Постанова

від 05.11.2020 по справі 380/561/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 380/561/20 пров. № А/857/11167/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Кухтея Р.В.,

Шевчук С.М.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Сидор Н.Т.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 14 год. 50 хв. 30 липня 2020 року, повне судове рішення складено 10 серпня 2020 року, у справі №380/561/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Максбудрем до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

20.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Максбудрем (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області №242 від 11.01.2020 Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Максбудрем .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що письмовий запит контролюючого органу обов`язково має містити зазначення інформації про порушення платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Суд першої інстанції вказав, що у разі відсутності відповідних підстав, платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження, оскільки не повідомлений про предмет та характер виявлених порушень, що, в свою чергу, у будь-якому разі призводить до прийняття наказу про проведення позапланової перевірки. Суд першої інстанції зазначив, що у запиті, скерованому ТОВ Максбудрем , податковий орган просить надати документи про подальшу реалізацію в той час, коли мова йде про взаємовідносини тільки із ТОВ Саргут , які стосувалися придбання товару; в запиті не зазначається перелік юридичних осіб, яким з порушенням законодавства був реалізований товар, не зазначено також про виявлені порушення при реалізації продукції та формування з порушенням позивачем показників податкового зобов`язання; у запиті не конкретизовано перелік витребуваних документів, він містить прийменник тощо , що передбачає розширене трактування цього переліку. Суд першої інстанції вказав, що оскаржуваний наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обов`язковість зазначення яких передбачено пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а посилання виключно на норми Закону без зазначення підстав, визначених у них, свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що використання податкової інформації як привід для направлення письмового запиту платнику податків є правомірним. Скаржник вказує, що підставою для надіслання письмового запиту стали результати аналізу показників у податковій декларації з ПДВ, поданої Товариством за відповідні періоди, та податкової інформації, отриманої відповідно до положень статті 72 ПК України, а саме: інформації з Єдиного реєстру податкових накладних та баз даних щодо подання ТОВ Саргут звітних документів. Скаржник зазначає, що у запиті чітко окреслені обставини, які вказували на можливу безтоварність господарських операцій Товариства із зазначеним контрагентом та які могли бути спростовані Товариством шляхом надання пояснень та їх документального підтвердження. Скаржник зазначає, що посилання на доповідну записку в наказі не вказує на протиправність такого. Вказує, що окремі дефекти наказу про призначення перевірки не повинні розглядатись як підстави для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу можна ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки.

В судовому засіданні представник відповідача подану апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо поданої апеляційної скарги заперечив.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Максбудрем зареєстровано як юридична особа 08.11.2008, серед видів діяльності: Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

16.09.2019 Головне управління ДПС у Львівській області скерувало запит Товариству №1268/10/05.09 Про надання пояснень та їх документальних підтверджень в якому керуючись пп.16.1.5, 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.п.73.3 п. 73 ст. 73, п.п.78.11. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, п.14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 7 . 12.2010 №1245, просилось протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання запиту надати пояснення (з наданням копії підтверджуючих документів) - щодо проведення взаєморозрахунків та включення таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди.

У запиті зазначено, що Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами отриманої (наявної) податкової інформації (сукупності відомостей і даних) виявлено факти, які свідчать про порушення ТОВ Максбудрем (ЄДРПОУ - 42614231) норм податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ Саргут (ЄДРПОУ - 42869614) за період травень 2019р. Про зазначене вказують результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, поданих платником податків за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст.ст. 72, 73 і 74 Податкового кодексу України, що відповідно до п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме даних єдиного реєстру податкових накладних та даних показників поданих до податкового органу декларацій та звітів, зокрема: - відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого (придбаного) товару (відсутнє дійсне формування цього активу), а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій, до платника податків ТОВ Саргут та наступного за ними платника ТОВ Максбудрем . Вказане свідчить про недотримання ТОВ Максбудрем (ЄДРПОУ - 42614231) норм пп. а п. 198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.08.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.02.2017 №276, та частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704.

Вказано, що необхідно обов`язково надати, засвідчені підписом посадової особи ТОВ Максбудрем (ЄДРПОУ - 42614231) та скріплені печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються господарської діяльності по взаємовідносинах із ТОВ Саргут (ЄДРПОУ - 42869614) за період травень 2019р., зокрема: договори, виписані (оформлені) накладні (акти виконаних робіт, наданих послуг, прийому передачі) на поставку товарів (робіт, послуг); банківські виписки, платіжні доручення, відображення даних операцій в бухгалтерському обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції; копії довіреностей на отримання ТМЦ; договори на відповідальне зберігання, інформацію щодо транспортування товару та здійснених вантажних робіт; договори на перевезення, товарно-транспортні накладні, дорожні листи; проведені розрахунки за транспортування товару згідно даних бухгалтерського обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції; стан взаєморозрахунків на кінець періоду, що звірявся, відповідно до даних бухгалтерського обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції, а також просилось надати інформацію та її документальне підтвердження щодо подальшої реалізації придбаних ТМЦ. чи їх використання у господарській діяльності підприємства.

Крім цього, надати інформацію щодо: зберігання (наявність власних або орендованих сладських приміщень) та транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів) товарно-матеріальних цінностей; виробничих запасів (потужностей) СГД для виробництва ТМЦ чи надання робіт (послуг); щодо наявності необхідної кількості працюючих з відповідним фаховим знанням для здійснення виробництва (надання послуг, виконання робіт) згідно зі штатним розкладом; щодо наявності у СГД ліцензій, патентів, сертифікатів, дозволів (у випадку їх необхідності для виготовлення та реалізації згідно з чинною нормативною базою), тощо.

Листом від 11.10.2019 №11109-1 Товариство повідомило ГУ ДПС у Львівській області, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому запропоновано надіслати запит постачальнику. Вказано, що працівники фіскального органу на підставі необґрунтованих сумнівів та непідтверджених припущень роблять висновки щодо порушення Товариством податкового законодавства. Зазначено, що перелік документів, які просять надати, невичерпний, не конкретний, сформований через прийменник тощо . Оскільки запит складений з порушенням вимог чинного законодавства, Товариство відмовляє у наданні відповіді на запит.

11.01.2020 Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено Наказ №242 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Максбудрем відповідно до якого на підставі пп.16.1.5, пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, розглянувши Доповідну записку управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Львівській області від 09.01.2020 №8/05.9-14, наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Максбудрем з 13.01.2020 тривалістю 5 робочих днів, перевірку провести з питань проведення взаємовідносин із ТОВ Саргут за період травень 2019 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Вважаючи, що вказаний Наказ прийнятий всупереч вимогам податкового законодавства, за відсутності законних підстав для прийняття, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Підпунктами 20.1.4 та 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Виключний перелік підстав за яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановлено пунктом 78.1 статті 78 ПК України, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1).

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок №1245) відповідно до пункту 1 якого податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1245 органи державної податкової служби мають право звернутися до суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Пунктом 10 Порядку №1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб`єкт інформаційних відносин звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит (пункт 16 Порядку №1245).

Отже, формою реалізації повноважень контролюючого органу є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання. Вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що контролюючий орган з підстав та у порядку, визначеними у податковому законодавстві, наділений правом надсилати платникам податків письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень, а платник податків, отримавши такий запит, зобов`язаний надати запитувану податковим органом інформацію та документи у визначений законом строк у випадку, якщо отриманий запит відповідає законодавчо встановленим вимогам щодо форми та змісту такого.

В силу приписів податкового законодавства вимога про надання відповідної інформації повинна визначати у запиті конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, а не загальні покликання на відповідні норми ПК України. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені пунктом 73.3 статті 73 ПК України, контролюючий орган повинен вказати у запиті, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. Лише визначення у запиті переліку інформації, яка запитується, та документів на її підтвердження не звільняє контролюючий орган від обов`язку вказувати конкретні визначені підстави (обставини), за яких відповідний орган може звернутися із таким запитом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, отримавши запит податкового органу від 16.09.2019, листом від 11.10.2019 відмовився надавати запитувану інформацію з огляду на те, що запитувана інформація не підтверджується, перелік документів не є вичерпним, тому підстав для надання таких не має.

Проаналізувавши зміст запиту, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що такий складений у відповідності з вимогами чинного законодавства та містить конкретні підстави, у зв`язку з якими у позивача вимагалися відповідні пояснення та їх документальне підтвердження, конкретний перелік документів, копії яких йому пропонувалося надати, із зазначенням, що такий є невиключним, тобто позивач за бажанням може подати й інші документи, та зазначено конкретного контрагента - ТОВ Саргут та період, реальність господарських операції за який викликало сумнів у податкового органу, такий запит скріплений печаткою контролюючого органу.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень від 16.09.2019 №1268/10/05.09 відповідає вимогам статті 73 ПК України та Порядку №1245, а тому позивач мав об`єктивну можливість надати необхідні пояснення, їх документальне підтвердження, правові підстави для твердження про звільнення позивача від обов`язку надавати відповідь на такий запит відсутні. Порушення відповідачем вимог законодавства, які б надавали позивачу можливість не надавати відповідь на обов`язковий запит, в ході розгляду справи не виявлено.

За таких обставин, доводи позивача про відсутність у нього обв`язку подавати відповідь на запит від 16.09.2019 є необґрунтованими та такими, що спростовуються відповідними встановленими обставинами справи.

До того ж, як зазначено Верховним Судом у постановах від 31 липня 2018 року у справі №813/1573/17 та від 11 квітня 2019 року у справі №804/1188/18, відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Так, обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Зазначені у підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію органом державної податкової служби свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, документальна позапланова виїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що підставою для проведення перевірки є не лише виявлені факти можливого порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, а й не спростування таких фактів наданими платником податків поясненнями та документальними підтвердженнями у визначений законом строк. Контролюючий орган має право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень, а у випадку, якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, може бути призначена перевірка. Вказане правило спрямоване на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

При цьому, суб`єкт господарювання має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Приймаючи рішення у спорах, предметом оскарження в яких є накази про проведення перевірок, суд надає оцінку обставинам справи в кожному конкретному випадку, оцінюючи надані сторонами докази, в тому числі і надаючи оцінку письмовим запитам податкового органу про надання інформації.

За встановлених обставин справи суд апеляційної інстанції, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, приходить до висновку, що оскільки призначенню документальної позапланової перевірки, зокрема з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, передує ненадання (надання не в повному обсязі) платником податків пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу, якщо такий запит оформлено і направлено відповідно до вимог законодавства, а тому оскаржуваний наказ про призначення перевірки прийнято за наявості підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, із дотриманням яких законодавець пов`язує можливість проведення документальної позапланової перевірки.

Аргументи позивача про те, що спірний наказ прийнято всупереч приписам Податкового кодексу України, з огляду на те, що запит який передував такому, не містить конкретних підстав за яких такий може бути надісланий, спростовується встановленими обставинами у справі. При цьому варто зауважити, що позивач не надав відповіді на такий запит, що суперечить наведеним вище приписам податкового законодавства України.

Щодо покликання в оскаржуваному наказі на доповідну записку управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Львівській області від 09.01.2020 № 8/05.9-4, то суд першої інстанції вірно зазначив, що така за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має за мету спонукання керівника до прийняття конкретного рішення.

Проте, у зазначеній доповідній записці вказано, що Товариство не надало документи та пояснення на запит від 16.09.2019, а тому запропоновано розпочати проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питань проведення взаємовідносин із ТОВ Саргут за період травень 2019 та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

За встановлених обставин, покликання позивача на необґрунтованість та безпідставність спірного наказу, спростовано підставою його прийняття - не надання документів та пояснень на запит від 16.09.2019, про що є покликання на доповідну записку, що слід розглядати як самодостатню підставу прийняття наказу №242 від 11.01.2020 Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Максбудрем з покликаннями на вимоги пп.16.1.5, пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Так, фактичною підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу.

Враховуючи в сукупності вищевикладене, приймаючи до уваги наявність правових підстав для проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з підстав, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що викладені в рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення та відмови у задоволенні заявленого позову.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що викладені в рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року у справі №380/561/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Максбудрем до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 16.11.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України