Рішення

від 30.11.2020 по справі 640/14528/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року м. Київ № 640/14528/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Каскон доГоловного управління ДФС у м. Києві про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскон" (04080, м. Київ, вул. Чорноморська, 1, код ЄДР: 39804281) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 22.11.2018 № 0059631406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених на території України товарів на суму 20 173,73 грн.,

від 22.11.2018 № 0059621406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ввізне мито на товари, що виробляються суб`єктами господарювання на суму 60 868,68 грн.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що ТОВ КАСКОН за МД від 20.07.2017 № UA100010/2017/271257 ввезено товари на митну територію України згідно ІНКОТЕРМС - EXW PL Lods.

Позивач також зазначає, що під час митного оформлення товару за зазначеною митною декларацією ТОВ КАСКОН заявлено коди товарів згідно УКТ ЗЕД - 6307 20 00 00, 6307 90 98 00, 5609 00 00 00, 7326 90 98 90, 4202 99 00 00, 8479 89 97 90 Європейського Союзу (ставка мита пільгова).

Таким чином, до ТОВ КАСКОН застосовано пільгу 410 (преференція по сплаті ввізного мита 410 ) - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу (Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А Тарифний графік України до глави 1 розділу IV Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею (скасування мит) відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та ЄС Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони від 27 червня 2014 року (надалі - Угода). За вищевказаною митною декларацією до товарів застосовано ставки ввізного мита у розмірі 0%, 6,3% та 5%.

Позивач звертає увагу, що відповідно до ст. 16 Протоколу 1 - щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністрування співробітництва (надалі - Протокол 1) до Угоди: товари, що походять з Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

а) сертифіката з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу 1; або

b) декларація інвойс, надання експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст, декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу 1.

Також позивач звертає увагу на те, що згідно зі ст. 17 Протоколу 1, сертифікат з перевезення EUR.1 має бути виданий митними органами країни експортеру на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR. 1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу1.

Як зазначає надалі позивач, відповідно до чинного законодавства України TOB КАСКОН для підтвердження заявленої країни походження товару (у даному випадку - Республіка Польща) та правомірного застосування преференції по сплаті ввізного мита 410 під час митного оформлення надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 18.07.2017 № PL/MF/AN0217828, який видано компетентним органом Республіки Польща та який відповідає зразку наведеному у Додатку III Протоколу 1.

Крім того, як звертає увагу позивач, згідно розділу 6 контракту № 1-05/15 укладеного між покупцем - ТОВ КАСКОН та постачальником - PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz, постачальник забезпечує покупця сертифікатом EUR.1 на товар.

Між тим, згідно з п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України (надалі - МК України) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та витребування додаткових документів може бути лише наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо наданих декларантом документів, а саме, наявність в них розбіжностей, ознак підробки, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Однак, як зазначає позивач, згідно документів наданих контролюючими органами: Акту від Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання TOB КАСКОН вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією від 20.07.2017 № UA100010/2017/271257 , листа Київської міської митниці ДФС від 06.03.2019 № 2224/10/26-70-19-04 та листа ГУ ДФС у м. Києві від 17.05.2019 № 93348/10/26-15-14-06-06-16 установлено, що Київської міською митницею ДФС без зазначення обставин виникнення сумнівів з приводу дійсності сертифіката EUR1 від 18.07.2017 № PL/MF/AN0217828, вказаний сертифікат надано Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України для направлення його на перевірку до компетентного органу Республіки Польща.

Позивач зазначає, що Департаментом адміністрування митних платежів ДФС України листом від 16.07.2018 № 21560/7/99-99-19-04-02-17 поінформовано Київську міську митницю ДФС, щодо результатів верифікації (перевірки) сертифіката EUR.1.

Відповідно до результатів верифікації, проведеної компетентними органами Республіки Польща, встановлено, що експортер PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz не надав відповідних документів, які підтверджують походження товарів, які зазначені у сертифікаті з перевезення товару форми EUR1 від 18.07.2017 № PL/MF/AN0217828, тому товари не відповідають вимогам преференційного режиму. Про результати перевірки верифікації зазначеного сертифікату EUR.1, компетентним органом Республіки Польща повідомлено листом від 27.06.2018 № 1001-ЮС.4331.1.2018.6.SZ Департамент адміністрування митних платежів ДФС України.

У зв`язку з вищевикладеним ГУ ДФС у м. Києві відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 351 МК України та наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 19.10.2018 № 15750, проведено документальну невиїзну перевірку , щодо дотримання ТОВ КАСКОН вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією від 20.07.2017 № UA100010/2017/271257.

Позивач зазначає, що за результатами даної перевірки вищевказаними уповноваженими особами ГУ ДФС у м. Києві складено Акт № 1303/26-15-14- 06-06/39804281 у якому зазначено наступні порушення ТОВ КАСКОН :

1. вимог частини 2 статті 44, частини 1 статті 257 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією від 20.07.2017 № UA100010/2017/271257 на загальну суму 48 694,95 гривень;

2. вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 20.07.2017 № UA100010/2017/271257 на загальну суму 9 738,99 гривень.

У позові надалі йдеться про те, що 09.11.2018 на підставі ч. 8 ст. 354 МК України та абзацу 1 пункту 6 розділу V Наказу Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015, TOB КАСКОН до ГУ ДФС у м. Києві подано заперечення до Акту № 1303/26-15-14-06-06/3980428Івід 30.10.2018.

У вказаному запереченні викладено обставини оформлення митної декларації № UA100010/2017/27125720.07.2017 та підстави отримання пільги по сплаті ввізного мита.

Крім того, зазначає позивач, у запереченні зазначено порушення чинного законодавства України допущені уповноваженими особами ГУ ДФС у м. Києві під час проведення документальної перевірки.

А саме, відповідно до МК України під час проведення перевірки посадові особи органу доходів і зборів, які проводять перевірку, для отримання документів (їх копій), пояснень, довідок подають керівнику підприємства або уповноваженій ним особі письмові запити під особистий підпис на другому примірнику таких запитів із зазначенням переліку документів (їх копій), пояснень, довідок, необхідних для перевірки, та строку їх надання. Такі запити можуть бути подані не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення строку перевірки (у тому числі продовженого).

Позивач наполягає, що посадова особа органу доходів і зборів, уповноважена на проведення перевірки, у випадках, передбачених МК України, має право отримувати від підприємства копії документів, що стосуються предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом керівника підприємства або уповноваженої ним особи та скріплені печаткою (за наявності). Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими особами органу доходів і зборів, вручається під особистий підпис керівнику підприємства, що перевіряється, або уповноваженій ним особі. Якщо керівник підприємства або уповноважений ним представник відмовляється від підпису про отримання копії опису, то посадові особи органу доходів і зборів, які отримують копії, роблять в описі відмітку про відмову від підпису.

У зв`язку з несвоєчасним оповіщенням ТОВ КАСКОН про початок перевірки , дане товариство було позбавлено можливості надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження законності надання пільг при митному оформлені, оскільки повідомлення про проведення даної перевірки надійшло до ТОВ КАСКОН по її закінченню .

Позивач звертає увагу, що згідно наказу Мінфіну України № 727 від 20.08.2015 Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

У Акті № 1303/26-15-14-06-06/39804281 від 30.10.2018, як наполягає позивач, відсутні будь-які достовірні та фактичні дані про отримані відповіді на запити, результати верифікації, листи, довідки тощо, що спростовують існування сертифікату EUR.1№ PL/MF/AN0217828 від 18.07.2017.

У позові зазначається, що ГУ ДФС у м. Києві розглянуто заперечення до Акту про, що листом вих. № 105092/10/26-15-14-06-06 повідомлено TOB КАСКОН вказавши на відсутність порушень, допущених уповноваженим особами під час проведення перевірки та складання Акту.

На думку позивача, вказане заперечення розглянуто з порушенням п. 44.7 ПК України та ст. 42 ПК України без участі керівника чи уповноваженої особи ТОВ КАСКОН , всупереч тому, що останні виявили бажання брати участь при розгляді заперечення до Акту, про що зазначено у запереченні.

Ураховуючи вище викладене позивач вважає, що уповноваженими особами ГУ ДФС у м. Києві перевірку проведено з порушенням чинного законодавства України.

У зв`язку з цим, позивач звертає увагу на те, що відповідно до п. 78.4. ст. 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному с. 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, повідомлення датовані 19.10.2018 , щодо проведення перевірки з 22.10.2018 по 24.10.2018 отримано позивачем лише 02.11.2018 , тобто фактично вже після завершення перевірки .

Отже, на думку позивача, відповідач, не здійснивши належного повідомлення позивача, неправомірно приступив до перевірки . Податковим законодавством, як умова проведення перевірки, визначено саме вручення платнику повідомлення про перевірку, а не лише направлення такого повідомлення. Також, призначенням рекомендованого листа з повідомлення про вручення адресату є отримання відправником підтвердження про вручення відправлення адресату. За відсутності такого підтвердження відповідач не переконався у отриманні позивачем повідомлення про проведення перевірки та його можливості виконати вимогу про надання документів для такої перевірки.

З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку . Невиконання вимог п. 78.4. ст. 78 ПК України призводить до визнання дій з проведення перевірки незаконними та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічний висновок з цього питання закріплено у постановах Верховного Суду по справах № 804/3006/17 та № 2а-10864/11/2070.

Таким чином , на думку позивача, документальну невиїзну перевірку проведено з порушення вимог чинного законодавства України без залучення посадових чи уповноважених осіб товариства та витребування необхідних документів.

За вищевказаними результатами перевірки відповідачем неправомірно прийнято податкові повідомлення-рішення.

Позивач акцентує увагу на тому, що товариство на бюджетний рахунок перераховано 60 868,68 грн., з метою погашення грошового зобов`язання за платежем ввізне мито та 17.12.2018 перераховано 12 173,73 гри.

Між тим, до ТОВ КАСКОН надійшов лист від Київської міської митниці ДФС адресований 06.03.2019 № 2224/10/26-70-19-04, щодо додаткових результатів перевірки документів про походження товару зазначених при оформлені митної декларації від 20.07.2017 № UA100010/2017/271257.

У даному листі, як стверджує позивач, зазначено, що Департамент адміністрування митних платежів ДФС України листом від 20.02.2019 № 5687/7/99-99-19-02-17 (вхід, митниці від 20.02.2019 № 800/8-АІС) надав відповідь уповноваженого органу Республіки Польщі від 29.01.2019 № 1001-ЮС.4331.1.2018.9.SZ з додатковими результатами перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 18.07.2017 № PL/MF/AN0217828.

За результатами додаткової верифікації, уповноважений орган Республіки Польщі підтвердив преференційне походження товарів , вказаних у зазначеному вище сертифікаті.

Крім того, як зазначає позивач, у листі Київської міської митниці ДФС від 06.03.2019 № 2224/10/26-70-19-04 зазначено, що сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 18.07.2017 № PL/MF/AN0217828 дійсний для надання режиму вільної торгівлі до товарів, оформлених за митною декларацією від 20.07.2017 № UA100010/2017/271257.

Враховуючи викладене у позовній заяві, товариство просить задовольнити позов.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позов просить відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що перевіркою встановлено порушення ТОВ КАСКОН вимог частини 2 статті 44, частини 1 статті 257 МК України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією від 20.07.2017 № UA100010/2017/271257 на загальну суму 48 694,95 гривень; вимог пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 20.07.2017 № UA100010/2017/271257 на загальну суму 9 738,99 гривень.

Щодо правомірності проведення позапланової невиїзної перевірки товариства, відповідач зазначає, що позивачу направлено письмове повідомлення від 19.10.2018 № 257/26-15-14-06-06 про проведення з 22.10.2018 по 24.10.2018 документальної невиїзної перевірки, місце проведення якої м. Київ, Політехнічний 5-а, каб. 207-а.

Повідомлення від 19.10.2018 №257/26-15-14-06-06 направлено 19.10.2018 до ТОВ КАСКОН рекомендованим листом з повідомленням про вручення (лист ГУ ДФС у м. Києві від 19.10.2018 № 85174/10/26-15-14-06-06-16).

Звертає увагу, що товариством за МД від 20.07.2017 № UA100010/2017/271257 ввезено товари: пояси лямочні рятувальні, для висотних робіт: арт. AB13101N000000000100 P30N розм. М-XL - 60шт.; АВІЗ 101N000000000200 P30N розм. XXL - 200шт.; AB 152010000000000100 P52PRO разм. М-XL - 71шт.; AB 140010000000000100 Р40 размер M-XL - 5шт.; AB 130010000000000100 РЗО розм. М-XL - 47шт.; АВ171010000000000100 Р71 розм. М-XL - 5шт.; АВ17103 C00000000Ц100 Р71С розм. М-XL - 5шт.; AB 190010000000000100 Р90 розм. М-XL - 10шт. Торгівельна марка: PROTEKT. Виробник: PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz. Країна виробництва: EU. Митна вартість: 550 757,82 грн.; Стропи стрічкові для вантажних та висотних робіт з карабінами та гачками на кінцівках, арт. BW206011023023200200 2м - 72шт.; AZ900000000000000080 80см - 10шт.; AZ900000000000000120 120см 10шт.; AZ900R00000000000120 120см 10шт.; та інші товари торгівельної марки: PROTEKT. Виробник: PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz. Країна виробництва: EU.

При доставці зазначених товарів на митну територію України застосовувались умови поставки згідно ІНКОТЕРМС - EXW PL Lodz.

Декларантом заявлено країну походження вищезазначених товарів - Європейський Союз (ставка мита: пільгова).

У відзиві зазначається, що при проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення, встановлено, що пільга 410 (преференція по сплаті ввізного мита 410 ) - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А Тарифний графік України до глави 1 розділу IV Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року]: товариство під час митного оформлення товарів застосовано преференцію по сплаті ввізного мита 410 в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року (далі - Угода про асоціацію між Україною та ЄС) за митною декларацією від 20.07.2017 № UA100010/2017/271257. За зазначеною митною декларацією до товарів застосовано ставки ввізного мита у розмірі 0%, 6,3% та 5%.

Відповідач також зазначає, що під час митного оформлення товарів за зазначеною митною декларацією декларантом самостійно заявлено коди товарів згідно з УКТ ЗЕД: 6307 20 00 00, 6307 90 98 00, 5609 00 00 00, 7326 90 98 90, 4202 99 00 00, 8479 89 97 90, 6506101000 та 3926 30 00 90 та заявлено країну походження товарів - Європейський Союз (ставка мита: пільгова).

Для підтвердження заявленої країни походження та правомірного застосування преференції по сплаті ввізного мита 410 під час митного оформлення ТОВ КАСКОН надано сертифікат з перевезення товару EUR. 1 від 18.07.2017 № PL/MF/AN0217828 (далі - Сертифікат EUR. 1), який виданий компетентним органом Республіки Польща .

Надалі відповідач зазначає, що відповідно до статті 16 Протоколу 1 Щодо визначення концепції Походження товарів і методів адміністрування співробітництва до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року: товари, що походять з Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього протоколу, або декларація інвойс, надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Відповідач звертає увагу, що згідно зі статтею 17 Протоколу 1, сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Відповідно до статті 44 Митного кодексу, у разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов`язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Також відповідач зазначає, що з метою забезпечення дієвого контролю за повнотою оподаткування товарів та недопущення ухилення від сплати платежів в обсягах, передбачених митним законодавством, Київська міська митниця ДФС надала Департаменту адміністрування митник платежів ДФС України Сертифікат EUR.1 для направлення його на перевірку до компетентного органу Республіки Польща.

Згідно зі статтею 32 та статтею 33 Протоколу 1, з метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR. 1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документах. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідач зазначає також, що відповідно до частини 1 статті 45 Митного кодексу, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Департаментом адміністрування митних платежів ДФС України листом від 16.07.2018 №21560/7/99-99-19-04-02-17 поінформовано Київську міську митницю ДФС щодо результатів верифікації Сертифіката EUR.1.

Відповідно до результатів верифікації, встановлено, що експортер PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz не надав відповідних документів, які підтверджують походження товарів, які зазначені у Сертифікаті EUR.1, тому товари не відповідають вимогам преференційного режиму.

Враховуючи вищевикладене, як вважає відповідач, компетентним органом Республіки Польща не підтверджено преференційне походження товарів, які зазначені у Сертифікаті EUR.1.

Таким чином, як зазначає відповідач, Сертифікат EUR.1 недійсний для застосування преференції по сплаті ввізного мита 410 в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та на підставі цього країна походження товарів, які зазначені у митній декларації від 20.07.2017 № UA100010/2017/271257 невідома.

Підсумовуючи вищевикладене, документом, що достовірно визначає країну походження товару та надає преференцію по сплаті ввізного мита 410 , є сертифікат з перевезення товару EUR. 1. Без надання сертифіката з перевезення товару EUR. 1 до товару застосовуються остаточні ставки ввізного мита.

Таким чином, як зазначається у відзиві, за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням встановлених обставин та відповідно до частини 14 статті 354 Митного кодексу, TOB КАСКОН під час здійснення митного оформлення товарів за митною декларацією від 20.07.2017 № UA100010/2017/271257 надано Сертифікат EUR. 1, який не підтверджує походження товарів з Європейського Союзу та, як наслідок, безпідставно звільнено від сплати ввізного мита, що підтверджується отриманою інформацію від компетентного органу Республіки Польща (лист-відповідь від 27.06.2018 № 1001-ЮС.4331.1.2018.6.SZ), що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі.

Підсумовуючи все вищевикладене, відповідач робить висновок, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 19.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Оскільки позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України належить до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України), у відповідності до ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання.

Встановлені судом обставини.

У даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються обставини щодо призначення перевірки та проведення перевірки, як і зміст акту перевірки, зазначений по суті вище, а відтак, враховуючи те, що вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, такі обставини є встановленими у зв`язку з чим суд не вбачає підстав повторювати їх знову.

Відносно доводів позивача щодо того, що перевірка проведена з порушенням встановленого порядку, позивач не був повідомлений про її проведення, а також був позбавлений права брати участь у розгляді заперечень на висновки акту перевірки, суд зазначає наступне.

Наказ про проведення документальної невиїзної перевірки прийнятий ГУ ДФС у м. Києві 19.10.2018 (п`ятниця) за № 15750 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 351 МК України.

Вказаний наказ надісланий товариству із супровідним від 19.10.2018 (п`ятниця ).

Згідно із цим наказом вирішено провести документальну невиїзну перевірку дотримання товариством вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування з вищезгаданою МД від 20.07.2017, тривалістю 3 робочих дні з 22.10.2018 (понеділок ) по 24.10.2018 в ГУ ДФС у м. Києві.

Підстава - доповідна записка.

Із повідомлення про вручення (т.1, а.с. 62, 250, 36) та копії фіскального чеку (т.1, а.с. 62) вбачається, що наказ про проведення перевірки з 22.10.2018 (з понеділка ) надісланий товариству 19.10.2018 (п`ятниця ) після 18:00 год., тобто після закінчення звичайного робочого дня , та отриманий товариством 02.11.2018 .

У свою чергу, за результатами перевірки складено акт про результати перевірки (т.1, а.с. 20 - 27), з якого вбачається, що перевірка тривала 3 робочих дні з 22.10.2018 по 24.10.2018.

З акту перевірки вбачається, що письмові запити відносно надання документів, до позивача не направлялися.

Лише 30.10.2018 (т.1, а.с. 35) відповідач надіслав акт перевірки позивачу.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 336 МК України (в редакції на час перевірки) митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів , за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (ч. 2 ст. 345 МК України).

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи (ч. 3 ст. 345 МКУ).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів (ч. 3 ст. 351 МКУ).

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки (ч. 4 ст. 351 МКУ).

Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова (ч. 5 ст. 351 МКУ).

Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 350 МК України посадові особи підприємства, що перевіряється , мають право :

1) вимагати від посадових осіб органу доходів і зборів повідомлення підстав для проведення перевірки , пред`явлення посвідчення на право проведення перевірки, службових посвідчень посадових осіб органів доходів і зборів, які проводитимуть перевірку, а також надання копії наказу органу доходів і зборів про проведення перевірки;

2) надавати посадовим особам органу доходів і зборів, які проводять перевірку, письмові заяви , зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевірки;

3) запитувати у посадових осіб органу доходів і зборів та отримувати від них інформацію щодо положень законодавства, що стосуються питань перевірки;

4) надавати посадовим особам органу доходів і зборів всі наявні у їх розпорядженні документи та відомості , що підтверджують процедури декларування та митного оформлення товарів до відповідного митного режиму, а також дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи;

5) вимагати від посадових осіб органу доходів і зборів перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь підприємства;

6) звертатися до органу доходів і зборів, посадові особи якого проводять перевірку, з клопотанням про продовження строку подання документів, строку проведення перевірки;

7) подавати письмові зауваження або заперечення до акта перевірки у разі незгоди з викладеними в ньому фактами та обставинами, вимагати розгляду цих зауважень або заперечень посадовими особами органу доходів і зборів по суті та долучати їх до акта, що складається за результатами перевірки;

8) отримувати у посадових осіб органу доходів і зборів після закінчення перевірки примірник акта (довідки), що складається за результатами перевірки;

9) оскаржувати рішення, прийняте органом доходів і зборів за результатами перевірки;

10) складати розрахунок збитків та/або шкоди, заподіяних підприємству у зв`язку з проведенням документальної перевірки, та вимагати в установленому законом порядку відшкодування таких збитків та/або шкоди, а також долучати зазначений розрахунок до акта, що складається за результатами перевірки, як його невід`ємний додаток;

11) користуватися іншими правами, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначені положення з урахуванням правил, наприклад, ч. 6 ст. 346 МКУ, п. 1 ч. 1 ст. 350 МКУ вказують на те, що наказ про проведення перевірки має бути вручений до початку проведення перевірки , що надає платнику податків, який перевіряється, реалізувати свої права, а саме:

знати про проведення перевірки та підстави для проведення перевірки,

на отримання копії наказу про проведення перевірки;

на надання посадовим особам, які проводять перевірку, письмових заяв , зауважень , пояснень з питань, що стосуються перевірки, які у даному випадку, як вбачається з матеріалів справи були наявні у позивача;

на надання посадовим особам всіх наявних у їх розпорядженні документів та відомостей , що підтверджують процедури декларування та митного оформлення,

вимагати від посадових осіб перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь підприємства.

Слід зазначити, що невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової/митної дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження правомірності його рішень/дій.

Невиконання вказаних вимог, не забезпечення гарантій прав платника податків за усталеною судовою практикою призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої .

Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 820/19512/14 (номер рішення в ЄДРСР 84745818) в контексті застосування положень п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України погодився з висновками суду апеляційної інстанції відносно того, що з наказом про перевірку , відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб та до її початку .

З урахуванням наведеного обставина належного вручення наказу про проведення невиїзної перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення цього спору.

У даному випадку , як вже зазначалося, із повідомлення про вручення (т.1, а.с. 62, 250, 36) та копії фіскального чеку (т.1, а.с. 62), які супроводжували направлення наказу про проведення перевірки, вбачається, що наказ про проведення перевірки з 22.10.2018 (з понеділка ) надісланий товариству 19.10.2018 (п`ятниця ) після 18.00 год., тобто після закінчення звичайного робочого дня , та отриманий товариством 02.11.2018 .

Тобто, у даному випадку наказ надісланий після завершення робочого дня п`ятниці , що вже само по собі унеможливлювало реалізацію прав платника податків, пов`язаних із проведенням перевірки, на початок робочого дня понеділка , та наказ отриманий товариством вже після завершення перевірки, що позбавило позивача можливості скористатися своїми правами та гарантіями, наведеними вище, які позивач мав право реалізувати після початку проведення перевірки.

При цьому, у даному випадку з матеріалів справи, заперечень та наявних зауважень, додатково поданих матеріалів також вбачається, що позивач мав не абстрактне бажання заперечувати під час перевірки проти доводів відповідача, а мав вагомі аргументи щодо правомірності своєї позиції в контексті спірних відносин, які заслуговували на увагу з боку відповідача, але позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права для цілей доведення правомірності своєї позиції.

Недотримання вказаних вище прав і гарантій платника податків нівелює результати перевірки, яка проведена з порушенням встановлених правил і процедур, у т.ч. в аспекті оцінки акту перевірки, який зазвичай є носієм доказової бази, а у даному випадку - доказом, отриманим з порушенням закону, який за правилами ч. 1 ст. 74 КАС України судом не береться до уваги, як одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, що, відповідно, у свою чергу зумовлює висновок про протиправність прийнятих за результатами такої перевірки рішень, які не можуть ґрунтуватися на незаконних доказах.

Водночас суду не надано доказів повідомлення товариства про проведення перевірки через механізм передачі телефонограми.

Наведене, крім іншого, також вказує на те, що спірні рішення прийнято без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття спірних рішень, тобто доводів та матеріалів, які надаються платником під час перевірки, а також щодо прийняття рішення без урахування права платника податків на участь у процесі прийняття рішення , що є критеріями/маркерами оцінювання рішень суб`єктів владних повноважень, визначених у ч. 2 ст. 2 КАС України, дотримання яких перевіряє суд.

Наведене є самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність оскаржуваних рішень та наявність підстав для їх скасування .

Між тим, суд не може не звернути увагу і на той факт, що висновки акту перевірки нівельовані і по суті доводів відповідача, оскільки Департамент адміністрування митних платежів ДФС України листом від 20.02.2019 № 5687/7/99-99-19-02-17 (т.1, а.с. 48) надав відповідь уповноваженого органу Республіки Польщі від 29.01.2019 № 1001-ЮС.4331.1.2018.9.SZ з додатковими результатами перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 18.07.2017 № PL/MF/AN0217828.

За результатами додаткової верифікації, уповноважений орган Республіки Польщі підтвердив преференційне походження товарів , вказаних у зазначеному вище сертифікаті, що вказує на безпідставність доводів та висновків акту перевірки та, відповідно, на протиправність оскаржуваних рішень.

Відтак, позов підлягає задоволенню у повному обсязі із відшкодуванням судових витрат, оскільки в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не довів перед судом обґрунтованості та законності спірних рішень.

Керуючись статтями 6, 72 - 77, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскон" (04080, м. Київ, вул. Чорноморська, 1, код ЄДР: 39804281) задовольнити повністю .

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.11.2018 № 0059631406 та № 0059621406, прийняті Головним управлінням ДФС у м. Києві (код ЄДР: 39439980).

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскон" (04080, м. Київ, вул. Чорноморська, 1, код ЄДР: 39804281) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за пл. дор. № 197 від 04.07.2019.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін