Рішення

від 20.11.2020 по справі 580/3898/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року справа № 580/3898/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Кречет Комплекс» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Кречет Комплекс» (далі - відповідач), в якому з урахуванням зменшення позовних вимог просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на користь бюджету через позивача податковий борг у сумі 122904,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі самостійно задекларованих зобов`язань у відповідача виник узгоджений податковий борг, який у добровільному порядку не сплачений. Тому просить стягнути вказану заборгованість.

Ухвалою суду від 21.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

08.10.2020 відповідач подав суду відзив, в якому вказав, що органом виконавчої служби на підставі вимоги від 06.11.2019 №Ю-7557-25 відкрито виконавче провадження та здійснюється стягнення коштів. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

17.11.2020 позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що вимога від 06.11.2019 №Ю-7557-25, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується стягнення з відповідача недоїмки з єдиного внеску, що не заявлено предметом цього спору.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що відповідач самостійно задекларував зобов`язання згідно з такими деклараціями:

з єдиного податку від 09.02.2018 №9298622472 на суму 16701,50 грн.;

з єдиного податку від 18.04.2018 №9071387157на суму 14269,00 грн.;

з ПДВ від 23.01.2020 №9004994327 на суму 31314,00 грн. та штраф - 1566,00 грн.;

з ПДВ від 20.01.2020 №9332337005 на суму 22041,00 грн.;

з ПДВ від 17.02.2020 №11676342на суму 3777,00 грн.;

з ПДВ від 21.04.2020 №19547462 на суму 26783,00 грн.;

з ПДВ від 05.05.2020 №20981713 на суму 9311,00 грн.;

з ПДВ від 20.05.2020 №23238322 на суму 11658,00 грн.;

з податку на прибуток від 28.02.2019 №9311170647 на суму 5252,00 грн.;

з податку на прибуток від 28.02.2019 №9335011716 на суму 3105,00 грн.

П.54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) визначено, що сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 ст.57 розділу II ПК України встановлено обов`язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами підп.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання визнається податковим боргом.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов`язання, визначені вищевказаними деклараціями, є податковим боргом відповідача.

Крім того, суд встановив, що позивач прийняв податкові повідомлення-рішення (далі - ППР):

від 15.05.2018 №0041461205, яким відповідачу визначене зобов`язання на суму 2000,00 грн.;

від 15.05.2018 №0041481205, яким відповідачу визначене зобов`язання на суму 250,00 грн.;

від 12.02.2020 №0020395004, яким відповідачу визначене зобов`язання на суму 170,00 грн.;

від 29.05.2020 №0094945004, яким відповідачу визначене зобов`язання на суму 5451,25 грн.;

від 29.05.2020 №0094955004, яким відповідачу визначене зобов`язання на суму 12247,92 грн.;

від 17.05.2019 №0082245013, яким відповідачу визначене зобов`язання на суму 510,00 грн.;

від 27.08.2020 №0129405013, яким відповідачу визначене зобов`язання на суму 1020,00 грн.

Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.71 ПК України.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

П.56.1 ст.56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у т.ч. ППР) в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами п.56.1 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підп.56.17.1. п.56.17. ст.56 ПК України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз.2 підп.56.17.5. п.56.17. ст.56 ПК України вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Оскільки докази оскарження у встановлений ПК України строк вищевказаних ППР відсутні, суд дійшов висновку про узгодженість визначених ними грошових зобов`язань.

Тому суд дійшов висновку, що грошові зобов`язання, визначені вищевказаними ППР, є податковим боргом відповідача.

З даних облікової картки позивача суд встановив, що відповідачу згідно з підп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України на вищевказану суму заборгованості нарахована пеня в сумі 661,82 грн.

Крім того, відповідач частково сплатив вказані зобов`язання на суму 48478,00 грн.

З урахуванням викладеного згідно з підставами позову податковий борг відповідача становить 122904,63 грн., що підтверджується даними облікових карток відповідача.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» від 02.03.2018 №17710-17 на суму 20905,15 грн.

В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов`язання у повному обсязі не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікових карток суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

П.95.2. ст.95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.1. ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4. ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення може звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно доводів відповідача, що органом виконавчої служби на підставі вимоги від 06.11.2019 №Ю-7557-25 відкрито виконавче провадження та здійснюється стягнення коштів, суд зауважує, що вказана вимога стосується стягнення з відповідача недоїмки з єдиного внеску, що не заявлено предметом цього спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу содових витрат.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Кречет Комплекс» (18000, м. Черкаси, вул. Гуржіївська, буд.48, код ЄДРПОУ 39166280), на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) податковий борг у сумі 122904,63 грн. (сто двадцять дві тисячі дев`ятсот чотири гривні 63 коп.).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя О.А. Рідзель