Ухвала

від 26.11.2020 по справі 915/182/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

26 листопада 2020 року Справа № 915/182/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Спецбуд» , вул. Скороходова, 81-а, м. Миколаїв, 54042 (код ЄДРПОУ 01273102)

адреса представника: а/с 159, м. Миколаїв, 54038

до відповідача Приватного підприємства «Безпека Центр» , вул. Велика Морська, 11, кв. 5, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 36271195)

фактична адреса: вул. Потьомкінська, 46, м. Миколаїв, 54001

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення грошових коштів в сумі 310 644, 66 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з`явився;

від відповідача: Ярошевський Г.В., адвокат;

від відповідача: Володін В. В., засновник, керівник;

від третьої особи: представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з додатковою відповідальністю «Спецбуд» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Приватного підприємства «Безпека Центр» грошові кошти у розмірі 310 644, 66 грн.

Підставою позову позивачем зазначено, що внаслідок бездіяльності відповідача позивачу було завдано збитки, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування збитків в порядку регресу. Так, рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 року по справі № 480/1825/16-ц з позивача стягнуто на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 310 644, 00 грн., які виникли внаслідок пошкодження майна шляхом підпалу, яке на підставі укладеного між позивачем та ОСОБА_1 договору про надання послуг від 01.06.2016 року знаходилось на території позивача - стоянці за адресою: вул. Будівельників, 17 м. Миколаїв. Позивач зазначає, що матеріальна шкода завдана позивачу неналежним виконанням відповідачем обов`язків за укладеним між ТзОВ «Спецбуд» та ПП «Безпека Центр» договором охорони № 197 від 13.05.2016 року щодо охорони матеріальних цінностей на об`єкті охорони, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193, 226, 228 ГК України, ст. 261 ЦК України, постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.02.2020 року позовну заяву ТзДВ «Спецбуд» (вх. № 2194/20 від 18.02.2020 року) до відповідача Приватного підприємства «Безпека Центр» про стягнення грошових коштів в сумі 310 664, 00 грн. залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 07.04.2020 року. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.04.2020 року відкладено підготовче засідання без зазначення дати підготовчого засідання. Встановлено, що про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у цій справі учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.07.2020 року призначено підготовче засідання по справі на 10.09.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 13.10.2020 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.10.2020 року відкладено підготовче засідання по справі на 03.11.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.11.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 915/182/20 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 26.11.2020 року

В судовому засіданні 26.11.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 26.11.2020 року не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 166). Ухвала суду отримана позивачем завчасно 12.11.2020 року, тобто за два тижні до судового засідання.

Від позивача жодних заяв, клопотань на адресу суду не надходило. Жодних заяв, клопотань про розгляд справи за відсутності позивача або повідомлень про наявність поважних причин, які підтверджують неможливість забезпечення явки представника позивача, або заяв, клопотань про відкладення розгляду справи тощо до суду від позивача не надходило.

Судом також встановлено наступне.

Ухвалами господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020, від 13.10.2020, від 03.11.2020 суд зобов`язував позивача подати суду:

- належним чином засвідчену копію повного тексту рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 року по справі № 480/1825/16-ц

- оригінал договору охорони № 197 від 13.05.2016 (повний текст) та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи;

- оригінал договору про надання послуг від 01.06.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ТзДВ "Спецбуд", та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.

Вимоги ухвал суду позивачем не виконано. Про причини неможливості виконання вимог ухвал суду позивачем не повідомлено.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

З наведеної процесуальної норми слідує, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов`язаний з`ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об`єктивно оцінити їх поважність. При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду від 23.08.2019 року по справі № 910/13094/17).

Відповідно до ч. 8-9 ст. 81 ГПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Підставою позову позивачем зазначено, що внаслідок бездіяльності відповідача позивачу було завдано збитки, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування збитків в порядку регресу. Так, рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 року по справі № 480/1825/16-ц з позивача стягнуто на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 310 644, 00 грн., які виникли внаслідок пошкодження майна шляхом підпалу, яке на підставі укладеного між позивачем та ОСОБА_1 договору про надання послуг від 01.06.2016 року знаходилось на території позивача - стоянці за адресою: вул. Будівельників, 17 м. Миколаїв. Позивач зазначає, що матеріальна шкода завдана позивачу неналежним виконанням відповідачем обов`язків за укладеним між ТзОВ «Спецбуд» та ПП «Безпека Центр» договором охорони № 197 від 13.05.2016 року щодо охорони матеріальних цінностей на об`єкті охорони, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

До матеріалів позовної заяви позивачем подано суду роздруковану з ЄДРСР копію скороченого рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 року по справі № 480/1825/16-ц, з якої неможливо встановити учасників справи (міститься посилання на учасника справи ОСОБА 1), копію договору охорони № 197 від 13.05.2016 не в повному обсязі (відсутня одна сторінка договору). Договір про надання послуг від 01.06.2016, укладений між ОСОБА_1 та ТзДВ "Спецбуд" в матеріалах справи відсутній.

Ухвалами господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020, від 13.10.2020, від 03.11.2020 суд тричі зобов`язував позивача подати суду:

- належним чином засвідчену копію повного тексту рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 року по справі № 480/1825/16-ц

- оригінал договору охорони № 197 від 13.05.2016 (повний текст) та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи;

- оригінал договору про надання послуг від 01.06.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ТзДВ "Спецбуд", та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.

Вимоги ухвал суду позивачем не виконано. Про причини неможливості виконання вимог ухвал суду позивачем не повідомлено.

Відповідач повідомив суд про неможливість надати суду договір охорони № 197 від 13.05.2016, у зв`язку з його втратою (лист вих. № 117 від 03.11.2020) (арк. 158).

Витребувані судом докази необхідні для вирішення спору, зокрема, для встановлення таких обставин: обставин існування правовідносин між ОСОБА_1 та ТзДВ "Спецбуд", а також обставин існування правовідносин за договором охорони № 197 від 13.05.2016 між сторонами у справі.

Зокрема, повний текст договору охорони № 197 від 13.05.2016 року необхідний для розгляду справи, оскільки фактично на відсутній сторінці договору викладено умови, що регулюють відповідальність та обов`язки сторін у випадку завдання збитків, а також порядок дій сторін (починаючи з п. 6.1 договору і далі). Натомість, позивачем не подано суду повного тексту вказаного договору, не подано пояснень щодо відсутньої сторінки, не подано оригіналу договору, що унеможливлює для суду встановлення обставин у даній справі, які входять в предмет доказування.

Приписами ч. 10 ст. 81 ГПК України, які кореспондуються з п. 4 ст. 226 ГПК України передбачено наслідки невиконання позивачем вимог суду щодо подання доказів, а саме: залишення позовної заяви без розгляду.

Отже, в спірному випадку, однією з підстав для залишення позову без розгляду є неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору.

Судом також враховано наступне.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19 проаналізувавши зміст вищенаведених норм процесуального закону, дійшов висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (п. 5.2.10 постанови ОП КГС ВС від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19, також зазначений висновок міститься у постанові ОП КНС ВС від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у праві № 910/16978/19 погодилась з висновками обох судових інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки вони зроблені з правильним застосуванням ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Предметом касаційного оскарження у вказаній справі була ухвала суду першої інстанції від 09.01.2020 року, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача у перше підготовче засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з викладеним, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відійти від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15 в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов`язковою.

За результатами розгляду вищевказаної справи Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила наступні висновки (п. 8 вищевказаної постанови): "Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи".

Вищевказаної правової позиції послідовно дотримується Верховний Суд. Так, аналогічних правових висновків дійшла об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19, вказавши, що:

- обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

- у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності;

- у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання;

- у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи;

- приписи ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Судом у даній справі встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд" було належним чином завчасно 12.11.2020 року (за два тижні до дати судового засідання) повідомлено про дату, час та місце судового засідання (розгляд справи по суті), однак повноважний представник позивача у судове засідання, призначене на 26.11.2020, не з`явився. При цьому, позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.

Жодних заяв, клопотань на адресу суду від позивача не надходило.

Слід враховувати, що у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні одного представника позивач може вжити інших заходів щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме, направити у судове засідання керівника підприємства, установи, організації чи у будь-який спосіб (телефонограма, лист на електронну пошту тощо) повідомити суд про поважність причин неявки.

Крім того, суд звертає увагу, що 02.04.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".

На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 року затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду", яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Таким чином, учасники справи не позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції як у приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Суд також звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Крім того, слід зауважити, що поштові оператори під час дії встановленого карантину не припинили роботу, а лише змінили її графік та порядок отримання/вручення поштових відправлень.

Другою підставою для залишення позову без розгляду в спірному випадку є неявка позивача (його представника) у судове засідання, неповідомення позивачем про причини неявки та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки невиконання позивачем своїх процесуальних обов`язків унеможливлює виконання судом вимог ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач самостійно на власний розсуд розпоряджається наданими йому процесуальним законом правами. Приписами ГПК України на учасників процесу покладено обов`язок добросовісного виконання учасниками справи своїх обов`язків, в тому числі покладених судом. Позивачу було забезпечено можливість реалізувати права та обов`язки без будь-яких перепон чи ускладнень. Вказана норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності або подати заяву, клопотання про відкладення розгляду справи, повідомивши суд про наявність поважних причин неможливості забезпечення явки представника в судове засідання. Крім того, у випадку неможливості подання витребуваних судом доказів, позивач зобов`язаний повідомити суд про причини неможливості подання таких доказів.

В свою чергу, судом також враховано, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості реалізувати право на отримання судового захисту шляхом повторного звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 226, 233-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю Спецбуд до відповідача Приватного підприємства «Безпека Центр» про стягнення коштів в розмірі 310 644, 66 грн. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст. 254-257 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України

Повний текст ухвали складено 01.12.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш