Рішення

від 30.11.2020 по справі 640/14431/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року м. Київ № 640/14431/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ-7" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд: скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, яке оформлено листом від 10.06.2020 №18779/10/10-36-32-03-17 Про результати розгляду документів ; зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з додатками. За результатами розгляду вказаної заяви, відповідачем було прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, яке оформлено листом від 10.06.2020 №18779/10/10-36-32-03-17 Про результати розгляду документів . Так підставою для відмови стало те, що позивачем ніби-то не було подано документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.06.2020, земельна ділянка з кадастровим номером №3222484400:09:005:5442 перебуває в арешті на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду від 28.04.2020 по справі №369/4989/20. Позивач вважає вказане рішення протиправним, з огляду на те, що право на вказану земельну ділянку було набуто на підставі договору оренди О-04/04/20-2 від 04.05.2020. Згідно акту приймання-передачі від 27.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Пантера Плюс ЛТД , як орендодавець передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 , як орендар прийняло в платне користування майно - частину автозаправного комплексу площею 87.7 кв. м., який розташований за адресою Київська обл., Києво -Святошинський район, с. Мила. Крім того, в договорі було зазначено, що вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,297 га, кадастровий номер - 3222484400:09:005:5442. Таким чином, в силу вимог ч.1,2 ст. 796 Цивільного кодексу України позивач у результаті отримання права найму будівлі - автозаправного комплексу, набув право користування земельною ділянкою. на якій розміщено вказаний об`єкт, а відтак, твердження відповідача про ненадання документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою є необґрунтованими. Щодо посилання на ухвалу Києво-Святошинського районного суду від 28.04.2020 по справі №369/4989/20, якою встановлено заборону щодо видачі дозвільних документів, то остання стосується об`єкта будівництва, у той час як подана позивачем заява, стосується закінченого об`єкта, готового до експлуатації. Окрім того, ліцензія на видачу пального за своїм змістом не є дозвільним документом, а є документом, який засвідчує право здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що позивачем при зверненні до відповідача із заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним було подано наступні документи: копію додаткової угоди до договору оренди платного користування нерухомим та рухомим майном за адресою- Київська обл.. Києво-Святошинський р-н., с. Мила.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки власником земельної ділянки за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Мила є ТОВ Пантера Плюс ЛТД .

Відповідно до акта приймання-передачі до договору оренди ТОВ Авантаж-7 прийнято: частина будівлі операторської 87,7 кв.м.; навіс 553,8 кв.м.; колонка заправна комбінована (ГІРК) - 3 одиниці; колонка заправна (ЗВГ) - 2 одиниці; колонка паливороздавальна дизтоплива - 1 одиниця; інформаційна стеля зі світовим табло - 1 одиниця; підземний пожежний резервуар ємністю 100,0 м 3- 2 одиниці; резервуар підземний для зберігання рідкого палива, ємність- 73,0 кв.м.; резервуар підземний для зберігання ЗВГ, ємністю 19,9 мЗ. Однак, на підтвердження права користування земельною ділянкою ТОВ Авантаж-7 жодних документів надано не було. Окрім того, згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду від 28.04.2020 по справі №369/4989/20 уповноваженим органам державної влади заборонено вчиняти дії по видачі дозвільних документів на земельній ділянці площею 0,297 га, кадастровий номер - 3222484400:09:005:5442, у зв`язку з чим, контролюючим органом правомірно було відмовлено у видачі ліцензії.

У відповіді на відзив, позивач зазначив, що ухвалою Київського апеляційного суду від 01.07.2020 було скасовано ухвалу Києво -Святошинського районного суду Київської області від 28.04.2020 та встановлено неправомірність накладення арешту.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Пантера Плюс ЛТД , як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 , як орендарем укладено договір оренди №О-04/05/20-2 та додаткову угоду до договору, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендарю у тимчасове платне користування нерухоме та рухоме майно, а орендар зобов`язується повернути майно орендодавцю в належному стані.

Згідно акту-приймання до договору оренди №О-04/05/20-2, орендарю було передано майно за адресою: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; Київська обл., Києво-Святошинський район, село Мила.

Згідно акту приймання - передачі до договору оренди №О-04/05/20-2 від 27.05.2020 на виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування майно: частину автозаправного комплексу, площею 87.7 кв.м., а саме: частина будівлі операторської 87,7 кв.м.; навіс 553,8 кв.м.; колонка заправна комбінована (ГІРК) - 3 одиниці; колонка заправна (ЗВГ) - 2 одиниці; колонка паливороздавальна дизтоплива - 1 одиниця; інформаційна стеля зі світовим табло - 1 одиниця; підземний пожежний резервуар ємністю 100,0 м 3- 2 одиниці; резервуар підземний для зберігання рідкого палива, ємність- 73,0 кв.м.; резервуар підземний для зберігання ЗВГ, ємністю 19,9 мЗ.

02.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 звернулося до Державної податкової служби у Київській області із заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним вх№23558/10 за адресою: Києво-Святошинський район, село Мила. До заяви позивачем були надані наступні документи: довіреність від 20.03.2020, платіжне доручення № 930 від 06.05.2020, копія договору купівлі-продажу нерухомого майна № 588 від 26.05.2020, копія договору купівлі-продажу земельної ділянки № 590 від 26.05.2020, витяг з ДРРП № 210235418 від 26.05.2020, копія договору оренди № 0-04/05/20-2 від 04.05.2020, копія реєстраційного посвідчення № 65618 від 01.06.2020, копія реєстраційного посвідчення № 65617 від 01.06.2020, копія реєстраційного посвідчення №65617 від 01.06.2020, копія дозволу Держпраці №1294.20.32 від 14.04.2020, копія дозволу Держпраці №1233.19.32 від 06.05.2020.

10.06.2020 Державна податкова служба у Київській області листом про розгляд документів №187790/10/10-36-32-03-17 відмовила Товариству з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 у видачі документів з огляду на те, що останнім не подано документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою, окрім того, земельна ділянка площею 0,297 га, кадастровий номер - 3222484400:09:005:5442 знаходиться під арештом, згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду від 28.04.2020 по справі №369/4989/20.

Вважаючи вказану відмову протиправною, а своє право порушеним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України регулює Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту 19.12.1995 №481/95-ВР, далі - Закон №481.

Згідно ст. 1 Закону №481 визначено, що роздрібна торгівля пальним - це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції /газонаповнювальної станції газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років. Імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання подає відповідну заяву та документи, перелічені у статті 15 Закону №481.

Так, підставою для відмови у видачі ліцензії слугувало те, що заявником не було подано документа, який підтверджує право власності (користування), у той же час, позивач заперечуючи проти вказаних тверджень зауважив, що згідно вимог ст.796 Цивільного кодексу України наймачеві надається право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Згідно зі ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що Цивільним кодексом України імперативно встановлено беззаперечне право наймача будівлі (споруди) на користування земельною ділянкою для обслуговування предмету найму, оскільки право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля (споруда), нерозривно пов`язане із правом на користування самою будівлею (спорудою).

Таким чином, виходячи з викладених законодавчих положень, у результаті отримання права найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. При цьому, окремо укладати договір оренди земельної ділянки у такому разі потреба відсутня.

Крім того, на підтвердження прав орендодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантера Плюс ЛТД на вказану земельну ділянку, позивачем до заяв щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним додано договір купівлі-продажу земельної ділянки та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відтак, суд приходить до висновку, що у межах спірних правовідносин Товариство з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 набуло право користування земельною ділянкою, розміщеною під об`єктом оренди, визначеним умовами договору оренди від 04.05.2020 №О-04/05/20-2, а відтак, твердження відповідача про не надання позивачем документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт роздрібної торгівлі пальним є необґрунтованими та такими, що спростовані матеріалами справи.

У той же час, відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пантера Плюс ЛТД договір оренди №О-04/05/20-2 від 27.05.2020 визнано недійсним у встановленому законом порядку, що також підкреслює факт наявності у позивача дійсного речового права на вказану земельну ділянку.

Так, п.п. 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява №29979/04 проаналізовано поняття належне урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Щодо відмови позивачу у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з підстав того, що земельна ділянка з кадастровим номером №3222484400:09:005:5442 перебуває в арешті на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду від 28.04.2020 по справі №369/4989/20, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.04.2020 накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером №3222484400:09:005:5442, площею 0, 297 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, яка розташована у с. Мила, Києво-Святошинського району Київської області, що належить ОСОБА_1 ; заборонено уповноваженим органам державної влади вчиняти дії по видачі дозвільних документів на об`єкт будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером №3222484400:09:005:5442, площею 0, 297 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, яка розташована у с. Мила, Києво-Святошинського району Київської області до отримання висновку експерта, відповідно до постанови призначення будівельно-технічної експертизи.

Тобто, з вказаного слідує, що на момент звернення позивача із заявою про видачу ліцензії, дійсно існувала тимчасова заборона щодо видачі документів дозвільного характеру, однак, під час розгляду даної прави по суті, позивачем було подано до суду ухвалу Київського апеляційного суду від 01.07.2020, якою скасовано ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.04.2020 та винесено нову ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Цисаренка О.О. про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020110200000288 від 16.01.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 275, ч. 1 ст. 382 КК України, а саме: земельної ділянки з кадастровими номером 3222484400:09:005:5442, площею 0,297 га, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорті та дорожнього господарства, яка розташована у с. Мила Києво-Святошинського району Київської області, що належить ОСОБА_1 , в тому числі заборони відчуження, розпорядження, а також поділу та об`єднання земельної ділянки.

Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішенням суду, яке набрало законної сили скасовані будь які заборони щодо видачі дозвільних документів, у тому числі щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а відтак, слід зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 (03061, м. Київ, просп. Відрадний, 35-А2, код ЄДРПОУ 42435174) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, яке оформлено листом від 10.06.2020 №18779/10/10-36-32-03-17.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (063151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДРПОУ 43141377) видати Товариству з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 (03061, м. Київ, просп. Відрадний, 35-А2, код ЄДРПОУ 42435174) ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авантаж-7 (03061, м. Київ, просп. Відрадний, 35-А2, код ЄДРПОУ 42435174) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Державної податкової служби у Київській області (063151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДРПОУ 43141377) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 4 204, (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур