Ухвала

від 01.12.2020 по справі 640/2882/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 640/2882/19

адміністративне провадження № К/9901/30070/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі №640/2882/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ленд Проперті до Головного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року у справі №640/2882/19.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, Головне управління ДПС у місті Києві подало касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що неможливість сплати судового збору, у зв`язку з скрутним матеріальним становищем податкового органу та зупиненням операцій з бюджетними коштами, є поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення та неповинна перешкоджати доступу до правосуддя, а повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення та є безумовною підставою для поновлення такого процесуального строку, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року первинну апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку відсутністю документа про сплату судового збору та в подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року її було повернуто апелянту з огляду на те, що відповідачем не було усунуто недоліки апеляційної скарги.

Вдруге апеляційна скарга подана апелянтом 13 серпня 2020 року.

Шостий апеляційний адміністративний суд, встановивши, що апеляційна скарга подана з пропуском передбаченого процесуальним законом строку, клопотання про поновлення не містить поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, судовий збір не сплачено, ухвалою від 01 вересня 2020 року, визнав неповажними вказані заявником підстави для поновлення строку на оскарження, відмовив у відстроченні сплати судового збору, та залишив скаргу без руху і запропонував скаржнику надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку з зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення та належні докази, а також оригінал квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме:8644,50 грн.

На виконання вимог ухвали суду, апелянтом було надано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та про часткову сплату судового збору в розмірі 5763,00 грн. Крім того, у зазначеному вище клопотанні апелянт просив суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити вказаний строк, у зв`язку з тим, що останнім первинна апеляційна скарга була подана вчасно, та наголошує на тому, що він не може бути позбавлений доступу до правосуддя через відсутність належного фінансування.

Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 30 вересня 2020 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки такі є лише недоліками в організації представництва інтересів відповідача в судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.

Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат не повинна бути перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі №640/2882/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська