Рішення

від 01.12.2020 по справі 910/15025/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2020Справа № 910/15025/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали

господарської справи

за позовом Корпорації Українські атомні прилади та системи

до Товариства з обмеженою відповідальністю Елевант

про стягнення 53 907, 94 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Корпорація Українські атомні прилади та системи звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Елевант про стягнення 53 907, 94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем помилково перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 52 802, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15025/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 05.10.2020 направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 0105474952157 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У свою чергу, конверт з ухвалою суду, направлений на адресу відповідача, повернутий до суду відділенням поштового зв`язку із відміткою за закінченням терміну його зберігання у відділенні.

Згідно частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про стан розгляду даної справи.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.03.2020 перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 52 802, 40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3014 від 17.03.2020.

Платіжне доручення № 3014 від 17.03.2020 визначає призначення платежу: оплата за трубу та доставку згідно рах. № 211 від 16.03.2020 .

За твердженням позивача у сторін відсутні будь-які договірні зобов`язання, а тому відповідач помилково набув кошти, отримані від Корпорації Українські атомні прилади та системи .

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (стаття 1212 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України, зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави належить до позадоговірних (кондикційних) зобов`язань та виникає за таких умов:

- по-перше, є факт набуття або збереження майна;

- по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи;

- по-третє, обов`язково має бути наявною відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виникнення у сторін договірних відносин, доказів передачі позивачу товару, зазначеного у платіжному дорученні № 3014 від 17.03.2020 суду не надано. Матеріали справи також не містять доказів повернення відповідачем вказаної позивачем суми грошових коштів у розмірі 52 802, 40 грн.

Враховуючи вищевикладене, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 52 802, 40 грн. є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 843, 97 грн. - 3 % річних, нарахованих за період 18.03.2020 - 28.09.2020 та 261, 57 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період квітень - серпень 2020.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Позивач 18.03.2020 направив відповідачу лист з вимогою повернути безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 52 802, 40 грн. З огляду на викладене, відповідач зобов`язаний був повернути безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 52 802, 40 грн. до 25.03.2020 включно, а прострочення виконання грошового зобов`язання починається з 26.03.2020.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено невірно, оскільки позивачем не враховано, що початок прострочення виконання грошового зобов`язання починається з 26.03.2020.

Здійснивши перерахунок, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 807, 00 грн. - 3 % річних, нарахованих за період 26.03.2020 - 28.09.2020 та 261, 57 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період квітень - серпень 2020.

Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Елевант (02225, місто Київ, вулиця Оноре Де Бальзака, будинок 16, ідентифікаційний код 43065270) на користь Корпорації Українські атомні прилади та системи (03127, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 100/2, ідентифікаційний код 32526191) 52 802 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот дві) грн. 40 коп. - основного боргу, 807 (вісімсот сім) грн. 00 коп. - 3 % річних, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 57 коп. - інфляційних втрат та 2 100 (дві тисячі сто) грн. 53 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк