Ухвала

від 24.11.2020 по справі 916/1415/19

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 916/1415/19

Провадження № 12-80гс20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Власова Ю. Л.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою Партнерства з обмеженою відповідальністю Серфінг Системс ЛП на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2020 року (у складі колегії: головуючий суддя Колоколов С. І., судді: Разюк Г. П., Принцевська Н. М.)

у справі № 916/1415/19

за позовом Партнерства з обмеженою відповідальністю Серфінг Системс ЛП

до Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Люнакс ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжжя Інвест , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капітал Джірінг ,

провизнання договорів припиненими, та

УСТАНОВИЛА:

У травні 2019 року Партнерство з обмеженою відповідальністю Серфінг Системс ЛП (далі - ПОВ Серфінг Системс ЛП , позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна (далі - ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , Банк, відповідач 1) і Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал (далі - ТОВ ФК Централ Капітал , відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Люнакс (далі - ТОВ Люнакс , третя особа 1) і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжя Інвест (далі - ТОВ Запоріжжя Інвест , третя особа 2), Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капітал Джірінг (далі - ТОВ ФК Капітал Джірінг , третя особа 3) про визнання припиненими з 22 серпня 2016 року укладених між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна і Товариством з обмеженою відповідальністю Свікон (далі - ТОВ Свікон ) договорів:

1) іпотеки від 30 січня 2013 року № 002-003-01-13/1;

2) наступної іпотеки від 01 серпня 2014 року № 005-006-03-14/1;

3) іпотеки від 29 січня 2013 року № 002-003-01-13/2;

4) наступної іпотеки від 01 серпня 2014 року № 005-006-03-14/2;

5) іпотеки від 29 січня 2013 року № 002-003-01-13/4;

6) наступної іпотеки від 01 серпня 2014 рок № 005-006-03-14/4;

7) іпотеки від 30 січня 2013 року № 002-003-01-13/6;

8) наступної іпотеки від 01 серпня 2014 року №005-006-03-14/6;

9) іпотеки від 31 січня 2013 року № 002-003-01-13/5;

10) наступної іпотеки від 01 серпня 2014 року № 005-006-03-14/5;

укладених між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна і Товариством з обмеженою відповідальністю МСП АЗС-Нива-1 (далі - ТОВ МСП АЗС-Нива-1 ) договорів:

11) іпотеки від 31 січня 2013 року № 002-003-01-13/7;

12) наступної іпотеки від 01 серпня 2014 року № 005-006-03-14/7;

13) іпотеки від 01 лютого 2013 року № 002-003-01-13/8;

14) наступної іпотеки від 01 серпня 2014 року № 005-006-03-14/8;

укладених між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна і Приватним підприємством Косвас (далі - ПП Косвас ) договорів:

15) іпотеки від 31 січня 2013 року № 002-003-01-13/9;

16) наступної іпотеки від 01 серпня 2014 року № 005-006-03-14/9 (далі - оспорювані договори).

Позов обґрунтовано тим, що ПОВ Серфінг Системс ЛП є іпотекодержателем: - нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: місто Одеса, вул. Дальницька, 48-А;

- автозаправної станції № 13, розташованої за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, смт Затока, вул. Піонерська, 7;

- нежитлових будівель та споруд автозаправної станції, розташованих за адресою: Одеська область, місто Чорноморськ, смт Олександрівка, вул. Перемоги, 2-С;

- об`єктів нерухомості за адресою: Одеська область, місто Чорноморськ, вул. 1 Травня, 36;

- земельної ділянки за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Гейсмана, 6, загальною площею 0,2000 га з кадастровим номером 5123782000:02:002:1016, та розташованих на ній виробничих та невиробничих будівель автозаправного комплексу;

- земельної ділянки за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Сонячна, 1-Б, загальною площею 0,0800 га з кадастровим номером 5120887700:01:002:0384, та розташованої на ній автозаправної станції № 14;

- земельної ділянки за адресою: Одеська область, Тарутинський район, смт Тарутине, вул. Красна, 7-А, загальною площею 0,3358 га з кадастровим номером: 5124755100:02:002:0010, та розташованих на ній будівель та споруд автозаправного комплексу;

- земельної ділянки за адресою: Одеська область, Тарутинський район, сільська рада Березинська, 6-ий кілометр Автошляху Тарутине-Березине , загальною площею 0,2400 га з кадастровим номером 5124755300:02:001:0003, та розташованих на ній будівель та споруд автозаправного комплексу (далі - спірне нерухоме майно).

Зазначене нерухоме майно було передано позивачу в іпотеку на підставі договорів іпотеки від 25 лютого 2017 року № 491, № 492, № 493, № 494, та від 27 лютого 2017 року № 509, № 510, № 511, № 512, укладених з ТОВ Люнакс , яке в свою чергу, набуло право власності на нього на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з ТОВ Свікон , ТОВ МСП АЗС-Нива-1 та ПП Косвас .

Проте 27 лютого 2019 року позивачу стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником спірного нерухомого майна зазначено ТОВ Запоріжжя Інвест , яке набуло право власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ ФК Централ Капітал та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потаповим М. Ю. від 27 лютого 2019 року.

ТОВ ФК Централ Капітал набуло право власності на спірне нерухоме майно, задовольнивши вимоги за кредитними договорами від 25 січня 2013 року № 003?01-13 та від 27 березня 2014 року № 005-03-14, забезпеченими оспорюваними договорами іпотеки шляхом набуття права власності на предмети іпотеки, внаслідок чого іпотека за вказаними договорами припинилась в силу частини першої статті 17 Закону України Про іпотеку .

На момент укладення договорів іпотеки між ПОВ Серфінг Системс ЛП і ТОВ Люнакс спірне нерухоме майно не було обтяжено іпотекою, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні будь-які записи щодо реєстрації іпотекодержателем ТОВ ФК Централ Капітал , тому продаж останнім цього майна порушує права ПОВ Серфінг Системс ЛП .

Позивач вважає належним способом захисту його права визнання припиненими оспорюваних договорів іпотеки, на підставі яких ТОВ ФК Централ Капітал здійснило відчуження спірного майна ТОВ Запоріжжя Інвест .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31 жовтня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано оспорювані договори припиненими з 22 серпня 2016 року.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

Відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції вказав, що фактично позивач у судовому порядку намагається вирішити питання про припинення укладених ТОВ Свікон , ТОВ МСП АЗС-Нива-1 , ПП Косвас з ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна оспорюваних договорів іпотеки, право вимоги за якими Банк відступив ТОВ ФК Централ Капітал , і в такий спосіб підтвердити чинність договорів купівлі-продажу, укладених указаними іпотекодавцями з ТОВ Люнакс , і договорів іпотеки, укладених ТОВ Люнакс з ПОВ Серфінг Системс ЛП .

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що цей позов є вимогою про встановлення факту, яка не направлена на захист права (законного інтересу) позивача та не може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, оскільки її задоволення не призведе до поновлення його порушених прав, не може самостійно розглядатися в окремій справі, тобто обраний позивачем спосіб захисту не є належним способом захисту прав у спірних правовідносинах.

Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2020 року, а рішення Господарського суду Одеської області від 31 жовтня 2019 року залишити в силі.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) ухвалою від 30 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Ухвалою від 16 жовтня 2020 року об`єднана палата Касаційного господарського суду на підставі частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17.

На обґрунтування такої необхідності Касаційний господарський суд зазначив, що посилаючись на статті 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові дійшла висновку, що цими правовими нормами не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення може відбуватися шляхом розірвання договору. Звертаючись до суду з вимогою щодо визнання договору припиненим, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинення прав орендодавця на одержання орендної плати. Водночас відповідно до абзацу другого частини другої статті 20 ГК України у цьому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача.

Натомість, об`єднана палата Касаційного господарського суду, посилаючись на статті 11, 15, 16, частину першу статті 202, статті 526, частину першу, другу статті 598 ЦК України, статтю 20 ГК України, зазначила, що законодавством встановлено нерозривний зв`язок між договорами та правовідносинами, які виникають з таких договорів, оскільки у такому випадку саме договорами врегульовано права та обов`язки сторін. Тобто припинення обов`язку за договором тісно пов`язане з припиненням самого договору, з урахуванням його умов.

Також об`єднана палата Касаційного господарського суду вважає правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у справі № 905/2260/17, такою, що не узгоджується із статтями 997, 1008, 1044 ЦК України, якими прямо передбачено право припинення відповідних договорів.

Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, якщо їх явка є не обов`язковою. При цьому у частині другій статті 121 цього Кодексу зазначено, що ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання, повинна містити, зокрема, вказівку про те, що участь особи не є обов`язковою.

Наведені обставини є підставою для призначення справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.

Керуючись статтями 120, 121, 233 - 235, 301, частиною четвертою статті 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу № 916/1415/19 за касаційною скаргою Партнерства з обмеженою відповідальністю Серфінг Системс ЛП на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2020 року.

2. Призначити справу № 916/1415/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження на 19 січня 2021 року о 10 годині 30 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Ю. Л. Власов Судді: Н. О. Антонюк О. С. Золотніков Т. О. Анцупова В. С. Князєв С. В. Бакуліна О. М. Ситнік В. В. Британчук В. М. Сімоненко М. І. Гриців О. С. Ткачук Д. А. Гудима В. Ю. Уркевич В. І. Данішевська О. Г. Яновська Ж. М. Єленіна