Рішення

від 30.11.2020 по справі 910/9734/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2020Справа № 910/9734/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. в порядку спрощеного позовного провадження розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз

до Державного підприємства Орган сертифікації нафтопродуктів та систем

якості Масма-Сепро

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 50.554,80 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

07.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства Укртрансгаз до Державного підприємства Орган сертифікації нафтопродуктів та систем якості Масма-Сепро про

- зобов`язання виконати зобов`язання за договором № 1912000245 про надання послуг 71610000-7 з випробувань та аналізу складу і чистоти (аналіз складу продуктів очистки природного газу для Пролетарського ВУПЗГ філії Оператор газосховищ України ), а саме надати висновки - заключення по аналізах 31 проби продуктів очистки природного газу відповідно до додатку 1 до договору № 1912000245 технічних вимог і якісні характеристики предмету закупівлі;

- стягнення 50.554,80 грн, з яких 13.106,80 грн пені та 37.448,00 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9734/20 від 14.07.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

27.07.2020 (під час перебування судді у відпустці) позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/9734/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 25.08.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105473236571 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03142, м. Київ, просп. Академіка Палладіна, 46, корп. 4, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 14.07.2020 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 25.08.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 03.09.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105473236571, а отже мав подати відзив на позовну заяву у строк до 18.09.2020 включно.

Відповідач вимоги ухвали про відкриття провадження у справі від 25.08.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

10.09.2020 від відповідача до суду надійшла заява, в якій відповідач повідомив суд щодо досягнення сторонами згоди про мирне врегулювання спору та просив надати час для оформлення мирової угоди.

28.10.2020 від відповідача до суду надійшла заява, в якій відповідач просив перенести розгляд справи у зв`язку з принциповими уточненнями по досягненню згоди щодо мирного врегулювання спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Рішення у даній справі прийнято з перевищенням встановленого зазначеною нормою строк, проте у розумний строк, у зв`язку з наданням сторонам часу для можливості врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2019 між Акціонерним товариством Укртрансгаз (замовник, позивач) та Державного підприємства Орган сертифікації нафтопродуктів та систем якості Масма-Сепро (виконавець, відповідач) було укладено договір про надання послуг № б/н (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника (яке визначене технічними вимогами і якісними характеристиками предмета закупівлі замовника, що є додатком № 1 до цього договору) протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: 71610000-7 Послуги з випробувань та аналізу складу і частоти (Аналіз складу продуктів очистки природного газу для Пролетарського ВУПЗГ філії Оператор газосховищ України ) за результатами проведення процедури закупівлі № UA-2019-11-15-000040а, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги.

Спір виник внаслідок того, що відповідач у визначений договором строк послуги не надав. За прострочення відповідачем виконання договірного зобов`язання, позивачем нараховані штрафні санкції.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.1 договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання.

Згідно з п. 8.2 договору цей догові припиняє свою дію:

після закінчення строку його дії; за згодою сторін;

за іншими обставинами, передбаченими чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.1 договору за надання передбачених цим договором послуг замовник виплачує виконавцю 93.620,00 грн з ПДВ шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з дня підписання акту здавання-приймання наданих послуг.

Згідно з п. 2.3 договору замовник зобов`язаний приймати від виконавця результати надання послуг шляхом підписання акту здавання-приймання наданих послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору, в оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачений цим договором.

Відповідно до п. 3.3 договору здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюються актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг по кожному об`єкту замовника.

Згідно з п. 11.1 договору виконавець зобов`язаний надати послуги до 31.12.2019.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

У пункті 1 додатку № 1 до договору викладено наступний загальний опис послуг

При відборі природного газу на Пролетарському МП Пролетарсьеого ВУПЗГ філії Оператор газосховищ України внаслідок низькотемпературної сепарації утворюються продукти очистки природного газу та зберігаються у 31 ємності з наступним об`ємом:

- 5 ємностей - 100 куб. м,

- 1 ємність - 75 куб. м,

- 2 ємності - 50 куб. м.,

- 1 ємність - 43 куб. м,

- 21 ємність - 25 куб. м,

- 1 ємність - 20 куб. м.

Необхідно здійснити проведення випробувань зразків даної черевини з кожної ємності окремо і підготувати висновок - заключення стосовно властивостей даної речовини, а також можливостей її подальшого застосування (використання).

18.02.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 5001ВИХ-20-416 терміново надати, підготовлені відповідно акту надання послуг та додатку № 1 договору висновки - заключення по 31 пробі продуктів очистки природного газу на Пролетарському ВУПЗГ.

20.02.2020 позивачем направлено на адресу відповідача акт виявлених недоліків № 5001ВИХ-20-440, де зазначалось, що станом на 20.02.2020 до філії Оператор газосховищ України не надано оригіналів підготовлених висновків - заключень складу продуктів очистки природного газу для Пролетарського ВУПЗГ відповідно до додатку 1 до договору, та встановлено строк для усунення недоліків до 28.02.2020 шляхом надання висновків - заключень.

24.02.2020 позивачем отримано відповідь відповідача № 0077/ОС від 21.02.2020 на лист позивача № 5001ВИХ-20-416 від 18.02.2020, яким було надано наступні протоколи випробувань №№ 262/П-19 від 15.01.2020, № 252/П-19 від 15.01.2020, № 251/П-19 від 15.01.2020, № 249/П-19 від 15.01.2020, № 250/П-19 від 15.01.2020, № 248/П-19 від 15.01.2020, № 247/П-19 від 08.01.2020, № 246/П-19 від 08.01.2020, № 245/П-19 від 08.01.2020, № 244/П-19 від 08.01.2020, № 242/П-19 від 08.01.2020, № 241/П-19 від 08.01.2020, № 240/П-19 від 08.01.2020, № 239/П-19 від 08.01.2020, № 238/П-19 від 08.01.2030, № 237/П-19 від 08.01.2020, № 236/П-19 від 08.01.2020, № 235/П-19 від 08.01.2020, № 234/П-19 від 08.01.2020, № 233/П-19 від 08.01.2020, № 261/П-19 від 15.01.2020, № 260/П-19 від 15.01.2020, № 259/П-19 від 15.01.2020, № 258/П-19 від 15.01.2020, № 257/П-19 від 15.01.2020, № 256/П-19 від 15.01.2020, № 255/П-19 від 15.01.2020, № 254/П-19 від 15.01.2020, № 253/П-19 від 15.01.2020, № 232/П-19 від 08.01.2020 продукту очистки природного газу відповідно до договору та встановлено позивачу строк для надсилання підписаного та скріпленого печаткою примірника акту надання послуг до 28.02.2020.

За результатами огляду наданих відповідачем 31 протоколу випробувань позивачем було виявлено невідповідність даних документів додатку № 1 Технічні вимоги і якісні характеристики предмету закупівель до договору, про що було повідомлено відповідача листом № 5001ВИХ-20-477 від 26.02.2020 (надіслано відповідачу 27.02.2020). Даний лист відповідачем залишено без відповіді.

15.04.2020 позивачем на адресу відповідача відправлено акт виявлених недоліків № 5001ВИХ-20-729 та встановлено 3-денний строк для надання підготовлених протоколів із висновками - заключениями (31 шт.) у відповідності до додатку № 1 до договору.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого розпочато після встановленого строку дії договору, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

Тобто, зобов`язання припиняється не внаслідок факту закінчення строку дії договору, а у зв`язку з належним та реальним виконанням зобов`язань, яке може відбутися як до, так і після закінчення дії договору.

Частиною 7 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

У статті 631 Цивільного кодексу України вказано, що строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

При цьому, пунктом 4.6 договору сторони визначили, що оплата неустойки не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань в натурі або усунення порушень.

Отже, незважаючи на закінчення строку дії договору, його умови щодо надання послуг та відповідальності за прострочення надання послуг діють, в разі порушення яких штрафні санкції, встановлені договором, підлягають застосуванню.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором послуги не надав, зокрема не підготував та не передав за актом висновки - заключення по аналізах з 31 ємності.

Таким чином, вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати висновки - заключення за договором обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо надання послуг не виконав, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що за порушення виконавцем строків виконання зобов`язання цього договору він виплачує замовнику неустойку у розмірі, встановленому абз. 3 п. 2 ст. 231 ГК України, окрім того, за прострочення понад тридцять днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми договору.

Отже, при укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо надання послуг.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Оскільки прострочення з надання послуг мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 13.106,80 грн. пені (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Разом з цим судом за наслідками перевірки розрахунку позивача штрафних санкцій виявлено помилку щодо розміру штрафу, у зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок. Так 10% від суми договору (93.620,00 грн) становить 9.3620,00 грн, а не 37.448,00 грн як нараховано позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 9.3620,00 грн штрафу, та в іншій частині позовних вимог про стягнення штрафу в позові слід відмовити.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Акціонерного товариства Укртрансгаз є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Державне підприємство Орган сертифікації нафтопродуктів та систем якості Масма-Сепро (03142, м. Київ, просп. Академіка Палладіна, 46, корп. 4, код ЄДРПОУ 31107102) виконати зобов`язання за договором № 1912000245 про надання послуг 71610000-7 з випробувань та аналізу складу і чистоти (аналіз складу продуктів очистки природного газу для Пролетарського ВУПЗГ філії Оператор газосховищ України ), а саме надати висновки - заключення по аналізах 31 проби продуктів очистки природного газу відповідно до додатку 1 до договору № 1912000245 технічних вимог і якісні характеристики предмету закупівлі.

3. Стягнути з Державного підприємства Орган сертифікації нафтопродуктів та систем якості Масма-Сепро (03142, м. Київ, просп. Академіка Палладіна, 46, корп. 4, код ЄДРПОУ 31107102) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 13.106 (тринадцять тисяч сто шість) грн 80 коп. пені, 9.362 (дев`ять тисяч триста шістдесят дві) грн 00 коп. штрафу, 3.034 (три тисячі тридцять чотири) грн 48 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова