Постанова

від 29.10.2020 по справі 380/534/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/534/20 пров. № А/857/7340/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.

з участю секретаря судового засідання: Смолинця А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Крутько О.В., час ухвалення судового рішення 14 год 40 хв у м. Львові, дата складення повного тексту судового рішення 21 травня 2020 року) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІГНІС Трейд до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ІГНІС Трейд (далі - ТзОВ ІГНІС Трейд , товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС №0005100507 від 26.12.2019.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 позов було задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ ІГНІС Трейд у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не було вирішено питання виклику свідків та постановлено ухвалу про призначення справи до судового розгляду. Судом першої інстанції не з`ясовано, як при наявності дебіторської заборгованості, про яку згадується в акті перевірки, на складі та залишках позивача відсутні товари, відчужені за договорами поставки, а також у повному обсязі отримані кошти за реалізований товар. По контрагентам позивача ТзОВ Крістал Україна , ТзОВ Торговий Дім Болтон та ТзОВ Моріс Лімітед не надано жодної інформації щодо транспортування товару. Не враховано судом відсутність подальшої реалізації товару по ланцюгу постачання. Не взято до уваги той факт, що діяльність ТзОВ Крістал Україна припинена. У вказаного товариства відсутні виробничі потужності, а також транспортні засоби для перевезення товарів від ТзОВ ІГНІС Трейд . Крім того, по вище згаданим контрагентам, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) послуги оренди та транспортні послуги не отримувались. Також, апелянт покликається на наявність кримінального провадження від 20.03.2017 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч.3 ст.209 та ч.1, 2 ст.205 КК України, в яких фігурує ТзОВ Торговий Дім Болтон . Вказуючи на наявність дебіторської заборгованості, відповідач звертає увагу на таку важливу умову договорів поставки як передоплата.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначає, що клопотання відповідача про виклик свідків було вирішене судом з урахуванням думки представника позивача. Факт відсутності дебіторської заборгованості по спірним господарським операціям посвідчується оборотно-сальдовими відомостями та виписками по банківських рахунках, які підтверджують зарахування коштів на рахунок товариства. Необґрунтованими вважає позивач доводи відповідача про припинення ТзОВ Крістал Україна , позаяк вказане товариство на момент здійснення господарських операцій було діючим. Стосовно ТзОВ Торговий Дім Болтон , позивач вказує на відсутність кінцевого судового рішення, яким встановлено факт фіктивності операцій вказаного товариства з ТзОВ ІГНІС Трейд .

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Гурняка О.О., який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача Тютька А.Б., який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що видами діяльності ТзОВ ІГНІС Трейд (код ЄДРПОУ 41011422, місцезнаходження юридичної особи : 79018, м. Львів, вул. Городоцька, буд.163) за кодом КВЕД 46.34 є оптова торгівля напоями; за кодом КВЕД 46.35 - оптова торгівля тютюновими виробами (основний); за кодом КВЕД 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; за кодом КВЕД 47.25 - роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; за кодом КВЕД 47.26 - роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; за кодом КВЕД 73.11 - рекламні агентства; за кодом КВЕД 73.12 - посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; за кодом КВЕД 73.20 - дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

У період з 23.09.2019 по 29.11.2019 податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ ІГНІС Трейд , податкового законодавства, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 08.12.2016 по 30.06.2019, за результатами якої складено акт №530/05.7/41011422 від 06.12.2019 (далі - Акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, зі змінами та доповненнями, п.5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 2004088 грн, у тому числі за 2 квартал 2019 року в сумі 2004088 грн та занижено податок на прибуток всього у сумі 320472 грн, у тому числі за 2квартал 2019 року в сумі 320472 грн, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.204.4 ст.200 ПК України, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 2019,16 грн, у тому числі за червень 2019 року в сумі 2019,16 грн, ч.3 ст.16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - №481/95-ВР), зі змінами та доповненнями, а саме : подання до органів ДФС звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за жовтень 2017 року та лютий 2019 року з недостовірними відомостями. Відповідальність за дані порушення встановлено абз.19 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР. ч.3 ст.16 Закону №481/95-ВР, а саме : несвоєчасне подання до органів ДФС звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за звітний період березень 2019 року. Відповідальність за дані порушення встановлено абз.9 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР. П.п.49.2 1 та п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.223.2 ст.223 ПК України, а саме : не подано декларації акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за звітний період грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2017 року до Франківської ДПІ Залізничного управління ГУ ДФС у Львівській області. Відповідальність за дане порушення передбачена п.120.1 ст.120 ПК України. П.п.213.1.9 п.213.1 ст.213, п.216.9 ст.216 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань зі сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у лютому 2019 року на суму 39,0 грн, п.51.1 ст.51, п.п.119.2 ст.119, п.176.2 а ст.176 ПК України, а саме : подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків за перевіряємий період.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення №0005100507 від 26.12.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 400590 грн, в тому числі 320472 грн за податковими зобов`язаннями та 80118 грн штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, ТзОВ ІГНІС Трейд звернулось в суд із зазначеним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується первинним документами, які містять достатні дані про їх зміст та учасників, а також підтверджують фактичність здійснення таких операцій. За умовами укладених договорів не передбачено обов`язку продавця здійснити доставку покупцям придбаного ними товару. Крім того, факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій. Також, не можуть свідчити про нереальність здійснених позивачем господарських операцій факти припинення діяльності на момент проведення перевірки одним з контрагентів ТзОВ Крістал Україна , оскільки на момент виникнення господарських правовідносин і на момент їх фактичного виконання, вказане товариство було внесено як юридична особа до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Згідно дефініції, наведеної у п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумною економічною причиною (діловою метою) в розумінні положень п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно п.135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999 (далі - Положення).

Відповідно до п.5, 7 Положення, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст.44 ПК України.

За змістом п.44.1 цієї статті, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон №996-XIV).

Згідно дефініції, наведеної у статті 1 Закону №996-ХIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №996-ХIV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити : назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Обов`язковою підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість є наявність податкових та видаткових накладних, оформлених із дотриманням чинного законодавства.

07.06.2019 між ТзОВ ІГНІС Трейд (продавець) та ТзОВ Моріс Лімітед (покупець) укладено договір поставки №07/06-19, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим Договором передати у власність покупця тютюнові вироби, або інші групи товарів (надалі товар) відповідно до замовлення (замовлень) покупця (що становить додаток/ки до цього договору), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість (ціну) на умовах договору

Відповідно до п.1.2 Договору, асортимент, кількість та ціна Товару визначається сторонами за кожну партію окремо у відповідному Замовлені що становлять додатки до цього Договору.

Згідно п.1.4 Договору, поставка товару може здійснюватися, як продавцем так і покупцем за власний рахунок або власним транспортом.

Пунктом 2.1 Договору, поставка товару здійснюються окремими партіями на підставі замовлення (замовлень) покупця та виходячи з наявності відповідного асортименту товару на складі продавця.

Відповідно до п.2.3 Договору, перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю, що оформляється видатковою накладною - після підписання видаткової накладної покупцем та/або уповноваженим представником покупця. Після переходу права власності до покупця товар поверненню не підлягає.

Відповідно до п.3.1 Договору, ціна товару визначаються продавцем у відповідності до прайс-листів продавця та фіксується у відповідному замовленні/замовленнях та у видаткових накладних (з урахуванням ПДВ), що складаються на підставі замовлення, Загальну ціну даного договору становить сумарна ціна товару відповідно до всіх замовлень та фактично товару згідно видаткових накладних.

На підтвердження виконання договору були надані видаткові накладні та податкові накладні з підтвердження їх реєстрації в ЄРПН.

Також, 15.04.2019 між ТзОВ ІГНІС Трейд (продавець) та ТзОВ Торговий дім Болтон (покупець) було укладено договір поставки №15/04-19, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим Договором передати у власність покупця тютюнові вироби, або інші групи товарів (надалі товар) відповідно до замовлення (замовлень) покупця (що становить додаток/ки до цього договору), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість (ціну) на умовах договору.

Вказаний договір містить аналогічні умови, що і попередній, а тому колегія суддів не вважає за необхідне повторно їх описувати.

Виконання умов цього договору також підтверджується видатковими накладними та податковими накладними з підтвердження їх реєстрації в ЄРПН.

09.04.2019 між ТзОВ ІГНІС Трейд (продавець) та ТзОВ Крістал Україна (покупець) було укладено договір поставки №09/04-19 на аналогічних умовах, що і попередньо вказані договори.

На підтвердження виконання цього договору також були надані видаткові накладні та податкові накладні з підтвердження їх реєстрації в ЄРПН.

Отже, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, зокрема, факти отримання контрагентами позивача ТзОВ Крістал Україна , ТзОВ Моріс Лімітед та ТзОВ ТД Болтон тютюнових виробів.

Також, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що за умовами укладених договорів не передбачено обов`язку продавця здійснити покупцям доставку придбаного ними товару, що було також підтверджено представником позивача в суді апеляційної інстанції.

Так, в акті перевірки контролюючий орган стверджує про фіктивність та безтоварність здійснених ТзОВ ІГНІС Трейд з ТзОВ ТД Болтон господарський операцій, вказуючи на існування досудового розслідування за ознаками кримінального злочину, передбаченого ст.205 КК України та ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2020, якою надано тимчасовий доступ до документів ТзОВ Крістал Україна .

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з тим, відповідачем не було надано суду першої інстанції остаточних процесуальних рішень за результатами розслідування вищевказаного кримінального провадження, а також не представлено такі суду апеляційної інстанції.

Вказані обставини, зокрема відсутність вироку чи ухвали про закриття кримінального провадження, були підтверджені представником відповідача в ході апеляційного перегляду.

Сам лише факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення досудового розслідування не є беззаперечним доказом, який підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.11.2018 по справі №822/551/18, яка в контексті положень ч.5 ст.242 КАС України враховується при розгляді цієї справи.

Аналогічних висновків колегія суддів дотримується при оцінці реальності господарських операцій між позивачем та ТзОВ Крістал Україна та зазначає, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни може мати правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Будь-яка неправомірна діяльність контрагента (наприклад, відсутність основних засобів, не подання звітності до контролюючого органу, продаж товарів відмінних від придбаних) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який у повному обсязі виконав передбачені податковим законодавством зобов`язання, які підтверджено документально.

Крім того, слід зазначити, що в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність у постачальника товарів та послуг виробничих потужностей, приміщень, транспортних засобів. Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем здійснювались нереальні операції, оскільки оцінка відповідачем виконання умов господарських відносин та фактичне заперечення його виконання сторонами правочину не може бути засновано на такому поверховому аналізі відомостей з інформаційних систем по контрагентам, без дослідження фактичного руху активів.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності .

Крім того, на момент виникнення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом ТзОВ Крістал Україна і на момент фактичного їх виконання, такий контрагент, як юридична особа, був внесений у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується його витягом від 21.02.2020.

Стосовно доводів представника відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині не вирішення питання допиту свідка, то такі не відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується протоколом судового засідання від 12.05.2020.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Інші доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваного рішення та наявності підстав для його скасування.

Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 12, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року по справі №380/534/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 01.12.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України.