Рішення

від 18.11.2020 по справі 925/113/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Черкаси справа № 925/113/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О. В., за участю представника позивача Чміля В.В., адвоката,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг

до Фермерського господарства Долина

про стягнення 676 227,65 грн,

Державне публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Украгролізинг звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Фермерського господарства Долина про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу (обладнання) від 01.07.2014 №23-14-99-ств-фл/346 у розмірі 676227,65 грн, у тому числі 416532,29 грн основного боргу, 135089,75 грн пені, 93012,69 грн інфляційних, 31592,92 грн 3% річних та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 10143,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу (обладнання) №23-14-99-ств-фл/346 від 01.07.2014 в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.02.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

02.03.2020 представник відповідача надіслав до суду відзив №1 від 27.02.2020, у якому у задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки відповідач взагалі не використовував отримані комплектуючі предмету лізингу, у зв`язку з відсутністю його основних частин: з`єднувальних кабелів для пульту керування, трубопроводів, датчиків температури, матеріалів та обладнання для монтажу даху, обладнання бокових, маршових сходів, обладнання основи металевих конструкцій. А, отже, відсутні правові підстави для нарахування і стягнення лізингових платежів за використання предмету лізингу. Відповідач скористався своїм правом на відмову від договору лізингу в односторонньому порядку, надіславши на адресу позивача повідомлення по розірвання договору фінансового лізингу. Позивач листом відхилив пропозицію відповідача про розірвання договору. У зв`язку з чим відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва про розірвання договору фінансового лізингу (рішенням суду у справі №910/11122/19 від 10.02.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю). Відповідач буде оскаржувати вказане рішення.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.03.2020 поновлено строк на подання відзиву відповідачу та прийнято вказаний відзив до розгляду, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, залишено без розгляду клопотання позивача про витребування доказів, підготовче засідання відкладено.

18.03.2020 відповідач надіслав до суду електронною поштою заперечення від 17.03.2020 на відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідь на відзив не спростовує обставини та докази надані відповідачем до суду про те, що Фермерське господарство Долина не використовувало предмет лізингу за призначенням через порушення лізингодавцем умов поставки. Відповідно лізингові платежі, заявлені у позові не можуть бути стягнені з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.03.2020 повернуто Фермерському господарству Долина апеляційну скаргу від 19.03.2020 №7 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.03.2020 в частині відмови у задоволені клопотання Фермерського господарства Долина про зупинення провадження у справі.

31.03.2020 позивач надіслав до суду заяву від 25.03.2020 №5/59 на спростування заперечень відповідача, у якій зазначено, що відповідач отримав предмет лізингу за договором, що підтверджується актом приймання-передачі №2 від 02.12.2014, який підписаний відповідачем, останній не заявляв та при підписанні акту не вказував на недоліки. Відповідач самостійно передав предмет лізингу на зберігання іншим особам та 19.05.2016 уклав з ТДВ Ремпродсервіс договір про спільну діяльність, предметом якого є отримання прибутку від діяльності комплексу зерносушильного КСЗ-10. Відповідач прийняв зобов`язання за договором фінансового лізингу, в тому числі щодо сплати лізингових платежів, які сплачувались відповідачем та з метою мирного врегулювання спору за заборгованістю знайшов поручителя, який сплатив в межах договору поруки суму заборгованості за відповідача. Тим більше відповідач листом від 30.03.2018 гарантував виконання зобов`язань за договором. Таким чином, заперечення відповідача щодо задоволення позову безпідставні.

30.03.2020 представник відповідача надіслав до суду електронною поштою пояснення від 30.03.2020 №27 на заяву позивача на спростування заперечень відповідача.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.04.2020 задоволено клопотання представників сторін про відкладення підготовчого засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 03.05.2020, підготовче засідання відкладено.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.04.2020 відмовлено Фермерському господарству Долина у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.04.2020 зупинено провадження у справі до перегляду ухвали від 10.03.2020 в апеляційному порядку.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.06.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.07.2020 підготовче засідання відкладено.

Протокольною ухвалою від 19.08.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.

За клопотаннями позивача та відповідача , ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.09.2020 розгляд справи відкладено.

За клопотанням відповідача, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.10.2020 розгляд справи відкладено.

17.11.2020 відповідач у черговий раз подав до суду клопотання від 17.11.2020 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою директора Фермерського господарства Долина Воскобійника В.П.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши клопотання відповідача, оцінивши наведені заявником підстави, та з огляду на те, що явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою суд вважає доводи відповідача щодо необхідності відкладення розгляду справи, у зв`язку з відсутністю його представника (з причини перебування на самоізоляції) непереконливими, оскільки фермерське господарство є юридичною особою (розгляд справи за його заявою вже неодноразово відкладався) і відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Тому, неявка відповідача не позбавляє суду права на закінчення розгляду справи.

18.11.2020 позивач подав до суду заяву від 18.11.2020 про судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 між Державним публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Украгролізинг (лізингодавцем - позивач у справі), в особі заступника голови правління Дзюби Р.І., що діє на підставі довіреності від 28.04.2014 №14/20-91-14, та Фермерським господарством Долина (лізингоодержувачем - відповідач у справі), в особі директора Воскобійника В.П., що діє на підставі Статуту, було укладено договір фінансового лізингу (обладнання) №23-14-99-ств-фл/346 (далі - договір, Т.1, а.с. 9-17), за умовами якого лізингодавець передав лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу , що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5 (п`яти) автентичних примірниках (пункт 2.2 договору).

Права Лізингоодержувача передбачені у розділі 3 договору, до яких, серед іншого, належить право відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умова договору та технічним умовам виробника, за умови письмового повідомлення лізингодавця. Причини відмови повинні бути підтверджені відповідним актом комісії з обов`язковою участю в ній представника Держсільгоспінспекції (пункт 3.3.1 договору);

пред`явити постачальнику всі права та вимоги, що випливають з договору поставки предмета лізингу, зокрема, щодо його якості та комплектності, строків передачі, ремонтів у гарантійний період тощо. Лізингоодержувач не має права припиняти дію або розривати договір поставки між лізингодавцем і постачальником або змінювати його умови (пункт 3.3.2 договору).

Згідно з пунктом 3.4.1 договору лізингоодержувач зобов`язаний прийняти предмет лізингу у строк п`яти робочих днів з дня отримання від лізингодавця повідомлення про готовність передати предмет лізингу, при цьому провести огляд предмета лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмета лізингу, протягом двох робочих днів з дня огляду письмово повідомити лізингодавця про відмову у прийнятті предмета лізингу. Якщо лізингоодержувач при підписанні акту не вказав в акті про наявність неусувних недоліків і протягом 2-х робочих днів не заявив про це лізингодавцю, вважається, що приймання предмета лізингу відбулося без зауважень.

Лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору (пункт 3.4.3. договору).

Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, у тому числі форс-мажору (пункт 3.5 договору).

Відповідно до пункту 4.3. договору з моменту підписання акта лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: комісію за участь в організації поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного договору, разом зі сплатою першого та другого чергового лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження договору згідно з додатком до договору Графік сплати лізингових платежів ; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору у розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного договору.

Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна 6 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 6 місяців з дати підписання акта, подальші платежі - через кожні 6 місяців.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору Графік сплати лізингових платежів (пункт 4.4. договору).

Предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом за умови перерахування платежу у розмірі та в порядку, визначеному пунктом 4.2 договору, та (за необхідності) у разі укладення забезпечувального (забезпечувальних) договору (договорів), сплати авансу відповідно до розділу 7 договору (пункту 5.1 договору).

За порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (пункт 8.1. договору).

Строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, трьох процентів річних та індексу інфляції становить 10 (десять) років (пункт 10.3 договору).

Відповідно до пункту 9.1 договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу , та виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у користування комплекс зерносушильний КЗС-10 (1 од.), (далі - предмет лізингу) строком на 7 (сім) років.

Факт отримання техніки відповідачем підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №2 від 02.12.2014 (Т.1 а.с. 22), який підписаний повноважним представниками позивача, відповідача, а також постачальника предмета лізингу та скріплений їх печатками.

Відповідач, отримавши предмет лізингу, будь-яких претензій щодо якості чи його комплектності лізингодавцю у визначений у договорі строк не виставляв. Водночас, порушуючи умови договору в частині своєчасної сплати лізингових платежів, заборгував позивачу кошти за лізинговими платежами, що станом на 23.01.2020 складає 416532,29 грн та підтверджується розрахунком заборгованості (Т.1 а.с. 23).

19.07.2019 між позивачем та Фермерським господарством Долина-Агро (як поручителем) був укладений договір поруки №242 (далі - договір поруки, Т.1 а.с. 28-31), за яким поручитель поручився перед кредитором (позивачем) у повному обсязі за виконання Фермерським господарством Долина-Агро (відповідачем) зобов`язань, що випливають із договору фінансового лізингу №23-14-99 ств-фл/346 від 01.07.2014, в тому числі зобов`язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, відповідно до умов основного договору.

Передбачений договором обов`язок поручителя перед кредитором (позивачем) обмежується певною сумою та встановлюється в обсязі 500000,00 грн (пункт 2.1. договору поруки).

Зобов`язання поручителя за договором поруки були виконані в повному обсязі у сумі 500000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками.

У зв`язку з наявністю заборгованості, відповідач направив лізингодавцю листа від 30.03.2018 (Т.1 а.с. 48), у якому посилаючись на важкий фінансовий стан господарства на даний час, гарантував виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу та виконання оплати предмета лізингу до 05.11.2018, а не до 2021 року, як це передбачено договором.

Однак, дана гарантія залишилась без належного виконання.

Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 у справі № 910/11122/19 за позовом Фермерського господарства Долина до Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг та до Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства Вібросепаратор ВС-Партнер , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з додатковою відповідальністю Ремпродсервіс про розірвання договору та повернення платежів у сумі 1480751,39 грн, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 - в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження обставин щодо передачі йому предмета лізингу не належної якості чи без супровідних документів (специфікацій, технічних умов) та звернення до лізингодавця з відповідними зауваженнями в межах строків, наданих договором лізингу, а лізингові платежі в свою чергу були сплачені позивачем на виконання ним своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу. Крім того, Господарський суд міста Києва зазначив, що лізингові платежі, сплачені на виконання чинного договору не є чужими грошовими коштами, за користування якими відповідачі мають сплачувати проценти.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати предмета лізингу, на основну заборгованість сумі 416532,29 грн позивач нарахував відповідачу 135089,75 грн пені, 93012,69 грн інфляційних, 31592,92 грн 3% річних. Несплата вказаної заборгованості відповідачем і стало причиною звернення позивача до суду.

В силу положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Судом під час вирішення даного спору було встановлено, що між Державним публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Украгролізинг та Фермерським господарством Долина було укладено договір фінансового лізингу (обладнання) на виконання якого Фермерському господарству Долина було передано у комплекс зерносушильний КЗС-10 (1 од.), що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №2 від 02.12.2014.

Згідно з частиною 1 статті 806, частиною 1 статті 807 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України Про фінансовий лізинг фінансовий лізинг це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Суб`єктами лізингу можуть бути зокрема: лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

Положеннями статті 2 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Положеннями частини 3 статті 292 Господарського кодексу передбачено, що об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Згідно зі статтею 10 Закону України Про фінансовий лізинг лізингодавець зобов`язаний, зокрема, у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Приписами статті 16 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Умовами договору на лізингоодержувача покладено обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснював сплату лізингових платежів з порушенням умов договору лізингу та графіку сплати лізингових платежів (додаток №2 до договору).

Враховуючи те, що акт приймання-передачі був підписаний 02.12.2014, відповідач повинен був сплатити чергові лізингові платежі у такі строки та у розмірах: №1 в сумі 218095,83 грн не пізніше 02.06.2015, №2 в сумі 138088,12 грн не пізніше 02.12.2015, №3 в сумі 125383,03 грн не пізніше 02.06.2016, №4 в сумі 122292,60 грн не пізніше 02.12.2016, №5 в сумі 119202,18 грн не пізніше 02.06.2017, №6 в сумі 116111,75 грн не пізніше 02.12.2017, №7 в сумі 113021,32 грн не пізніше 02.06.2018, №8 в сумі 109930,90 грн не пізніше 02.12.2018, №9 в сумі 106840,47 грн не пізніше 02.06.2019, №10 в сумі 103750,04 грн не пізніше 02.12.2019 (згідно з Додатком №2 до договору) (через кожні 6 місяців з дати підписання акту приймання-передачі).

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу Фермерським господарством Долина сплачено лізингових платежів на суму 856183,95 грн, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов`язань щодо передачі предмета лізингу, як то визначено у додатку до договору щодо найменування, ціна предмета лізингу, належної комплектації та якості.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 у справі №910/11122/19 також було встановлено, що Фермерським господарством Долина не було доведено що предмет лізингу не відповідав технічним чи якісним характеристикам для товару такого виду чи був без супровідних документів (специфікацій, технічних умов), а також встановив факт відсутності звернення до лізингодавця з відповідними зауваженнями в межах строків, наданих договором лізингу. В силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які встановлені рішенням суду у господарській, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на наведене позивачем обґрунтовано та належними доказами підтверджено, що у зв`язку з припиненням сплати лізингових платежів у відповідача утворилася заборгованість з їх сплати перед Державним публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Украгролізин у сумі 416532,29 грн за період з 02.06.2018 до 02.12.2019.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувача передбачена договором у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

На підставі наведених положень договору та закону позивач нарахував відповідачу 135089,75 грн пені за період прострочення з 03.06.2015 до 22.01.2020.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, врахувавши положення договору щодо 10-річного строку позовної давності для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, трьох процентів річних та індексу інфляції, суд встановив, що розрахунок пені проведений позивачем вірно, пеня у розмірі 135089,75 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню.

При цьому судом враховано, а відповідачем не спростовано факту несвоєчасної сплати лізингових платежів, що призвело до нарахування позивачем пені за визначений у розрахунку період з врахуванням наявного боргу та періодичності його сплати.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вказаних вимог позивачем нараховано відповідачу 31592,92 грн 3% річних за період прострочення з 03.06.2015 до 22.01.2020 та 93012,69 грн інфляційних за період прострочення з червня 2016 року до грудня 2019 року, які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон . Розрахунок виконано вірно та не перевищує можливого нарахування, тому вимога позивача про стягнення 31592,92 грн 3% річних та 93012,69 грн інфляційних підлягає до задоволення.

Доказів про сплату коштів та які б спростовували позовні вимоги суду не подано.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 10143,41 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства Долина (вул. Черняховського, 26, м. Городище, Черкаська область, 19500, ідентифікаційний код 21369459) на користь Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг (вул. Мечникова, 16А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 30401456) 416532,29 грн заборгованості, 135089,75 грн пені, 93012,69 грн інфляційних, 31592,92 грн 3% річних та 10143,41 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписане 30.11.2020.

Суддя О.І.Кучеренко