Рішення

від 01.12.2020 по справі 910/14111/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2020Справа № 910/14111/20

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медіком-Україна (вул. Серпова, буд. 11, м. Київ, 03115) до Товариства з обмеженою відповідальністю Профі-Стиль (провулок Червоногвардійський, буд. 8, м. Київ, 02094) про стягнення 113361,61 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Медіком-Україна , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Профі-Стиль , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Профі-Стиль на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медіком-Україна заборгованість за поставлений товар у розмірі 99827,41грн, договірну пеню у розмірі 9288,11 грн, інфляційні нарахування у розмірі 2503,18 грн, 3% річних у розмірі 1742,91 грн та судові витрати.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу № 1202/1 від 12.02.2015 та договором купівлі-продажу № 0201/23 від 02.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу запропоновано у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримано позивачем 30.09.2020, про що свідчить реєстр поштових відправлень (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html).

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (провулок Червоногвардійський, буд. 8, м. Київ, 02094) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Копія ухвали про відкриття провадження у справі залишилася без вручення, конверт з копією ухвали повернувся до суду із відміткою поштового відділення по закінченню встановленого строку .

Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

При цьому за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує mutatismutandis висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку Суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

01.10.2020 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 44769,91 грн, договірну пеню у розмірі 9572,53 грн, інфляційні нарахування у розмірі 2503,18 грн, 3% річних у розмірі 1861,76 грн та судові витрати.

Зі змісту заяви про зменшення позовних вимог вбачається, що 03.09.2020 відповідач здійснив оплату основної суми боргу у розмірі 17032,50 грн, 21.09.2020 - 2925,00 грн, 24.09.2020 - 4050,00 грн, у зв`язку з чим позивач зменшив позовні вимоги.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 24007,50 грн сплачена відповідачем, а також те, що позивач у зв`язку із частковою сплатою заборгованості зменшив позовні вимоги на 24007,50 грн, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

12.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Медіком-Україна (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Профі Стиль (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1202/1, за умовами якого продавець продає, а покупець купує вироби медичного призначення в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у специфікації та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Додатковою угодою № 1 від 13.01.2017 до вказаного договору сторонами погоджено, що договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2019 (включно).

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. розділу 5 договору оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок продавця. Покупець зобов`язується здійснити повний розрахунок за отриманий товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.

На виконання договору купівлі-продажу № 1202/1 від 12.02.2015 позивачем поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 88604,84 грн з ПДВ, про що свідчать такі видаткові накладні:

1. видаткова накладна № 352 від 14.01.2020 на суму 79674,90 грн з ПДВ;

2. видаткова накладна № 353 від 14.01.2020 на суму 5289,96 грн з ПДВ;

3. видаткова накладна № 429 від 16.01.2020 на суму 1489,99 грн з ПДВ;

5. видаткова накладна № 430 від 16.01.2020 на суму 2149,99 грн з ПДВ.

Крім того, сторонами 02.01.2020 укладено договір купівлі-продажу № 0201/23, за умовами якого продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує вироби медичного призначення в асортименті, кількості та за цінам, що вказані у специфікації та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. розділу 5 договору оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок продавця. Покупець зобов`язується здійснити повний розрахунок за отриманий товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.

На виконання договору купівлі-продажу № 0201/23 від 02.01.2020 позивачем поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 346135,07 грн з ПДВ, про що свідчать такі видаткові накладні:

1. видаткова накладна № 717 від 23.01.2020 на суму 9979,98 грн з ПДВ;

2. видаткова накладна № 718 від 23.01.2020 на суму 71605,20 грн з ПДВ;

3. видаткова накладна № 978 від 29.01.2020 на суму 4599,96 грн з ПДВ;

5. видаткова накладна № 979 від 29.01.2020 на суму 16474,95 грн з ПДВ;

6. видаткова накладна № 1349 від 05.02.2020 на суму 67899,89 грн з ПДВ;

7. видаткова накладна № 1350 від 05.02.2020 на суму 6899,94 грн з ПДВ;

8. видаткова накладна № 2153 від 24.02.2020 на суму 8340,05 грн з ПДВ;

9. видаткова накладна № 2154 від 24.02.2020 на суму 89960,10 грн з ПДВ;

10. видаткова накладна № 6823 від 12.06.2020 на суму 25750,00 грн з ПДВ;

11. видаткова накладна № 7006 від 18.06.2020 на суму 26250,00 грн з ПДВ;

12. видаткова накладна № 7388 від 25.06.2020 на суму 18375,00 грн з ПДВ.

За вказаними видатковими накладними за договорами купівлі-продажу відповідачем здійснювалися такі оплати:

1. 13.02.2020 здійснено оплату у розмірі 27000,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2292 від 13.02.2020);

2. 17.02.2020 здійснено оплату у розмірі 25000,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2295 від 17.02.2020);

3. 21.02.2020 здійснено оплату у розмірі 37000,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2302 від 21.02.2020);

4. 02.03.2020 здійснено оплату у розмірі 27000,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2320 від 02.03.2020);

5. 05.03.2020 здійснено оплату у розмірі 30000,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2328 від 05.03.2020);

6. 13.03.2020 здійснено оплату у розмірі 25000,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2340 від 13.03.2020);

7. 17.03.2020 здійснено оплату у розмірі 5000,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2342 від 17.03.2020);

8. 17.03.2020 здійснено оплату у розмірі 15000,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2346 від 17.03.2020);

9. 25.03.2020 здійснено оплату у розмірі 10000,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2355 від 25.03.2020);

10. 15.05.2020 здійснено оплату у розмірі 10000,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2406 від 15.05.2020);

11. 28.05.2020 здійснено оплату у розмірі 10000,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2415 від 28.05.2020);

12. 12.06.2020 здійснено оплату у розмірі 33475,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2435 від 12.06.2020);

13. 17.06.2020 здійснено оплату у розмірі 34125,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2443 від 17.06.2020);

14. 25.06.2020 здійснено часткову оплату заборгованості у розмірі 5512,50 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2453 від 25.06.2020);

15. 22.07.2020 здійснено оплату у розмірі 22425,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2489 від 22.07.2020);

16. 03.09.2020 здійснено часткову оплату заборгованості у розмірі 17032,50 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2571 від 03.09.2020);

17. 21.09.2020 здійснено часткову оплату заборгованості у розмірі 2925,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2608 від 21.09.2020);

18. 24.09.2020 здійснено часткову оплату заборгованості у розмірі 4050,00 грн з ПДВ (платіжне доручення № 2621 від 24.09.2020).

За умовами п. 7.1. розділу 7 договору за порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачем у позовній заяві, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, зазначається, що заборгованість відповідача за договорами купівлі-продажу № 1202/1 від 12.02.2015 та № 0201/23 від 02.01.2020 складає 44769,91 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між сторонами договору купівлі-продажу № 1202/1 від 12.02.1015 та договору купівлі-продажу №0201/23 від 02.01.2020, за умовами яких позивач поставив на користь відповідача товару на загальну суму 434739,91 грн з ПДВ, про що свідчить видаткові накладні № 717 від 23.01.2020, № 718 від 23.01.2020 на суму 71605,20 грн з ПДВ, № 978 від 29.01.2020 на суму 4599,96 грн з ПДВ, № 979 від 29.01.2020 на суму 16474,95 грн з ПДВ, № 1349 від 05.02.2020 на суму 67899,89 грн з ПДВ, № 1350 від 05.02.2020 на суму 6899,94 грн з ПДВ, № 2153 від 24.02.2020 на суму 8340,05 грн з ПДВ, № 2154 від 24.02.2020 на суму 89960,10 грн з ПДВ, № 6823 від 12.06.2020 на суму 25750,00 грн з ПДВ, № 7006 від 18.06.2020 на суму 26250,00 грн з ПДВ, № 7388 від 25.06.2020 на суму 18375,00 грн з ПДВ. Вказані видаткові накладні підписані сторонами без зауважень та застережень, а також скріплені печатками сторін.

Відповідачем здійснено частково оплату за поставлений товар, про що свідчать платіжні доручення № 2292 від 13.02.2020; № 2295 від 17.02.2020; № 2302 від 21.02.2020; № 2320 від 02.03.2020; № 2328 від 05.03.2020; № 2340 від 13.03.2020; № 2342 від 17.03.2020; № 2346 від 17.03.2020; 2355 від 25.03.2020; № 2406 від 15.05.2020; № 2415 від 28.05.2020; № 2435 від 12.06.2020; № 2443 від 17.06.2020; № 2453 від 25.06.2020; № 2489 від 22.07.2020; № 2571 від 03.09.2020; № 2608 від 21.09.2020; № 2621 від 24.09.2020.

В той же час матеріали справи не містять відомостей про повну оплату вартості поставленого товару з боку відповідача у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 44769,91 грн. Матеріали справи не містять доказів про повну оплату вартості поставленого товару з боку відповідача, доказів протилежного відповідачем не надано. Таким чином, враховуючи наявну заборгованість суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 44769,91 грн. Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Позивачем у зв`язку із простроченням оплати нараховано до сплати відповідачу 3% річних у розмірі 1861,76 грн, пеню у розмірі 9572,53 грн та інфляційні нарахування у розмірі 2503,18 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних, пені, інфляційних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, є арифметично вірним, а тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1861,76 грн, пені у розмірі 9572,53 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 2503,18 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 194, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Профі-Стиль (провулок Червоногвардійський, буд. 8, м. Київ, 02094, ідентифікаційний код 39484923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медіком-Україна (вул. Серпова, буд. 11, м. Київ, 03115, ідентифікаційний код 37098888) заборгованість у розмірі 44769 грн 91 коп, пеню у розмірі 9572 грн 53 коп, 3% річних у розмірі 1861 грн 76 коп, інфляційні нарахування у розмірі 2503 грн 18 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн 00 коп, а всього 60809 (шістдесят тисяч вісімсот дев`ять) грн 38 (тридцять вісім) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 01.12.2020.

Суддя В.О.Демидов