Постанова

від 30.11.2020 по справі 640/16838/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16838/19 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ "ДЖЕЙ МАРТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

05.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ "ДЖЕЙ МАРТ" (надалі - ТОВ "РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ "ДЖЕЙ МАРТ") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, зі змісту якого вбачається, що позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Джей Март пені та штрафних санкцій у розмірі 56 982,24 грн. та стягнення вказаної суми за рахунок коштів Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Джей Март та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві утриматись від вчинення таких дій.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві неправомірно та передчасно, до закінчення строків на адміністративне та/або судове оскарження, нараховувались пеня та штрафні санкції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо нарахування пені в інтегрованій картці платника податків Товариству з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Джей Март у період з 09 червня 2016 року по 30 серпня 2018 року на підставі податкового повідомлення-рішення від 24 травня 2016 року № 0013241201; визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо нарахування в інтегрованій картці платника податків 09 березня 2017 року суми боргу у розмірі 24 698,55 грн на підставі податкового повідомлення - рішення від 22 лютого 2017 року № 0004521201; зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві усунути інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Джей Март встановлені порушення. В решті вимог відмовлено.

Приймаючі рішення у справі суд першої інстанції зробив висновок, що списання боргу 09 березня 2017 року у розмірі 24 698,55 грн з особистого рахунку позивача та відповідно нараховування пені є протиправним, оскільки ця сума на час списання коштів була не узгодженою.

Відповідачами подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законом.

Відповідно до ст.311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 24 квітня 2016 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Рекламна агенція "Джей Март" (код ЄДРПОУ 38904050) за жовтень-грудень 2015 року.

За результатами даної перевірки складено Акт № 1324/26-55-12-01про порушення п. 201.10 статті 201 ПК України, а саме порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі цього акту перевірки, 24 квітня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0013241201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 25788, 49 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено до ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України, які рішеннями від 28 липня 2016 року № 16915/10/26-15-10-01 та від 30 серпня 2016 року № 18697/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення - рішення від 24 травня 2016 року № 0013241201 залишено без змін, скарги - без задоволення.

За результатом судового оскарження, у справі № 826/15601/16 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

З інтегрованої картки платника податків вбачається, що 09 червня 2016 року відповідачем внесено коригування в картку платника податків, а саме: донараховано штрафні санкції за податковим повідомленням - рішенням від 24 квітня 2016 року № 0013241201.

Відповідно, з моменту внесення штрафних санкцій в картку позивачу нараховуєтеся пеня.

Крім того, 20 лютого 2017 року складено акт про результати камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Джей Март за листопад 2016 року № 452/26-55-12-01, за результатом якої встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування накладних в ЄРПН.

На підставі акту перевірки від 22 лютого 2017 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004521201 від 22 лютого 2017 року, відповідно до якого визначено штрафні санкції у розмірі 10% з податку на додану вартість у розмірі 24 698,55 грн.

07 березня 2017 року позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, однак як зазначає позивач, жодних рішень про розгляд скарги від 07 березня 2017 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Джей Март не надходило.

Однак, згідно інтегрованої карки Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Джей Март , 09 березня 2017 року відповідачем списано суму боргу у розмірі 24 698,55 грн з особистого рахунку позивача, відповідно нараховується пеня.

У подальшому, 31 липня 2018 року складено акт № 13243/26-15-12-13-20/38904055 Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ Ра Джей Март , за висновками якого встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість передбачених пунктами 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

На думку позивача, зазначений акт не є правомірним, штрафні санкції створені в результаті неправомірних списань у попередніх періодах на підставі податкових повідомлень - рішень № 0013241201 від 24 квітня 2016 року та № 0004521201 від 22 лютого 2017 року тощо.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом, яким просив суд визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Джей Март пені та штрафних санкцій у розмірі 56 982,24 грн. та стягнення вказаної суми за рахунок коштів Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Джей Март .

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З огляду на підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Вимогами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Податковий кодекс України розмежовує поняття податкового зобов`язання і грошового зобов`язання. Податкове зобов`язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації, а грошове зобов`язання визначається у разі порушення норм податкового законодавства, зокрема, контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні та може включати в себе штрафні санкції.

Пунктом 111.2 статті 111 Податкового кодексу України передбачено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на подану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 129 Податкового кодексу України визначено порядок нарахування пені.

За правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01 січня 2017 року), пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції до 01 січня 2017 року) нарахування пені розпочинається: у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У подальшому, Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , який набрав чинності з 01 січня 2017 року пункт 129.1 Податкового кодексу України, викладено в іншій редакції, згідно з якої нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Водночас, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податків 09 червня 2016 року відповідачем внесено коригування в картку платника податків, а саме: донараховано штрафні санкції за податковим повідомленням - рішенням від 24 квітня 2016 року № 0013241201, сума стягнення за яким стала узгодженою лише 30 серпня 2018 року (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у справі № 826/15601/16).

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що внесення 09 червня 2016 року (до узгодження суми податкового боргу, а саме до 30 серпня 2018) змін в інтегровану картку платника ТОВ Рекламна агенція Джей Март в графу нарахування заборгованості у розмірі 25 788,49 грн за податковим повідомленням - рішенням від 24 травня 2016 року № 0013241201 є протиправними.

Разом з тим, згідно інтегрованої карки Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Джей Март , 09 березня 2017 року відповідачем списано суму боргу у розмірі 24 698,55 грн з особистого рахунку позивача, відповідно нарахована пеня.

З аналогічних вище зазначених підстав неправомірно було списано відповідачем 09 березня 2017 року штрафні санкції у розмірі 10% з податку на додану вартість у розмірі 24 698,55 грн, визначені податковим повідомленням - рішенням від 22 лютого 2017 року № 0004521201, оскільки позивачем 07 березня 2017 року було розпочато процедуру адміністративного оскарження, результатів такого оскарження позивачем не отримано, що також не спростовано апелянтом.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, апеляційним судом підтверджено порушення відповідачем порядку внесення інформації в інтегровану картку платника податків, зокрема нарахування пені за податковим повідомленням - рішення у період з 09 червня 2016 року по 30 серпня 2018 року та списання боргу 09 березня 2017 року у розмірі 24 698,55 грн з особистого рахунку позивача та відповідно нараховування пені.

При цьому судом першої інстанції правильно обраний спосіб захисту.

При прийнятті даного рішення колегією суддів враховувались висновки Верховного Суду, викладені в постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 820/3878/17 та у постанові від 08 жовтня 2020 у справі № 815/5632/17.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, колегія суддів зауважує, що організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та інших платежів, визначена у Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422 (далі - Порядок № 422).

Відповідно до пункту 2 розділу 1 Порядку № 422 інтегрована картка платника(далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Приписами пункту 3 розділу 1 Порядку № 422 передбачено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Вказаним Порядком, крім іншого, унормовано питання нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС (глава 7 розділу III Порядку № 422) та перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників (Розділ VII Порядку № 422).

Відповідно до приписів підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом. Інші визначення боргу в чинному законодавстві відсутні.

Механізм визначення суми податкових зобов`язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів з цього приводу визначено положеннями Глави 4 Розділу ІІ Податкового кодексу України.

Системний аналіз Податкового кодексу України та Порядку № 422 свідчить про те, що ведення контролюючим органом ІКП, відображення у ній певної інформації під час здійснення оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, не обумовлює само по собі виникнення для платника податків будь-яких грошових зобов`язань, оскільки останні встановлюються та оформлюються виключно в порядку встановленому Главою 4 Розділу ІІ Податкового кодексу України шляхом прийняття відповідного рішення та врученням платнику податкової вимоги.

При цьому, положеннями Податкового кодексу України унормовано питання як адміністративного, так і судового оскарження рішень контролюючих органів щодо визначення суми податкового зобов`язання.

Водночас, суд звертає увагу, що податковим органом при вирішенні даної справи не було надано до суду рішення та/або іншої правової підстави нарахування оскаржуваної пені.

Колегія суддів зазначає, що враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Крім того, перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія також зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача усунути в інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Джей Март встановлені порушення є належним способом захисту порушених прав позивача і не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст. 2 КАС України.

З огляду на пункт 7 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Практикою ЄСПЛ встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (рішення у справі Вілліс проти Сполученого Королівства (Willis v. The United Kingdom), заява № 36042/97, п. 48).

Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю. Договірна держава користується свободою розсуду при визначенні того, чи та якою мірою відмінності в інших схожих ситуаціях виправдовують різне ставлення (рішення від 21 лютого 1997 року у справі Ван Раалте проти Нідерландів (Van Raalte v. The Netherlands), п. 39).

Крім того, у рішенні від 10.04.2008 р. по справі Вассерман проти Росії Європейський суд з прав людини також наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

З огляду на все вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог в цій частині.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог позивачем не оскаржено.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не приймає до уваги всі наведені доводи апелянта.

Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і апелянти, які є суб`єктами владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довели тих обставин, на які вони посилаються, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Повне судове рішення складено 30.11.2020 року.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ "ДЖЕЙ МАРТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель