Рішення

від 18.11.2020 по справі 916/3169/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3169/19

Господарський суд Одеської області у складі колегії судді головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Желєзна С.П., суддя Невінгловська Ю.М. при секретарі судового засідання Арзуманян В. А. розглядаючи матеріали справи № 916/3169/19

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Топольницький" (66700, Одеська область, Захарівський район, смт. Захарівка, провулок Первомайський, 9, код ЄДРПОУ 19198654)

до відповідача Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області (66740, Одеська область, Захарівський район, смт. Затишшя, вул. Суворова, 34, код ЄДРПОУ 04379255)

про визнання незаконним і скасування рішення та визнання права постійного користування

та за зустрічним позовом Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області (66740, Одеська область, Захарівський район, смт. Затишшя, вул. Суворова, 34, код ЄДРПОУ 04379255)

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Топольницький" (66700, Одеська область, Захарівський район, смт. Захарівка, провулок Первомайський, 9, код ЄДРПОУ 19198654)

про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 240 464,64грн.

Представники сторін:

від позивача - Корой І.Д., ордер № 478347, дата видачі : 21.10.19;

від відповідача - Акуліч О.О., ордер № 447071, дата видачі : 20.11.19;

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Топольницький" звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області про:

- визнання за селянським (фермерським) господарством "Топольницький" право постійного користування з 1993 року земельною ділянкою площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої за адресою: Одеська область, Захарівський район, ні Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту);

- визнання незаконним і скасувати рішення Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області від 19 вересня 2019 року № 709/1-VII "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" в частині виставлення на земельні торги для передачі у користування на умовах оренди земельної ділянки площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 та цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з місцем розташування: Одеська, область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту); обмеження у використанні земельної ділянки - санітарно-захисна зона навколо об`єкта - 9,0219 га (номер лота 8 у додатку 1 "Перелік земельних ділянок комунальної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами" до цього рішення);

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2019р. було відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

25.11.2019р. Затишанська селищна рада Захарівського району Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до Селянського (фермерського) господарства "Топольницький" про витребування з незаконного володіння Селянського (фермерського) господарства Топольницький на користь територіальної громади в особі Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області земельну ділянку площею 50,0037 га, кадастровий номер 5125255400:01:001:1120, розташовану за адресою: Одеська обл, Захарівський р-н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1738589051252.) та стягнення з Селянського (фермерського) господарства Топольницький збитків в сумі 125 627,36 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2020р. зустрічну позовну заяву Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Топольницький" про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 125 627,36грн. було прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №916/3169/19 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.12.2020р. строк розгляду підготовчого провадження було продовжено на тридцять днів, в порядку ст. 177 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.01.2020р. справу №916/3169/19 призначено до колегіального розгляду.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 09.01.2020р. справу №916/3169/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Лічман Л.В. суддя Шаратов Ю.А., які своєю ухвалою від 13.01.2020р. прийняли відповідну справи до свого провадження, із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 12.02.2020 року провадження у справі було зупинене до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/989/18 та зобов`язано сторони невідкладно повідомити суд про результати розгляду справи №922/989/18.

17.07.2020 року за вх. №18841/20 до суду від позивача надійшла заява про поновлення провадження по справи №916/3169/19., з якої вбачається що справа №922/989/18 розглянута 23.06.2020 року та прийнята постанова, якою касаційну скаргу задоволено частково, постанову суду апеляційної інстанції скасовано, рішення суду першої інстанції - змінено.

Приймаючи до уваги необхідність поновлення провадження по справі та враховуючи перебування судді господарського суду Одеської області Лічмана Л.В. з 28.07.2020р. на лікарняному та перебування судді господарського суду Одеської області Шаратова Ю.А. з 22.07.2020р. на лікарняному, на підставі розпорядженням В. о. керівника апарату суду №191 від 28.07.2020р., було здійснено заміну членів колегії судів, справу №916/3169/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Желєзна С.П., суддя Невінгловська Ю.М., які своєю ухвалою від 03.08.2020р. прийняли відповідну справи до свого провадження, поновили провадження по справі та призначити до розгляду в судовому засіданні.

Крім того, відповідна заява від 17.07.2020р. за вх. №1884/20, окрім клопотання про поновлення провадження справі містило збільшення позовних вимог, згідно яких позивач за первісним позовом просив суд визнати за селянським (фермерським) господарством Топольницький право постійного користування з 1993 року земельною ділянкою площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої за адресою: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту); визнати незаконним і скасувати рішення Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області від 19 вересня 2019 року № 709/1-VII Про проведення земельних торгів у формі аукціону та від 26 травня 2020 року № 937/1-VII Про проведення земельних торгів у формі аукціону в частині виставлення на земельні торги для передачі у користування на умовах оренди земельної ділянки площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1 120 та цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з місцем розташування: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту); обмеження у використанні земельної ділянки - санітарно-захисна зона навколо об`єкта - 9,0219 га (номер лота 8 у додатку 1 до рішення від 19 вересня 2019 року № 709/1-VII та номер лота 3 у додатку 1 Перелік земельних ділянок комунальної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами до рішення від 26 травня 2020 року № 937/1-VII);

Відносно збільшення вимог суд зазначає, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (ч. 3 п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Додавши вимогу про визнання незаконним і скасування рішення Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області від 26 травня 2020 року № 937/1-VII Про проведення земельних торгів у формі аукціону , позивач фактично збільшив вимоги немайнового характеру, що є фактичним поданням іншого позову.

З огляду на це відповідна заява в частині збільшення судом до розгляду не прийнята.

13.08.2020р. за вх. №21499/20 до суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про залученні співвідповідачів та збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд залучити до участі у справі як співвідповідача селянське (фермерське) господарство Земля ; визнати за селянським (фермерським) господарством Топольницький право постійного користування з 1993 року земельною ділянкою площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої за адресою: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту); визнати незаконним і скасувати рішення Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області від 19 вересня 2019 року № 709/1-VII Про проведення земельних торгів у формі аукціону та від 26 травня 2020 року № 937/1-VII Про проведення земельних торгів у формі аукціону в частині виставлення на земельні торги для передачі у користування на умовах оренди земельної ділянки площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 та цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з місцем розташування: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту); обмеження у використанні земельної ділянки - санітарно-захисна зона навколо об`єкта - 9,0219 га (номер лота 8 у додатку 1 до рішення від 19 вересня 2019 року № 709/1-VII та номер лота 3 у додатку 1 Перелік земельних ділянок комунальної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами до рішення від 26 травня 2020 року № 937/1-VII); визнати недійсним договір оренди землі, серія та номер: 06-13/65, укладений 21.07.2020 року на строк 7 років між орендодавцем Затишанською селищною радою Захарівського району Одеської області та орендарем селянським (фермерським) господарством Земля щодо земельної ділянки площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої за адресою: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту); припинити право оренди зі строком дії до 22.07.2027 року земельної ділянки земельною ділянкою площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої за адресою: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту), Орендарем селянським (фермерським) господарством Земля та скасувати його реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведену 27.07.2020 року за номером запису про інше речове право 37521850 державним реєстратором Роздобудько Юлією Сергіївною, Затишанська селищна рада Захарівського району Одеської області.

Відносно збільшення вимог суд зазначає, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (ч. 3 п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Додавши вимоги про визнання незаконним і скасування рішення Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області від 26 травня 2020 року № 937/1-VII Про проведення земельних торгів у формі аукціону , визнання недійсним договору оренди землі, серія та номер: 06-13/65, укладеного 21.07.2020 року на строк 7 років між орендодавцем Затишанською селищною радою Захарівського району Одеської області та орендарем селянським (фермерським) господарством Земля щодо земельної ділянки площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої за адресою: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту); припинення право оренди зі строком дії до 22.07.2027 року земельної ділянки земельною ділянкою площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої за адресою: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту), Орендарем селянським (фермерським) господарством Земля та скасування його реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведену 27.07.2020 року за номером запису про інше речове право 37521850 державним реєстратором Роздобудько Юлією Сергіївною, Затишанська селищна рада Захарівського району Одеської області, позивач фактично збільшив вимоги немайнового характеру, що є фактичним поданням іншого позову.

В зв`язку з чим відповідна заява про збільшення судом до розгляду не прийнята з урахуванням чого, судом в залученні співвідповідача було відмовлено.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги Селянсько (фермерського) господарства Топольницький розглядаються в редакції первісних позовних вимог викладених у позовній заяві.

21.09.2020р. за вх. №24905/20 до суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла уточнена позовна заява в частині збільшення суми збитків , згідно якої відповідач (позивача за зустрічним позовом) просить суд витребуванти з незаконного володіння Селянського (фермерського) господарства Топольницький на користь територіальної громади в особі Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області земельну ділянку площею 50,0037 га, кадастровий номер 5125255400:01:001:1120, розташовану за адресою: Одеська обл., Захарівський р-н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1738589051252) та стягненути з Селянського (фермерського) господарства Топольницький збитки в сумі 240 464,64 грн.

Крім того, в позовній заяві позивачем в якості третьої особи було вказано Державне підприємство Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою . При цьому в обґрунтування залучення вказує що обставини даної справи можуть мати юридичні наслідки при розгляді взаємних вимог відповідача з третьою особою щодо розподілу витрат на проведення оспорених позивачем земельних торгів щодо спірної земельної ділянки (ч. 2 ст. 51-ГПК).

Судом в залучення третьої особи було відмовлено, оскільки відповідно до ч.ч.1,2 ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін, в той же час відповідне рішення суду не впливає на права та обов`язки особи яку позивач просить суд залучити.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2020р. строк розгляду підготовчого провадження було продовжено на тридцять днів, в порядку ст. 177 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2020р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідач за первісним позовом надійшов відзив на позов не надав, проте зазначив що заперечення проти задоволення позовних вимог містяться в зустрічній позовній заяві.

Позивач (відповідача за зустрічним позов) надав відзив на зустрічний позов від 02.01.2020р. за вх.. №ГСОО 147/20 та відзив на уточнену позовну заяву від 07.10.2020р. за вх. №26694/20 згідно якого зустрічні позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Розпорядженням голови Фрунзівської районної ради народних депутатів Одеської області № 33 від 21.12.1992 року було зареєстроване селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1, який проживає в АДРЕСА_3. За пунктом 3 цього розпорядження, господарство було звільнено від плати за землю протягом трьох років з часу надання земельної ділянки.

21 грудня 1992 року Фрунзівською районною радою народних депутатів Одеської області було видане свідоцтво № 19198654 про державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства Топольницький як суб`єкта підприємницької діяльності за місцезнаходженням: АДРЕСА_3.

25 грудня 1992 року Одеським обласним управлінням статистики було видано свідоцтво № 7666 про присвоєння ідентифікаційного - коду 19198654 селянському (фермерському) - господарству Топольницький .

Відповідно до рішення XI сесії XXI скликання Затишанської селищної ради народних депутатів Фрунзівського району Одеської області від 13 лютого 1993 року Про відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для організації селянського (фермерського) господарства із земель сільськогосподарського кооперативу Уют Фрунзівського району Одеської області , голові селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 у постійне користування була передана земельна ділянка площею 50 га ріллі для створення селянського (фермерського) господарства.

Позивач вказує, що на підставі вказаного рішення зазначеною вище селищною радою у 1993 році був виданий державний акт на право постійного користування землею Б № 055492, в якому вказано, що за ОСОБА_1 , як землекористувачем, закріплюється в безстрокове і безоплатне користування 50 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, яка надана для ведення селянського (фермерського) господарства.

Статут селянського (фермерського) господарства Топольницький (нова редакція) був зареєстрований Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області 17.08.1998 року за реєстраційною справою № 04057238Ю0010008.

У пунктах 1.1. і 2.1. цього статуту вказано, що господарство створене за заявою ОСОБА_1 , який є його головою, а на випадок його тимчасово заміщення виконання функцій голови господарства покладається на члена господарства ОСОБА_2 .

У пункті 3.1. цього статуту зазначено, що фермерське господарство організовано на землях: шляхом передачі у володіння із земель сільськогосподарського кооперативу Уют рішенням загальних зборів від 14 листопада 1992 року протокол № 24 на вічне користування у кількості 50 гектарів ріллі і 30 неудобій (яри, балки, ставки).

17 вересня 1998 року Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області було видано свідоцтво про державну перереєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності-юридичної особи - селянського (фермерського) господарства Топольницький з ідентифікаційним кодом 19198654 та місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1 .

Статут селянського (фермерського) господарства Топольницький у новій редакції був зареєстрований Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області 04.12.2002 року.

В пунктах 1.3. і 1.7.1. статуту вказано, що його засновником і головою є ОСОБА_1 , а пунктом 1.7.3. визначено, що виконання функцій голови господарства у випадку його тимчасової відсутності можуть покладатися на члена сімейства ОСОБА_2 .

У пункті 1.2. цього статуту зазначено, що підставою для створення та реєстрації господарства є одержання Державного акта на право постійного користування землею на підставі рішення сесії Затишанської селищної ради народних депутатів.

Як вказує позивач, Селянське (фермерське) господарство Топольницький користувалось вказаною земельною ділянкою та обробляло її, що підтверджено звітом № 4-сг Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2014 року , в рядках 111-112, 400, 409, 420 якого зазначено, що у користуванні перебуває 50 га ріллі, на яких засіяно технічні олійні культури - соняшник.

Позивач зазначає, відповідно до заповіту за № 23, який був посвідчений 14 серпня 2015 року секретарем Затишанської селищної ради Фрунзівського району Одеської області, ОСОБА_1 заповідав засноване ним СФГ Топольницький та належну йому на праві постійного користування земельну ділянку загальною площею 50 га ОСОБА_3 .

Засновник та член селянського (фермерського) господарства Топольницький - ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Затишшя Фрунзівського району Одеської області.

Позивач вказує, що зазначені вище обставини щодо заповіту і смерті засновника встановлені рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 10 червня 2016 року у справі № 517/83/16-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30.11.2016 року та постановою Верховного Суду від 18 січня 2018 року, яким ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3 , треті особи: Затишанська селищна рада Фрунзівського району Одеської області, ОСОБА_4 про встановлення нікчемності зазначеного вище заповіту.

Відповідно до п. 12 ч. 1 постанови Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів та районів від 19 травня 2016 року№ 1377-VIII, яка була опублікована в газеті Голос України від 02.06.2016 року № 101 та набрала чинності з дня, наступного за днем її опублікування - з 03 червня 2016 року, в Одеській області перейменовано Фрунзівський район на Захарівський район; селище міського типу Фрунзівка Фрунзівського району на селище міського типу Захарівна.

Позивач наголошує, що за довідкою № 429/185-19 від 19.03.2019 року міжрайонного управління у Великомихайлівському та Захарівському районах Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, згідно державної статистичної звітності форми 6-зем Звіт про наявність земель, розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності станом на 01.01.2016 року, земельна ділянка загальною площею 50,0037 га, що перебуває у постійному користуванні гр. ОСОБА_1 , для ведення селянського (фермерського) господарства, враховується за СФГ Топольницький в рядку 18 - селянські (фермерські) господарства , в графі 5 (рілля) - площею 50,00 га. Адреса земельної ділянки: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту).

Земельна ділянка, яка перебуває у користуванні позивача, з уточненою площею 50,0037 га та кадастровим номером 5125255400:01:001:1120, розташована у Захарівському районі Одеської області, з цільовим призначенням 01.02 Для ведення фермерського господарства , категорії земель сільськогосподарського призначення та її використанням для ведення селянського (фермерського) господарства відділом у Захарівському районі міжрайонного управління у Великомихайлівському та Захарівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 25.04.2018 року була зареєстрована у Державному земельному кадастрі, що підтверджено витягом з цього кадастру від 20.03.2019 року.

В подальшому як вказує позивач, за наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 05.06.2018 року № 15-3569-13-18-СГ та актом приймання-передачі від 06.06.2018 року (№ з/п 85 додатку до акту) вказана земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення була передана з державної власності у комунальну власність відповідача. На підставі вказаного наказу та акту, земельна ділянка 03.01.2019 року за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1738589051252 та номером запису про право власності 29784778 була зареєстрована за відповідачем на праві комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено інформацією з цього реєстру станом на 23.10.2019 року.

Рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 13 листопада 2018 року у справі № 517/109/18, яке набрало законної сили 13 грудня 2018 року, за ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Фрунзівка -Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнано в повному обсязі в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Затишшя Фрунзівського району Одеської області, право власності на цілісний майновий комплекс та право засновника (учасника) Селянського (фермерського) господарства "Топольницький" (СФГ "Топольницький"), статутний капітал у розмірі 0,00 гривень, ідентифікаційний код юридичної особи 19198654, місцезнаходження: 66740, Одеська область, Захарівський район, селище міського типу Затишшя, вулиця Леніна, будинок 31.

На підставі зазначеного судового рішення, статут позивача 04 березня 2019 року був затверджений у новій редакції зі зміною юридичної адреси та учасника і голови господарства - єдиним учасником та головою господарства замість померлого ОСОБА_1 став ОСОБА_3 , а місцезнаходження господарства було визначено за адресою: провулок Первомайський 9, смт. Захарівна, Захарівський район, Одеська область, 66700 .

Пунктом 1.6. цього статуту визначено, що предметом діяльності Господарства є виробництво, переробка та збут сільськогосподарської продукції.

У пункті 1.3. вказаного статуту зазначено, що Господарство здійснює свою діяльність на земельній ділянці площею 50,00 га на території Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області, яка була надана засновнику Господарства ОСОБА_1 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства згідно державного акта на право постійного користування землею Б № 055492, виданого Затишанською селищною радою народних депутатів Фрунзівського району Одеської області на підставі рішення XI сесії XXI скликання від 13 лютого 1993 року.

На підставі вказаного статуту у новій редакції, державна реєстрація змін до установчих документів господарства була здійснена 12.03.2019 року шляхом внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджено витягом з цього Реєстру від 24 жовтня 2019 року.

Позивач зазначає, що перебування зазначеної земельної ділянки у постійному користуванні позивача підтверджена також і відомостями з документації із землеустрою, що включена до державного фонду документації із землеустрою СФГ Топольницький в особі ОСОБА_3 , наданими 19.03.2019 року за № 430/185-19 міжрайонного управління у Великомихайлівському та Захарівському района Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Як вказує позивач, в подальшому рішенням відповідача від 19 вересня 2019 року № 709/1- VII Про проведення земельних торгів у формі аукціону було, зокрема, визначено виставити земельні ділянки згідно з додатком 1, на земельні торги для передачі їх у користування на умовах оренди і земельні торги провести 7 листопада 2019 року за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 34, 2 поверх, кімната № 207 (актова зала). Під номером 8 у вказаному додатку 1 Перелік земельних ділянок комунальної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами зазначена земельна ділянка площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 та цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з місцем розташування: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту); обмеження у використанні земельної ділянки санітарно-захисна зона навколо об`єкта -9,0219 га.

Позивач вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню зазначене вище рішення відповідача в частині виставлення на земельні торги для передачі у користування на умовах оренди земельної ділянки, якою позивач користується для здійснення своєї статутної діяльності з 1993 року, а виконання зазначеного рішення може мати своїм результатом для позивача позбавлення можливості користування та обробітку спірної земельної ділянки та припинення діяльності господарства.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, Селянське (фермерське) господарство "Топольницький" звернулась з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

В той же час відповідача не погоджуючись з відповідним позовом звернувся до суду с зустрічним позовом, відповідно якого вказує.

Так, як вказує відповідач (позивач за зустрічним позовом) наказом Головного управління Держтеокадастру в Одеській області від 05.06.2018 року № 15-3569/13-18-СТ передано Затишанській селищній раді Захарівського району Одеської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 6032.7257 га. які розташовані на території Захарівського району Одеської області згідно з актом приймання-передачі.

На підставі вказаного Наказу державним реєстратором Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області було зареєстровано право власності на земельні ділянки, в тому числі на ділянку площею 50.0037 га. кадастровий номер 5125255400:01:001:1120. розташовану за адресою: Одеська обл. Захарівський р-н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1738589051252. номер запису про право власності 29784778), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 152037954 від 08.01.2019 року.

З часу державної реєстрації права комунальної власності на вказану земельну ділянку територіальна громада в особі Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області набула права власності на дану земельну ділянку та може розпоряджатися нею на власний розсуд з урахуванням суспільних інтересів членів територіальної громади.

Реалізуючи права власника земельної ділянки 19.09.2019 року Затишанська селищна рада Захарівського району Одеської області прийняла рішення № 709/1-VI1 Про проведення земельних торгів у формі аукціону . Рішення прийняте в межах повноважень селищної ради відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та має на меті забезпечення ефективного використання нерухомого майна (земельних ділянок), що належить територіальній громаді та збільшення надходжень до місцевого бюджету.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 року у справі №916/3169/19 заборонено ДП Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою проводити земельні торги з продажу права оренди спірної земельної ділянки та заборонено Затишанській селищній раді Захарівського району Одеської області передавати в оренду спірну земельну ділянку. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.12.2019 року у справі №916/3169/19 вищевказану ухвалу від 04.11.2019 року скасовано. 26 травня 2020 року Затишанська селищна рада Захарівського району Одеської області прийняла рішення № 937/1-VIІ Про проведення земельних торгів у формі аукціону , яким виставила на земельні торги для передачі на умовах оренди земельну ділянку площею 50,0037 га ріллі, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5125255400:01:001:1120.

Вказані торги відбулися та за їх результатами з переможцем аукціону щодо лота №8 СФГ Земля код ЄДРПОУ 31952720 було укладено Договір оренди землі №06-13/65 від 21.07.2020 року. Право оренди зареєстроване державним реєстратором Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області Роздобудько Ю.С. 27.07.2020 року, номер запису про речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 37521850.

Отже відповідач (позивач за зустрічним позовом) вважає, що власник земельної ділянки розпорядився належною даною ділянкою задля забезпечення збільшення надходжень до місцевого бюджету, що в повній мірі відповідає інтересам територіальної громади, яку представляє позивач за зустрічним позовом.

В той же час, СФГ Топольницький неправомірно заволоділо та користується земельною ділянкою площею 50.0037 га. кадастровий номер 5125255400:01:001:1 120. яка розташована за адресою: Одеська обл. Захарівський р-н.

Так, як зазначає відповідач (позивач за зустрічним позовом) у позовній заяві представник СФГ Топольницький вказує, що землекористування оспорюваною земельною ділянкою перейшло від громадянина ОСОБА_1 посилаючись на норми ЗУ Про фермерське господарство : ст. 9 (від плати за землю звільняється господарство), ст. 12 (при продажі майна і передачі земельної ділянки компенсація сплачується також господарству), ст. 30 (вилучення та примусовий викуп землі проводиться за згодою господарства), ч. 2 ст. 12 (права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство), ст. 19 (до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити, зокрема, право користування землею, а також інші майнові права).

Однак, на думку відповідача (позивача за зустрічним позовом) всі вищевказані норми закону застосовуються у випадках, якщо земельна ділянка належить членам фермерського господарства на праві власності або якщо право користування внесене до складеного капіталу та не може бути застосоване в якості обґрунтування позову про визнання права користування ділянкою за СФГ Топольницький оскільки протирічить ст. 92 ЗК України.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) звертає увагу суд, що єдиним належним і допустимим доказом належності спірної земельної ділянки тій чи іншій особі є наявність правовстановлюючого документа. В даному випадку документів на підтвердження наявності у фермерського господарства оформленого права постійного користування спірною земельною ділянкою не надано. Натомість державний акт на право постійного користування земельною ділянкою виданий громадянину ОСОБА_1 не відповідає вимогам законодавства, яке діяло на час його видачі та не зареєстрований у встановленому порядку визначеному Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Держкомзему від 15.04.1993 № 28 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.04.1993 за № 31. що дає підстави вважати, що право постійного користування земельною ділянкою не виникло ні у громадянина, ні у створеного ним СФГ.

Окрім цього, за посиланнями відповідача (позивача за зустрічним позовом) наявність у СФГ Топольницький права постійного користування землею позивач обґрунтовує посиланням на норми законодавства, які регулювали право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою. У зв`язку з цим. слід звернути увагу, що право довічного успадковуваного володіння не можна ототожнювати з правом постійного користування земельною ділянкою

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) наголошує, що фактично позивач, з часу смерті громадянина ОСОБА_1 використовує земельну ділянку державної, а після передання у власність Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області - комунальної, власності без правовстановлюючих документів на дозвіл такого користування, що безумовно є порушенням земельного законодавства. Порушення права власника відбувається і по цей час.

Через самовільне заняття СФГ Топольницький спірної земельної ділянки власнику, Затишанській селищній раді Одеської області було завдано збитків, які складають суму орендної плати, яку територіальна громада могла б отримувати якби СФГ Топольницький не заволоділо земельною ділянкою незаконно.

Зважаючи на те що нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5125255400:01:001:1120. розташованої за адресою: Одеська обл, Захарівський р-н складає 1 758 247.15 грн (один мільйон сімсот п`ятдесят вісім тисяч двісті сорок сім грн., 15 коп.). а мінімальна сума річної орендної плати встановлена рішенням власника від 19.09.2019 року у розмірі 8 (вісім) відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, вважаємо, що внаслідок незаконного користування позивачем земельною ділянкою відповідачем понесено збитки у загальній сумі 240 464,64грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, враховуючи порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у комунальній власності, спричиняє шкоду територіальній громаді через недоотримання коштів місцевого бюджету, що протирічить суспільним інтересам, відповідач (позивач за зустрічним позовом) звернувся до господарського суду Одеської області з відповідним зустрічним позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, щодо первісних позовних вимог суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ч.1 ст. 13 та ч.1 ст.14 Конституції України, земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із пунктами 1, 10 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є визнання права та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна, визнається судом незаконним та скасовується.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктами "а", "г" частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Згідно з частиною 1 ст. 51 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент отримання гр. ОСОБА_1 Державного акта на право постійного користування землею Б № 055492, громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень ст. 7 Земельного кодексу України у зазначеній редакції користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною1 ст. 23 Земельного кодексу України у відповідній редакції право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до рішення XI сесії XXI скликання Затишанської селищної ради народних депутатів Фрунзівського району Одеської області від 13 лютого 1993 року Про відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для організації селянського (фермерського) господарства із земель сільськогосподарського кооперативу Уют Фрунзівського району Одеської області , голові селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 у постійне користування була передана земельна ділянка площею 50 га ріллі для створення селянського (фермерського) господарства.

У відповідності до статті 2 Закону України Про селянське (фермерське) господарство (в редакції, що діяла на дату видачі державного акту), селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Згідно вказаного Закону у постійне користування земля надається громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебувають у державній власності.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єкту - голові селянського (фермерського) господарства.

Так, як встановлено судом, розпорядженням голови Фрунзівської районної ради народних депутатів Одеської області № 33 від 21.12.1992 року було зареєстроване селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1, який проживає в АДРЕСА_3 . За пунктом 3 цього розпорядження, господарство було звільнено від плати за землю протягом трьох років з часу надання земельної ділянки.

21 грудня 1992 року Фрунзівською районною радою народних депутатів Одеської області було видане свідоцтво № 19198654 про державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства Топольницький як суб`єкта підприємницької діяльності за місцезнаходженням: АДРЕСА_3.

25 грудня 1992 року Одеським обласним управлінням статистики було видано свідоцтво № 7666 про присвоєння ідентифікаційного - коду 19198654 селянському (фермерському) - господарству Топольницький .

На час державної реєстрації позивача як юридичної особи та надання його голові ОСОБА_1 земельної ділянки для організації селянського (фермерського) господарства був чинним Закон України Про селянське (фермерське) господарство № 2009- XII від 20 грудня 1991 року, який передбачав наступне: на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею або приватної власності (ч. 4 ст. 2); земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надаються громадянам за їх бажанням у довічне успадковуване володіння, приватну власність або в оренду (ч. 1 ст. 5); для ведення селянського (фермерського) господарства надаються у довічне успадковуване володіння і приватну власність земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів сільськогосподарських угідь і 100 гектарів усіх земель. Громадяни, які ведуть селянське (фермерське) господарство, можуть додатково орендувати земельні ділянки для виробничих цілей (ст. 6); після одержання Державного акта на право приватної власності або довічного успадковуваного володіння землею чи укладення договору на оренду селянське (фермерське) господарство підлягає державній реєстрації в районній, міській Раді народних депутатів, що надала земельну ділянку у довічне успадковуване володіння, приватну власність або користування.

Після відведення земельної ділянки в натурі і одержання Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, приватної власності або договору на оренду земельної ділянки та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи; одержує печатку із своїм найменуванням і адресою; відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах, банку; вступає в ділові відносини з іншими підприємствами, установами та організаціями; визнається як самостійний товаровиробник державними і господарськими органами при плануванні економічного і соціального розвитку регіону (ч.ч. 1 і 2 ст. 8); селянські (фермерські) господарства, які створюються вперше, звільняються від плати за землю протягом трьох років з часу надання земельної ділянки (ч. 2 ст. 9); при продажу майна селянського (фермерського) господарства і передачі земельної ділянки іншому громадянину, підприємству або організації за рішенням Ради народних депутатів селянське (фермерське) господарство має право на одержання від них повної компенсації всіх затрат під урожай, а також затрат на поліпшення якості землі за час володіння земельною ділянкою відповідно до підвищення кадастрової оцінки (ст.12); вилучення або примусовий викуп у селянського (фермерського) господарства землі у встановленому порядку для державних і громадських потреб провадиться за його згодою після виділення йому районною, міською Радою народних депутатів рівноцінної ділянки, будівництва на новому Місці підприємствами, установами і організаціями, для яких відводиться земельна ділянка, жилих, виробничих та інших будівель замість вилучених і відшкодування в повному обсязі збитків, включаючи упущену вигоду (ч. 2 ст. 30).

Комплексний аналіз наведених вище норм Закону України № 2009-ХП від 20 грудня 1991 року надає підстави зробити висновок, що після видачі на ім`я голови господарства Державного акта на право довічного успадковуваного володіння або постійного користування землею, селянське (фермерське) господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює селянське (фермерське) господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

З дня опублікування 29.07.2003 року набув чинності Закон України Про фермерське господарство від 19 червня 2003 року № 973-IV, положення якого передбачають наступне: права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (ч. 2 ст. 12); члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності-земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради (ч.ч. 1 і 2 ст. 13); до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити, зокрема, право користування землею а також інші майнові права, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (ст. 19).

Отже, наведені вище норми також свідчать про те, що господарство є землекористувачем земельних ділянок, які надані його членам у власність або користування.

Згідно із частиною першою статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частина друга статті 92 цього Кодексу).

З наведеного вбачається, що право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

Пунктом 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25.10.2001 року), який діяв з 01 січня 2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України Рішенням N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду у Постановах зазначала, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанови ВП ВС від 23.06.2020р. у справі № 922/989/18 (провадження №12-205гс19), від 20.03.2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18)).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 Постанови від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так, статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 01.07.2015 р., на момент смерті ОСОБА_1 ) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

Відповідно до приписів частини першої статті 27 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

Адже правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби, тощо).

Таким чином, у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що діяльність Сільськогосподарського (фермерського) господарства "Топольницький" після смерті ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) не припинилась.

Рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 13 листопада 2018 року у справі № 517/109/18, яке набрало законної сили 13 грудня 2018 року, за ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Фрунзівка -Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнано в повному обсязі в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Затишшя Фрунзівського району Одеської області, право власності на цілісний майновий комплекс та право засновника (учасника) СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА "ТОПОЛЬНИЦЬКИЙ" (СФГ "ТОПОЛЬНИЦЬКИЙ"), статутний капітал у розмірі 0,00 гривень, ідентифікаційний код юридичної особи 19198654, місцезнаходження: 66740, Одеська область, Захарівський район, селище міського типу Затишшя, вулиця Леніна, будинок 3.

На підставі зазначеного судового рішення, статут позивача 04 березня 2019 року був затверджений у новій редакції зі зміною юридичної адреси та учасника і голови господарства - єдиним учасником та головою господарства замість померлого ОСОБА_1 став ОСОБА_3 , а місцезнаходження господарства було визначено за адресою: провулок Первомайський 9, смт. Захарівна, Захарівський район, Одеська область, 66700 .

Пунктом 1.6. цього статуту визначено, що предметом діяльності Господарства є виробництво, переробка та збут сільськогосподарської продукції.

У пункті 1.3. вказаного статуту зазначено, що Господарство здійснює свою діяльність на земельній ділянці площею 50,00 га на території Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області, яка була надана засновнику Господарства ОСОБА_1 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства згідно державного акта на право постійного користування землею Б № 055492, виданого Затишанською селищною радою народних депутатів Фрунзівського району Одеської області на підставі рішення XI сесії XXI скликання від 13 лютого 1993 року.

Крім того, в матеріалах справи наявна Довідка № 429/185-19 від 19.03.2019 року міжрайонного управління у Великомихайлівському та Захарівському районах Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, згідно якої Відділ у Захарівському районі повідомляє, що згідно державної статистичної звітності форми 6-зем Звіт про наявність земель, розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності станом на 01.01.2016 року, земельна ділянка загальною площею 50,0037 га, що перебуває у постійному користуванні гр. ОСОБА_1 , для ведення селянського (фермерського) господарства, враховується за СФГ Топольницький в рядку 18 - селянські (фермерські) господарства , в графі 5 (рілля) - площею 50,00 га. Адреса земельної ділянки: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту).

Таким чином, вимоги позивача про визнання за Селянським (фермерським) господарством "Тапальницьий" права право постійного користування з 1993 року земельною ділянкою площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої за адресою: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту) є обгрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню, оскільки як встановлено судом відповідна земельна ділянка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею Б №055492, на підставі рішення XI сесії XXI скликання Затишанської селищної ради народних депутатів Фрунзівського району Одеської області від 13 лютого 1993 року Про відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для організації селянського (фермерського) господарства із земель сільськогосподарського кооперативу Уют Фрунзівського району Одеської області .

В той же час позовна вимога, щодо визнання незаконним і скасування рішення Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області від 19 вересня 2019 року № 709/1-VII Про проведення земельних торгів у формі аукціону в частині виставлення на земельні торги для передачі у користування на умовах оренди земельної ділянки площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 та цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з місцем розташування: Одеська, область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту); обмеження у використанні земельної ділянки - санітарно-захисна зона навколо об`єкта - 9,0219 га (номер лота 8 у додатку 1 Перелік земельних ділянок комунальної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами до цього рішення) задоволенню не підлягає, оскілки як встановлено судом та зазначається сторонами по справі відповідні торги 07.11.2019р. проведені не були. Відповідні торги відбулись на підставі іншого рішення відповідача, а саме на підставі рішення Затишанської селищна рада Захарівського району Одеської області від 26 травня 2020 року за № 937/1-VIІ Про проведення земельних торгів у формі аукціону , яким виставила на земельні торги для передачі на умовах оренди земельну ділянку площею 50,0037 га ріллі, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5125255400:01:001:1120. Вимога про визнання незаконним та скасування відповідного рішення позивачем заявлялась в заяві про збільшення позовних вимог, яка судом до розгляду не прийнята, оскільки фактично є новим позовом.

Таким чином, враховуючи встановлення судом права право постійного користування з 1993 року за Селянським (фермерським) господарством "Тапальницьий" земельною ділянкою площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої за адресою: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту), зустрічні позовні вимоги Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області про витребування з незаконного володіння Селянського (фермерського) господарства Топольницький на користь територіальної громади в особі Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області земельної ділянки площею 50,0037 га, кадастровий номер 5125255400:01:001:1120, розташованої за адресою: Одеська обл., Захарівський р-н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1738589051252) та стягнення з Селянського (фермерського) господарства Топольницький збитків в сумі 240 464,64 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо посилання відповідача відносно того, що право користування земельною ділянкою, що виникло в ОСОБА_1 на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припинилось з дати його смерті, Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 23.06.2020 р. по справі № 922/989/18 зазначила, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства.

Щодо посилань відповідача, та той факт що наявний у позивача державний акт не відповідає вимогам чинних на час його отримання нормативно-правових актів, зокрема Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 28 від 15.04.1993 року і зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 23 квітня 1993 р. за № 31, та не зареєстрований у книзі реєстрації державних актів у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею суд зазначає наступне.

Так, як зазначалось вище відповідно до рішення XI сесії XXI скликання Затишанської селищної ради народних депутатів Фрунзівського району Одеської області від 13 лютого 1993 року Про відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для організації селянського (фермерського) господарства із земель сільськогосподарського кооперативу Уют Фрунзівського району Одеської області , голові селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 у постійне користування була передана земельна ділянка площею 50 га ріллі для створення селянського (фермерського) господарства. На підставі вказаного рішення зазначеною вище селищною радою у 1993 році був виданий державний акт на право постійного користування землею Б № 055492, в якому вказано, шо за ОСОБА_1 , як землекористувачем, закріплюється в безстрокове і безоплатне користування 50 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, яка надана для ведення селянського (фермерського) господарства. Зазначено, що державний акт складено в двох примірниках, з яких перший видано землекористувачу, другий зберігається у виконавчому комітеті селищної ради народних депутатів. Акт підписаний головою виконавчого комітету Затишанської селищної ради народних депутатів і скріплений печаткою цієї ради.

Зазначений Акт на право постійного користування землею Б № 055492, оригінал якого надавався відповідачем за первісним позовом для огляду в суді - є чинним, вимоги щодо його скасування або визнання недійсним відповідачем не заявлялись.

Крім того, суд зазначає, що у 1993 році була чинна Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право володіння і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, яка затверджена Держкомземом України 26 листопада 1991 р., яка в подальшому втратила чинність у зв`язку з затвердженням Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Держкомзему від 15.04.1993 № 28 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.04.1993 за № 31, який містив інший порядок оформлення та складання відповідних Актів.

При цьому суд зазначає, що для встановлення факту реєстрації відповідного акту в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею, судом на підставі клопотання позивача в ухвалі суду від 07.10.2020р. було витребувано у відповідача довідку про наявність на зберіганні ради Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею, яка містить записи за 1993 рік; оригінал цієї Книги для її огляду у судовому засіданні, а також засвідчені копії титульної сторінки та сторінок, на який міститься запис про реєстрацію державного акту на право постійного користування землею Б № 055492, виданого ОСОБА_1 на підставі рішення XI сесії XXI скликання ради від 13 лютого 1993 року.

Проте на виконанням ухвали суду від 07.10.2020р. від відповідача надійшов лист від 16.10.2020р. згідно якого відповідач повідомив суд що Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею, які містить записи за 1993рік, у Затишанській селищній раді Захарівського району Одеської області відсутні. Отже відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту відсутності реєстрації відповідного Акту в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Інші посилання відповідача (позивача за зустрічним позовом) не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Селянського (фермерського) господарства "Топольницький" (66700, Одеська область, Захарівський район, смт. Захарівка, провулок Первомайський, 9, код ЄДРПОУ 19198654) до Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області (66740, Одеська область, Захарівський район, смт. Затишшя, вул. Суворова, 34, код ЄДРПОУ 04379255) - задовольнити частково.

2. Визнати за селянським (фермерським) господарством Топольницький (код ЄДРПОУ 19198654, провулок Первомайський 9, смт. Захарівна, Захарівський; район, Одеська область, 66700) право постійного користування з 1993 року земельною ділянкою площею 50,0037 га ріллі з кадастровим номером 5125255400:01:001:1120 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої за адресою: Одеська область, Захарівський район, Затишанська селищна рада (за межами населеного пункту);

3. Стягнути з Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області (66740, Одеська область, Захарівський район, смт. Затишшя, вул. Суворова, 34, код ЄДРПОУ 04379255) на користь Селянського (фермерського) господарства "Топольницький" (66700, Одеська область, Захарівський район, смт. Захарівка, провулок Первомайський, 9, код ЄДРПОУ 19198654) судовий збір в сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

4. В решті вимог за первісним позовом - відмовити.

5. В задоволені зустрічного позову Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області (66740, Одеська область, Захарівський район, смт. Затишшя, вул. Суворова, 34, код ЄДРПОУ 04379255) до Селянського (фермерського) господарства "Топольницький" (66700, Одеська область, Захарівський район, смт. Захарівка, провулок Первомайський, 9, код ЄДРПОУ 19198654) - відмовити повністю.

6. Витрати по сплаті судового збору покласти на Затишанську селищну раду Захарівського району Одеської області (66740, Одеська область, Захарівський район, смт. Затишшя, вул. Суворова, 34, код ЄДРПОУ 04379255)

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 30 листопада 2020 р.

Головуючий К.Ф. Погребна

Суддя С.П. Желєзна

Суддя Ю.М. Невінгловська