Постанова

від 01.12.2020 по справі 420/3517/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3517/20

Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Дата і місце ухвалення: 05.10.2020р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

(у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання,

справа розглядається в порядку ст. 311 КАС України)

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмежено відповідальністю ІНТЕР-НАФТА на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до товариства з обмежено відповідальністю ІНТЕР-НАФТА про застосування заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-НАФТА про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель автозаправного комплексу товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-НАФТА за адресою: 68803, Одеська область, місто Рені, вулиця Крайня, 83, шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель товариства від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок) обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, вказаних в акті перевірки №11 від 24.01.2020р., до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №11 від 24.01.2020р. за номерами 1-20.

Позов обґрунтовувало тим, що за наслідками проведеної планової перевірки відповідача, результати якої оформлено актом №11 від 24.01.2020р., виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей. Подальша робота АЗС створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходу реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації будівель автозаправного комплексу товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-НАФТА за адресою: 68803, Одеська область, місто Рені, вулиця Крайня, 83.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року позов задоволено.

Застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-НАФТА заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель автозаправного комплексу за адресою: 68803, Одеська область, місто Рені, вулиця Крайня, 83, шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій будівель товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-НАФТА від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок) обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, вказаних в акті перевірки №11 від 24.01.2020р., до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №11 від 24.01.2020р.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ ІНТЕР-НАФТА подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 05.10.2020р., з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову Головного управління ДСНС України в Одеській області.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що з врахуванням того, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки. Обраний Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області захід реагування є таким, що не відповідає критерію пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації приміщень (будівель) автозаправного комплексу ТОВ ІНТЕР-НАФТА за адресою: 68803, Одеська область, місто Рені, вулиця Крайня, 83, не наведено.

Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам ТОВ ІНТЕР-НАФТА про те, що у період з 19.12.2018р. по 27.01.2020р. автозаправний комплекс за адресою: 68803, Одеська область, місто Рені, вулиця Крайня, 83, здавався оренду ТОВ ФОРМАТ СВ , а з 28.01.2020р. по теперішній час - ТОВ ТОРРЕН . Таким чином, відповідачем фактично не здійснюється господарська діяльність за вказаною адресою, у зв`язку з чим у нього відсутній обов`язок щодо забезпечення додержання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Посилається апелянт і на те, що в акті перевірки №11 від 24.01.2020р. необґрунтовано зазначено про не обладнання приміщень операторської АЗС та кафе системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), оскільки відповідні приміщення не відносяться до жодної з категорій будівель та споруд, визначених ДБН В.2.5-56-2014 Системи пожежного захисту Додаток А.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не заперечується, що на підставі наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області №433 від 19.12.2019р. Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання та посвідчення (направлення) на проведення перевірки №4 від 08.01.2020р., у період з 11:00 год. 17.01.2020р. по 14:00 год. 24.01.2020р., відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, провідним інспектором Ренійського МРС ГУ ДСНС України в Одеській області Комісаренком А.О., у присутності директора ТОВ ІНТЕР-НАФТА Дамаскіна А.І. та представника товариства Сарабейського І.Д., проведено планову перевірку автозаправного комплексу за адресою: 68803, Одеська область, місто Рені, вулиця Крайня, 83, господарську діяльність в якому здійснює ТОВ ІНТЕР-НАФТА , щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складено акт №11 від 24.01.2020р., яким зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог Кодексу цивільного захисту України та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014р., а саме:

1) приміщення операторської АЗС, кафе не обладнані системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);

2) територія АЗС не забезпечена необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння (виходячи з вимог будівельних норм та інших нормативних документів);

3) пожежні щити, розташовані на території не забезпечені первинними засобами пожежогасіння та протипожежним інвентарем;

4) АЗС не забезпечена переносним газоаналізатором у вибухозахищеному виконанні;

5) АЗС не забезпечена необхідною кількістю піноутворювача, для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою;

6) АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою не менше 3 метрів для евакуації транспортних засобів з території АЗС при пожежі;

7) на АЗС відсутній набір інструменту, що не утворює іскор;

8) АЗС не забезпечено: знаками пожежної безпеки; відповідними знаками попередження водіїв мототранспорту про необхідність вимкнення двигуна на відстані 15 м. від паливно - роздавальних колонок; знаками про обов`язкову висадку пасажирів; дорожніми знаками, що забороняють в`їзд транспортних засобів з небезпечними вантажами на територію АЗС;

9) на АЗС на видимих місцях не встановлено плакати з обов`язками водія під час заправляння автотранспорту;

10) в приміщеннях операторської АЗС допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

11) до роботи на АЗС допущено осіб, які не пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і не мають про це відповідне посвідчення;

12) на АЗС не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;

13) відсутні попереджувальні знаки, (електронні інформаційні табло, тощо) для інформування населення про небезпеку, яка загрожує населенню від небезпечних об`єктів (небезпечних територій);

14) відсутній договір на обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами;

15) не проведено обов`язкове страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями та пожежами;

16) не проведено ідентифікацію на визначення потенційно - небезпечних об`єктів (ПНО);

17) не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки (ОПН);

18) не розроблено План ліквідації аварій (план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій);

19) на АЗС не створено матеріальний резерв для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій;

20) працівники АЗС не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту.

За твердженнями позивача порушення, зафіксовані під номерами 1-13, 18-20 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

У зв`язку з цим, Головне управління ДСНС в Одеській області звернулось до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Суд першої інстанції, з огляду на суть виявлених порушень та не усунення їх ТОВ ІНТЕР-НАФТА , дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Колегія суддів суду апеляційної погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання, покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно ч. 1 ст. 66 Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно п.п. 12 ч. 1 ст. 67 цього Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, наділений повноваженнями подавати звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємстві окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ст.68 Кодексу посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 70 Кодексу встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Згідно ч.2 ст.70 Кодексу повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 4 Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 5 статті 4 Закону передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Підпунктом 57 пункту 4 Указу Президента України №20/2013 від 16 січня 2013 року Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій передбачено, що ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до Положення, затвердженого наказом ДСНС України № 507 від 21 вересня 2017 року, ГУ ДСНС України в Одеській області, відповідно до покладених на нього завдань, на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

З вищевикладених вимог чинного законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб`єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов`язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що при зверненні з позовом до суду Головним управлінням ДСНС України в Одеській області не доведено, що виявлені порушення дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки сам по собі факт недотримання вимог пожежної безпеки, неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання, спричиняє потенційну загрозу для життя та здоров`я людей. При цьому, звернення відповідного контролюючого органу на суду в порядку ст.68 Кодексу цивільного захисту України має на меті попередити спричинення відповідної шкоди.

Як встановлено з матеріалів справи колегією суддів, порушення, визначені в акті перевірки №11 від 24.01.2020р., зокрема, зазначені в пунктах 1-13, 18-20 опису виявлених порушень, дійсно є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

В апеляційній скарзі апелянт не заперечує факт виявлених порушень, однак посилається на те, що застосований судом захід реагування є не пропорційним виявленим порушенням, є надто суворим заходом впливу.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів ТОВ ІНТЕР-НАФТА , оскільки захід реагування у вигляді заборони використовувати приміщення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Виявлені та зафіксовані актом перевірки №11 від 24.01.2020р. порушення, на думку колегії суддів, є суттєвими та створюють небезпеку для працівників підприємства та осіб, які знаходяться на території АЗС.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом щодо використання приміщення для здійснення підприємницької діяльності.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про співмірність заходу реагування, який просить вжити позивач, наслідкам його застосування.

Щодо посилань апелянта на те, що ТОВ ІНТЕР-НАФТА не здійснює господарську діяльність на автозаправному комплексі за адресою: 68803, Одеська область, місто Рені, вулиця Крайня, 83, який здавався оренду ТОВ ФОРМАТ СВ та наразі передано в оренду ТОВ ТОРРЕН , то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України чітко визначено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання, покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідачем надано до суду договір оренди АЗС №2 від 28.01.2020р., укладений між ТОВ ІНТЕР-НАФТА та ТОВ ТОРРЕН , предметом якого є передача в тимчасове користування строком до 31.12.2020р. АЗС, що знаходиться за адресою: м.Рені, вул. Крайня, 83, а також договір оренди АЗС №4 від 19.12.2018р., укладений між ТОВ ІНТЕР-НАФТА та ТОВ ФОРМАТ СВ , предметом якого є передача в тимчасове користування строком до 31.12.2019р. АЗС, що знаходиться за адресою: м.Рені, вул. Крайня,83.

Пунктом 6 розділу 1 Правил пожежної безпеки України, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. №1417, встановлено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

Згідно із підпунктом 3.22 Розіділу 5 Правил №1417 відповідальними особами за своєчасне і повне оснащення об`єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками є власники цих об`єктів (або орендарі згідно з договором оренди).

Дослідивши зміст наявних в матеріалах справи договорів оренди АЗС №2 від 28.01.2020р. та №4 від 19.12.2018р., колегією суддів встановлено, що ними визначено обов`язок Орендарів (ТОВ ФОРМАТ СВ та ТОВ ТОРРЕН ) щодо утримання АЗС і прилеглої території у належному санітарному та технічному стані, що, на думку колегії суддів, не є тотожним поняттю забезпечення пожежної безпеки відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на необґрунтованість порушення, зазначеного в п.1 акту перевірки №11 від 24.01.2020р., оскільки вказана обставина жодним чином не впливає на вирішення даного спору, враховуючи, що вказаним актом зафіксовано 19 іншого роду порушень, наявність яких не заперечується ТОВ ІНТЕР-НАФТА та не усунено ним.

Варто зазначити, що при проведенні роботи щодо повного усунення виявлених порушень, відповідач, в силу вимог ч.5 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , може звернутися до Головного управління ДСНС в Одеській області із відповідним повідомленням про усунення ним усіх встановлених судом порушень та щодо відновлення роботи після призупинення. Тобто, що такий захід реагування, як заборона використовувати приміщення має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Щодо посилань апелянта на те, що планову перевірку проведено Головним управлінням ДСНС України в Одеській області з численними порушеннями норм законодавства, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки ТОВ ІНТЕР-НАФТА не зазначає в чому виразилися відповідні порушення. При цьому, вважаючи перевірку незаконною ТОВ ІНТЕР-НАФТА мало захищати свої права шляхом недопуску до проведення планового заходу контролю та/або оскарження в судовому порядку розпорядчого рішення про його призначення, однак таким правом відповідач не скористався.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову Головного управління ДСНС України в Одеській області.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-НАФТА залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 грудня 2020 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук