Рішення

від 30.11.2020 по справі 904/1154/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2020м. ДніпроСправа № 904/1154/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" (04128, м. Київ, вул. Стеценко, 19, буд. 68; ідентифікаційний код 36476181)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіта Трейд"( 49000, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 139; ідентифікаційний код 40813046)

про стягнення 183 458 грн. 94 коп.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№ 1033/20 від 28.02.2020р.), в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіта Трейд" 183 458 грн. 94 коп., що складає 162 919 грн. 78 коп. - заборгованості за товар, поставлений відповідно до умов договору поставки від 24.04.2018 №24-04/2018, 1 734 грн. 34 коп. - 3% річних, 2 443 грн. 82 коп. - інфляційних втрат та 16 361 грн. 00 коп. - пені за прострочення оплати.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№13134/20 від 17.03.2020р.) про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з відсутністю фінансування фактично ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2020 було надіслано сторонам 16.07.2020.

Крім того, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2020 було направлено сторонам за електронною адресою, яка зазначена у позовній заяві (а.с.63).

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається 24.04.2018 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лейпурін", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіта Трейд", як покупцем, було укладено договір поставки №24-04/18 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця продукцію, визначену у пункті 2.1. цього договору, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати таку продукцію в асортименті, кількості та за цінами, погодженими сторонами у цьому договорі, та/чи у додатках до цього договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість продукції у окремій партії, її часткове співвідношення за асортиментом та номенклатурою - узгоджуються сторонами шляхом оформлення замовлень на поставку продукції, відповідно до умов, визначених цим договором.

Згідно пункту 3.2 Договору на кожну партію продукції постачальник зобов`язаний надати відповідні:

- паспорт якості виробника (якісне посвідчення), та або сертифікат відповідності (для продукції, що підлягає сертифікації);

- висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи (гігієнічний висновок).

Пунктом 4.1 Договору (в редакції протоколу розбіжностей від 24.04.2018) визначено, що поставка продукції здійснюється постачальником за попереднім письмовим замовленням покупця, яке надається постачальнику не менше ніж за 14-ть календарних днів до моменту бажаної поставки та схвалене постачальником.

Відповідно до пункту 5.1 Договору поставка продукції здійснюється постачальником покупцю на умовах, узгоджених сторонами у відповідних специфікаціях на поставку окремої партії продукції, згідно Інкотермс 2010.

Згідно пункту 6.1. Договору фактичною датою поставки окремої партії продукції, а відповідно: датою переходу права власності та усіх ризиків стосовно продукції - є дата фактичного отримання такої партії продукції покупцем від постачальника, про що покупцем робиться відповідна відмітка у видатковій та товарно - транспортній накладних.

Ціна на кожну одиницю асортименту продукції, період її дії встановлюється у національній валюті України (з урахуванням ПДВ) і вказується у відповідній ціновій специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (пункт 7.1 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін договору не повідомить письмово іншу про намір припинити цей договір, дія такого договору вважається щоразу продовженою на наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 11.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 229 379 грн. 67коп., що підтверджується рахунками від 05.09.2019 №2550 на суму 76 459 грн. 89 коп. та від 01.11.2019 №3150 на суму 152 919 грн. 78 коп. на оплату по замовленню, видатковими накладними від 05.09.2019 №2486 на суму 76 459 грн. 89 коп. та від 01.11.2019 №3064 на суму 152 919 грн. 78 коп., товарно-транспортними накладними від 05.09.2019 №Р2486 та від 01.11.2019 №Р3064 (а.с.21-31).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку; права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами; обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, судом встановлено, що надані видаткові накладні №2486 від 05.09. №3064 від 01.11.2019 на загальну суму 229 379 грн. 28 коп. складені між позивачем та відповідачем та містять всі обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і в розумінні вказаного Закону є первинними й такими, що підтверджують здійснення господарської операції по постачанню позивачем відповідачу товару.

Згідно умов пункту 7.5 Договору (в редакції протоколу розбіжностей від 24.04.2018) розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюється покупцем у безготівковому порядку, в українській національній валюті - гривня, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на протязі 14 календарних днів з дати поставки окремої партії продукції. Датою оплати продукції вважається дата надходження коштів на рахунок продавця.

Таким чином, оплату продукції відповідач повинен здійснити:

- за видатковою накладною №2486 від 05.09.2019 - до 19.09.2019 включно;

- за видатковою накладною №3064 від 01.11.2019 - до 15.11.2019 включно.

Як вбачається відповідачем частково здійснено оплату за договором у розмірі 66 459 грн.89 коп.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 162 919 грн.78 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 8.2 Договору при порушенні термінів оплати обумовлених у договорі та специфікації, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від несплаченої вартості товару за кожний день прострочення.

Отже, пеня згідно розрахунку позивача становить 16 361 грн. 00 коп. (з 20.09.2019 по 18.02.2020).

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 2 443 грн. 82 коп. (з жовтня 2019 по січень 2020), а річні 1 734 грн.34 коп. (з 20.09.2019 по 18.02.2020).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 751 грн. 88 коп.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" (04128, м. Київ, вул. Стеценко, 19, буд. 68, ідентифікаційний код 36476181) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіта Трейд"( 49000, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 139, ідентифікаційний код 40813046) про стягнення 183 458 грн. 94 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіта Трейд"( 49000, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 139; ідентифікаційний код 40813046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" (04128, м. Київ, вул. Стеценко, 19, буд. 68, ідентифікаційний код 36476181) 162 919 (сто шістдесят дві тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 78 коп. - заборгованості, 16 361 (шістнадцять тисяч триста шістдесят одна) грн. 00 коп. - пені, 2 443 (дві тисячі чотириста сорок три) грн. 82 коп. - інфляційних нарахувань, 1 734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн. 34 коп. - річних та 2 751 (дві тисячі сімсот п`ятдесят одна) грн. 88 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України,

30.11.2020.