Рішення

від 01.12.2020 по справі 910/13974/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2020Справа № 910/13974/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметгруп"

про стягнення 193 600, 00 грн.,

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметгруп" (далі - відповідач) про стягнення штрафу в сумі 193 600, 00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказував на те, що відповідачем у накладній зазначено невірну масу відправленого вантажу, унаслідок чого виникли підстави для стягнення з нього штрафу на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України. У зв`язку з наведеними обставинами, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/13974/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача № 12/10-20 від 12.10.2020 року на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду те, що вантаж на станції Хриплін регіональної філії позивача "Львівська залізниця" перед його відправленням було зважено на справних повірених тензометричних автомобільних вагах. Після зважування цього вантажу на станції відправлення відповідно до накладної № 38420873 у спірний вагон № 65726580 до його повної місткості було завантажено 59 000 кг металобрухту, вантаж промарковано вапном та відправлено одержувачу на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний. Зважаючи на те, що факт нестачі вантажу в розмірі 2 400 кг, виявлений на проміжній станції Волноваха Донецької залізниці, було зафіксовано сторонами у комерційному акті № 486202/40 від 19.03.2020, відповідач зазначив про те, що саме позивач, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметгруп", повинен нести відповідальність за неналежне збереження та виявлену нестачу означеного вантажу, у зв`язку з його крадіжкою.

30.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача № 2022/1491 від 27.10.2020 на відзив на позовну заяву, в якій Залізниця заперечила проти тверджень відповідача щодо крадіжки вантажу, оскільки при огляді цього вантажу було встановлено навантаження нижче бортів на 20 см, вкрито металевими листами, маркування не порушене; вагон прибув з охороною стрілок Чуб, з моменту прибуття і до відправлення вагон знаходився під охороною. Відтак, з огляду на відсутність виявлених слідів втручання сторонніх осіб, встановлена працівниками позивача різниця між заявленою (зазначеною в накладній) та фактичною вагою відправленого відповідачем вантажу є підставою для стягнення з останнього нарахованої суми штрафу.

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2020 зі станції Хриплін регіональної філії позивача "Львівська залізниця" відповідачем згідно із залізничною накладною № 38420873 було здійснено відправлення вантажу (брухт чорних металів не поіменований в алфавіті, маса вантажу - 59 000 кг) у вагоні № 65726580 на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний.

19.03.2020 на проміжній станції Волноваха Донецької залізниці на підставі акту загальної форми № 31630 від 18.03.2020 було здійснено комісійне переважування зазначеного вагону та складено комерційний акт № 486202/40 від 19.03.2020. Результат вказаного переважування було зафіксовано у книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу в вагонах.

Згідно з вказаним комерційним актом під час переважування вагону виявлено, що маса вантажу у вагоні, що фактично склала 56 600 кг, не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, де зазначено, що маса вантажу становить 59 000 кг, тобто на 2 400 кг менше.

У зв`язку з тим, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, позивач на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут), просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметгруп" штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати в сумі 38 720,00 грн., що складає 193 600,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 306 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт" цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Як передбачено частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України та пунктом 22 Статуту, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 5 Статуту на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; г) інші нормативні документи.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Згідно з пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Перевірка проміжною станцією маси вантажів у вагонах може здійснюватись нею у будь-який спосіб, передбачений для визначення маси відповідного вантажу.

Стосовно спірного вантажу, норми діючого законодавства дозволяють здійснювати перевірку його маси шляхом як зважування, так і умовно.

Однак, саме зважування є більш точним способом визначення маси вантажу (аналогічна правова позиція викладена, зокрема в пункті 3.18 Роз`яснення Президії Вищого господарського суду України від 29 травня 2002 року № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Можливість визначення маси певних вантажів умовно не виключає можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд. Однак, враховуючи викладені висновки, Залізниця, користуючись правом, визначеним статтею 24 Статуту, під час перевірки на проміжних станціях не позбавлена можливості обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб.

Відповідно до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).

Накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Згідно з пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправником заповнюються, зокрема, такі графи накладної як "Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом), а також "Спосіб визначення маси".

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.

З матеріалів справи вбачається, що правильність внесених відомостей до накладної № 38420873 підтвердив своїм підписом представник відправника Жолобайло Володимир Дмитрович.

Зі змісту накладної № 38420873 вбачається, що вага вантажу була визначена вантажовідправником - відповідачем, без участі представників позивача; завантаження вагону проводилося власними силами та засобами вантажовідправника.

Статтею 24 Статуту встановлено, що залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, на станції Волноваха Донецької залізниці при комісійному переважуванні на 150-тонних тензометричних вагонних вагах станції було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній № 38420873 (59 000 кг), не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні (56 600 кг) та є меншою на 2 400 кг, про що зазначено в комерційному акті № 486202/40 від 19.03.2020.

Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач посилався на те, що вантаж на станції Хриплін регіональної філії позивача "Львівська залізниця" перед його відправленням було зважено на справних повірених тензометричних автомобільних вагах. Після зважування цього вантажу на станції відправлення відповідно до накладної № 38420873 у спірний вагон № 65726580 до його повної місткості було завантажено 59 000 кг металобрухту, вантаж промарковано вапном та відправлено одержувачу на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний. Зважаючи на те, що факт нестачі вантажу в розмірі 2 400 кг, виявлений на проміжній станції Волноваха Донецької залізниці, було зафіксовано сторонами у комерційному акті № 486202/40 від 19.03.2020, відповідач зазначив про те, що саме позивач, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметгруп", повинен нести відповідальність за неналежне збереження та виявлену нестачу означеного вантажу, у зв`язку з його крадіжкою.

Проте вказані посилання не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

За приписами статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до пункту 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

За змістом комерційного акту № 486202/40 від 19.03.2020, при огляді працівниками залізниці вагона № 65726580 виявлено навантаження нижче рівня його бортів на 20 см; вкрито металевими листами; маркування не порушене.

Суд звертає увагу на те, що як навантаження цього вагону, так і його маркування було здійснено самим відповідачем, що не заперечувалося Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметгруп" у відзиві на позовну заяву.

Крім того, у комерційному акті № 486202/40 від 19.03.2020, складеному з дотриманням вимог чинного законодавства України, також було зазначено, що вагон № 65726580 бездвірний, розвантажувальні люки закриті на запірний пристрій, скручені дротом. Прибув з охороною стрілок Чуб. Вагон технічно справний, з моменту прибуття і до відправлення вагон знаходився під охороною.

Протоколом розбору прибуття вагона № 65726580 на станцію Волноваха Донецької залізниці від 19.03.2020 року дії приймальників поїздів станції Волноваха Донецької залізниці визнано вірними на підставі Наказу № 152-Ц від 26.04.06 п. 2.5-2.13 "Інструкції порядку оформлення, розслідування та обліку незбережених перевезень вантажів".

Посилання відповідача на крадіжку відправленого ним вантажу вагою 2 400 кг також оцінюються судом критично з огляду на відсутність у матеріалах справи жодних доказів на підтвердження наведених обставин. Також у матеріалах справи відсутні й документи, які свідчать про звернення відповідача до правоохоронних органів стосовно вказаний фактів.

Відповідно до пункту 1.2 Наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України "Про затвердження та введення в дію Порядку оформлення, розслідування та обліку незбережених перевезень вантажів" № 306-Ц від 21.09.2005 (зі змінами ), як розкрадання підлягають обліку втрати та недостачі вантажів, виявлені за таких обставин:

а) відсутність запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) або пломб та закруток, пошкодження та сліди підробки ЗПП (пломб), невідповідність контрольних знаків ЗПП (пломб) даним перевізних документів;

б) проломи стін, підлоги, покрівлі вагона або контейнера, люкових грат у критих вагонах, через які могла бути здійснена крадіжка;

в) сліди пошкодження та розкривання люків, дверей вагонів (контейнерів) і тари вантажних місць;

г) проломи стін, підлоги, покрівлі складу, через які могла бути здійснена крадіжка, розкриття замків або зривання пломб складських приміщень;

д) наявність ознак крадіжки вантажу, який перевозиться у відкритих вагонах (виїмки, порушення маркування і т. ін.), у тому числі крадіжки деталей автомобілів, тракторів та сільськогосподарських машин, якщо вони не супроводжуються провідниками відправника або одержувача;

є) наявність інших обставин, якщо розслідуванням буде встановлено факт крадіжки вантажу.

Проте відповідачем у встановленому законом порядку не було доведено наявності вищенаведених обставин, які могли б свідчити про розкрадання належного йому вантажу, зокрема, відсутності у вагоні № 65726580 запірно-пломбувальних пристроїв, пломб, закруток, пошкодження та сліди підробки запірно-пломбувальних пристроїв, проломів стін, підлоги, покрівлі вагона, слідів пошкодження та розкривання люків, порушення маркування тощо.

Разом із тим, відповідно до статті 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Згідно зі статтею 118 Статуту за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За змістом статті 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що комерційний акт № 486202/40 від 19.03.2020, яким засвідчено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним вантажовідправником у накладній, є складеним у відповідності до вимог Правил.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як вже було зазначено, відповідно до статті 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту.

Суд зазначає, що у розгляді справ про стягнення цього штрафу слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість.

Крім того, у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

У пункті 31 накладної № 38420873 зазначено, що провізна плата за вагон зі станції Хриплін Львівської залізниці у вагоні № 65726580 становить 38 720,00 грн. Отже, штраф (п`ятикратний розмір провізної плати) становить 193 600,00 грн. (38 720,00 грн. х 5).

Оскільки факт невідповідності маси вантажу даним, зазначеним відповідачем у накладній по вагону № 65726580, підтверджений належними доказами, наявними у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметгруп" штрафу в розмірі 193 600,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження сплати спірної суми штрафної санкції.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметгруп" про стягнення 193 600, 00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметгруп" (01021, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 19-В; код ЄДРПОУ 34349746) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ 40150216) 193 600 (сто дев`яносто три тисячі шістсот) грн. 00 коп. штрафу та 2 904 (дві тисячі дев`ятсот чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 01.12.2020 року.

Суддя В.С. Ломака