Рішення

від 23.09.2020 по справі 908/1209/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/74/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2020 Справа № 908/1209/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/1209/20

за позовом: Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 7, м. Приморськ, Запорізька область, 72102, ідентифікаційний код 20485360)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод підйомно-транспортних машин» (вул. Олексія Поради, буд. 54, м. Запоріжжя, 69014, ідентифікаційний код 31888210)

про відшкодування збитків в сумі 314536,12 грн.

за участю представників:

від позивача: Іотова В.В., довіреність № 01-44/3066 від 24.12.2019

від відповідача : Петренко О.Е., директор

СУТЬ СПОРУ:

Приморська міська рада Приморського району Запорізької області звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод підйомно-транспортних машин» про відшкодування збитків, завданих використанням земельної ділянки по вул. Курортна, 13 міста Приморська Приморського району Запорізької області без правовстановлюючих документів, в сумі 314536,12 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1209/20 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/74/20. Судове засідання призначено на 03.06.2020.

Ухвалою суду від 03.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 20.07.2020

Ухвалою суду від 20.07.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/1209/20, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.08.2020.

Ухвалою суду віл 27.07.2020 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод підйомно-транспортних машин» зустрічну позовну заяву від 17.07.2020 № 20-17/07-2.

11.08.2020 відповідачем наданий суду відзив від 07.08.2020 № 20-07/08-2, в якому останній просить суд у задоволенні позову про відшкодування збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів в сумі 314536,12 грн. відмовити в повному обсязі.

Також, відповідачем подана суду заява від 07.08.2020 № 20-07/08-3 про застосування позовної давності та клопотання (з додатками) від 07.08.2020 № 20-07/08-1 про доручення документів (доказів) до матеріалів справи. В заяві відповідач зазначає, що з огляду на положення чинного законодавства щодо позовної давності, позовна давність стосовно порушених прав позивача за квітень 2016 р. спливла (закінчилась) 31.05.2019, за травень 2016 - 01.07.2019, за червень 2016 - 31.07.2019, за липень 2016 - 31.08.2019, за серпень 2016 - 01.10.2019, за вересень 2016 - 31.10.2019, за жовтень 2016 - 01.12.2019, за листопад 2016 - 31.12.2019, за грудень 2016 - 31.01.2020, за січень 2017 - 03.03.2020, за лютий 2017 -31.03.2020, за березень 2017 - 01.05.2020.

Ухвалою суду від 17.08.2020 вирішено провести підготовче засідання спочатку в загальному порядку. Підготовче засідання призначено на 14.09.2020.

10.09.2020 на адресу суду від Приморської міської ради Приморського району Запорізької області надійшла відповідь на відзив від 08.09.2020 № 02-25/1851.

Ухвалою суді від 14.09.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/1209/20, розпочато розгляд справи по суті 14.09.2020 та оголошено перерву до 23.09.2020.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 23.09.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі та вказує на те, що 04.04.2019 комісією з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженої рішенням Приморської міської ради № 41 від 02.03.2018 встановлено, що 06.02.2019 Комісією проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 13, кадастровий номер 2324810100:12:001:0030 площею 4,1 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, та виявлено, що земельна ділянка частково огороджена, знаходиться в занедбаному стані, частина земельної ділянки забудована. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 4/5 частки нерухомого майна Дитячий оздоровчий табір Алиє паруса по вул. Курортна. 13 в м. Приморськ з 26.04.2005 належить ТОВ Завод підйомно-транспортних машин . Право власності або право користування земельною ділянкою за відповідачем не зареєстровано. Земельна ділянка знаходиться в комунальній власності Приморської міської об`єднаної територіальної громади. Керуючись Постановою КМУ № 963 від 25.07.2007 та відповідно до рішення Приморської міської ради від 02.03.2018 № 41 нараховано збитки, що завдані Приморській міській раді відповідачем, через використання земельної ділянки без оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Загальна сума заборгованості за фактичне використання земельної ділянки за період з 04.04.2016 по 04.04.2019 становить 314536,12 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст. ст. 2, 4, 93, 96, 122, 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 525, 526, 610, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст. ст. 21, 31, 32, 34 Закону України Про оренду землі , підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, ст. ст. 16, 19, 19-1, 41, 285-288 Податкового кодексу України, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву, вважає, що сума збитків, заявлена позивачем до відшкодування, є повністю необґрунтованою. Документи, які б беззастережно підтверджували реальну можливість отримання позивачем заявленої до відшкодування суми 314536,12 грн. ним не надані. Склад комісії, якою визначалися збитки позивача, не відповідає вимогам законодавства, а отже і результати роботи такої комісії не можуть вважатися належними, допустимими та достовірними доказами, якими можливо було б довести понесення позивачем збитків. Відповідач неодноразово здійснював всі необхідні дії, спрямовані на оформлення права користування (оренди) даною ділянкою, в тому числі, за період, зазначений позивачем в його позовній заяві, проте з огляду на бездіяльність позивача та відмови з цього питання, відповідач був позбавлений реальної можливості належного оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Просить суд в позові відмовити.

Позивач у наданій 10.09.2020 відповіді на відзив та додаткових поясненнях від 15.09.2020 проти доводів відповідача заперечив та зазначив зокрема, що у відповідача, як нового власника нерухомого майна, з моменту його придбання, тобто з 20.09.2002 виник обов`язок оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій воно розташоване. В даному випадку відповідач протягом тривалого часу не вживав належних заходів, спрямованих на оформлення у встановленому порядку свого права користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно, що призвело до неправомірного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів протягом періоду починаючи з моменту придбання зазначеного нерухомого майна, а саме, з 2002 року. При визначенні збитків комісією міської ради взято за основу площу земельної ділянки, сформованої технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, затвердженої рішенням Приморської міської ради від 30.10.2018 №39. Вжиті відповідачем заходи з оформлення земельної ділянки не можна вважати належними, оскільки відповідачем неодноразово подавалось клопотання про оформлення земельної ділянки, в межах якої знаходилось нерухоме майно, зареєстроване за іншою особою, про що відповідачу було повідомлено листом від 15.08.2018. На адресу відповідача направлялись листи із запрошенням на засідання комісії, також запрошення публікувалось на офіційному веб-сайті Приморської міської ради, кожного разу відповідачем зазначені листи ігнорувались. Таким чином, в діях відповідача вбачається умисне зволікання з укладенням договору оренди земельної ділянки, що свідчить про наявність його вини у неправомірному користуванні земельною ділянкою без правовстановлюючих документів протягом періоду з 04.04.2016 по 04.04.2019, у зв`язку з чим Приморській міській раді завдано збитків у виді недоотриманої орендної плати в розмірі 314536,12 грн.

В засіданні 23.09.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування; прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відноситься до повноважень міської ради.

Стаття 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно ст.116 ЗК України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до статті 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно положень ст. 189 ЗК України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Стаття 211 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. з

Відповідно до п. 2 2. Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ від 19.04.1993 № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

02.03.2018 Приморською міською радою Приморського району Запорізької області прийнято рішення № 41 Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , яким затверджено Положення про порядок визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам в Приморській об`єднаній територіальній громаді.

Дане Положення визначає порядок визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, які заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок (п. 1.1.).

Відповідно до п. 1.3 Положення, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок, самовільним зайняттям земельних ділянок, використанням земельних ділянок без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону, в інших випадках, коли особа використовує земельну ділянку з порушенням земельного законодавства.

Комісією з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, яка діє на підставі рішенням Приморської міської ради №41 від 02.03.2018, встановлено, що 06.02.2019 Комісією проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 13, кадастровий номер 2324810100:12:001:0030 площею 4,1 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, та виявлено, що земельна ділянка частково огороджена, знаходиться в занедбаному стані, частина земельної ділянки забудована, що відображено в акті обстеження земельної ділянки №2 від 06.02.2019.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка від 22.01.2019 №153405372) 4/5 частки нерухомого майна Дитячий оздоровчий табір Алиє паруса по вул. Курортна. 13 в м. Приморськ з 26.04.2005 належить ТОВ Завод підйомно-транспортних машин (код ЄРПОУ 31888210).

Позивач вказує, що право власності або право користування земельною ділянкою за ТОВ Завод підйомно-транспортних машин не зареєстровано. Земельна ділянка знаходиться в комунальній власності Приморської міської об`єднаної територіальної громади.

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Керуючись зазначеною Постановою та відповідно до рішення Приморської міської ради від 02.03.2016 № 41 Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам позивачем нараховано збитки, що завдані Приморській міській раді ТОВ Завод підйомно-транспортних машин , через використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 13, без оформлення відповідних правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку площею 4,1000 кв.м.

Відповідно до Розрахунку розміру збитків (додаток №1 до Акту №2 щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам від 04.04.2019) загальна сума заборгованості за фактичне використання земельної ділянки за період з 04.04.2016 по 04.04.2019 становить 314536,12 грн.

На адресу ТОВ Завод підйомно-транспортних машин направлено Повідомлення про відшкодування збитків за вих. №01-38/257 від 19.04.2019 в 10-денний термін.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення лист направлено 23.04.2019 та отримано представником ТОВ Завод підйомно-транспортних машин 23.05.2019.

Оскільки у добровільному порядку збиткі відповідачем не відшкодовані, позивач звернувся з даним позовом до суду, предметом якого є стягнення збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені приписами частини другої ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Статтею 13 Конституції Українип проголошено, що земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією; держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

Згідно ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Громадяни та юридичні особи, відповідно до ст. 116 ЗК України, набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами ст. 122 ЗК України, зокрема,міські ради передають земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування та в оренду врегульовано нормами ст.ст. 123, 124 ЗК України.

Так, надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування; передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування згідно з його повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як зазначалося вище, право на земельну ділянку, в т.ч. право оренди земельної ділянки, згідно ст. 125 ЗК України виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право користування земельною ділянкою згідно ст.126 ЗК України оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Використання землі в Україні, відповідно до ст. 206 ЗК України, є платним; об`єктом плати за землю є земельна ділянка, плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. "д" ч. 1 ст. 156 ЗК України).

За змістом ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1, 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 з наступними змінами, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

У пункті 3 цього Порядку визначено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У виді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.12.2018 по справі № 923/700/17.

За змістом положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Наведене кореспондується з приписамист. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (ч. ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України).

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства на позивача покладається обов`язок довести суду наявність протиправної поведінки (діяльності або бездіяльності учасника господарських відносин) особи, яка завдала збитки; факт заподіяння йому збитків; розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, а також вину заподіювача збитків. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст. ст. 3, 21Закону України Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Отже, під час вирішення даного спору господарський суд повинен дослідити обставини та надати оцінку доказам, які підтверджують існування протягом спірного періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, та, відповідно, встановити реальну можливість передачі позивачем цієї земельної ділянки у користування відповідача на умовах оренди відповідно до Закону України Про оренду землі . Крім того, господарському суду при вирішенні даного спору необхідно дослідити питання обґрунтованості заявленої позивачем до стягнення суми.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 13 Закону України Про оцінку землі нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Частиною 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 цього Закону визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Оскільки предметом спору по даній справі є стягнення збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, то для визначення правильного розміру орендної плати, яка безпідставно була збережена відповідачем, підлягає обов`язковому дослідженню витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відомості з якого використовуються для визначення розміру орендної плати земель державної та комунальної власності.

Проте, в матеріалах справи відстні документи, які підтверджували б розмір ставки орендної плати - 3% нормативної грошової оцінки (Податковим кодексом України визначені лише гранична мінімальна та максимальна ставки орендної плати, при цьому остаточний розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (п. 288.5 Податкового кодексу України); відсутні документи (землевпорядна документація, тощо), які б могли підтвердити розмір площі, межі земельної ділянки, якою користується, на думку позивача, відповідач без правовстановлюючих документів; відсутні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які б підтверджували розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Разом з тим, як вбачається з технічного паспорту на Дитячий оздоровчий табір Алиє паруса , загальна площа під будівлями та спорудами, належними відповідачу, не дорівнює 41000 кв.м.

Також, з Протоколу № 2 засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 04.04.2019, Акту № 2 щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам від 04.04.2019 вбачається, що до складу комісії не були включені представники ні Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, ні відповідача, ні територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури, що суперечить вимогам п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.

Таким чином, склад комісії, якою визначалися збитки, не відповідає вимогам законодавства, а отже і результати роботи такої комісії не можуть вважатися нлежними, допустимими та достовірними доказами, якими можливо було б довести понесення позивачем збитків.

Як слідує з наведеного вище, ні розмір шкоди, ні її наявність, позивачем не доведено та не обґрунтовано жодними доказами.

Протиправна поведінка відповідача, на думку позивача, полягала у тому, що відповідач не уклав договір оренди землі з позивачем на земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно відповідача.

Однак, оскільки матеріали справи свідчать, що відповідач неодноразово здійснював всі необхідні й передбачені законом дії, спрямовані на оформлення права користування (оренди) даною ділянкою, в тому числі, за період, зазначений позивачем в позовній заяві, проте з огляду на відмови позивача з цього питання, відповідач був позбавлений можливості належного оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

На земельній ділянці, якій було присвоєно кадастровий номер 2324810100:12:001:0203, місце розташування якої: Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вулиця Курортна, 13, та яка призначена для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (код згідно КВЦПЗ Е.07.01), знаходиться об`єкт нерухомого майна Дитячий оздоровчий табір Алиє паруса , 4/5 частки права власності на який належить відповідачу, а 1/5 частка - Товариству з обмеженою відповідальністю Гівара (код ЄДРПОУ 20482538).

Зазначене підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу № 04/06-2002 від 05.07.2002, № 67 від 20.09.2002, актами прийому-передачі майнового комплексу ДОТ Алиє паруса від 05.07.2002, від 20.09.2002, Технічною документацією із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, яка перебуває в землях запасу комунальної власності Приморської міської ради для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 13 Приморського району Запорізької області, затвердженою рішенням позивача № 40 від 23.05.2014, Витягом з Державного земельного кадастру № НВ-2303240012017 від 21.06.2017, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 173774420 від 15.07.2019.

14.07.2017 відповідач звернувся до позивача з заявою вих. № 80 від 14.07.2017 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок на земельну ділянку загальною площею 5,3 га, розділивши її на частини: земельна ділянка 4,862 га та земельна ділянка 0,438 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (код згідно КВЦПЗ Е.07.01), що розташована за адресою: Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вулиця Курортна, 13, з подальшою передачею земельної ділянки в оренду.

Листом вих. № 01-38/1823 від 01.09.2017 позивач повідомив відповідача про те, що дане питання буде винесено на розгляд відповідних депутатських комісій та чергове пленарне засіданні сесії міської ради (заплановане у вересні 2017 року).

Однак ні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, ні мотивованої відмови у його наданні на адресу відповідача не надходило, доказів суду не надано.

17.05.2018 відповідач звернувся до позивача з клопотанням вих. № 215 від 17.05.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (код згідно КВЦПЗ Е.07.01) орієнтовною площею 4,862 га за адресою: Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вулиця Курортна, 13, з подальшою передачею земельної ділянки в оренду ТОВ Завод підйомно-транспортних машин .

Крім того, відповідач надіслав на адресу позивача клопотання вих. № 220 від 25.05.2018 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності кадастровий номер 2324810100:12:001:0203 загальною площею 5,3 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вулиця Курортна, 13, розділивши її на дві земельні ділянки: земельну ділянку орієнтовною площею 4,862 га для будівництва та обслуговування об`єктів зекреаційного призначення (код згідно КВЦПЗ Е.07.01), з подальшою передачею земельної ділянки в оренду ТОВ Завод підйомно-транспортних машин та земельну ділянку орієнтовною площею 0,438 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (код згідно КВЦПЗ Е.07.01).

Позивач, отримавши клопотання вих. № 215 від 17.05.2018 вхід. № 2526/01-38 від 22.05.2018 р., надіслав на адресу відповідача листа (до відома) вих. № 01-38/1589 від 30.05.2018, в якому зазначив, що дане питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Приморськ, зул. Курортна, 13 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, буде винесено на розгляд відповідних депутатських комісій та чергове пленарне засідання сесії міської ради (заплановано в червні 2018 року).

25.06.2018 ТОВ Завод підйомно-транспортних машин (Орендодавець) та ТОВ Завод підйомних машин та металоконструкцій (Орендар) було укладено Попередній договір найму (оренди) нерухомого майна № 25/06-18, у п. 2.5. якого обумовлено, що для укладення Основного договору Орендодавець зобов`язаний під час дії цього Договору ук ласти з власником земельної ділянки договір оренди землі, згідно якого отримати право оренди земельної ділянки, на якій знаходиться Об`єкт оренди, включаючи земельну ділянку, яка прилягає до Об`єкту оренди. Розмір земельної ділянки за укладеним договором оренди землі повинен бути не менше 42400 кв. м. Отримане право Орендодавець зобов`язаний належним чином зареєструвати.

Рішенням двадцять сьомої сесії Приморської міської ради восьмого скликання від 26.06.2018 № 62 відмовлено ТОВ Завод підйомно-транспортних машин у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо підведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,8620 га, яка розташована в м. Приморськ, вул. Курортна, 13 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. (Підстава: Рішення восьмої сесії Приморської міської ради сьомого скликання від 29.04.2016р. № 33 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання ділянок (заявник: ТОВ Гівара ; м. Приморськ, вул. Курортна, 13а будівництво та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення) та відмовити ТОВ Завод підйомно-транспортних машин у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, яка розташована в м. Приморськ, вул. Курортна, 13 площею 5,3 га, розділивши її на дві земельні ділянки площею 4,8620 га і 0,4380 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (Підстава: Рішення восьмої сесії Приморської міської ради сьомого скликання від 29.04.2016 №33 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання ділянок (заявник: ТОВ Гівараг м. Приморськ, вул. Курортна, 13а будівництво та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення).

Відповідач звернувся до позивача з клопотанням (вих. № 239 від 30.07.2018) про передачу ТОВ Завод підйомно-транспортних машин в оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, кадастровий номер 2324810100:12:001:0203, загальною площею 5,3 гектарів, що розташована за адресою: Запорізька обл., Приморський р., м. Приморськ, вул. Курортна, 13, строком на 50 років для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (код згідно КВЦПЗ Е.07.01).

У відповіді на вищевказане клопотання (лист вих. № 01-38/2945 від 15.08.2018) позивач повідомив наступне: у зв`язку з тим, що на земельній ділянці кадастровий номер 2324810100:12:001:0203 розташоване нерухоме майно, частина якого належить на праві приватної власності іншому суб`єкту господарювання (окрім підприємства відповідача), передача земельної ділянки площею 5,3 га кадастровий номер 2324810100:12:001:0203 в оренду ТОВ Завод підйомно-транспортних машин не можлива .

Таким чином, протиправна поведінка відповідача як і його вина в даному випадку відсутня, оскільки укладенню договору оренди землі з позивачем, повинні передувати певні юридично значимі дії з боку обох сторін. До таких дій відноситься передусім формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, що передбачає зизначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного одастру (ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України), і лише потім укладення договору оренди землі.

Обов`язок отримання згоди на поділ чи об`єднання земельних ділянок передбачено ст. 56 Закону України Про землеустрій , а обов`язок отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - ст. 50 Закону України Про землеустрій .

Вбачається, що відповідач неодноразово звертався до позивача з заявами та клопотаннями надати дозвіл на виготовлення відповідної землевпорядної документації, в яких зазначалася орієнтовна площа земельної ділянки, на яких знаходиться нерухоме майно відповідача та яка необхідна для належного функціонування Дитячого оздоровчого табору Алиє паруса , оскільки визначення остаточного розміру площі земельної ділянки можливе лише після проведення топографо-геодезичних і картографічних робіт особами, які мають спеціальний дозвіл (сертифікат) на проведення таких робіт, та виготовлення землевпорядної документації. Однак дозволу від позивача відповідач не отримав, що унеможливило формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, а отже унеможливило оформлення правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку.

Відсутність у відповідача оформленого права оренди землі, необхідної для експлуатації (функціонування, обслуговування, використання) Дитячого оздоровчого табору Алиє паруса , унеможливило його експлуатацію, в тому числі в період часу, зазначений у позовній заяві, оскільки чинним законодавством не передбачено можливість користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку. Відповідач фактично позбавлений реалізації свого права на належне оформлення правовстановлюючих документів на оренду земельної ділянки, необхідної для експлуатації Дитячого оздоровчого табору Алиє паруса .

Підсумовуючи вище наведене, господарський суд доходить висновку про недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, що має наслідком необхідність відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків у розмірі 314536,12 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 3 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення вказуються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Таким чином, рішення господарського суду не може бути викладено нечітко та ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на вищевикладені обставини, представлені позивачем докази не можуть бути прийняті судом як належні.

За таких обставин суд в позові відмовляє.

Відповідач звернувся до суду із письмовою заявою (від 07.08.2020 № 20-07/08-3 про застосування позовної давності.

Строк позовної давності судом не застосовувався, оскільки у задоволені позову відмовлено по суті.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30.11.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян