Рішення

від 30.11.2020 по справі 922/3006/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3006/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" (61136, м. Харків, вул. Енергетична, 9а) про стягнення 8617,38 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Квартирно-експлуатаційного відділу м Харків (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" (відповідач) про стягнення 8617,38 грн. Позов обґрунтовано наявністю у відповідача заборгованості з орендної плати, експлуатаційних витрат та земельного податку за договором оренди №06/2017/КЕВ м. Харків нерухомого військового майна, розташованого в Харківському гарнізоні за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 184, військове містечко № 38, буд. 31 від 18.08.2017, з урахуванням чого, станом на 01.08.2020 за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 8617,38 грн, яка заявлена з відповідача до стягнення, а саме: заборгованість з орендної плати у розмірі 5145,20 грн, заборгованість по комунальним витратам у розмірі 2796,61 грн та заборгованість із компенсації податку на землю у розмірі 675,57 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які прокурор поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, витрати складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2020, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ГПК України. Ухвалу господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 02.10.2020, яку було надіслано на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена Інформацією, наявною в ЄДРПОУ, була вручена уповноваженій особі відповідача ще 08.10.2020, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №025349/2.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18.08.2017 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" (орендар) було укладено Договір оренди № 06/2017/КЕВ м. Харків нерухомого військового майна - нежитлових приміщень що знаходиться на балансі КЕВ м. Харків та розташоване за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях. 184. військове містечко № 38, будинок № 31 загальною площею 40 кв. м. (далі - Договір) (т.с. 1, а.с. 7-12), відповідно до умов пункту 1.1. якого, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення в будівлі № 31 за вказаною адресою.

Із матеріалів справи вбачається, що вказані приміщення відповідно до вимог ст. 765 ЦК України передано відповідачу згідно двостороннього акту прийому-передачі від 18.08.2017 та у відповідності до акту інвентаризації орендованого майна від 31.07.2017 (т.с. 1, а.с. 13-14).

Відповідно до положень пункту 3.6. Договору орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду Державного бюджету на спеціальний рахунок квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків у територіальному органі Державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Орендар зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 5.11 Договору відповідач повинен здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, у тому числі фактичні комунальні послуги. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору встановити прибори обліку тепло-, енерго-, водопостачання, заключити прямі договори з постачальними організаціями або укласти з балаисоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Також, згідно із умовами пункту 5.15 Договору визначено, що щомісячне зобов`язання орендаря компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме Майно.

Позивач у позові вказує, що відповідач щомісячно отримував від КЕВ м. Харків рахунки для сплати боргу з орендної плати та інших витрат, про що позивачем подано копії відповідних рахунків (а.с. 19-22).

Згідно з п. 10.1 вищевказаного Договору оренди строк його дії з 18 серпня 2017 р. по 18 липня 2020 р. включно.

Із обставин справи слідує, що у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди № 06/2017/КЕВ м. Харків, на підставі акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 21.07.2020, орендар здав, а орендодавець прийняв нерухоме військове майно військового містечка № 38, а саме - нежитлові приміщення буд. № 31 загальною площею 40 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 184 (т.с. 1, а.с. 29).

Проте, станом на 01.08.2020 у відповідача за період квітень - липень 2020 р. виникла заборгованість перед КЕВ м. Харків з орендної плати, експлуатаційних витрат та земельного податку, яка склала 8617,38 грн., а саме: орендна плата - 5145,20 грн., комунальні витрати - 2796,61 грн. та компенсація податку на землю - 675,57 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із наявною заборгованістю, 23.07.2020 та 04.08.2020 орендодавцем були направлені на адресу орендаря претензії (відповідно вих. № 2953 та № 3613) про необхідність негайного погашення заборгованості, проте, орендарем по справі вищевказані претензії були проігноровані та залишені без відповіді.

Крім того, 15.04.2020 та 15.07.2020 за вих. № 1708 та № 3222 орендодавцем на адресу орендаря засобами поштового зв`язку двічі було направлено два примірника акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2020 та на 01.07.2020, але ці акти звірки також залишені без відповіді.

Згідно п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Згідно вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. 73, 74, 76, 77, 86 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано доказів які б спростовували зазначене позивачем.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення із відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 5145,20 грн, заборгованість по комунальним витратам у розмірі 2796,61 грн, заборгованість із компенсації податку на землю у розмірі 675,57 грн.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" (61136, м. Харків, вул. Енергетична, 9а, код ЄДРПОУ 25189493) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) - заборгованість з орендної плати у розмірі 5145,20 грн; заборгованість по комунальним витратам у розмірі 2796,61 грн; заборгованість із компенсації податку на землю у розмірі 675,57 грн. та 2102,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "30" листопада 2020 р.

Суддя Г.І. Сальнікова