Рішення

від 30.11.2020 по справі 420/12414/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12414/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом Головного управління Держпраці в Одеській області до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку УЮТ про визнання протиправним та скасування повідомлення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 16 листопада 2020 року надійшов позов Головного управління Держпраці в Одеській області до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати повідомлення Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за вихідним № 51982 від 23.10.2020;

2. Зобов`язати Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрити виконавче провадження щодо зобов`язання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку УЮТ (вул. Академіка Сахарова, буд. 28, м. Одеса, 65123; код ЄДРПОУ: 33915649) зупинити роботи з експлуатації ліфтів пасажирських облік. №№ 5878, 5879, 5880, 5881, 5882, 5883, 5884, 5885,5886, 5887, 5888, 5889, встановлених за адресою: вулиця Академіка Сахарова, будинок 28, м. Одеса, з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей, на підставі виконавчого документу у вигляді належним чином засвідченої копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року про затвердження умов примирення сторін по справі № 420/6840/19.

20 листопада 2020 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління Держпраці в Одеській області. Відкрито провадження у адміністративній справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку УЮТ та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року, якою було затверджено умови примирення сторін по справі № 420/6840/19 та яка є виконавчим документом, у зв`язку з ненаданням об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку УЮТ доказів добровільного виконання умов примирення направлена до органу ДВС для її примусового виконання. 06 листопада 2020 року за вхідним № 13965/01-32 Головне управління отримаю повідомлення від Першого Суворовського ВДВС про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за вихідним № 51982 від 23.10.2020. Головне управління не погоджується з прийнятим Першим Суворовським ВДВС повідомленням за вихідним № 51982 від 23.10.2020 та вважає, що воно підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 25 листопада 2020 року клопотання позивача - задоволено. Відкладено судове засідання. Визначено судові засідання по справі № 420/12414/20 здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення EasyCon (https://vkz.court.gov.ua - EasyCon ).

Станом на момент винесення даного рішення відзив на позов до суду не надходив.

У судове засідання представники відповідача та третьої особи не з`явилися, а від представника позивача 30.11.2020 року за вх. №ЕП/22726/20 надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи викладене, у зв`язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати дану справу у письмовому провадженні.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/6840/19 від 24 січня 2020 року (а.с.12-16) заяву сторін про примирення та закриття провадження по справі 420/6840/19 задоволено та затверджено умови примирення. Ухвалено, що у разі невиконання відповідачем умов примирення, визначених даною заявою про примирення, позивач буде звертатися до органів Державної виконавчої служби для її примусового виконання, як це передбачено ч. 3 ст. 191 КАС України щодо зобов`язання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку УЮТ (вул. Академіка Сахарова, буд. 28, м. Одеса, 65123; код ЄДРПОУ: 33915649) зупинити роботи з експлуатації ліфтів пасажирських облік. №№ 5878, 5879, 5880, 5881, 5882, 5883, 5884, 5885, 5886, 5887, 5888, 5889, встановлених за адресою: вулиця Академіка Сахарова, будинок 28, м. Одеса, з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей. Закрито провадження у справі №420/6840/19.

Вказана ухвала набрала законної сили 24.01.2020 року.

Відповідно до ч.2 ст.191 КАС України та як роз`яснено судом у вищевказаній ухвалі, ухвала про затвердження умов примирення є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Головним управлінням Держпраці в Одеській області 07 жовтня 2020 року до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою №15-01-33-9807 про примусове виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року по справі №420/6840/19 (а.с.9) було направлено завірену копію такої ухвали із відміткою про дату набрання нею законної сили (а.с.10).

23 жовтня 2020 року відповідачем прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №51982 (а.с.11), у якому посилається на статтю 4 Закону України Про виконавче провадження .

Не погоджуючись із вищевказаним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 2 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Частиною 3 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Зі змісту ст.4 Закону № 1404-VIII вбачається, що встановлення вимог до виконавчого документа повинно перш за все сприяти державному виконавцю у своєчасному та належному виконанні, у тому числі, й рішення суду, а судовий захист має відповідати вимогам ефективності та не носити лише декларативний характер.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з оскаржуваного повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 року по справі №420/6840/19 повернуто стягувачу без виконання з підстав, визначених пунктом 6 частини 4 статі 4 Закону України Про виконавче провадження , який фактично містить дві окремі підстави для повернення виконавчого документу:

- виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону № 1404-VIII;

- стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 Закону № 1404-VIII.

Однак, у спірному повідомленні відсутня інформація, з яких конкретно підстав було повернуто виконавчий документ без виконання.

Зміст спірного повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яке є індивідуально-правовим актом, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року по справі №640/467/19.

Наявність у спірному повідомленні посилання лише на норми Закону № 1404-VIII, а саме п.6 ч.4 ст.4 без конкретизації, яка саме підстава стала причиною для повернення виконавчого документа позивачу, свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Окрім цього, як вбачається зі змісту ч.4 ст.4 Закону № 1404-VIII, у випадку невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, позивач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Однак, у зв`язку з недоліками оскаржуваного повідомлення, відсутність його належного обґрунтування, позивач позбавлений права на вжиття заходів усунення недоліків виконавчого документа (за їх наявності) чи повторно звернутись до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про примусове виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року по справі №420/6840/19 відповідно до статті 26 Закону № 1404-VIII (у випадку недотримання позивачем вимог такої статті).

Враховуючи викладене суд вважає за доцільне задовольнити вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування повідомлення Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за вихідним № 51982 від 23.10.2020 року.

Водночас, вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрити виконавче провадження щодо зобов`язання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку УЮТ (вул. Академіка Сахарова, буд. 28, м. Одеса, 65123; код ЄДРПОУ: 33915649) зупинити роботи з експлуатації ліфтів пасажирських облік. №№ 5878, 5879, 5880, 5881, 5882, 5883, 5884, 5885,5886, 5887, 5888, 5889, встановлених за адресою: вулиця Академіка Сахарова, будинок 28, м. Одеса, з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей, на підставі виконавчого документу у вигляді належним чином засвідченої копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року про затвердження умов примирення сторін по справі № 420/6840/19, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб`єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Як свідчать матеріали справи, ухвала суду від 24.01.2020 року по справі №420/6840/19 повернута позивачу згідно оскаржуваного повідомлення, яке судом у цій справі визнано протиправним та скасовано.

За правилами частин 3, 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У спірних правовідносин обов`язок відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа залежить від умови пред`явлення цього виконавчого документа до виконання позивачем як стягувачем.

Однак, суд зазначає, що частиною 7 статті 246 КАС України передбачено, що висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Тому, оскільки в даному випадку вимоги щодо зобов`язання відповідача відкрити виконавче провадження є дискреційними повноваженнями державного виконавця, заявлені на майбутнє, що не відповідає приписами КАС України, оскільки судовому захисту підлягають виключно порушені суб`єктом владних повноважень права осіб, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині зобов`язання Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрити виконавче провадження щодо зобов`язання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку УЮТ (вул. Академіка Сахарова, буд. 28, м. Одеса, 65123; код ЄДРПОУ: 33915649) зупинити роботи з експлуатації ліфтів пасажирських облік. №№ 5878, 5879, 5880, 5881, 5882, 5883, 5884, 5885,5886, 5887, 5888, 5889, встановлених за адресою: вулиця Академіка Сахарова, будинок 28, м. Одеса, з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей, на підставі виконавчого документу у вигляді належним чином засвідченої копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року про затвердження умов примирення сторін по справі № 420/6840/19.

Водночас, суд наголошує, що відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом у даній справі протиправним, з аналогічних підстав, що перевірялись у межах розгляду даної справи, оскільки це буде вважатись неналежним виконанням судового рішення, та повинен прийняти рішення у відповідності до приписів Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Таким чином, з метою належного захисту та відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у відповідності до ст.9 КАС України та зобов`язати Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повторно розглянути заяву Головного управління Держпраці в Одеській області про примусове виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року по справі №420/6840/19 та прийняти рішення у відповідності до приписів Закону України Про виконавче провадження з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд вважає за доцільне позов Головного управління Держпраці в Одеській області задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.7, 9, 205, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Держпраці в Одеській області - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за вихідним № 51982 від 23.10.2020 року.

Зобов`язати Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повторно розглянути заяву Головного управління Держпраці в Одеській області про примусове виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року по справі №420/6840/19 та прийняти рішення у відповідності до приписів Закону України Про виконавче провадження з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Головне управління Держпраці в Одеській області (просп.Шевченка, буд.2, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39781624).

Відповідач - Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.1-а Сортувальна, 36-г, м.Одеса, 65102, код ЄДРПОУ 41405290).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку УЮТ (вул. Академіка Сахарова, буд. 28, м. Одеса, 65123 код ЄДРПОУ: 33915649).

Суддя О.А. Вовченко