Рішення

від 30.11.2020 по справі 910/10314/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2020Справа № 910/10314/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФФІТЕКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГАРАНТ МОТОРЗ"

про стягнення 50 798,22 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 50 798,22 грн., з яких: 43 084,22 грн. компенсація згідно п.п. 9.4.2, 9.5 договору (за рахунком № 447 від 19.03.2020), 4 693 грн. компенсації згідно п. 6.7 договору, 3 021,69 грн. неустойки на підставі договору про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування № 116 від 22.03.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору, останньому були надані послуги, які були оплачені з порушенням встановлених договором строків. Тому позивачем було нараховано 43 084,22 грн. компенсації згідно п.п. 9.4.2, 9.5 договору (за рахунком № 447 від 19.03.2020), 4 693 грн. компенсації згідно п. 6.7 договору, а також 3 021,69 грн. неустойки за неналежне виконання вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10314/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04208, м. Київ, вул. В.Порика, 8-А.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 21.09.2020, отже, завчасно був повідомлений про розгляд справи.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕФФІТЕКС (далі - Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОГАРАНТ МОТОРЗ (далі - Відповідач, Замовник) був укладений договір № 116 про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Виконавець зобов`язується передати Замовнику в платне користування робочий одяг та необхідне допоміжне обладнання (далі - одяг ) та надавати послуги з обслуговування переданого у користування одягу, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцеві користування одягом та зазначені послуги на умовах і в порядку, визначену цим Договором.

Згідно п. 2.1. Договору, одяг передається виконавцем у користування Замовника на підставі замовлення за формою, визначеною сторонами у додатку №1 до цього Договору (далі - Замовлення ), у якому зазначається, зокрема, кількість, модель, група, плата за користування, розмір разового сервісного збору, ціна викупу та/або компенсації. За домовленістю сторін до замовлення можуть бути включені інші відомості.

Згідно до п. 4.1. Договору, користування одягом та надання послуг з обслуговування одягу оплачується Замовником на підставі рахунку, виставленого Виконавцем виходячи з фактичної кількості наданих в користування Замовнику одиниць одягу виходячи з їх фактичної вартості, вказаних в додатку №1 до цього Договору з урахуванням щорічної автоматичної індексації на рівень інфляції, виходячи з умов п. 4.8. даного Договору.

Згідно до п. 4.5. Договору, Замовник зобов`язаний оплатити виставлений Виконавцем рахунок протягом 5-ти робочих днів з моменту його виставлення.

Згідно п. 4.10. Договору, Виконавець формує та виставляє рахунок в останній робочий день кожного місяця.

Згідно п. 4.11. Договору, разом із рахунком Замовнику у порядку, передбаченому пунктом 10.3. цього Договору, вручається або направляється податкова накладна та акт виконаних робіт, який підтверджує надання послуг цим договором.

22.03.2019 було складено та підписано сторонами замовлення додаток № 1 до спірного Договору відповідно до якого було замовлено :

- куртка літо Ч Стандарт синій у кількості 27 штук;

- напівкомбінезон літо Ч Стандарт синій у кількості 27 штук;

- футболка Стандарт темно синя у кількості 27 штук.

На виконання умов Договору 24.04.2019 року Позивачем у строк, обсягах, асортименті та по реквізитах, погоджених сторонами, було передано за актом прийому-передачі замовлення № 144 (додаток №4) одяг за вищевказаним Замовленням.

Це також підтверджується листом примірки від 24.04.2019, накладною від 24.04.2019.

Також позивачем було виготовлено та передано відповідачу за актами приймання-передачі додатковий одяг, що замовлявся відповідачем у загальній кількості 60 одиниць, що підтверджується актами прийому-передачі №№ 198 від 17.05.2019, 205 від 20.05.2019, 263 від 24.06.2019, 295, 296 від 05.07.2019, 322, 323 від 19.07.2019, 328 від 23.07.2019, 332 від 26.07.2019, 349 від 02.08.2019, 883 від 18.12.2019.

Позивачем було виставлено та направлено електронною поштою за адресою відповідача рахунок на оплату № 369 від 31.01.2020 у сумі 4 329,34 грн. А також деталізація до цього рахунку та акт надання послуг № 32 від 31 січня 2020 року .

05.02.2020 рахунок за січень 2020 року місяць було вручено відповідачу наручно та підписано його уповноваженою особою .

Також, 05.02.2020 року за адресою м. Київ, вул. Василя Порика, буд. 8А відповідачем було повернуто частину одягу, який йому було надано Позивачем на підставі договору, а саме: футболка синя (500003) у кількості 9 одиниць; поло волошкове (510002) у кількості 13 одиниць; куртка синя (210003) у кількості 12 одиниць; напівкомбінезон синій (310003) у кількості 13 одиниць.

12.02.2020 між сторонами у справі було підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторонами було підтверджено, що ТОВ Автогарант мотор має непогашене грошове зобов`язання перед ТОВ Еффітекс , що виникло на підставі видаткової накладної № 32 від 31.01.2020 року у сумі 4 329,34 грн. А ТОВ Еффітекс в свою чергу, має непогашене грошове зобов`язання перед ТОВ Автогарант моторз , що виникло на підставі видаткової накладної № 61 від 20.01.2020 року на суму 2 510 грн. та видаткової накладної № 75 від 23.01.2020 року на суму 2 223 грн.

Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до ст. 601 ЦК України та п.п.1, 2 вищезгаданого акту, та відповідно з моменту підписання акту ТОВ Автогарант моторз припинено заборгованість перед ТОВ Еффітекс у повному обсязі; ТОВ Еффітекс має заборгованість перед ТОВ Автогарант моторз у розмірі 403,66 грн.

Позивачем, відповідно до п. 4.10. Договору, було направлено електронною поштою Рахунок на оплату № 421 від 29.02.2020 року за оренду та обслуговування спецодягу за лютий 2020 року, за договором у сумі 3 590,35грн. Разом з виставленим рахунком було направлено й акт надання послуг № 109 від 29 лютого 2020 року щодо рахунку на оплату № 421 від 29 лютого 2020 року та деталізацію до цього рахунку.

Проте, відповідачем, у порушення умов пункту 4.5. Договору, не було сплачено виставлений Рахунок у визначений договором строк.

19.03.2020 позивачем було направлено лист-повідомлення про заборгованість та припинення договору засобом електронної пошти на електрону адресу головного бухгалтеру відповідача та цінним листом з описом вкладення на офіційну адресу ТОВ Автогарант моторз . У своєму листі позивач вимагав сплатити заборгованість за рахунком № 421 від 29 лютого 2020 року на суму 3 590,35 грн., оплата по якому вже була прострочена більше, ніж на десять календарних днів.

Враховуючи п. 9.4.2. та п. 9.5. Договору, у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань, позивач вимагав сплатити компенсацію у 12 кратному розмірі рахунку за останній місяць оренди та обслуговування спецодягу, рахунку № 447 від 19.03.2020 року у сумі 43 084,22 грн. та повернути залишок спецодягу в кількості 17 (сімнадцяти) одиниць в строк до 30 березня 2020 року.

У зв`язку з вищевикладеним, ТОВ Еффітекс також повідомило ТОВ Автогарант моторз про розірвання договору згідно п. 9.5. та вимушеною необхідністю вирішувати всі подальші питання згідно п. 5.2. та п. 10.2. вищезгаданого Договору.

Відповідно до п. 9.4.2. Договору, договір може бути розірваний на вимогу виконавця в односторонньому порядку у разі прострочення замовником оплати рахунку більше ніж на 10 (десять) календарних днів.

Відповідно до п. 9.5. Договору, у випадках, визначених у пунктах 3.2., 9.4.1., 9.4.2. цього Договору, а також у випадку розірвання Замовником цього Договору в односторонньому порядку з підстав, які не визначені у цьому Договорі Виконавець залишає за собою право прийняти одноосібне рішення та забрати весь належний йому Одяг, шафи, візки і таке інше з центрального офісу та відокремлених підрозділів Замовника та вимагати від Замовника компенсацію у 12 кратному розмірі рахунку за останній місяць оренди та обслуговування одягу. Зі своєї сторони замовник зобов`язується не чинити жодних перешкод та всіляко сприяти у даному процесі виконавцеві.

У відповідь на направлений Лист-повідомлення, Відповідачем було підтверджено вказану заборгованість перед Позивачем та запропоновано укласти акт зарахування зустрічних однорідних вимог та частково зменшити заборгованість по зобов`язанню за Договором.

30.03.2020 Позивач та Відповідач уклали акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого ТОВ Автогарант моторз має перед ТОВ Еффітекс непогашене грошове зобов`язання у сумі 3 590,35 грн., а ТОВ Еффітекс має перед ТОВ Автогарант моторз непогашене грошове зобов`язання у сумі 403,66 грн. З урахуванням п. 1 та п. 2 акту та керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що з моменту підписання цього акту вони вважатимуть, що зобов`язання ТОВ Еффітекс припинено в повному обсязі та заборгованість перед ТОВ Автогарант моторз - відсутня, зобов`язання ТОВ Автогарант моторз припинено частково, а заборгованість перед ТОВ Еффітекс - становить 3 186,69 грн. 69 коп.

Отже, виходячи з вищевикладеного, після підписання акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.03.2020, відповідач мав зобов`язання перед Позивачем за рахунком № 421 від 29.02.20220 - оренда та обслуговування спецодягу за лютий, що становить - 3 186,69 грн.; за рахунком № 447 від 19.03.2020 - компенсація згідно п.п. 9.4.2, 9.5, що становить 43 084,22 грн.; повернути залишок спецодягу в кількості 17 (сімнадцяти) одиниць.

Як вбачається з виписки по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) з 25.02.2019 до 24.06.2020, що видана АТ Прокредит Банк 24.06.2020, відповідач лише частково виконав зобов`язання перед Позивачем, в частині сплати основного боргу - оплату за оренду та обслуговування спец одягу за лютий місяць, а саме - 23.04.2020 року сплатив 3 186,69 грн.

Станом на момент подання цієї позовної заяви, компенсацію передбачену п. 9.5. Договору, що виникла у зв`язку з порушення строку сплати, Відповідачем не сплачено.

Також, Відповідач не виконав свої зобов`язання та не повернув залишки спецодягу у кількості 17 одиниць, що були передані йому на підставі Договору.

Отже, виходячи з положень п. 6.7. Договору у випадку передчасного зношення одягу порушення умов п. 2.12 та неможливості його подальшого користування, а також у разі втрати Замовником одягу, наданого у користування , Замовник виплачує Виконавцю компенсацію вартості одягу згідно умов Додатку № 8 до цього Договору.

Відповідно до ч. 1 додатку № 8 до Договору компенсація вартості залежить від строку служби одягу, відповідно до наступної таблиці: 0-6 місяців - 100%; 7-12 місяців - 65%; 13 - 24 місяці - 40 %; 25 і більше місяців - 25%.

Згідно до переліку одягу, що визначений додатком № 1 замовлення та відповідною ціною викупу/компенсації за кожну одиницю одягу, визначено, що куртка (літо Ч Стандарт синій; модель 21003) - ціна викупу 680 грн.; напівкомбінезон (літо Ч Стандарт синій; модель 31003) - ціна викупу 800 грн.; футболка (стандарт темно синя; модель 500003) - ціна викупу 300 грн.

Виходячи з того, що з моменту передачі основного замовлення № 144 одяг за вищевказаним замовленням, що був переданий у користування Замовнику вимагав повернути останні 17 одиниць спецодягу минуло 11 місяців то вартість компенсації за таким одягом становить 65% від ціни виготовленого (пошитого) одягу.

Отже, Відповідач відповідно до положень п. 6.7 Договору та додатків №№ 1, 8 до Договору, зобов`язаний сплатити Позивачу компенсацію у сумі 4 693 грн. - за неповернутий одяг.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що один суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин зобов`язані вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Таким чином, відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання з компенсації згідно п.п. 9.4.2, 9.5, у розмірі 43 084,22 грн. та компенсації згідно п. 6.7 договору у розмірі 4 693 грн., доказів сплати вказаних сум відповідачем не надано, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення вищевказаних сум.

Також, Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 021,69 грн. неустойки згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Орендар вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з повернення оренди одягу, якщо він не повернув об`єкт оренди протягом, як передбачено положеннями Договору.

Відповідачу у листі повідомлені від 19 березня 2020 року було повідомлено про розірвання договору з підстав, що визначені п. 9.4.2. договору та надано час до 30.03.2020 для повернення спецодягу, що був наданий Відповідачу в оренду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач правомірно нарахував Відповідачу неустойки (відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України) за період з 31.03.2020 по 07.07.2020 у розмірі 3 021,69 грн.

Оскільки заявлений до стягнення розмір пені є вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 3 021,69 грн. також підлягає задоволенню судом.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФФІТЕКС" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГАРАНТ МОТОРЗ" (04208, м. Київ, вул. В.Порика, 8-А; ідентифікаційний код 42289802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФФІТЕКС" (04119, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 83-Д, поверх 7; ідентифікаційний код 41981412) 43 084 (сорок три тисячі вісімдесят чотири) грн. 22 коп. компенсації згідно п.п. 9.4.2, 9.5 договору (за рахунком № 447 від 19.03.2020), 4 693 (чотири тисячі шістсот дев`яносто три) грн. компенсації згідно п. 6.7 договору, 3 021 (три тисячі двадцять одну) грн. 69 коп. неустойки, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.11.2020

Суддя І.І. Борисенко