Ухвала

від 30.11.2020 по справі 908/4479/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/135/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.11.2020 Справа № 908/4479/15

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши заяву Концерну Міські теплові мережі за вих. № 5085/20 від 16.11.2020 про видачу дублікату наказу у справі № 908/4479/15

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137)

до відповідача: Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Єдина країна» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 37, офіс 304)

про стягнення суми 132525,49 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ ПИТАННЯ

Стягувач у справі - Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою за вих. № 5085/20 від 16.11.2020, за змістом якої у зв`язку із втратою оригіналу просить суд видати дублікат наказу Господарського суду Запорізької області від 29.09.2015 у справі № 908/4479/15 про примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2015 у справі № 908/4479/15 про стягнення з Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Єдина країна» на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованості в сумі 132525,49 грн. і 2650,52 грн. судового збору.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.11.2020 вищевказану заяву передано до розгляду судді ОСОБА_1 .

Розпорядженням керівника апарату господарського суду № П-773/20 від 20.11.2020 враховуючи звільнення з посади судді ОСОБА_1 призначено повторний автоматизований розподіл заяви у справі № 908/4479/15.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2020 заяву у справі № 908/4479/15 передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.09.2015 у справі № 908/4479/15 позов задоволено повністю, а саме: вирішено стягнути з Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Єдина країна» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 37, офіс 304, код ЄДРПОУ 39311429, п/р № НОМЕР_1 у філії - Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» , код МФО 313957) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДПОУ 32121458, п/р № НОМЕР_2 у філії - Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» , код МФО 313957) заборгованість в сумі 132525 (сто тридцять дві тисячі п`ятсот двадцять п`ять) грн. 49 коп., суму 2650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят) грн. 52 коп. судового збору.

На виконання зазначеного рішення 29.09.2015 Господарським судом Запорізької області виданий відповідний наказ, який надіслано на адресу стягувача.

Матеріали справи свідчать, що стягувач звернувся до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції із заявою за вих. № 5177/20 від 05.10.2015, в якій просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/4479/15 від 29.09.2015. Вказана заява разом з оригіналом наказу № 908/4479/15 від 29.09.2015 були надіслані на адресу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, що підтверджується описом вкладення від 05.10.2015 та фіскальним чеком від 05.10.2015, засвідчені копії яких додані до поданої заяви.

30.10.2015 державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Мандабура Я.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 49152963 з примусового виконання наказу № 908/4479/15 від 29.09.2015.

10.06.2016 державним виконавцем Вознесенівського відділу державної виконавчої служби Попович В.С. була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження . Вказана постанова мотивована тим, що вжитими державним виконавцем заходами боржник не розшуканий, встановити місце його знаходження не виявилось можливим.

З матеріалів справи вбачається, що стягувач звернувся до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції повторно із заявою за вих. № 4729/20 від 30.08.2016, в якій просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/4479/15 від 29.09.2015. Вказана заява разом з оригіналом наказу № 908/4479/15 від 29.09.2015 були надіслані на адресу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, що підтверджується описом вкладення від 30.08.2016 та фіскальним чеком від 30.08.2016, засвідчені копії яких додані до поданої заяви.

06.10.2016 головним державним виконавцем Вознесенівського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Міхайлідіс Ю.О. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 52917305 з примусового виконання наказу № 908/4479/15 від 29.09.2015.

19.06.2019 державним виконавцем Вознесенівського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Мітіною Т.В. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження . У вказаній постанові зазначено, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з`ясувати місце знаходження боржника-юридичної особи, на рахунках, що зареєстровані за боржником, відсутні кошти в рахунок погашення боргу по виконавчому документу, за боржником не зареєстровано нерухоме майно, здійснені державним виконавцем заходи щодо виявлення майна боржника, на яке за законом можливо звернути стягнення, виявилися безрезультатними. В пункті 2 вказаної постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 19.06.2022.

Як свідчать матеріали справи, стягувач звернувся до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції із заявою за вих. № 2780/20 від 06.07.2020, в якій просив повідомити з яких причин судове рішення не виконане і заборгованість з боржника не стягнута в примусовому порядку на даний час.

У відповідь на вказаний лист Вознесенівський відділ державної виконавчої служби листом № 60673/16 від 17.07.2020 повідомив, що 19.06.2019 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 52917305), вказану постанову та оригінал виконавчого документа було направлено стягувачу - Концерну Міські теплові мережі поштовою кореспонденцією.

В подальшому стягувач звернувся до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції із заявою за вих. № 3576/20 від 13.08.2020, в якій просив надати примірник постанови про повернення виконавчого документа від 19.06.2019 та завірені копії доказів направлення оригіналу постанови і виконавчого документа на адресу стягувача.

У відповідь на вказаний лист Вознесенівський відділ державної виконавчої служби листом № 69782/16 від 28.08.2020 повідомив, що постанову про повернення виконавчого документа ВП № 52917305 від 19.06.2019 та оригінал виконавчого документа було направлено стягувачу - Концерну Міські теплові мережі поштовою кореспонденцією (за вих. № 31967/16 від 19.06.2019). При цьому в листі зазначено, що надати копію реєстру відправки поштової кореспонденції не є можливим, оскільки відповідно до п. 128 розділу І Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, і зазначенням строків зберігання документів, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, строк зберігання реєстрів на відправлену кореспонденцію становить 1 рік, після чого вони підлягають знищенню.

Так, в обґрунтування поданої заяви стягувач посилається на те, що не отримував від державного виконавця постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.06.2019 і оригінал наказу. Вказує, що Вознесенівський ВДВС не може підтвердити документальними доказами надсилання стягувачу поштою або вручення під розпис постанови про повернення виконавчого документа від 19.06.2019 і оригіналу наказу. При цьому зазначає, що державний виконавець не виконав вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 та не надіслав Концерну Міські теплові мережі постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 19.06.2019 з оригіналом наказу у спосіб, встановлений Законом України Про виконавче провадження , чим позбавив стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання до органу державної виконавчої служби. Неповернення державним виконавцем оригіналу наказу стягувачу свідчить про те, що наказ було втрачено державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 52917305.

Згідно із п.п. 19.4. п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

З викладеного вбачається, що визначальним для видачі дублікату наказу є дотримання обов`язкових умов, а саме: подати заяву в межах строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та сплатити судовий збір в порядку та розмірі, встановлених законом.

Станом на дату видачі судом наказу у справі № 908/4479/15 був чинний Закон України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Так, строк пред`явлення наказу Господарського суду Запорізької області № 908/4479/15 від 29.09.2015 року на виконання встановлено до 26.09.2016. При цьому в наказі зазначено, що рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2015 у справі № 908/4479/15 набрало законної сили 25.09.2015.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред`явленням виконавчого документа до виконання.

Строк пред`явлення наказу № 908/4479/15 до виконання почав спливати з 26.09.2015.

Докази у справі свідчать про те, що вперше наказ № 908/4479/15 від 29.09.2015 був пред`явлений стягувачем до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби разом із заявою № 5177/20 від 05.10.2015.

Так, в постанові про відкриття виконавчого провадження № 49152963 від 30.10.2015 зазначено, що заява про примусове виконання подана 28.10.2015.

В подальшому були винесені постанова від 30.10.2015 про відкриття виконавчого провадження № 49152963 та постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.06.2016.

Таким чином, строк пред`явлення наказу № 908/4479/15 до виконання перервався з 28.10.2015 по 10.06.2016, а з 11.06.2016 строк пред`явлення наказу до виконання почав спливати.

Докази у справі свідчать про те, що вдруге наказ № 908/4479/15 від 29.09.2015 був пред`явлений стягувачем до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби разом із заявою № 4729/20 від 30.08.2016.

Так, в постанові про відкриття виконавчого провадження № 52917305 від 06.10.2016 зазначено, що заява про примусове виконання подана 04.10.2016.

В подальшому були винесені постанова від 06.10.2016 про відкриття виконавчого провадження № 52917305 та постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.06.2019.

Таким чином, строк пред`явлення наказу № 908/4479/15 до виконання перервався з 04.10.2016 по 19.06.2019, а з 20.06.2019 строк пред`явлення наказу почав спливати.

З 05.10.2016 набрав чинності Закон України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ від 02.06.2016.

Пунктом 5 розділу Х Прикіцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ від 02.06.2016 визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, в силу положень пункту 5 розділу Х Прикіцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ від 02.06.2016 строк для пред`явлення наказу № 908/4479/15 до виконання складає 3 роки.

З аналізу наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що строк пред`явлення наказу № 908/4479/15 до виконання спливав з 26.09.2015 по 27.10.2015 (минув 1 місяць), з 11.06.2016 по 03.10.2016 (минуло 3 місяці), з 20.06.2019 по 20.11.2020 (дата реєстрації заяви про видачу дублікату наказу канцелярією суду) - минув 1 рік та 5 місяців.

Таким чином, строк пред`явлення наказу в даній справі до виконання станом на момент звернення стягувача із заявою про видачу дублікату наказу не закінчився.

При цьому, в пункті 2 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.06.2019 ВП № 52917305 зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 19.06.2022.

З матеріалів справи вбачається, що наказ № 908/4479/15 від 29.09.2015 був втрачений під час пересилання органом державної виконавчої служби постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.06.2019 (ВП № 52917305).

Норми п.п. 19.4. п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ.

При цьому, видача стягувачу дубліката наказу жодним чином не порушує права боржника та не покладає на нього якихось додаткових зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду заяви стягувача рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2015 у справі № 908/4479/15 не виконано ані в добровільному, ані в примусовому порядку.

За приписами 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Тобто, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Отже, чинним законодавством визначено право стягувача на повторну видачу йому судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, наказу суду (його дубліката) як виконавчого документа, на підставі якого здійснюється примусове виконання судового рішення, прийнятого по суті спору.

Згідно із п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні від 17 травня 2005 року по справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З огляду на зазначене вище, з метою своєчасного виконання рішення, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Концерну Міські теплові мережі за вих. № 5085/20 від 16.11.2020 та видати Концерну Міські теплові мережі дублікат наказу Господарського суду Запорізької області від 29.09.2015 року у справі № 908/4479/15 про стягнення з Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Єдина країна» на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованості в сумі 132525,49 грн. і суми 2650,52 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 234, 235, п.п. 19.4 п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ

1. Заяву Концерну Міські теплові мережі за вих. № 5085/20 від 16.11.2020 про видачу дублікату наказу від 29.09.2015 у справі № 908/4479/15 задовольнити.

2. Видати Концерну Міські теплові мережі дублікат наказу Господарського суду Запорізької області від 29.09.2015 у справі № 908/4479/15 про стягнення з Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Єдина країна» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 37, офіс 304, код ЄДРПОУ 39311429, п/р № НОМЕР_1 у філії - Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» , код МФО 313957) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДПОУ 32121458, п/р № НОМЕР_2 у філії - Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» , код МФО 313957) заборгованості в сумі 132525 (сто тридцять дві тисячі п`ятсот двадцять п`ять) грн. 49 коп., суми 2650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят) грн. 52 коп. судового збору.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 30.11.2020 та відповідно до ст.ст. 254-256, п.п. 17.5 п. 17, п.п. 19.4. п. 19 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.11.2020 року.

Додаток на адресу стягувача: дублікат наказу Господарського суду Запорізької області від 29.09.2015 року у справі № 908/4479/15.

Суддя О.Г. Смірнов