.2018р., №804/939/16 від 20.03.2018р.

Також, суд зазначає, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того суд зазначає, що рішення ЄСПЛ Булвес АД проти Болгарії як на звичну практику країн Європейського Союзу в питанні відповідальності платників податку за податкові делікти посилається на два рішення Суду Європейського союзу: об`єднане рішення (консультативний висновок) Суду ЄС від 12 січня 2006 року в справі Optigen Ltd (C354/03), Fulcrum Electronics Ltd (C355/03) and Bond House Systems Ltd (C484/03) v Commissioners of Customs Ц Excise і об`єднане рішення Суду ЄС від 6 липня 2006 року в справі Axel Kittel v. Belgian State, (C439/04) і Belgian State v. Recolta Recycling (SPRL, C440/04) (ECR 2006, page I0616).

Так, у рішенні Суду ЄС від 12 січня 2006 року зазначається: ... право на вирахування податку на додану вартість особою, що має статус платника ПДВ, яка здійснює відповідні операції, не може зачіпатися тією обставиною, що в ланцюгу поставок, в яку входять зазначені операції, попередня або наступна операція будуть пов`язані з шахрайством при сплаті податку на додану вартість, про яку платник податку не знав та не міг знати.

В даному випадку, контролюючим органом не доведено недобросовісність позивача у взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Олвін-Транс , ТОВ Колібрі-ЛТД , ТОВ Експрес-Холдінг , ТОВ Торгівельний союз Реальто , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Гранд Платінум , ПП Хімуніверсал .

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно зазначених контрагентів позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи контролюючим органом до суду не надано, а, отже, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №808/2360/17 (адміністративне провадження №К/9901/47560/18).

Слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них роботи та послуги, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові по справі №К/9901/1349/17.

Контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів купівлі - продажу, виконання робіт, укладених позивачем з контрагентами, як не було надано і доказів про наявність фактів, які встановлені судами, однак не враховані під час прийняття рішень, та свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що зазначені господарські операції з контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Олвін-Транс , ТОВ Колібрі-ЛТД , ТОВ Експрес-Холдінг , ТОВ Торгівельний союз Реальто , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Гранд Платінум , ПП Хімуніверсал здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вказаними контрагентами, суд робить висновок про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Більше того, в акті перевірки відповідач зазначає, що посередницькі послуги від вказаних контрагентів дійсно були отримані з метою проведення господарської діяльності зі сталими контрагентами, з якими позивачем протягом тривалого строку веде господарську діяльність.

Відтак, отримані від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Олвін-Транс , ТОВ Колібрі-ЛТД , ТОВ Експрес-Холдінг , ТОВ Торгівельний союз Реальто , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Гранд Платінум , ПП Хімуніверсал послуги були використані в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності.

За наслідками розгляду справи, судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення в цій частині також підлягають скасуванню, оскільки нарахування здійснені на підставі неправомірних висновків перевіряючих, викладених в акті перевірки 18.12.2013 р. №379/22.3-05393122, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відтак, суд робить висновок про повне задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 560,30 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (вул. Маяковського, буд. 31, м. Дніпро, 49068, код ЄДРПОУ 05393122) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів №0000043100 від 10.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 22 033 264 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів №0000053100 від 10.01.2014 року про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік у розмірі 6 591 227 грн.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (вул. Маяковського, буд. 31, м. Дніпро, 49068, код ЄДРПОУ 05393122) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43145015) судові витрати у розмірі 560 грн. 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 листопада 2020 року.

Суддя С.В. Ніколайчук

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.11.2020
Оприлюднено02.12.2020
Номер документу93203535
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —804/1750/14

Ухвала від 18.09.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 20.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 22.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 15.11.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Постанова від 15.11.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Ухвала від 27.10.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Ухвала від 27.10.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Ухвала від 06.10.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Ухвала від 13.09.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Царікова Олена Василівна

Ухвала від 13.09.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Царікова Олена Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні