Рішення

від 30.11.2020 по справі 908/2462/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

01 грудня 2020 року м. Чернігівсправа № 908/2462/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

позивач: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»

в особі Запорізьких міських електричних мереж, код ЄДРПОУ 00130926

вул. Волгоградська, 25, м. Запоріжжя, 69035;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кремова стрічка»,

вул. Шевченка, 246А, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 31075689

предмет спору: про стягнення 14768,68 грн

Учасники справи не викликались

Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремова стрічка» про стягнення 14768,68 грн, з яких: 9976,62 грн заборгованості за спожиту активну електричну енергію; 3855,46 грн пені; 403,87 грн трьох відсотків річних; 532,73 грн інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №14277 від 24 липня 2017 року.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3, п.8 ч.4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; відповідачу, в разі заперечень стосовно правонаступництва/зміни назви ТОВ Комтес-ХХІ на ТОВ Кремова стрічка, в строк для подачі відзиву на позов, надати документи, які спростовують правонаступництво/зміну назви; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

Про отримання позивачем 26 жовтня 2020 року ухвали господарського суду від 22 жовтня 2020 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 6903528595547 в матеріалах справи.

Ухвала суду направлена відповідачу по справі - Товариству з обмеженою відповідальністю Кремова стрічка за адресою місця реєстрації вул. Шевченка, 246А, м.Чернігів, 14020, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи від відповідача не надходило.

Також, 04 листопада 2020 року на сайті Судової влади України було повідомлено відповідача про те, що ухвалою від 22 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2462/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не надав та не заперечив стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив, заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

За таких обставин рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, господарський суд ВСТАНОВИВ:

24 липня 2017 року між ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних та TOB «КОМТЕС-ХХІ» укладено Договір про постачання електричної енергії № 14277.

Згідно Розділу 1 Договору «Предмет Договору», позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точки продажу електричної енергії визначаються додатком №2 «Точки продажу електричної енергії споживачу». Згідно додатку №2 Договору об`єктом електропостачання є будівельний майданчик гуртожитку (казарми) №2 Військової частини НОМЕР_1 НГУ, вул.Військобуд, 97А, м.Запоріжжя.

Відповідно до п. 2.3.4. Договору, Відповідач зобов`язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Додатком № 4 до Договору «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» визначені наступні умови:

п. 1 - розрахунковим вважається період з 00 годин першого чиста до 24 годин останнього числа поточного місяця.

п. 4 - Споживач не пізніше 14-00 годин 1-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою додатка № 5.1;

п. 6 - за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача;

п. 10 - Споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунку, здійснити оплату рахунка, що направляється йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунку вважається:

-при направленні рекомендованим листом-дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області-5 днів, по Україні-7 днів;

-у випадку вручення рахунка уповноваженому представнику Споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

-при направленні нарочним-дата вручення Споживачу.

п. 11 - якщо Споживач не надав «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» в обумовлений термін, Постачальник самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає споживачу рахунок для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

Згідно з п. 3 Додаткової угоди від 31.10.2018 року про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №14277 від 24.07.2017 року цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.11.2018 р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов`язань. Умови, а також термін дії Договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься встановлення факту наявності між сторонами договірних відносин; виконання позивачем умов договору щодо постачання електричної енергії та відповідно неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за спожиту електроенергію.

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно ч. 1 п. 3 ст. 57 ЗУ «Про ринок електричної енергії» електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з ч.1, 4 ст. 276 Господарського кодексу України, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі, виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Отже, судом встановлено, що між між ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних та TOB «КОМТЕС-ХХІ» укладено Договір про постачання електричної енергії № 14277.

Відповідно до положень п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 01.01.2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за договорами на постачання електричної енергії.

Абз. 2 п. 6 постанови НКРЕКП від 14.03.18 р. №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» визначено, що після укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю.

Отже, ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи розподілу, яке отримало ліцензію з розподілу електричної енергії на підставі Постанови НКРЕКП від 13.11.2018 року № 1415, є правонаступником постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 31075689 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Кремова стрічка.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20 жовтня 2020 року запропоновано відповідачу, в разі заперечень стосовно правонаступництва/зміни назви ТОВ Комтес-ХХІ на ТОВ Кремова стрічка, в строк для подачі відзиву на позов, надати документи, які спростовують правонаступництво/зміну назви.

Заперечень з приводу правонаступництва/зміни назви ТОВ Комтес-ХХІ на ТОВ Кремова стрічка Товариство з обмеженою відповідальністю Кремова стрічка суду не надало.

Матеріали справи містять копію Акту про спожиту відповідачем протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за листопад місяць 2018 року, відповідно до якого за період з 01.11.2018 до 30.11.2018 року було виконано розрахунок у відповідності до умов Договору та на підставі зафіксованих показів наданих відповідачем, що склало 3121 кВт/год на загальну суму 8027,32 грн.

06 грудня 2018 року відповідачем було отримано від позивача рахунок №14277/11а від 30.11.2018 року під розпис, про що свідчить відмітка у журналі видачі рахунків.

12 грудня 2018 року від відповідача до позивача надійшла заява про розірвання договору про постачання електричної енергії з 12 грудня 2018 року у зв`язку з завершенням виконання робіт з «Реконструкція будівлі №2 ін.№ 10310030 військового містечка №2 під гуртожиток за адресою: м. Запоріжжя, вул.Військобуд, 97А», якою відповідач гарантував позивачу оплату заборгованості, що виникла станом на 12 грудня 2018 року.

12 грудня 2018 року посадовою особою позивача в присутності посадової особи відповідача було складено Акт з питання закриття особистого рахунку/обліку/в дог.№ 14277 та Акт технічної перевірки засобів обліку електричної енергії в якому були зафіксовані покази приладу обліку станом на 12 грудня 2018 року на рівні 858,28 кВт.

Відповідачем не було подано Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергії за грудень місяць 2018 року, у зв`язку із чим, позивачем було здійснено розрахунок за період з 01.12.2018 по 12.12.2018 р. у відповідності до показів приладу обліку зафіксованих у Акті технічної перевірки засобів обліку електричної енергії від 12.12.2018 року з урахуванням попереднього періоду, що склало 758 кВт/год на суму 1 949,60 грн.

У зв`язку із порушенням умов Договору щодо своєчасності оплати спожитої електроенергії у відповідача станом на 14 грудня 2018 року виник, борг за спожиту активну електроенергію за період з 01.11.2018 року по 12.12.2018 року в сумі 9 976,92 грн.

09 грудня 2019 року позивачем на адресу відповідача поштою було направлено рахунок на суму 9976,92 грн, що підтверджується копією реєстру рекомендованих листів відправлених по ЗМЕМ у грудні 2019 року, яка міститься в матеріалах справи.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем даного боргу.

Отже, судом встановлено виконання позивачем умов договору щодо постачання електричної енергії та відповідно неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за спожиту електроенергію.

Згідно з ч.2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати за отриману електричну енергію, позивач просить стягнути з відповідача за період з 14.12.2018 по 30.06.2020 пені в розмірі 3855,46 грн, три проценти річних в розмірі 403,87 грн та інфляційні втрати в розмірі 532,73 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України, визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.2.1. Договору, за недотримання термінів сплати рахунків за активну електроенергію (п. 10 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п.5 додатка №6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов`язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

За недотримання термінів сплати рахунків за активну електроенергію (п. 10 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») Споживач також сплачує Постачальнику електричної енергії відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних від суми боргу, а також витрат від інфляційних процесів.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленої позивачем електричної енергії, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення 3% річних в розмірі 403,87 грн та інфляційних втрат в розмірі 532,73 грн обґрунтована та підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленої позивачем електричної енергії, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення пені в розмірі 3855,46 грн обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2102,00грн.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кремова стрічка (вул. Шевченка, 246А, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 31075689) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (вул. Волгоградська, 25, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ - 00130926) на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «МетаБанк», МФО 313582, ЄДРПОУ № 00130962) 9976,62 грн боргу за спожиту активну електроенергію; 3855,46 грн пені; 403,87 грн трьох відсотків річних; 532,73 грн інфляційних втрат; 2102,00 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 01.12.2020 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/