Постанова

від 23.11.2020 по справі 520/7789/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 р.Справа № 520/7789/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 09.09.20 року по справі № 520/7789/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Будцентр Витязь"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "Будцентр Витязь"), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі та текстом також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00000740518 від 26.03.2020 (форма Р) щодо визначення ТОВ Будцентр Витязь суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 392 865,00 (один мільйон триста дев`яносто дві тисячі вісімсот шістдесят п`ять) грн, а саме: за податковими зобов`язаннями 1 114 292,00 (один мільйон сто чотирнадцять тисяч двісті дев`яносто дві) грн і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 278 573,00 (двісті сімдесят вісім тисяч п`ятсот сімдесят три) грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00000750518 від 26.03.2020 (форма В4) щодо визначення у ТОВ Будцентр Витязь суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (за серпень 2018 року) на суму 29 324,00 (двадцять дев`ять тисяч триста двадцять чотири) грн та (за березень 2019 року) на суму 579 202,00 (п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч двісті дві) грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00000760518 від 26.03.2020 (форма ПС) про застосування до ТОВ Будцентр Витязь штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510,00 (п`ятсот десять) грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00000740518 від 26.03.2020 (форма Р) щодо визначення ТОВ Будцентр Витязь суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 392 865,00 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00000750518 від 26.03.2020 (форма В4) щодо визначення у ТОВ Будцентр Витязь суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (за серпень 2018 року) на суму 29 324,00 грн та (за березень 2019 року) на суму 579 202,00 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00000760518 від 26.03.2020 (форма ПС) про застосування до ТОВ Будцентр Витязь штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" суму сплаченого судового збору у розмірі 21020,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог апеляційної скарги через викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, доводить, що господарські операції позивача з ТОВ Топ Буд Дизайн , ТОВ РТЛ , ТОВ Компанія Гарант Плюс , ПВК ТОВ Регіонпостач , ТОВ НВ-Постач , ТОВ Трейдер Про , ТОВ Палад у відповідних періодах, що перевірялися, не спричинили настання реальних правових наслідків, оскільки позивачем не було надано до закінчення перевірки документів, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, та посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 815/7386/16, від 29.08.2016 у справі № 815/2119/17, від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18, від 25.06.2018 у справі № 803/1923/13-а. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення у порушення норм п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України). Посилається на неврахування судом першої інстанції узагальненої податкової інформації, яка свідчить про безтоварність операцій та формальне оформлення первинних документів між позивачем та його контрагентами.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що обставини справи у справах, на які посилається відповідач, не є аналогічними обставинам справи № 520/7789/2020 та не можуть бути враховані при розгляді цієї справи. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі Наказа Головного управління ДФС у Харківській області від 16.12.2019 за № 2991, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Будцентр Витязь .

За результатами перевірки складено акт від 18.02.2020 за № 442/20-40-05-18-09/22633480 /т. 1 а.с. 30-96/, за змістом якого позивачем порушено:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ Будцентр Витязь завищено податковий кредит на загальну суму 1 722 817,96 грн, в тому числі за липень 2018 року на суму 74428,58 грн (включено до податкового кредиту серпня 2018 серпень 2018 року на суму 3333,33 грн, жовтень 2018 року на суму 102466,67 грн. (включено до податкового кредиту у жовтні та грудні 2018 року) листопад 2018 року на суму 6824,8 грн., за грудень 2018 року на суму 956563,01 грн., за березень 2019 року на суму 579201,57 грн, що призвело до:

заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1114292,39 грн., в тому числі за серпень 2018 року на суму 48 437,91 грн, жовтень 2018 року 79 366.67 грн., за грудень 2018 року на суму 986 487,81 грн;

завищення від`ємного значення у розмірі 608525,57 грн, у тому числі за серпень 2018 року 29324 грн, за березень 2019 року на суму 579201,57 грн.

- п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010, оскільки ТОВ Будцентр Витязь до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці у пункту 44.7 цієї статті не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, а отже, вважається, що такі документи були і у такого платника податків на час складення такої звітності.

- п. 121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010, оскільки ТОВ Будцентр Витязь не надано контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів, що передбачає штраф в розмірі 510,00 грн.

ТОВ Будцентр Витязь , не погодившись із висновками акта № 442/20-40-05-18-09/22633480 від 18.02.2020 (надалі також - акт перевірки), користуючись передбаченим п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України правом платника податків на подання заперечень протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту, подало на нього заперечення № 46 від 12.03.2020 /т. 1 а.с. 96-112/.

30.03.2020 до ТОВ Будцентр Витязь надійшла відповідь ГУ ДПС у Харківській області № 11826/10/20-40-05-18-15 від 25.03.2020, якою висновки акта залишено без змін /т. 1 а.с. 113-118/.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято повідомлення-рішення від 26.03.2020:

- № 00000740518 (форма Р) щодо визначення ТОВ Будцентр Витязь суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 392 865,00 грн, а саме: за податковими зобов`язаннями - 1 114 292,00 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 278 573,00 грн /т. 1 а.с. 26/;

- № 00000750518 (форма В4) щодо визначення у ТОВ Будцентр Витязь суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (за серпень 2018 року) на суму 29 324,00 грн та (за березень 2019 року) на суму 579 202,00 грн, усього на суму 608 526,00 грн /т. 1 а.с. 27/;

- № 00000760518 (форма ПС) про застосування до ТОВ Будцентр Витязь (код за ЄДРПОУ 22633480) штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510,00 грн /т. 1 а.с. 28/.

Позивачем здійснено досудове врегулювання спору шляхом адміністративного оскарження до Державної податкової служби України за № 57 від 08.04.2020 податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідачем про скасування повідомлень-рішень ГУ ДПС у Харківській області № 00000740518 від 26.03.2020 (форма Р), № 00000750518 від 26.03.2020 (форма В4), № 00000760518 від 26.03.2020 (форма ПС) /т. 1 а.с. 208-221/.

За наслідками розгляду Державною податковою службою України скаргу № 57 від 08.04.2020 залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення - без змін, про що позивачу надано рішення про результати розгляду скарги № 17732/6/99-00-08-05-01-06 від 01.06.2020 /т. 1 а.с. 222-231/.

Скориставшись правом на оскарження рішень Головного управління ДПС у Харківській області у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2020 за № 00000740518, № 00000750518, № 00000760518.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, дійшов висновку, що господарські операції позивача з визначеними контрагентами мають реальний характер, здійснені позивачем із дотриманням норм чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення від 26.03.2020 за № 00000740518, № 00000750518, №00000760518 є протиправними та підлягають скасуванню; посилання відповідача на податкову інформацію відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також на податкову інформацію, надану іншими контролюючими органами, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів контрагентів позивача, а отже, не є належним доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України; інформація з Інтернет ресурсу (http://2ip.ua) відносно контрагентів позивача не є достовірною та допустимою. Водночас, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ Будцентр Витязь був позбавлений як можливості надати первинні документи за взаємовідносинами з контрагентами внаслідок їх виїмки органом досудового розслідування, так і можливості надати до контролюючого органу інформацію про їх відсутність та місцезнаходження окремих первинних документів із-за виїмки органом досудового розслідування, проте, за таких умов, контролюючий орган не був позбавлений права провести перевірку з питання дотримання ТОВ Будцентр Витязь порядку ведення господарських операцій, отримавши доступ від СВ Управління СБ України в Харківській області до первинних документів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи та виходить з такого.

Відповідно до п. 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об`єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов`язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг відповідно до приписів п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія цього Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Від`ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", і в силу дії об`єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. Водночас, платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі також - Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з викладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Водночас, дослідженню підлягають всі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій створює наслідки для податкового обліку платника податків.

Проте, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постановах від 02.04.2019 у справі №в826/14331/13-а, від 10.04.2020 у справі №в823/1389/16.

Отже, відповідно до наведеного нормативного регулювання податкових правовідносин, у цій справі суд апеляційної інстанції перевіряє реальність господарських правовідносин позивача з його контрагентами з урахуванням поданих сторонами доказів, щодо оцінки яких виник спір, протягом періоду, який перевірявся контролюючим органом.

Судовим розглядом установлено, що відповідачем перевірка ТОВ Будцентр Витязь проведена з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо взаємовідносин: з ТОВ Топ Буд Дизайн (код за ЄДРПОУ 41518170) за липень 2018 року, за березень 2019 року; ТОВ РТЛ (код за ЄДРПОУ 38522339) за серпень 2018 року; ПВК ТОВ Регіонпостач (код за ЄДРПОУ 30138957) за жовтень, листопад 2018 року; ТОВ Компанія Гарант Плюс (код за ЄДРПОУ 41603454) за жовтень 2018 року; ТОВ НВ-Постач (код за ЄДРПОУ 42608888) за грудень 2018 року; ТОВ Трейдер Про (код за ЄДРПОУ 42532002) за грудень 2018 року; ТОВ Палад (код за ЄДРПОУ 42610876) за грудень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Топ Буд Дизайн .

Між ТОВ Будцентр Витязь (в якості замовника) та ТОВ Топ Буд Дизайн (в якості підрядника) укладено договір підряду № 22 від 22.07.2018 (а.с. 23-28 том 2).

Відповідно до п. 1 договору за цим договором підрядник зобов`язується виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м, Харків, улиця Клочківська ріг вулиці Отакара Яроша , згідно з додатком № 1 договору, а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

У матеріалах справи наявні копії документів: договір підряду № 22 від 02.07.2018; додаток 1 до договору № 22 від 02.07.2018; договір підряду № 20 від 02.07.2018; додаток 1 до договору № 20 від 02.07.2018; договір підряду №21 від 02.07.2018; додаток 1 до договору № 21 від 02.07.2018; довідка про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2018, КБ-3; акт № 1 за липень 2018; довідка про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2018, КБ-3; акт № 1 за липень 2018; довідка про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2018, КБ-3; акт № 1 за липень 2018; платіжне доручення № 766 від 03.08.2018; платіжне доручення № 765 від 03.08.2018; податкова накладна № 53 від 31.07.2018, квитанція № 1 про реєстрацію ПН № 53; податкова накладна № 55 від 31.07.2018; квитанція № 1 про реєстрацію ПН № 55; податкова накладна № 52 від 31.07.2018; квитанція № 1 про реєстрацію ПН № 52; картка рахунку 631 за 07-08.2018 по контрагенту-постачальнику ТЗОВ Топ Буд Дизайн в розрізі договору № 20 від 02.07.2018; картка рахунку 631 за 07.08.2018 по контрагенту-постачальнику ТЗОВ Топ Буд Дизайн в розрізі договору № 21 від 02.07.2018; Картка рахунку 631 за 07-08.2018 по контрагенту-постачальнику ТЗОВ Топ Буд Дизайн в розрізі договору № 22 від 02.07.2018; Обігово-сальдова відомість по рахунку 361 за 07.08.2018 по контрагенту-замовнику ТзОВ "Глобал Девелопмент ЛТД" (податковий номер 40035683).

ТОВ Будцентр Витязь у періоді 2017-2018 роки мало фінансово-господарські відносини з ТЗОВ Глобал Девелопмент ЛТД (Замовник) на виконання робіт на об`єкті Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Харків, вулиця Клочківська ріг вулиці Отакара Яроша та за такий період виконало робіт і надало послуг ТЗОВ Глобал Девелопмент ЛТД на загальну суму 3189335,88 грн, в тому числі ПДВ - 531555,98 грн.

В липні 2018 ТОВ Будцентр Витязь укладено договори підряду з ТЗОВ Топ Буд Дизайн на виконання робіт по об`єкту Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Харків, вулиця Клочківська ріг вулиці Отакара Яроша , які в подальшому були передані Замовнику будівництва.

За період липень-серпень 2018 року ТОВ Будцентр Витязь перерахувало на користь ТОВ Топ Буд Дизайн грошові кошти на суму 376239,49 грн, в т.ч. ПДВ - 62706,58 грн за виконі роботи, та отримало від постачальника послуг з будівництва на суму 446571,49 грн, в т.ч. ПДВ - 74429,00 грн., що підтверджується наданими копіями документів.

Податкові накладні зареєстровані постачальником послуг з будівництва у повному обсязі та включені ТОВ Будцентр Витязь в декларацію з ПДВ при формуванні податкового кредиту за серпень 2018 року, що відображено в додатку 5 до декларації по ПДВ за серпень 2018.

За звітний період декларування ПДВ за березень 2019 року на суму ПДВ 579201,57 грн для підтвердження проведення своєчасності відображення в обліку та звітності операцій за господарськими відносинами з ТОВ Топ Буд Дизайн (податковий номер 41518170), за березень 2019, ТОВ Будцентр Витязь до матеріалів справи надані копії таких документів: договір купівлі-продажу № 05/03-2019 від 05.03.2019; рахунок-фактура № СФ-0300169 від 16.03.2019 рахунок-фактура № СФ-0300170 від 18.03.2019; рахунок-фактура № СФ-0300171 від 20.03.2019; рахунок-фактура № СФ-0300172 від 22.03.2019; платіжне доручення № 1618 від 11.04.2019; платіжне доручення № 1616 від 11.04.2019; платіжне доручення № 1627 від 15.04.2019; платіжне доручення № 1674 від 24.04.2019; видаткова накладна № РН-0300169 від 16.03.2019; ТТН № 1611 від 16.03.2019; ТТН № 1612 від 16.03.2019; ТТН № 16 13 від 17.03.2019; ТТН № 16 14 від 17.03.2019; ТТН № 16 21 від 16.03.2019; ТТН № 16 22 від 16.03.2019; ТТН № 1623 від 17.03.2019; ТТН № 16 24 від 17.03.2019; ТТН № 1631 від 16.03.2019; ТТН № 16 32 від 16.03.2019; ТТН № 16 33 від 17.03.2019; ТТН № 1634 від 17.03.2019; ТТН № 16 41 від 16.03.2019; ТТН № 1642 від 16.03.2019; ТТН № 1643 від 17.03.2019; ТТН № 16 44 від 17.03.2019; ТТН № 1651 від 16.03.2019; ТТН № 1652 від 16.03.2019; ТТН № 16 53 від 17.03.2019; ТТН № 1654 від 17.03.2019; ТТН № 1661 від 16.03.2019; ТТН № 16 62 від 16.03.2019; ТТН № 1663 від 17.03.2019; ТТН № 1664 від 17.03.2019; ТТН № 16 71 від 16.03.2019; ТТН № 1672 від 16.03.2019; ТТН № 1673 від 17.03.2019; ТТН № 16 81 від 16.03.2019; ТТН № 1682 від 16.03.2019; ТТН № 1683 від 17.03.2019; ТТН № 1691 від 16.03.2019; ТТН № 1692 від 16.03.2019; ТТН № 16 93 від 17.03.2019; ТТН № 16 94 від 17.03.2019; ТТН № 16101 від 16.03.2019; ТТН № 16102 від 16.03.2019; ТТН № 16103 від 17.03.2019; ТТН №16104 від 17.03.2019; видаткова накладна № РН-0300170 від 18.03.2019; ТТН № 181 від 18.03.2019; ТТН № 18 2 від 18.03.2019; ТТН № 18 3 від 18.03.2019; ТТН №184 від 18.03.2019; ТТН № 185 від 18.03.2019; ТТН № 18 6 від 18.03.2019; ТТН № 187 від 18.03.2019; видаткова накладна № РН-0300171 від 20.03.2019; ТТН № 201 від 20.03.2019; ТТН № 202 від 20.03.2019; ТТН № 203 від 20.03.2019; ТТН № 2041 від 20.03.2019; ТТН № 2042 від 21.03.2019; ТТН № 20 5 від 20.03.2019; ТТН № 206 від 20.03.2019; ТТН № 207 від 20.03.2019; ТТН № 20 8 від 20.03.2019; ТТН № 209 від 20.03.2019; ТТН №2010 від 20.03.2019; видаткова накладна № РН-0300172 від 22.03.2019; ТТН № 221 від 22.03.2019; ТТН № 2221 від 22.03.2019; ТТН № 22 22 від 22.03.2019; ТТН № 2231 від 22.03.2019; ТТН № 2232 від 22.03.2019; ТТН № 22 41 від 22.03.2019; ТТН № 2242 від 22.03.2019; ТТН № 2251 від 22.03.2019; ТТН № 22 6 від 22.03.2019; ТТН № 227 від 22.03.2019; ТТН № 228 від 22.03.2019; ТТН № 22 9 від 22.03.2019р; податкова накладна №169 від 16.03.2019; (дата реєстрації 10.04.2019р.); податкова накладна №170 від 18.03.2019; (дата реєстрації 10.04.2019р.); податкова накладна №171 від 20.03.2019; (дата реєстрації 10.04.2019); податкова накладна №172 від 22.03.2019; (дата реєстрації 10.04.2019); оборотно-обігова відомість по рахунку 631 за січень-червень 2019 по контрагенту ТОВ Топ Буд Дизайн ; обороти між субконто Номенклатура та Контрагенти за березень 2019 року по контрагенту ТОВ Топ Буд Дизайн .

ТОВ Будцентр Витязь за період березень-квітень 2019 року перерахувало на користь ТОВ Топ Буд Дизайн грошові кошти на суму 3475209,41 грн., в т.ч. ПДВ - 579201,57 грн, за будівельні матеріали, та отримало від постачальника ТМЦ на суму 3475209,41 грн, в т.ч. ПДВ - 579201,57 грн, що підтверджується наданими копіями документів.

Податкові накладні зареєстровані постачальником у повному обсязі та включені ТОВ Будцентр Витязь в Декларацію по ПДВ при формуванні податкового кредиту за березень 2019 року, що відображено в Додатку 5 до Декларації по ПДВ за березень 2019 року.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені господарські операції є реальними при виконанні робіт по об`єкту: Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Харків, вулиця Клочківська ріг вулиці Отакара Яроша і відсутні будь-які підстави для висновку, що у вказаних відносинах ТОВ Топ Буд Дизайн здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди для ТОВ Будцентр Витязь з метою штучного формування податкового кредиту.

Висновки податкового органу про порушення податкового законодавства ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними і наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ РТЛ , судом встановлено таке.

Між ТОВ Будцентр Витязь (в якості поклажодавця) та ТОВ РТЛ (в якості зберігача) укладено договір зберігання майна № 01/8-2018 від 01.08.2018.

Відповідно до п. 1.1 договору зберігач зобов`язується зберігати та повернути у схоронності майно, зазначене в п. 2.1 цього договору, яке передано поклажодавцем.

Позивачем до матеріалів справи надано такі копії документів: договір № 01/8-2018 зберігання майна від 01.08.2018, додаток № 1 до договору зберігання майна № 01/8-2018 від 01.08.2018; платіжне доручення № 918 від 18.09.2018; акт надання послуг № 50 від 31.08.2018; податкова накладна № 319 від 31.08.2018 (дата реєстрації 12.09.2018); картка рахунку 631 за серпень-вересень 2018 по контрагенту ТОВ РТЛ .

ТОВ Будцентр Витязь за період серпень 2018 року отримані послуги зі зберігання майна, а саме: каменю бутового, від ТОВ РТЛ на суму 20000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн. Податкова накладна зареєстрована постачальником у повному обсязі та включена ТОВ Будцентр Витязь в декларацію по ПДВ при формуванні податкового кредиту за серпень 2018, що відображено в додатку 5 до декларації по ПДВ за серпень 2018 у сумі 3333,33 грн. Розрахунок з постачальником проведено в вересні 2018 року шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок контрагента.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені господарські операції є реальними і відсутні будь-які законні підстави для висновку, що ТОВ РТЛ у вказаних відносинах здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди для ТОВ Будцентр Витязь з метою штучного формування податкового кредиту.

Висновки податкового органу про порушення податкового законодавства ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними та наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Компанія Гарант Плюс .

Між ТОВ Будцентр Витязь (в якості покупця) та ТОВ Компанія Гарант Плюс (в якості постачальника) укладено договір поставки №40 від 04.10.2018 (а.с. 189, 190 том 2).

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та сплатити: щебеневу продукцію, камінь, шлак, пісок будівельний.

Позивачем до матеріалів справи надано такі копії документів: договір поставки № 40 від 04.10.2018; платіжне доручення № 956 від 05.10.2018; платіжне доручення № 1023 від 30.10.2018; платіжне доручення № 344 від 19.11.2018; накладну № 1-040 від 11.10.2018, з/дорожньою накладною; накладну № 2-040 від 16.10.2018, з/дорожньою накладною; накладну № 3-040 від 24.10.2018, з/дорожньою накладною; накладну № 4-040 від 30.10.2018, з/дорожньою накладною; накладну № 5-040 від 31.10.2018, з/дорожньою накладною; накладну № 6-040 від 09.11.2018, з/дорожні накладні; податкову накладну № 281 від 05.10.2018 (дата реєстрації 30.10.2018); податкову накладну № 318 від 30.10.2018 (дата реєстрації 09.11.2018); Картка рахунку 631 за жовтень-листопад 2018 року за контрагентом з ТОВ Компанія Гарант Плюс .

ТОВ Будцентр Витязь за період жовтень-листопад 2018 року перерахувало на користь ТОВ Компанія Гарант Плюс грошові кошти на суму 532300,00 грн, в т.ч. ПДВ - 88716,67 грн, за камінь бутовий та отримало від постачальника ТМЦ на суму 398780,00 грн, в т.ч. ПДВ - 66463,33 грн, що підтверджується наданими копіями документів; у жовтні 2018 перераховано 532300,00 грн, в т.ч. ПДВ - 88716,67 грн.

Податкові накладні зареєстровані постачальником у повному обсязі та включені ТОВ Будцентр Витязь в декларацію по ПДВ при формуванні податкового кредиту за жовтень 2018 року, що відображено в додатку 5 до декларації по ПДВ за жовтень 2018 року у сумі 65616,67 грн, за грудень 2018 року, що відображено в Додатку 5 до Декларації по ПДВ за грудень 2018 року у сумі 23100,00 грн.

Придбаний матеріал ТОВ Будцентр Витязь використовувало для виконання будівельних робіт на об`єктах Інженерно-технічне облаштування українсько-російського Державного кордону територій прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної республіки Крим за договорами підряду № 92-15 від 10.12.2015 та № 93-15 від 10.12.2015, укладеними з 1 Окремим відділом капітального будівництва Держприкордонслужби України.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені господарські операції є реальними і відсутні будь-які законні підстави для висновку, що ТОВ Компанія Гарант Плюс у вказаних відносинах здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди для ТОВ Будцентр Витязь з метою штучного формування податкового кредиту.

Висновки податкового органу про порушення податкового законодавства ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними та наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій за жовтень 2018 року.

Щодо взаємовідносин позивача з ПВК ТОВ Регіонпостач .

Позивачем до матеріалів справи надано такі копії документів: рахунок на оплату №181016000 від 16.10.2018; рахунок на оплату № 18102900 від 29.10.2018; рахунок на оплату №181106 від 06.11.2018; платіжне доручення № 985 від 16.10.2018; платіжне доручення №1017 від 29.10.2018; платіжне доручення № 1038 від 06.11.2018; видаткову накладну №181017001 від 17.10.2018; видаткову накладну № 181030003 від 30.10.2018; видаткову накладну № 181107003 від 07.11.2018; ТТН № 21 від 17.10.2018; ТТН № 22 від 17.10.2018; ТТН № 23 від 17.10.2018; ТТН № 21 від 30.10.2018; ТТН № 22 від 30.10.2018; ТТН № 21 від 07.11.2018; ТТН № 22 від 07.11.2018; податкову накладну № 4 від 16.10.2018; (дата реєстрації 29.10.2018); податкову накладну №6 від 17.10.2018; (дата реєстрації 29.10.2018); податкову накладну №2 від 29.10.2018; (дата реєстрації 05.11.2018р.); податкову накладну №4 від 06.11.2018; (дата реєстрації 22.11.2018); податкову накладну № 3 від 07.11.2018; (дата реєстрації 22.11.2018); картка рахунку 631 за жовтень-листопад 2018 року по контрагенту ПВК ТОВ Регіонпостач ; картка рахунку 205 за жовтень-листопад 2018 року по Номенклатурі Щебінь 5-20 .

ТОВ Будцентр Витязь за період жовтень-листопад 2018 перерахувало на користь ПВК ТОВ Регіонпостач грошові кошти на суму 122100,00 грн, в т.ч. ПДВ - 20350,00 грн за щебінь та отримало від постачальника ТМЦ на суму 119532,00 грн, в т.ч. ПДВ - 19922,00 грн, що підтверджується наданими копіями документів; у жовтні 2018 перераховано 82500,00 грн, в т.ч. ПДВ - 13750,00 грн., отримано ТМЦ на суму 78540,00 грн, в т.ч. ПДВ - 13090,00 грн.

Податкові накладні зареєстровані постачальником у повному обсязі та включені ТОВ Будцентр Витязь в Декларацію по ПДВ при формуванні податкового кредиту за жовтень 2018 року, що відображено в Додатку 5 до Декларації по ПДВ за жовтень 2018 року.

У листопаді 2018 року ТОВ Будцентр Витязь на користь ПВК ТОВ Регіонпостач перераховано 39600,00 грн, в т.ч. ПДВ - 6600,00 грн, отримано ТМЦ на суму 40992,00 грн, в т.ч. ПДВ - 6832,00 грн.

Податкові накладні зареєстровані постачальником на суму ПДВ 6824,80 грн, які включені ТОВ Будцентр Витязь в декларацію по ПДВ при формуванні податкового кредиту за листопад 2018, що відображено в додатку 5 до декларації по ПДВ за листопад 2018 року.

Придбаний матеріал ТОВ Будцентр Витязь використовувало для виробництва залізобетонних виробів та виконання будівельних робіт на об`єктах Інженерно-технічне облаштування українсько-російського Державного кордону територій прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної республіки Крим за Договорами підряду № 92-15 від 10.12.2015 та № 93-15 від 10.12.2015, укладеними з 1 Окремим відділом капітального будівництва Держприкордонслужби України.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені господарські операції є реальними і відсутні будь-які законні підстави для висновку, що ПВК ТОВ Регіонпостач у вказаних відносинах здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди для ТОВ Будцентр Витязь з метою штучного формування податкового кредиту.

Висновки податкового органу про порушення податкового законодавства ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними та наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій за жовтень, листопад 2018 року.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ НВ-Постач .

Між позивачем (в якості постачальника) та ТОВ НВ-Постач укладено договір поставки продукції № 10/1 від 10.12.2018 (а.с. 231-233 том 2).

Відповідно до п. 1 постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця будівельні матеріали, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію згідно з умовами цього договору.

Позивачем до матеріалів справи надано такі копії документів: договір поставки продукції № 10/1 від 10.12.2018, видаткову накладну № 7 від 16.12.2018; ТТН № 1 від 16.12.2018; ТТН №2 від 16.12.2018; ТТН №3 від 16.12.2018; податкову накладну № 35 від 16.12.2018 (дата реєстрації 08.01.2019); Картку рахунку 631 за грудень 2018 по контрагенту ТОВ НВ-Постач ; Картку рахунку 205 за грудень 2018.

ТОВ Будцентр Витязь за період грудень 2018 року отримані ТМЦ від ТОВ НВ-Постач на суму 1730500,0 грн, в т.ч. ПДВ - 288416,67 грн, що підтверджується наданими копіями документів.

Податкова накладна зареєстрована постачальником у повному обсязі та включена ТОВ Будцентр Витязь в декларацію по ПДВ при формуванні податкового кредиту за грудень 2018 року, що відображено в додатку 5 до декларації по ПДВ за грудень 2018 у сумі 288416,67 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені господарські операції є реальними і відсутні будь-які законні підстави для висновку, що ТОВ НВ-Постач у вказаних відносинах здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди для ТОВ Будцентр Витязь з метою штучного формування податкового кредиту.

Висновки податкового органу про порушення податкового законодавства ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними та наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій за грудень 2018 року.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Трейдер Про .

Між позивачем (в якості покупця) та ТОВ Трейдер Про (в якості постачальника) укладено договір поставки № 12/12-2018 від 12.12.2018 (а.с. 244-246 том 1).

Позивачем до матеріалів справи надано та досліджено такі копії документів: договір поставки № 12/12-2018 від 12.12.2018; видаткову накладну № 5 від 16.12.2018; ТТН № 1/16 від 16.12.2018; податкову накладну № 217 від 16.12.2018; (дата реєстрації 09.01.2019); картку рахунку 631 за грудень 2018 по контрагенту ТОВ Трейдер Про ; обороти між субконто номенклатура та контрагенти за грудень 2018 року по контрагенту ТОВ Трейдер Про ; Обігово-сальдова відомість по рахунку 205 за грудень 2018-вересень 2019 по номенклатурі, отриманій від постачальника.

ТОВ Будцентр Витязь за грудень 2018 року отримало від постачальника ТМЦ на суму 448878,00 грн, в т.ч. ПДВ - 74813,00 грн, що підтверджується наданими копіями документів.

Податкова накладна зареєстрована постачальником у повному обсязі та включена ТОВ Будцентр Витязь в декларацію по ПДВ при формуванні податкового кредиту за грудень 2018 року, що відображено в додатку 5 до декларації по ПДВ за грудень 2018 року.

Придбаний матеріал підприємство використовувало для виробництва залізобетонних виробів та виконання будівельних робіт по об`єктах Інженерно-технічне облаштування українсько-російського Державного кордону територій прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної республіки Крим за договорами підряду № 92-15 від 10.12.2015 та №93-15 від 10.12.2015, укладеними з Окремим відділом капітального будівництва Держприкордонслужби України.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені господарські операції є реальними і відсутні будь-які законні підстави для висновку, що ТОВ Трейдер Про у вказаних відносинах здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди для ТОВ Будцентр Витязь з метою штучного формування податкового кредиту.

Висновки податкового органу про порушення податкового законодавства ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними і наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій за грудень 2018 року.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Палад .

Між ТОВ Будцентр Витязь (в якості покупця) та ТОВ Палад (в якості постачальника) укладено договір поставки продукції № 7/1 від 07.12.2018 (а.с. 11-13 том 3).

Відповідно до п. 1 постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію згідно з умовами цього договору.

Позивачем до матеріалів справи надано та досліджено такі копії документів: договір поставки № 7/1 від 07.12.2018; видаткову накладну № 9 від 16.12.2018; видаткову накладну № 10 від 16.12.2018; ТТН № 1/16 від 16.12.2018; ТТН №2/16 від 16.12.2018; ТТН № 3/16 від 16.12.2018; ТТН № 4/16 від 16.12.2018; ТТН № 5/16 від 16.12.2018; ТТН № 6/16 від 16.12.2018; податкову накладну № 23 від 16.12.2018; (дата реєстрації 09.01.2019); податкову накладну № 21 від 16.12.2018; (дата реєстрації 08.01.2019); картку рахунку 631 за грудень 2018 по контрагенту ТОВ Палад ; обороти між субконто номенклатура та Контрагенти за грудень 2018 по контрагенту ТОВ Палад ; обігово-сальдову відомість по рахунку 205 за грудень 2018 - вересень 2019 по номенклатурі, отриманій від постачальника.

ТОВ Будцентр Витязь за грудень 2018 року отримало від постачальника ТМЦ на суму 3560000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 593333,33 грн, що підтверджується наданими копіями документів.

Податкові накладні зареєстровані постачальником у повному обсязі та включені ТОВ Будцентр Витязь в декларацію по ПДВ при формуванні податкового кредиту за грудень 2018 року, що відображено в додатку 5 до декларації по ПДВ за грудень 2018 року.

Придбаний матеріал ТОВ Будцентр Витязь використовувало для виробництва залізобетонних виробів та виконання будівельних робіт на об`єктах Інженерно-технічне облаштування українсько-російського Державного кордону територій прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної республіки Крим за договорами підряду № 92-15 від 10.12.2015 та № 93-15 від 10.12.2015, укладеними з 1 Окремим відділом капітального будівництва Держприкордонслужби України.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені господарські операції є реальними і відсутні будь-які законні підстави для висновку, що ТОВ Палад у вказаних відносинах здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди для ТОВ Будцентр Витязь з метою штучного формування податкового кредиту.

Висновки податкового органу про порушення податкового законодавства ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними і наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій за грудень 2018 року.

Факт реальності спірних господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, які оформлені відповідно до приписів чинного законодавства України. Первині документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону № 996-XIV, ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а тому є належними та допустимими доказами.

Колегія суддів зазначає, що рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю Будцентр Витязь є свідченням про те, що господарські операції призвели до реальних змін майнового стану платника податків і, відповідно, свідчить про реальність (фактичність) таких операцій.

Долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів містять дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Водночас, колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних убачається, що відбувався фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Аналогічна правова позиція з цього приводу була викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 804/7470/16.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію відносно контрагентів позивача, як підтвердження неможливості здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, є безпідставним, оскільки така інформація, призначена для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, носить виключно інформативний характер і не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом.

До аналогічних за змістом правових висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 18.12.2019 у справі № 825/3891/14 та від 22.11.2019 у справі № 817/2887/14.

Наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Вказана позиція суду першої інстанції узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29.03.2019 у справі № 808/3412/16, що зазначена в оскаржуваному рішенні.

Процес аналізу інформаційних баз даних ДФС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення постачальниками товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зокрема, в постановах від 18.05.2018 у справі № П/811/1508/16, від 12.06.2018 у справі № 802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 23.05.2018 у справі № 2а-102/09/0770, від 24.09.2019 у справі № 826/9039/16, від 10.09.2018 у справі № 826/8016/13-а, від 10.09.2018 у справі № 826/25442/15, від 11.09.2018 у справі № 810/2677/17, від 18.11.2019 у справі № 808/3356/17, від 17.09.2019 у справі № 500/2733/18.

Отже, з огляду на обставини справи, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що згідно з чинним законодавством позивач як платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками чи покупцями товару (робіт, послуг) у ланцюгу вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо (у тому числі щодо придбання товарів з урахуванням кодів УКТЗЕД ТОВ Палад)) і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків від можливої неправомірної діяльності контрагента.

Згідно із підпунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Водночас, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Окрім того, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентом, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Доказів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними контролюючим органом всупереч вимог КАС України надано не було.

Не подано ГУ ДПС у Харківській області і належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ Будцентр Витязь як платника податку на додану вартість, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ Будцентр Витязь розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операції ТОВ Будцентр Витязь та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Потреба в укладенні згаданих правочинів обумовлена необхідністю здійснювати господарську діяльність з урахуванням видів діяльності ТОВ Будцентр Витязь , зазначених у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /т. 1 а.с. 232-241/.

Щодо використання ГУ ДПС у Харківській області при перевірці та складанні висновків інформації із сайту http://www.reyestr.court.gov.ua/ стосовно контрагентів та інформації із Інтернет ресурсу (http://2ip.ua) про те, що мережеві адреси місцезнаходження контрагентів розміщені поза місцем розташуванням платника податку, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктом 83.1. статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Як убачається із акта № 442/20-40-05-18-09/22633480 від 18.02.2020 (на аркушах акту 12, 16, 26) орган контролю посилається на інформацію, яку він отримав на офіційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua/ щодо судових ухвал.

Орган контролю, вказуючи наведену інформацію як підставу для своїх висновків про наявність порушень податкового законодавства України у господарських відносинах платника податків ТОВ Будцентр Витязь із контрагентами (ТОВ Топ Буд Дизайн , ТОВ РТЛ , ТОВ Компанія Гарант Плюс ), не посилається на жоден нормативний документ, як на підставу для його використання.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що законодавством не передбачено права органу контролю на використання рішень, складених на стадії досудового розслідування кримінальних проваджень, і така інформація не є підставами для висновків під час проведення перевірок.

Саме порушення кримінальної справи щодо контрагентів не є беззаперечним фактом, який підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених суб`єктами господарювання, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.03.2018 у справі № 16/809/17, вказаній судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Наразі, у справах № 463/8119/19, № 755/8256/19, № 757/45032/19-к відсутні вироки, висновки яких б мали спроможність підтвердити нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Топ Буд Дизайн , ТОВ РТЛ , ТОВ Компанія Гарант Плюс , та були обов`язковими для урахування адміністративним судом відповідно до приписів частини шостої статті 78 КАС України.

Також, як убачається із акта № 442/20-40-05-18-09/22633480 від 18.02.2020 орган контролю посилається на інформацію, яку він начебто отримав із інтернет ресурсу (http://2ip.ua) про адреси місцезнаходження IP окремих суб`єктів господарювання, з яких надсилалась податкова звітність та реєструвались податкові накладні.

З боку ГУ ДПС у Харківській області, як органу контролю, відсутні будь-які дані про законний статус інформації із інтернет ресурсу (http://2ip.ua) відповідно до Закону України Про інформацію .

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що Інтернет ресурс (http://2ip.ua) не є офіційним реєстром, а відтак, здобута за допомогою такого ресурсу інформація не є достовірною та допустимою.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що посилання податкового органу на відомості інформаційних баз даних як джерела інформації є необґрунтованими, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже, не є належним доказом в розумінні КАС України.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2019 у справі № 826/11629/16, що зазначена судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відносно неможливості надання платником податків ТОВ Будцентр Витязь частини первинних документів внаслідок їх виїмки органом досудового розслідування на підставі рішення суду, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Питання надання платниками податків документів до перевірки врегульовано статтею 85 Податкового кодексу України, пунктом 85.2 якої передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

За змістом п. 85.9 статті 85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24.12.2019 та опису речей і документів, вилучених в результаті тимчасового доступу згідно з протоколом від 24.12.2019 у кримінальному провадженні № 22019220000000131 слідчим з ОВС СВ Управління СБ України в Харківській області Роганіним М. М. на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів від 25 листопада 2019 року (справа № 953/17652/19, провадження № 1-кс/953/13740/19), вилучено: за взаємовідносинами з ТОВ Трейдер Про (податковий номер 42532002): видаткову накладну № 5 від 16.12.2018; ТТН № 1/16 від 16.12.2018; за взаємовідносинами з ТОВ Палад (податковий номер 42610876): договір поставки № 7/1 від 07.12.2018; видаткову накладну № 9 від 16.12.2018; видаткову накладну № 10 від 16.12.2018; ТТН № 1/16 від 16.12.2018; ТТН № 2/16 від 16.12.2018; ТТН № 3/16 від 16.12.2018; ТТН № 4/16 від 16.12.2018; ТТН № 5/16 від 16.12.2018; ТТН № 6/16 від 16.12.2018; за взаємовідносинами з ПВК ТОВ Регіонпостач (податковий номер 30138957): видаткову накладну № 181017001 від 17.10.2018; видаткову накладну № 181030003 від 30.10.2018; видаткову накладну № 181107003 від 07.11.2018; ТТН № 21 від 17.10.2018; ТТН № 22 від 17.10.2018; ТТН № 23 від 17.10.2018; ТТН № 21 від 30.10.2018; ТТН № 22 від 30.10.2018; ТТН № 21 від 07.11.2018; ТТН № 22 від 07.11.2018; за взаємовідносинами з ТОВ Компанія Гарант Плюс (податковий номер 41603454): накладну № 1-040 від 11.10.2018р., з/дорожні накладні; накладну № 2-040 від 16.10.2018, з/дорожні накладні; накладну № 3-040 від 24.10.2018, з/дорожня накладна; накладну № 4-040 від 30.10.2018р., з/дорожня накладна; накладну № 5-040 від 31.10.2018, з/дорожня накладна; накладну № 6-040 від 09.11.2018, з/дорожні накладні; за взаємовідносинами з ТОВ НВ-Постач (податковий номер 42608888): договір поставки продукції № 10/1 від 10.12.2018, видаткову накладну № 7 від 16.12.2018; ТТН № 1 від 16.12.2018; ТТН № 2 від 16.12.2018; ТТН № 3 від 16.12.2018.

У подальшому, згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 14.01.2020 та опису речей і документів, вилучених в результаті тимчасового доступу згідно з протоколом від 14.01.2020 у кримінальному провадженні № 22019220000000131 слідчим з ОВС СВ Управління СБ України в Харківській області Роганіним М. М., на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів від 16 грудня 2019 року (справа № 953/17652/19, провадження № 1-кс/953/13740/19), вилучено документи про подальше використання придбаних товарів (робіт, послуг) у зазначених суб`єктів господарювання в господарській діяльності підприємства за відносинами із 1 Окремим відділом капітального будівництва Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 23311317), частина із яких має обмежений доступ із грифом таємно , частина має обмежений доступ із грифом для службового користування .

З огляду на вказане, платник податків ТОВ Будцентр Витязь позбавлений як можливості надати зазначені первинні документи внаслідок їх виїмки органом досудового розслідування, так і можливості надати до контролюючого органу інформацію про їх відсутність та місцезнаходження окремих первинних документів із-за виїмки органом досудового розслідування.

Водночас, за таких умов, контролюючий орган не був позбавлений права провести перевірку з питання дотримання ТОВ Будцентр Витязь порядку ведення господарських операцій, отримавши доступ від СВ Управління СБ України в Харківській області до первинних документів, про що правомірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Крім того, позивач своїми силами намагався отримати копії документів, вилучених органами досудового розслідування, звертаючись до них з клопотаннями про повернення або надання належним чином завірених копій вилучених органом досудового слідства оригіналів документів, вказаних в протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 24.12.2019 та 14.01.2020, що підтверджується доданими до позову копіями клопотань у кримінальному провадженні № 22019220000000131 за № 47 та № 48 від 16.03.2020.

З метою отримання копій накладних позивач звертався також до АТ Укрзалізниця з листом № 51 від 18.03.2020, копія якого міститься в матеріалах справи. Проте, копій позивачу не надано.

Отже, враховуючи зазначене вище та те, що в межах розгляду даної адміністративної справи судовим розглядом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необґрунтованість висновків акта за № 442/20-40-05-18-09/22633480 від 18.02.2020 про порушення позивачем норм податкового законодавства та, як наслідок, про наявність правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 26.03.2020 за № 00000740518 та № 00000750518.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов`язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням від 26.03.2020 за № 00000740518 унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у такому повідомленні-рішенні.

Водночас, оскільки відповідачем не доведено факту порушення ТОВ Будцентр Витязь п. 44.6, п. 44.7 Податкового кодексу України, застосування до позивача штрафу у сумі 510,00 грн у зв`язку із ненаданням до перевірки частини первинних документів, є неправомірним, а отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000760518 від 26.03.2020 також підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень належним чином під час судового розгляду не довів, у зв`язку з чим позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються неведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, оскільки зміст апеляційної скарги, яка частково дублює відзив на позовну заяву, поданий до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення відповідачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, а також не зазначено в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, а відтак, підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Суд першої інстанції надав оцінку всім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Щодо посилання відповідача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 815/7386/16, від 29.08.2016 у справі № 815/2119/17, від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18, від 25.06.2018 у справі № 803/1923/13-а, колегія суддів зауважує, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції у цій справі та їм не суперечать.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року по справі № 520/7789/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 30.11.2020 року