Рішення

від 25.11.2020 по справі 377/523/20

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/523/20

Провадження №2/377/278/20

25 листопада 2020 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Щуковської А.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Качан С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ Славутицької міської ради про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, -

У С Т А Н О В И В:

31 серпня 2020 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на ст. ст. 40, 44, 47, 116-117, 221, 232 КЗпП України просить стягнути з Комунального підприємства СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ Славутицької міської ради, код ЄДРПОУ 41276766 на її користь вихідну допомогу при звільненні у зв`язку зі скороченням чисельності або штату працівників ( п. 1 ст. 40 КЗпП України) та середній заробіток за весь час затримки у виплаті належним сум при звільненні за період з 07.07.2020 року по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з 04.04.2018 року по 07.07.2020 року позивач перебувала в трудових відносинах з відповідачем як зовнішній сумісник, тобто працювала у Комунальному підприємстві СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ СМР на посаді бухгалтера 2 категорії за сумісництвом. 07.05.2020 року позивачу було вручено повідомлення про звільнення із посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України № 14 від 07.05.2020 року, з дотриманням вимог чинного законодавства України. Отже, 07.07.2020 року у позивача був останній робочий день і її звільнили з роботи без вихідної допомоги, згідно наказу № 8-ОС від 02.07.2020 року. 07.07.2020 року позивачу було надано розрахунковий лист по заробітній платі за липень 2020 року і цим повідомлено про розмір нарахованих сум, належних їй від відповідача при звільненні у зв`язку зі скороченням, а саме: 1171, 20 - заробітна плата за 5 робочих днів у липні 2020 року; 902,35 гривень - компенсація за 5 календарних днів невикористаної відпустки. Виплату (без вихідної допомоги) було проведено в день звільнення 07.07.2020 року, шляхом перерахування коштів на картку ПриватБанку. Розірвання трудового договору, укладеного із сумісником, відбувається на тих же підставах, що і з основними працівниками. Однак, всупереч нормам ст. 44 КЗпП України та ст. ст. 20-21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідачем не була виплачена вихідна допомога при звільненні. Враховуючи, що не в повному обсязі з нею проведено розрахунок при звільненні, то відповідно до ст.117 КЗпП України позивач повинен виплатити їй середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.07.2020 року по день фактичного розрахунку.

Ухвалою судді від 03 вересня 2020 року було відкрито провадження та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

15 вересня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що позивач працювала в КП СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ СМР з 04.04.2018 року по 07.07.2020 року на посаді бухгалтера 2 категорії бухгалтерії на 0,5 шт. за сумісництвом. 07.07.2020 року відповідачем був виданий наказ № 8-ОС про припинення трудового договору з позивачем за п. 1 ст. 40 КЗпП України без вихідної допомоги. З даним наказом позивач була ознайомлена 07.07.2020 року. Крім того, у відповідності до ст. 116 КЗпП України про нараховані суми при звільненні відповідач письмово повідомив позивача перед виплатою зазначених сум. Будь-яких зауважень від позивача щодо неправомірності невиплати вихідної допомоги у зв`язку з скороченням відповідачу не заявлялося. В наказі відповідача № 8-ОС про припинення трудового договору з позивачем правомірно зазначено - без вихідної допомоги із посиланням на п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мін`юсту та Мінфіну України від 28.06.1993 року № 43, оскільки вказаний пункт передбачає, що звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв`язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги . Листом Міністерства соціальної політики України від 08.09.2011 року № 731/13/84-11 Про надання роз`яснення , роз`яснено, що робота за сумісництвом регламентується постановою КМУ від 03.04.1993 року № 245 Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій та спільним наказом Мінпраці, Мін`юсту та Мінфіну України від 28.06.1993 року № 43 Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій . На час прийняття і дії цих нормативно-правових актів відповідно до Закону України Про власність до державної власності відносились загальнодержавна власність і власність адміністративно- територіальних одиниць- комунальна власність. Зазначені нормативно-правові акти врегульовували питання роботи працівників на умовах сумісництва як на державних (комунальних) підприємствах, так і в державних (комунальних) установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Незважаючи на втрату чинності Закону України Про власність , зазначені нормативно- правові акти регулюють питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Отже, дія вищезазначеної Постанови КМУ від 03.04.1993 року № 245 поширюється на комунальні заклади, утворені органом місцевого самоврядування та комунальні установи, організації. КП СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ створене на підставі рішення Славутицької міської ради, згідно з установчими документами є юридичною особою, комунальним підприємством, що діє на основі комунальної власності територіальної громади міста Славутича. Засновником КП СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ є територіальна громада міста Славутича в особі органу місцевого самоврядування - Славутицької міської ради, що утворює статутний капітал, передає грошові і матеріальні внески для формування майна відповідача, фінансує за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів для проведення діяльності у відповідності до мети його створення. Таким чином, звільнення позивача без виплати вихідної допомоги з посиланням на п.8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінфіну України від 28.06.1993 року № 43 відповідачем проведено вірно, на підставі вимог чинного законодавства.

07 жовтня 2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона просила задовольнити позов повністю, посилаючись на те, що відповідач є комунальним підприємством, яке створене територіальною громадою міста Славутич в особі органу місцевого самоврядування - Славутицької міської ради, що утворює статутний капітал, передає гроші і матеріальні внески для формування майна відповідача, фінансує за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів для проведення діяльності у відповідності до мети його створення. У відповідача укладені договори на виконання робіт з ремонту, утримання водопровідних, опалювальних систем і систем кондиціонування повітря з КП ЖКЦ , КП УЖКГ , Управління освіти СМР та інші. КП СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ СМР отримує гроші за виконані роботи, є платником податку на прибуток на загальних підставах, а також є платником податку на додану вартість. КП СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ СМР придбає основні засоби за рахунок власних коштів, заробітна плата працівників підприємства також виплачується за рахунок власних коштів, тому посилання відповідача на п.8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін`юстом, Мінфіном від 28 червня 1993 року № 43 є незаконним.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Суду пояснила, що з 04.04.2018 року по 07.07.2020 року вона працювала в КП СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ за сумісництвом на посаді бухгалтера 2 категорії. 07.07.2020 року вона була звільнена з роботи з КП СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ за п.1 с.40 КЗпП України. В порушення ст.44 КЗпП України відповідач не виплатив їй вихідну допомогу. Посилання відповідача на п.8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін`юстом, Мінфіном від 28 червня 1993 року № 43, є незаконним, оскільки заробітна плата виплачується КП СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ Славутицької міської ради за рахунок власних коштів, отриманих від господарської діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що КП СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ є комунальним підприємством, яке створене на підставі рішення Славутицької міської ради. Його бюджет формується також за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, тому позивачу було правомірно відмовлено у виплаті вихідної допомоги на підставі п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мін`юсту та Мінфіну України від 28.06.1993 року № 43. Всі інші виплати, належні позивачеві при звільненні, були виплачені їй в останній робочий день.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до копії наказу директора Комунального підприємства СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ Славутицької міської ради № 43-ос від 04.04.2018 року ОСОБА_1 , позивача у справі, з 04.04.2018 року прийнято на роботу за сумісництвом бухгалтером 2 категорії в бухгалтерію, штатна одиниця 0,5, на підставі особистої заяви( а.с. 41).

Згідно з копією повідомлення директора Комунального підприємства СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ Славутицької міської ради № 14 від 07.05.2020 року, бухгалтера 2 категорії бухгалтерії (за сумісництвом) ОСОБА_1 повідомлено, що на підставі наказу № 56 Про внесення змін до штатного розпису від 05.05.2020 року з 06.05.2020 року в КП СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ виведено із складу посаду бухгалтера 2 категорії бухгалтерії, яку вона обіймає за сумісництвом. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 повідомлено про звільнення із посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 07.07.2020 року, з дотриманням вимог чинного законодавства. Працевлаштування на інші вакансії підприємства неможливе. Повідомлення отримано позивачем 07 травня 2020 року, про що свідчить її підпис в повідомленні( а.с. 9).

Як вбачається з копії наказу директора Комунального підприємства СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ Славутицької міської ради № 8-ОС від 02 липня 2020 року про припинення трудового договору, звільнено 07 липня 2020 року ОСОБА_1 бухгалтера 2 категорії (за сумісництвом) у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України), наказ від 05.05.2020 року № 56, повідомлення про заплановане вивільнення від 07.05.2020 року № 14 без вихідної допомоги ( п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівника державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мін`юсту і Мінфіну від 28.06.1993 № 43). Компенсація за п`ять календарних днів щорічної невикористаної відпустки( а.с. 10).

ОСОБА_1 є громадянкою, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році і віднесена до категорії 2, що підтверджено копією дубліката посвідчення( а.с. 1).

Згідно з розрахунковим листком за липень 2020 року, ОСОБА_1 нараховано оклад за 5 робочих днів у розмірі 1171, 20 гривень та компенсацію за 5 днів невикористаної відпустки в розмірі 902,35 гривень( а.с. 11).

Відповідно до довідки про доходи № 17 від 23 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 дійсно працювала в Комунальному підприємстві СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ Славутицької міської ради на посаді бухгалтера за зовнішнім сумісництвом. Нарахована заробітна плата за травень 2020 року становить 1391,47 гривень, червень 2020 року- 4579, 38 гривень. Середньомісячна заробітна плата складає 5292, 30 гривень, середньоденна заробітна плата складає 271, 40 гривень (а.с.86).

Як зазначено у п. п. 1.1., 1.2., 1.3. ст. 1 Статуту Комунального підприємства СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ Славутицької міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Славутицької міської ради від 22.12.2017 року № 879-35-VII та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комунальне підприємство СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ Славутицької міської ради (діла - підприємство) створене на підставі рішення Славутицької міської ради відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Підприємство є юридичною особою, діє на основі комунальної власності територіальної громади міста Славутича, користується правом господарського відання щодо закріпленого за ним майна, має право від свого імені укладати договори, набувати майнові і немайнові права та нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем у судах, займатися діяльністю, яка відповідає напрямкам, передбаченим цим Статутом. Засновником Підприємства є територіальна громада міста Славутича в особі Славутицької міської ради (далі- Засновник), що утворює статутний капітал, розмір якого визначається рішенням Славутицької міської ради ( а.с. 29-40).

Згідно з п. п. 5.1., 5.2. ст. 5 Статуту Комунального підприємства СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ Славутицької міської ради, майно Підприємства, що є комунальною власністю територіальної громади м. Славутич, передане Засновником, належить йому на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним Засновником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою ОСОБА_2 у випадках, передбачених чинним законодавством України. Джерелами формування майна Підприємства є: грошові і матеріальні внески, передані Засновником; доходи, одержані внаслідок здійснення господарської діяльності; кошти державного та місцевого бюджетів, призначені на проведення поточного та капітального ремонту тепломереж м. Славутич; кредити банків, субвенції, дотації з бюджету та інша фінансова допомога; безоплатні і благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Відповідно до довідки № 04-18/406 від 26.10.2020 року Управління фінансів Славутицької міської ради Київської області, за період 2017-2019 років та 9 місяців 2020 року Комунальному підприємству СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ з міського бюджету м. Славутич було виділено кошти у сумі 580,8 тисяч гривень, а саме: 2018 року - 350, 8 тисяч гривень; 2019 року - 180,0 тисяч гривень, 9 місяців 2020 року - 50,0 тисяч гривень. Крім того, обсяг неповерненої поворотної фінансової допомоги, що була надана у 2018 році складає 250, 0 тисяч гривень(а.с.85).

Як вбачається з довідки Комунального підприємства СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ № 10 від 27.10.2020 року, за період 2017-2019 роки та 9 місяців 2020 року було виділено кошти з місцевого бюджету відповідно до рішень Славутицької міської ради 2018 рік - 350 833, 16 гривень; 2019 рік - 179 998, 73 гривень, 9 місяців 2020 року 50 000 гривень. Крім того, обсяг неповерненої поворотної фінансової допомоги, що була надана у 2018 році складає 250 000 гривень( а.с. 84).

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із статтею 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1 , 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 ) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 ) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 , - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Пунктом 7 ст. 20, ст.21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , передбачено особам, віднесеним до категорії 2, які були вивільнені у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників виплату допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати.

Вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.

Робота за сумісництвом регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, зареєстрованого в МЮУ 30 червня 1993 року за № 76.

За змістом п.1 цього Положення сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Відповідно до п. 8 вказаного Положення звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв`язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги.

Зазначені нормативно-правові акти регулюють питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, отже, їх дія поширюється на комунальні заклади, утворені органом місцевого самоврядування, та комунальні підприємства, установи, організації, що фінансуються з бюджету.

Вказана правова позиція викладена у постанові КЦС ВС у справі №415/6914/17 від 16.03.2020 року.

Згідно з п. 1 Листа Міністерства праці та соціальної політики України від 16.09.2010 року №294/13/116-10, робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій регулюється постановою Кабінету Міністрів України Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій від 3 квітня 1993 року N 245( 245-93-п) і Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року N 43 ( z0076-93 ). На час прийняття і дії цих нормативно-правових актів відповідно до Закону України Про власність (697-12) до державної власності відносились загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Зазначені нормативно-правові акти врегульовували питання роботи працівників на умовах сумісництва як на державних (комунальних) підприємствах, так і в державних (комунальних) установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів всіх рівнів. Незважаючи на втрату чинності Закону України Про власність ( 697-12 ) (Закон України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України від 27.04.2007 р. N 997) (997-16 ), зазначені нормативно-правові акти врегульовують питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів всіх рівнів. Отже, дія зазначеної постанови ( 245-93-п ) поширюється не тільки на державні, а і на комунальні підприємства, установи і організації ( а.с. 69-70).

Аналогічні роз`яснення надані у листі Міністерства соціальної політики України від 08.09.2011 N 731/13/84-1 1 ( а.с. 42).

В судовому засіданні з досліджених доказів встановлено, що Комунальне підприємство СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ створене на підставі рішення Славутицької міської ради і діє на основі комунальної власності територіальної громади міста Славутича. Засновником Підприємства є територіальна громада міста Славутича в особі Славутицької міської ради, що утворює статутний капітал, розмір якого визначається рішенням Славутицької міської ради. Джерелами формування майна підприємства є, зокрема, грошові і матеріальні внески, передані засновником; доходи, одержані внаслідок здійснення господарської діяльності; кошти державного та місцевого бюджетів, призначені на проведення поточного та капітального ремонту тепломереж м. Славутича.

На підтвердження зазначених обставин суду надано Статут Комунального підприємства СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ Славутицької міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Славутицької міської ради від 22.12.2017 року № 879-35-VII та довідку № 04-18/406 від 26.10.2020 року Управління фінансів Славутицької міської ради Київської області, довідку Комунального підприємства СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ № 10 від 27.10.2020 року.

Таким чином, суд погоджується з роз`ясненнями, наданими у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 16.09.2010 року №294/13/116-10, листі Міністерства соціальної політики України від 08.09.2011 N 731/13/84-11 та правовою позицією, викладеною у постанові КЦС ВС у справі №415/6914/17 від 16.03.2020 року, про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій і Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, зареєстроване в МЮУ 30 червня 1993 року за № 76, регулює питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, тому їх дія поширюється на комунальні заклади, утворені органом місцевого самоврядування, та комунальні підприємства, установи, організації, що фінансуються з бюджету.

Виходячи з викладеного, позивач, яка була звільнена на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з роботи, яку вона виконувала на умовах сумісництва в комунальному підприємстві, відповідно до п.8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, зареєстрованого в МЮУ 30 червня 1993 року за № 76, не мала права на отримання вихідної допомоги згідно із ст.44 КЗпП України.

Враховуючи, що позивачу в день звільнення були виплачені всі суми, належні їй від КП СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ , підстав для виплати вихідної допомоги не встановлено, то вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають.

Доводи позивача не ґрунтуються на положеннях закону та досліджених доказах, тому до уваги судом не приймаються.

За таких обставин позов є необґрунтований та такий, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Комунальне підприємство СЛАВУТИЧ-ТЕПЛОМЕРЕЖІ Славутицької міської ради, код ЄДРПОУ 41276766, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8.

Повне рішення складено 30 листопада 2020 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька