Постанова

від 30.11.2020 по справі 640/11944/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11944/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "ВТБ БАНК" Стрюкової Ірини Олександрівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "ВТБ БАНК" Шевченка Олександра Володимировича, треті особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАПС" про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невключення рахунку № НОМЕР_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням суми 168 800, 76 грн, що підлягає відшкодуванню позивачу та зобов`язати відповідача включити до Переліку вкладників рахунок № НОМЕР_1 , за яким позивач має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ ВТБ БАНК за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до заяви - Договору на оформлення банківських продуктів № 25096404 від 22 червня 2015 року, шляхом надання Доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду щодо включення рахунку № НОМЕР_1 та визначення за ним суми, що підлягає відшкодуванню в розмірі 168 800, 76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є вкладником АТ ВТБ БАНК , враховуючи процедуру ліквідації банку йому має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На його думку, уповноваженою особою Фонду протиправно не включено позивача до переліку вкладників АТ ВТБ БАНК , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що порушує його майнові права. Також зазначає, що висновки уповноваженої особи Фонду про нікчемність переказу коштів (транзакцій), здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю ПАПС на його рахунок, є необґрунтованими.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено, при цьому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки протиправними діями відповідача були порушені гарантовані ч. 1 ст. 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, вимоги позову є обґрунтованими. Крім того, суд зазначив, що позивач є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому він протиправно не був включений до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів. Підкреслив, що відповідачем не обґрунтовано існування підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт зазначає, що за результатами перевірки операції по рахунку позивача від 07 листопада 2018 року з перерахування коштів в сумі 178 000, 00 грн від іншої юридичної особи на рахунок позивача було встановлено наявність ознак нікчемності вказаної операції, у зв`язку з чим Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ ВТБ БАНК повідомлено позивача про нікчемність такої операції. Вважає, що відсутні підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ПАПС та ОСОБА_1 укладено Договір про надання безпроцентної позики № 11/1 від 01 листопада 2018 року.

В подальшому, між позивачем та АТ ВТБ Банк укладено Заяву-Договір на оформлення банківських продуктів № 25096404 від 22 червня 2015 року, відповідно до якого банк відкрив клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті.

07 листопада 2018 року на відкритий картковий рахунок № НОМЕР_2 були зараховані кошти у сумі 178 000,00 грн.

3гідно з виписки по рахунку приватного клієнта № НОМЕР_3 за розрахунковий період з 01 листопада 2018 року по 18 грудня 2018 року в графі описання операції зазначено: поповнення карт. рах. (не пов`язаного з підпр-ю діл-ю), ОСОБА_1 , № НОМЕР_2 , згідно з договору №11/1 від 01 листопада 2018 року поворотна фін.допомога .

На підставі рішення Правління Національного банку України від 27 листопада 2018 року № 3180 Про запровадження тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві ВТБ Банк та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку, розпочату процедуру виведення акціонерного товариства ВТБ Банк з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 28 листопада 2018 року по 27 грудня 2018 року.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 18 грудня 2018 року № 849-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію акціонерного товариства ВТБ Банк та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2018 року № 3392 Про початок процедури ліквідації АТ ВТБ Банк та делегування повноважень ліквідатора банку, розпочато процедуру ліквідації акціонерного товариства ВТБ Банк строком на 2 роки з 19 грудня 2018 року до 18 грудня 2020 року включно. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням повноважень ліквідатора банку АТ ВТБ Банк , визначених Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52і, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку, відповідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шевченка Олескандра Володимировича строком на два роки з 19 грудня 2018 року по 18 грудня 2020 року включно.

Згідно повідомлення про нікчемність правочинну № 2315/1-2 від 16 квітня 2019 року позивача проінформовано про нікчемність транзакцій (операцій) від 07.11.2018 та по перерахуванню коштів в сумі 178 000, 00 грн. на його поточний рахунок від ТОВ ПАПС , що була здійснена з призначенням платежу Поповнення карт.рах.(не пов`язаного з підпр-ю діл-ю) ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за дог №11/1 від 01 листопада 2018 року пов.фіндопомога-не підлягає оподатк , відповідно ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Станом на день звернення позивача до суду на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 знаходились кошти в розмірі 168 800, 76 грн.

Враховуючи те, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк Шевченко О.В. не включив дані про позивача до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ ВТВ Банк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківських продуктів № 25096404 від 22 червня 2015, у зв`язку із визнанням вказаного вище правочину нікчемним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства ВТБ БАНК Шевченко О. В. не доведено наявність правових підстав, визначених Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб (далі - Закон № 4452-VI) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 Закону № 4452-VI, відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами , затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур`єр або Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду Уповноважена особа, як зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI, забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За змістом ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність ; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, грошові кошти від ТОВ ПАПС надійшли на поточний рахунок позивача на підставі укладеного між ними договору. У свою чергу АТ ВТБ Банк не є стороною за вказаним договором, а лише виконував розрахункове обслуговування рахунку та в силу п. 32.3 ст. 32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні зобов`язаний виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів.

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, згідно пункту 1.4 глави 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

Посилання відповідача на те, що операції на банківському рахунку позивача мають ознаки нікчемності, судом оцінюється критично з огляду на помилкове ототожнення Уповноваженою особою понять банківської операції (трансакції) та правочину.

Трансакція - інформація в електронній формі про окрему операцію із застосуванням платіжної картки, яка сформована за результатами її виконання, що визначено постановою Правління Національного банку України № 620 від 10 грудня 2004 року. Натомість поняття правочину визначено ст. 202 ЦК України, відповідно до якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, відповідач повинен був насамперед встановити, щодо якого правочину виник сумнів, лише після цього встановлювати ознаки нікчемного правочину. При цьому оцінка банківських операції, що здійснені на виконання такого правочину не може впливати на права та обов`язки його сторін.

Відповідно до ст. 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.

ПАТ ВТБ Банк при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів здійснені правомірно, з дотриманням діючого законодавства України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що за Законом № 4452-VI до такого переліку віднесені правочини, що вчинені (укладені) саме банком. Щодо правочинів (у тому числі договорів), які укладені між фізичними чи юридичними особами - уповноважена особа таких повноважень не має за цим Законом.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, врегульовані цивільним законодавством, положення якого не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI. Про це зазначив Верховний Суд у постанові від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15.

Як вже було встановлено раніше, відповідач вважає нікчемними правочин з перерахування на рахунок позивача грошових коштів, посилаючись на положення п. п. 1, 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Водночас, Уповноваженою особою не враховано, що операція прийняття і зараховування на рахунок коштів не є правочином між банком та фізичною особою згідно ст. 202 ЦК України.

Таким чином, кошти на поточному рахунку позивача за договором банківського рахунку є вкладом у розумінні Закону та підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Фонду. Доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували наявність підстав для відмови у відшкодуванні коштів за вкладом, передбачених ч. 4 ст. 26 Закону № 4452-VI, Уповноваженою особою не надано.

Положення п. 15 Прикінцевих Положень Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , внесені Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг , вступили в силу 19 листопада 2016 року, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Згідно абз. 2 п. 15 Перехідних положень Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

З урахуванням встановлених вище обставин, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з позицією суду першої інстанції щодо того, що повним та достатнім способом захисту прав позивача є зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ БАНК Шевченка Олександра Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ ВТБ БАНК у розмірі 168 800, 76 грн.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства ВТБ БАНК Стрюкової Ірини Олександрівни - залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк