Ухвала

від 01.12.2020 по справі 380/1837/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 грудня 2020 року

Київ

справа №380/1837/20

адміністративне провадження №К/9901/31523/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Західуніверсал Плюс до Інспекції про визнання протиправними і скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Західуніверсал Плюс звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати:

припис від 24 грудня 2019 року про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

припис від 24 грудня 2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

постанову № 2-м від 20 січня 2020 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року, позов задоволено.

Вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, відповідач 20 листопада 2020 року подав касаційну скаргу.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.

Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).

В касаційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги, у якому зазначено, що Інспекція є бюджетною установою і на даний час відсутні кошти для оплати судового збору за подання касаційної скарги та що кошти потрібно замовляти через органи Державного казначейства України, отже після надходження коштів на рахунок Інспекції буде здійснено оплату судового збору.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 вказаного Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржника можливо було б звільнити від сплати судового збору чи відстрочити його сплату, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору суб`єкту владних повноважень може розцінюватися, як надання суб`єкту владних повноважень певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.

Щодо розміру судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На момент звернення з позовом до суду (у 2020 році) підпункт 1 пункт 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачав, зокрема, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

немайнового характеру, який подано який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір складає 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено в 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2020 року в розмірі 2 102,00 грн.

Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, що містить одну позовну вимогу майнового характеру складав 11 666,100 грн (1,5 відсотка ціни позову) та дві вимоги немайнового характеру - 4 204,00 грн (2 102* 2 =4 204 грн), всього 15 870,10 грн.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 31 740,20 грн (15 870,10 * 200% = 31 740,20 грн).

Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 31 740,20 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу -судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Отже, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме надати документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові - залишити без руху .

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Роз`яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, скарга буде повернута заявнику.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець