Постанова

від 25.11.2020 по справі 663/227/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 663/227/13-ц

провадження № 61-360св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., , Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Марфін Банк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство МТБ Банк ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

особа, яка подавала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 23 квітня 2013 року

у складі судді Клімченка М. І. та постанову Херсонського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Пузанової Л. В., Полікарпової О. М., Чорної Т. Г.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство Марфін Банк (далі -

ПАТ Марфін Банк ), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство МТБ Банк (далі - ПАТ МТБ Банк ), звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 19 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого, з урахуванням додаткових угод, йому надано кредитні кошти у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в сумі 109 964,38 дол. США, із яких 95 000 дол. США на споживчі потреби, 14 964,38 дол. США на виплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування ними у визначеному угодами розмірі за фактичний період користування кредитними коштами та зі сплатою комісії за обслуговування кредиту в розмірі 0,1% від суми наданого кредиту, строком користування до

18 червня 2023 року.

Додатковою угодою від 10 серпня 2009 року № 1 до кредитного договору строк користування кредитними коштами продовжено до 18 червня 2024 року.

ОСОБА_1 зобов`язався повертати кредит та сплачувати щомісячно відсотки за користування кредитом у порядку та строки, встановлені договором.

На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором 20 червня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, за яким, з урахуванням додаткових угод, він передав в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_1 , а 10 серпня 2009 року - договір поруки, за яким, з урахуванням додаткових угод, ОСОБА_2 зобов`язався солідарно з боржником відповідати перед кредитором за виконання ним всіх зобов`язань за кредитним договором.

Внаслідок невиконання відповідачами договірних зобов`язань станом на 10 січня 2013 року виникла заборгованість у сумі 94 593,31 дол. США та 44 615,80 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 81 276,25 дол. США, заборгованості зі сплати відсотків в сумі 13 317,06 дол. США, заборгованості зі сплати комісії в сумі 17 670,95 дол. США, заборгованості зі сплати пені в сумі 22 277,17 грн, заборгованості зі сплати штрафу в сумі 4 667,68 грн.

У зв`язку з цим позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь зазначену суму заборгованості, в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації майна на прилюдних торгах за початковою вартістю, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 23 квітня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Марфін Банк заборгованість по кредитному договору від 19 червня 2008 року № 01329/RX

в сумі 94 593,31 дол. США та 44 615,80 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 81 276,25 дол. США, заборгованість по сплаті відсотків в сумі 13 317,06 дол. США, заборгованість по комісії в сумі 17 670,95 грн, заборгованість по пені в сумі 22 277,17 грн, заборгованість по штрафу в сумі 4 667,68 грн, в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок, який знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , позначений в технічних документах літ. А, житловою площею 33,7 кв. м, загальною площею 57,5 кв. м, біля нього на земельній ділянці розташовані: літня кухня літ. П, навіс літ. З, душ літ. К, туалет літ. Т, туалет-душ літ. Р, душ літ. Н, туалет літ. О, навіс літ. З, душ літ. К, туалет літ. Т, туалет-душ літ. Р, душ літ. Н, туалет літ. О, навіс літ. М, водопровід № 1, земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1 площею 0,0722 га з цільовим призначенням - для індивідуального житлового будівництва, кадастровий номер 6524710100:01:060:0009, які належать ОСОБА_2 , шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах за початковою вартістю, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції керувався тим, що відповідачі з умовами укладених договорів були ознайомлені, договори кредитування, поруки та іпотеки підписували свідомо, проте належним чином їх не виконували, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів, за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вимог статті 33 Закону України Про іпотеку .

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 05 грудня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У вересні 2019 року ОСОБА_3 оскаржила в апеляційному порядку заочне рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 23 квітня 2013 року як особа, яка не приймала участі у розгляді справи.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без змін.

Апеляційний суд керувавсятим, що враховуючи, що ОСОБА_2 передав

в іпотеку банку спірне нерухоме майно без виділення в натурі належної йому частки у спільному майні подружжя та за згодою іншого співвласника - дружини ОСОБА_3 , відтак предметом іпотеки у спірних правовідносинах

є житловий будинок та земельна ділянка, розташовані по

АДРЕСА_1 .

Аргументи учасників справи

У січні 2020 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржені судові рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що житловий будинок, на який суди попередніх інстанцій звернули стягнення як на предмет іпотеки, є спільною сумісною власністю подружжя. Проте вона як співвласниця цього майна не була залучена до участі у справі, відтак її права порушені, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Крім того, апеляційний суд не врахував висновок Верховного Суду, викладений

у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 404/10529/13-ц (провадження № 61-22169св18), у такій же справі, де зазначено, що спір про стягнення

з боржника на користь банку заборгованості за кредитним договором в частині звернення стягнення на предмет іпотеки порушує права та законні інтереси фізичної особи, яка не була залучена до участі у справі .

Апеляційний суд не має права на залучення на стадії апеляційного розгляду до участі у справі інших осіб, як і повноважень на скасування рішення суду

з направленням справи на новий розгляд. Такий недолік може бути усунуто шляхом ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У лютому 2020 року ПАТ МТБ Банк подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, оскаржені судові рішення залишити без змін, посилаючись на її безпідставність.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 19 червня 2008 року банк уклав із ОСОБА_1 договір кредиту, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 109 964,38 дол. США з кінцевим терміном повернення грошових коштів до 18 червня 2023 року зі сплатою 10,5 % річних за фактичний період користування кредитними коштами, а також зі сплатою комісії за обслуговування кредиту

у розмірі 0,1 % від суми наданого кредиту.

10 серпня 2009 року, 07 квітня 2010 року та 10 січня 2012 року сторони вносили зміни у кредитний договір, укладаючи додаткові до нього угоди, та в кінцевому результаті визначили, що терміном погашення кредиту є 18 червня 2024 року включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі: 10,5 % річних за період з 19 червня 2008 року по 24 листопада 2011 року; 5,7 % річних за період з 25 листопада 2011 року по 24 травня 2012 року; 11,05 % річних за період з 25 травня 2012 року і до закінчення дії цього договору.

На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за наведеним кредитним договором 10 серпня 2009 року банк уклав із ОСОБА_2 договір поруки, за яким, з врахуванням внесених до цього договору змін шляхом укладення 07 квітня 2010 року та 10 січня 2012 року додаткових угод, поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник та солідарно з ним, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків,

в тому числі з врахуванням змінених додатковими угодами зобов`язань за кредитним договором.

20 червня 2008 року банк уклав із ОСОБА_2 договір іпотеки, який нотаріально посвідчено, за умовами якого ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед банком передав у іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка знаходиться за цією ж адресою, площею 0,0722 га.

10 серпня 2009 року, 07 квітня 2010 року та 10 січня 2012 року у зв`язку із змінами умов кредитного договору сторони вносили відповідні зміни і до договору іпотеки, посвідчуючи ці зміни нотаріально.

Апеляційний суд установив, що як договір іпотеки так і угоди про внесення змін до цього договору укладалися за згодою дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , справжність підпису якої на відповідних заявах засвідчена нотаріально.

ОСОБА_3 свою згоду на передачу ОСОБА_2 зазначеного нерухомого майна в іпотеку не заперечує, проте вважає, що предметом іпотеки є лише Ѕ його частина, яка відповідно до положень сімейного законодавства належить іпотекодавцю. Стверджує, що належну їй на праві власності Ѕ частину будинку

в іпотеку не передавала, тому на неї не може бути звернено стягнення за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_1

ОСОБА_3 оскаржувала в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції як особа, яка не брала участі у справі, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки якої вирішив суд.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження

№ 61-2417сво19) зроблено висновок, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення

і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі

у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків .

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012 (провадження № 61-3704св19) зроблено висновок, що у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті .

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції апеляційний суд зробив висновок, що рішенням суду першої інстанції права ОСОБА_3 не порушені, але не врахував, що у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі і судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову оскаржену апеляційного суду скасувати

і передати справу в оскарженій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 411, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року скасувати.

Передати справу № 663/227/13-ц в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства МТБ Банк до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Херсонського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук