Ухвала

від 01.12.2020 по справі 826/11063/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 826/11063/17

адміністративне провадження № К/9901/31188/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу перевірив касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №826/11063/17 за позовом Північного офісу Державної аудиторської служби України до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про стягнення заборгованості у розмірі 191332,01 грн,

УСТАНОВИВ :

Північний офіс Державної аудиторської служби України звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, в якому просив стягнути заборгованість у розмірі 191332,01 грн.

12 червня 2020 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, позов задоволено.

Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, ЄДРПОУ 26268059) до державного бюджету завдані збитки на загальну суму 182777,49 грн. (сто вісімдесят дві тисячі сімсот сімдесят сім гривень 49 копійок).

Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, ЄДРПОУ 26268059) до державного бюджету завдані збитки на загальну суму 8554,52 грн. (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 52 копійки).

На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві подало касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 19 листопада 2020 року.

У касаційній скарзі Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві посилається на частину четверту статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), як на підставу касаційного оскарження судових рішень.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі не наведено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга. Відповідач лише обмежився цитуванням частини четвертої статті 328 КАС України, однак ним не викладено підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, визначеної конкретним пунктом (пунктами) вказаної норми КАС України.

Подана касаційна скарга відповідача містить лише виклад обставини справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Також відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) підлягають касаційному оскарженню.

Суд визнає такі доводи касаційної скарги безпідставними з огляду на те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами загального позовного провадження.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням відповідачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 826/11063/17 за позовом Північного офісу Державної аудиторської служби України до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про стягнення заборгованості у розмірі 191332,01 грн - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова